3132
Україна — лідер... з експорту спеціалістів
В Україні порівняно недавно дізналися значення слова аутсорсинг. А тепер, через десять років появи на ринку, ця галузь, що займається послугами з розробки програмного забезпечення IT-продуктів, складних рішень з їх тестування та підтримки, стала однією з провідних у країні. І не тільки за темпами зростання, але і за внеском в торговий баланс країни. Як передбачають експерти, до початку 2013 року обсяг виручки IT-аутсорсингу досягне 1,5 мільярда доларів. І такий обсяг забезпечений знаннями всього лише 30 тисяч людей, що працюють в галузі.
Клієнти українського аутсорсинга – Західна Європа і США. У їхніх очах перспективи галузі, як повідомив днями віце-президент «Люксофт» і директор «Люксофт Україна» Дмитро Кушнір, виглядають вельми привабливо. Глобальний світовий ринок програмного сервісу, за даними аналітичного агентства Gartner, сьогодні перевищує 250 млрд. доларів. Цікаво, що в цьому році він зросте на 2%, тоді як український покаже в десять разів більший темп зростання – приблизно 20%. «Це означає, – підкреслює Кушнір, – що Україна нарощує свою частку глобального ринку». За його словами, якщо така динаміка збережеться, то через 10 років – до 2023 року – обсяг українського ринку складе не менше 10 мільярдів доларів, і в цій перспективній експортоорієнтованій галузі буде працювати більше 200 тисяч фахівців.
«Отже, галузь IT-аутсорсингу України можна охарактеризувати як таку, що входить у число провідних країн, що створює робочі місця і динамічно розвивається, – говорить Кушнір. – Агентство Gartner включає Україну до першої тридцятки світових лідерів». Її очолюють країни Азії (провідний гравець – Індія з об’ємом IT-послуг на десятки мільярдів доларів, а також Китай і Філіппіни). Інші азіатські країни і країни Латинської Америки також активно працюють на глобальному ринку, беруть участь у всіх тендерах, що проходять у світі. «І ми успішно конкуруємо на глобальному ринку з іншими країнами, – констатує Кушнір. – Звичайно, є проблеми, пов’язані з відсутністю умов, які були б конкурентні на глобальному ринку». Пояснюючи цю думку, він підкреслює, що в українських спеціалістів немає бар’єру, що заважає їм виїхати і працювати в будь-якій з конкуруючих з нами країн.
Але вже є певні зрушення. Якщо в минулому році кількість вакансій для досвідчених співробітників зросла в два рази, то для молоді – в 2,7 рази. «Ми – наша галузь – великий споживач молодих фахівців, – говорить Кушнір. – Ми готові їх працевлаштовувати і донавчати. Освіта для нас – це основа бізнесу. Ще в 1998 році ми почали перепідготовку викладачів вузів». Експерт ратує за те, щоб аутсорсингові компанії займалися не тільки сервісом, але й розробляли власні IT-продукти та високотехнологічні рішення. На них у світі великий попит і, зокрема, на науково-дослідні лабораторії. Кушнір розповідає, що минулого року на базі Одеського політехнічного університету його компанія створила лабораторію для розробки автомобільної електроніки. Один зі студентів створив тривимірну карту для навігації по Одесі. А недавно в Україні був один з провідних фахівців у цій галузі з Німеччини і, ознайомившись, високо оцінив цю роботу і запропонував спільно здійснити новий дослідницький проект.
Так що одне із завдань українського IT-аутсорсингу – створювати такі умови роботи і для молодих, і для висококваліфікованих фахівців, щоб вони не їхали, а працювали на свою країну. І навпаки, щоб фахівців з-за кордону теж приваблювали наші умови. Як це зробити?
Виконавчий директор Асоціації «IT України» Віктор Валєєв вважає, що для цього необхідно повернути в механізм держпідтримки IT-галузі податкові стимули, виключені із Закону «Про держпідтримку розвитку індустрії програмної продукції», який набрав чинності 7 листопада. За словами Валєєва, українські IT-компанії наполягають на продовженні аргументованого діалогу з владою щодо стимулів, які дозволять розвиватися IT-індустрії і перетворити Україну на регіональний центр розробки програмного забезпечення. У галузі, на його думку, існує велика потреба в молодих фахівцях.
«IT-компанії розуміють, що у Президента в сформованій політико-економічній ситуації є чимало проблем державного рівня, які вимагають більшої уваги, ніж окрема галузь», – відзначає експерт. На його думку, аргументація, підготовлена апаратом Адміністрації Президента і послужила підставою для внесення змін до закону, не була обговорена з галуззю і потребує перегляду. При цьому експерт відзначає, що сам факт ухвалення закону має і позитивний ефект, так як питання стимулювання галузі було поставлено на державному рівні.
«Галузь закликає владу до зваженого діалогу та ретельного аналізу її потреб», – розповідає Валєєв. Адже IT-індустрія приносить стабільні валютні надходження в українську економіку (її торговий дефіцит за останні 8 місяців зріс до 8,1 мільярда доларів.). На думку експерта, IT-галузь повинна отримати більш вагому допомогу, ніж формальні процедури розвитку, закріплені в новому законі. Стимули, аналогічні застосованим в Індії або Білорусі, могли б перетворити Україну на регіональний центр аутсорсингу програмного забезпечення, а непослідовність у цьому питанні, м’яко кажучи, не підвищує привабливість України.
Керівник державної компанії InvestUkraine Сергій Євтушенко впевнений, що в Україну обов’язково прийдуть як інвестори сфери IT великі транснаціональні компанії. Характеризуючи український IT-аутсорсинг, він зазначає, що «ця галузь надзвичайно розумна» і має хорошу динаміку навіть в порівнянні з найближчими сусідами – «зростає стабільно». На його думку, Україна зараз №1 з експорту IT-продукції в регіоні, у неї другий після Польщі ринок. Але в Україні IT-індустрія дає 1% ВВП, тоді як у Польщі – 1,4%, в Індії – 5%, в Естонії – 16% ВВП.
Нашим недоліком Євтушенко називає, що з 14 тисяч випускників вузів половина залишають свою країну, оскільки не можуть знайти роботу. Та й продуктивність праці в сфері IT поки невисока. Якщо в Естонії 30 тисяч ІТ-шників заробили для країни 3,7 мільярда доларів, то в Україні 200 тисяч – лише один мільярд доларів. Це може свідчити, що більша частина контрактів реалізується в тіні. Та й заняття аутсорсингом, на його думку, – «ознака незрілого ринку», оскільки сьогодні це просто капіталізація різниці в оплаті праці між Україною і, наприклад, Ірландією чи Естонією. Зрілий ринок, як вважає експерт, це коли в країні виробляється кінцевий продукт. Він наводить як приклад невелику українську IT-компанію, яка працює всього три роки, але в результаті її капіталізація тепер становить мільярд доларів, що цілком пропорційно з вартістю такого металургійного заводу, як, наприклад, Єнакіївський, де зайняті тисячі робітників.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
Також за темою
Чи буде уряд знижувати акциз чи ПДВ на пальне
Україна та Румунія будують дві нові лінії електропередачі
НБУ пояснив послаблення гривні на початку березня
Міносвіти розробило калькулятор для точного розрахунку зарплати вчителів — деталі
Бізнес закликає ВР ухвалити законопроєкт про надрокористування: про що йдеться
Найбідніші оплатять пальне для крутих авто? Чи виправить ситуацію новий кешбек (думка експерта)
