14377
В Україні є невелика ІТ-компанія з капіталізацією мільярд доларів
ІТ-галузь – напевно, одна з найперспективніших в Україні. Про це говорить все той же відтік українських фахівців за кордон, на який постійно нарікають і влада, і підприємці. Зараз один з найактивніших напрямків ІТ – аутсорсинг. Аутсорсинг у сфері ІТ – передача сторонньому підряднику низки внутрішніх послуг і сервісів компанії-замовника. Простіше кажучи, це хостинг сайту компанії, обслуговування домену, розробка якихось додатків під конкретну компанію.
За словами віце-президента Luxoft в країнах Центрально-східної Європи, директора Luxoft Україна Дмитра Кушніра, галузь в Україні до кінця цього року складе близько 1,5 млрд дол.
“Ми працюємо на найбільш складному, найбільш інтелектуальноємному секторі ринку. Галузь динамічно зростає – близько 20% на рік. Це означає що ми частку ринку аутсорсингу нарощуємо, у порівнянні з іншими ринками. Якщо тенденція 20% на рік збережеться, то нескладно порахувати, що через 10 років розмір галузі ІТ-аутсорсингу України складе 10 млрд дол, і в цій галузі буде працювати більше 200 тисяч представників”, – зазначив він.
Тим не менш, Україна є частиною регіону EMEA (Європа, Близький Схід і Африка), і знаходиться зараз в кінці списку, де її обігнали не лише країни Східної Європи, але й африканські країни, такі як Маврикій і Марокко. Так, за даними компанії Gartner по регіону EMEA в 2012 році кожна дванадцята компанія замовляла аутсорсингову розробку програмного забезпечення на Маврикії. Для України ж кількість таких звернень становила 1 з 30.
“Чому ж Україна так низько в цьому списку? Перше – відсутність чіткої підтримки з боку держави, це те, що більшість країн робить для того, щоб ця галузь розвивалася і була привабливою для клієнтів та інвестування. Останні кілька років ми дуже активно спілкуємося з представниками законодавчої та виконавчої влади, однозначно є прогрес. По-перше, я сподіваюся, що ми спозиціонували цю галузь як досить стратегічну для країни. І друге, є кілька схвалених законопроектів. На жаль, ми очікували, що вони будуть надавати більше можливостей для галузі, більше пільг, але вони схвалені в урізаному варіанті, і, на жаль, є мінімальні можливості, щоб підтримати експортний аутсорсинг. Для нас це робота в процесі, ми продовжуємо спілкуватися з представниками держави, щоб ця галузь отримала підтримку”, – зазначив Кушнір.
Друга проблема пов’язана із захистом даних, інтелектуальною та приватною власністю. Так, у звіті “Глобальна конкурентноздатність 2010-2011” Україна посідає 134 місце із захисту прав власності та 120 місце із захисту прав інтелектуальної власності із 139 країн.
Ще одна проблема – недостатнє знання англійської мови, тоді як це має бути розмовна мова всіх співробітників ІТ-аутсорсингу. Також одна з проблем – складнощі, пов’язані з юридичним, податковим та бізнес оточенням. У низці країн уряди дуже активно підтримують ІТ-аутсорсинг, вони надають пільги, в першу чергу, з соціальних податків.
Ще одна проблема – недостатнє знання англійської мови, тоді як це має бути розмовна мова всіх співробітників ІТ-аутсорсингу. Також одна з проблем – складнощі, пов’язані з юридичним, податковим та бізнес оточенням. У низці країн уряди дуже активно підтримують ІТ-аутсорсинг, вони надають пільги, в першу чергу, з соціальних податків.
“Чому з соціальних? Тому що в нашій галузі середня зарплата на порядок вища, ніж середня по країні. Причина – ми конкуруємо на глобальному ринку, і якщо ми не будемо платити фахівцям добре, вони просто виїдуть. Тому ми змушені постійно підтягувати зарплату до того рівня, коли ми не будемо втрачати фахівців. Тому податкове навантаження, яке існує сьогодні, досить важке для галузі. І тому ми не конкурентні за такими показниками”, – зазначив він.
У свою чергу, директор департаменту програм і проектів інформатизації Держагентства з питань науки, інновацій, інформатизації В’ячеслав Артамонов зазначив, що все-таки певні успіхи в роботі ІТ-сфери з податками були досягнуті – зараз на фінальній стадії розробки знаходяться форми подачі заявок для ІТ-компаній.
“На сьогодні ми з Мінфіном повністю відпрацювали питання форми подачі заявок. Зараз чекаємо, коли міністерство випустить фінальний документ, фінальний порядок. Після цього він буде доступний компаніям”, – сказав він. Загалом, за оцінками Артамонова, більше 2 тис. компаній в Україні зможуть скористатися пільгами та подати заявки.
Тут слід нагадати, що з 2013 року в Україні почнеться десятирічний експеримент зі створення особливих умов для розвитку ринку ІТ. Так, від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) звільняються операції з постачання програмної продукції. Також такі платники податків починаючи з 1 січня 2013 р. мають право застосовувати ставку оподаткування податком на прибуток 5%.
Також Артамонов зазначив, що зараз необхідно, в першу чергу, посилити групу депутатів, які будуть лобіювати у Верховній Раді питання ІТ, брати активну участь у розробці ІТ-законів і підзаконних актів. Він резюмував, що все, що зараз зроблено, недостатньо для розвитку галузі, і стоїть питання про те, що потрібно робити далі. Крім продовження роботи щодо податкового стимулювання, потрібно створити умови для трансформації ІТ-аутсорсингу на продакт-менеджмент, на безпосереднє виробництво готових продуктів.
“Тут основним шляхом стимулювання є створення певної екосистеми розвитку саме продакт-менеджменту, в тому числі стартап-компаній. Тому що в будь-якому випадку компанії ІТ-аутсорсингу є якимись інкубаторами висококласних фахівців, які запросто можуть стати хорошими підприємцями, створювати продукти і від імені України виходити на міжнародний ринок”, – зазначив він.
У свою чергу, керівник InvestUkraine Сергій Євтушенко відзначив, що незважаючи на те, що ІТ-сектор потенційно один з найпривабливіших в Україні і виводить Україну на перше місце з експорту ІТ-продукції в регіоні, Україна показує невисокі показники за обсягами ринку в перерахунку на одного працівника. Так, в Україні IT-індустрія дає 1% ВВП, тоді як у Польщі – 1,4%, в Індії – 5%, в Естонії – 16% ВВП.
Також Євтушенко відзначив один з головних недоліків української ІТ-галузі -
з 14 тисяч випускників вузів половина залишають свою країну, оскільки не можуть знайти роботу. Це ж стосується і продуктивності праці. Так, якщо в Естонії 30 тисяч ІТ-шників заробили для країни 3,7 мільярда доларів, то в Україні 200 тисяч – тільки один мільярд доларів.
з 14 тисяч випускників вузів половина залишають свою країну, оскільки не можуть знайти роботу. Це ж стосується і продуктивності праці. Так, якщо в Естонії 30 тисяч ІТ-шників заробили для країни 3,7 мільярда доларів, то в Україні 200 тисяч – тільки один мільярд доларів.
Крім того, Євтушенко сказав, що аутсорсинг – ознака незрілості ринку, і потрібно прагнути до того, щоб створювати кінцевий продукт. Це приносить і відповідні доходи: в Україні є невелика ІТ-компанія, що працює всього три роки, але вже зараз її капіталізація становить мільярд доларів. А це можна порівняти навіть з вартістю металургійного заводу в Єнакієвому, де тисячі працівників.
“Мені цікаво, коли настане той момент, коли український ринок стане цікавим для менеджерів іноземних компаній калібру Google, HP, Apple. Тоді це буде показником справжнього переміщення галузі до складу важкоатлетів світового масштабу”, – сказав Євтушенко.
Олексевич Марія
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
