2762
Ціни на нафту: що чекає бюджет Росії?
Міжнародне енергетичне агентство представило нову доповідь, де передбачило падіння цін на нафту в найближчі п’ять років. Основною причиною називають важкий стан світової економіки. Наприкінці жовтня в 28-мій доповіді Світового банку про економіку Росії також прозвучали неоптимістичні прогнози – очікується негативний тренд.
З 1 січня 2013 року в силу вступає бюджетне правило, яке буде виходити з середньорічної ціни на нафту 94 долари за барель. Це повинно захистити російську економіку від шоків, якщо ціни на нафту будуть різко знижуватися. У Росії аналітики передбачають зниження темпів економічного зростання і дефіцит бюджету.
У прогнозах, тим не менш, завжди згадується додатковий сценарій, де ціни на нафту можуть і зростати, так як в гру включено занадто багато факторів. Російські економісти розмірковують про те, чи буде працювати бюджетне правило, про уразливість російської економіки, про те, куди йдуть в Росії «нафтогазові» гроші, і про новий ринок сланцевого газу, який може змінити всю енергетичну політику Росії.
Ціни на нафту і російський бюджет
Старший економіст Світового банку в Росії Сергій Улатов резюмує найближчі сценарії: у наступному році ціна на нафту буде такою ж, як в цьому році – 105 доларів за барель всіх марок. Далі – зниження цін, тобто, трохи менше, ніж 100 доларів за барель і скорочення різниці цін між марками нафти. Що стосується основних середньострокових прогнозів бюджету Росії, то «динаміка цін на нафту позначиться на бюджеті, але в найближчі два роки він буде збалансованим. Потім почнеться дефіцит».
«Як працюватиме бюджетне правило – поки важко сказати», – говорить Улатов. Але він сподівається, що це не дозволить стрибку цін на нафту впливати на бюджетну стратегію.
«Уразливість бюджету дуже висока, в першу чергу, це великий структурний дефіцит. Треба обов’язково проводити бюджетну консолідацію, але поки уряд не готовий це робити, що частково пов’язано з соціальними зобов’язаннями, узятими за останні п’ять років».
Директор департаменту стратегічного аналізу компанії «ФБК» Ігор Ніколаєв орієнтується на 90 доларів за барель.
«Основна причина, звичайно, уповільнення світової економіки. Щодня надходять нові відомості. Одна справа, Греція та Іспанія. Але зараз мова йде про Німеччину – основний «локомотив». Наприклад, промвиробництво в Німеччині вперше пішло в мінус за основними показниками. Економіка йде в мінус. Китай в плані економічного зростання теж гальмує. Падає попит на енергоносії. А це фундаментальна основа ціноутворення».
Ніколаєв не вірить, що бюджетне правило буде сильно впливати на ситуацію. «Ми не прогнозуємо економічного зростання в Росії в наступному році. Це буде нуль або навіть мінус. А за планом у нас – 3.7%. Дефіцит бюджету також може скласти близько 2%, а не 0.8%, які заявлені».
Доходи від нафтогазового сектора і модернізація економіки
Улатов задає «наріжне питання для економічної політики» – чому величезні доходи від нафти і газу не були використані для модернізації економіки?
«Доходи виведені у відплив капіталу та інвестовані в неросійські джерела. Частина доходів була, звичайно, інвестована в Росію, але неефективно і в непринципових секторах».
«Потрібен стимул для високотехнологічних інвестицій, – говорить Улатов. – Його не було до цих пір. Зараз умови тільки створюються. Якщо подивитися на приватний сектор, він недоінвестував, і причини очевидні – інвестиційний клімат та умови. Вони залишилися такими ж поганими, як і були в 2000-х роках».
Улатов розповідає, що стратегічний «горизонт» більшості компаній в Росії – п’ять років.
«За п’ять років компанії хочуть окупити все, тому що ризики дуже великі і не стають меншими. І тому відплив капіталу весь час тільки зростає. Якщо говорити про іноземні інвестиції, то абсолютна більшість із них спрямована, знову-таки, на нафтогазовий комплекс. Тому що всі інші сектори дуже нестабільні. Зараз багато залежить від влади. Чи дійсно вона хоче серйозно працювати з інвестиційним кліматом».
Улатов порівнює Росію з іншими країнами: «У нас рівень інвестицій близько 21%. Середній рівень в країнах Східної Європи – 30%. У Китаї – за 40%. У Бразилії, яку я часто порівнюю з Росією за багатьма показниками – більше 30%».
Завідувач сектору енергетичної політики Інституту економіки РАН Володимир Волошин також вважає, що абсолютно необхідна модернізація промисловості на інноваційній основі: «Гроші потрібні для оздоровлення економіки. Ми зміцнюємо структуру сировинної економіки і не вирішуємо фундаментальних проблем. Досвід нас нічому не вчить».
США на ринку нафти і газу
На запитання кореспондента Російської служби «Голосу Америки» про те, як змінить енергетичну політику Росії активність США на ринку сланцевого газу та нафти, Улатов розповів, що в Америці і Європі зараз відбуваються структурні зміни споживання нафти: «рівень споживання в останні п’ять років знижується. Це відбувається і через розвиток енергоефективних технологій, і, наприклад, навіть у США люди стали купувати менше машин і їздити на менші відстані».
«У США була стратегія стати абсолютно енергонезалежною країною, і, можливо, з нафтою так і буде. Що стосується сланцевої нафти, то вони стануть винятково експортерами, причому одними з найбільших у світі. Це потужний гравець».
«Найбільше питання – сланцеві гази. Видобуток газу може вплинути на світові ціни, особливо в Європі. Американці – великі експортери, у «Газпрому» можуть бути проблеми в цьому сенсі. Адже в Америці зараз активно будують нафтопроводи і газопроводи. І їм потрібні покупці. А найбільший ринок зараз – Китай. У нас з Китаєм недомовленості щодо ціни. І Китай може отримати Америка. Тому ціни на газ будуть знижуватися з набагато більшою відсотковою ймовірністю, ніж ціни на нафту».
Однак Улатов вважає, що поки газ не стане альтернативою нафти: «Це зараз питання дуже складних технологій».
Володимир Волошин попереджає, що і Європа може перейти на сланцевий американський газ: «Тоді невідомо, що буде з нашими Північним і Південним потоками».
«Всю нашу енергетичну стратегію, – продовжує аналітик, – потрібно буде змінити, якщо раптом азіатським, наприклад, країнам не потрібні будуть наш дорогий газ і нафта».
«У цьому сенсі, ставлення до Америки зараз змінюється», – підсумовує Волошин.
Анастасія Лаукканен
За матеріалами: Голос Америки
Поділитися новиною
