5869
Росія і МВФ викручують руки Україні
Вибори ще не закінчилися, крісла не поділили, а головне завдання нового уряду вже озвучено. Про необхідність якнайшвидшого відновлення співпраці з МВФ говорять практично всі політики, як з боку влади, так і опозиції. Зима, що наближається не залишає їм вибору – терміново потрібні гроші на російський газ. Тому незалежно від того, в якому складі продовжить працювати Кабмін, головним його завданням стане пошук джерел фінансування. А в їх набір закономірно потрапляє, насамперед, кредит МВФ. Адже на сьогоднішній день саме цей кредитор може забезпечити країну найдешевшим ресурсом – під 2,5% річних. Та й рейтингові агентства (а саме Fitch) лякають інвесторів зниженням рейтингів України в разі, якщо домовленість з МВФ не буде досягнута.
Втім, МВФ – далеко не благодійна організація: в навантаження до дешевих кредитів йде досить солідний перелік вимог, які повинна виконати країна-позичальник для отримання коштів. Причому головна їх мета – аж ніяк не поліпшити економіку держави, що потрапила у складне фінансове становище. Фонд, по-перше, хоче забезпечити для себе гарантії повернення позичених коштів, по-друге, створити комфортні умови для роботи транснаціональних компаній. За останні два роки Україна вже виконала низку вимог кредитора. Однак наслідки строгого дотримання рецептів порятунку від МВФ виявилися плачевними. Відмова від обов’язкового продажу валютної виручки експортерами спровокувала істотний приріст коштів на рахунках підприємств, розміщених за межами країни. За підрахунками НБУ, валютні авуари (кошти, що зберігаються на закордонних рахунках) зросли за останні три роки втричі – з $3 млрд. до більш ніж $9 млрд. (Для порівняння: дефіцит зведеного платіжного балансу в другому кварталі 2012 року склав $550 млн.) Розпочата НБУ валютна лібералізація відкрила можливість для масштабних валютних спекуляцій, які ще більше розхитують курс і провокують паніку на валютному ринку. А побажання фонду втихомирити інфляцію (і в тому числі за допомогою жорсткої монетарної політики) вилилися в катастрофічне подорожчання ресурсу (середньозважена вартість кредитів овернайт все частіше зашкалює за 30%) і, як результат, недостатнє кредитування економіки.
Тим не менше, всі ці жертви не забезпечили Україні стабільної співпраці з МВФ. Оскільки уряд не виконав інших, не менш важливих для фонду умов – зокрема, не забезпечив скорочення дефіциту НАК «Нафтогаз України» і держбюджету. Тому що прямий наслідок їх виконання – підвищення ціни на газ (тобто, по суті, комунальних тарифів) для населення та згортання соціальних програм. «Якщо ми приймемо умови МВФ, тарифи на «комуналку» злетять мінімум удвічі. Їх середня вартість буде приблизно 1000 гривень», – пояснив свого часу позицію Кабміну прем’єр Микола Азаров. Згідно з дослідженням, проведеним навесні цього року соціологічною службою Міжнародної громадської організації «Центр проектів та програм розвитку», при підвищенні тарифів на газ оплачувати послуги ЖКГ не зможуть більше 60% українців. І черги за житловими субсидіями стануть набагато довшими.
Безумовно, у влади є й інша можливість скоротити дефіцит «Нафтогазу» – домогтися від росіян перегляду цін на блакитне паливо, що закуповується у них. Однак всі переговори з цього питання Москва жорстко пов’язує з беззастережною інтеграцією нашої країни в Митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Таким чином, Україна виявилася загнаною в глухий кут: без дешевого газу ми не отримаємо кредит МВФ, а без відновлення співпраці з фондом знову можуть виникнути проблеми при розрахунках з «Газпромом». Ціна імпортного блакитного палива для України в третьому кварталі зросла до $426 тис. куб. м, тоді як у держбюджеті на цей рік закладена ціна російського газу в розмірі $416 тис. куб. м. А МВФ від нашої країни потрібен лише бездефіцитний бюджет, який гарантує курсову стабільність. І можливість для транснаціональних корпорацій конвертувати в долари прибуток, отриманий в Україні, за вигідним курсом. Як то кажуть, «шерифа не хвилюють проблеми індіанців».
Втім, переговорний процес з МВФ продовжується. Нещодавно міністр фінансів Юрій Колобов запропонував кредитору компромісний варіант – ув’язати підвищення тарифів на газ для населення з запущеними Україною заходами щодо підвищення енергетичної безпеки. Вже в наступному році може бути розпочато видобуток вуглеводнів на Чорноморському шельфі, ведуться роботи з видобутку сланцевого газу. За підрахунками уряду, Україна повністю покриє свою потребу в газі та нафті за рахунок власного видобутку до 2027 року, перевести населення на газ власного видобутку країна зможе вже протягом найближчих п’яти років. Таким чином, проблема дорогого імпортного палива просто буде вичерпана.
У нинішній ситуації Україна цілком може говорити з кредиторами про компроміс. Адже на даний момент розмір державного боргу країни далекий до критичної позначки. У Мінфіні прогнозують, що сукупний держборг України до кінця 2012 року складе 36% ВВП. Тоді як, наприклад, за прогнозами Єврокомісії держборг Греції за підсумками року досягне 198,3% від ВВП, Італії – 120,5% ВВП, Іспанії – 85,3% ВВП. До того ж, незважаючи на деяке охолодження економіки, за підсумками року національний продукт, навіть за найбільш песимістичними прогнозами, продемонструє мінімальний приріст, що дозволяє країні не лише гарантувати стабільність обслуговування державного боргу, але й поступово звільнитися від кредитної залежності. Втім, для цього нам потрібен уряд, який працюватиме, не звертаючи уваги на окрики з Москви чи Вашингтона. Чи зможуть сформувати такий уряд нинішні переможці парламентських виборів – питання відкрите.
Тетяна Сметаніна
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
Також за темою
ЄС може дозволити смартфони без зарядного порту
Біткоїн може подорожчати до $1 млн — аналітик
Zoom оновлює інструменти для роботи
Photoshop вводить ШІ-асистента, який замінює професійне редагування фотографій текстовим або голосовим промптингом
Презентовано новий Nissan X-Trail 2026 (фото, відео)
SpaceX планує вихід на біржу Nasdaq
