Кому будуть служити нові нардепи-"регіонали"
За підрахунками експертів, у сьоме скликання Верховної Ради потрапляє приблизно 192 «регіонали». За списками Партії регіонів мандати одержать трохи більше 75 осіб, по «мажоритарці» на даний момент проходить близько 116 осіб. Однак їхнього полку може убути в Київській області, де розгорнулася битва практично за кожен округ. Проте, уже зараз можна позначити певні тенденції в тім, на які «центри сили» будуть орієнтуватися «біло-сині» законодавці, що потрапили в парламент.
ГРУПА АХМЕТОВА
Незважаючи на те, що сам Ринат Леонідович не пішов у Верховну Раду, його «могутня купка» буде однією із найпотужніших у Партії регіонів. За підрахунками «Коментарів», в орбіті Ахметова перебуває приблизно 38 народних депутатів. Якщо говорити конкретно про список, то тут у Рината Леонідовича 18 людей.
По-перше, мова йде про першого заступника голови Адміністрації Президента Ірину Акімову (№6), керівника метзавода імені Ілліча Володимира Бойка (№7), близького друга і бізнес-партнера Ахметова Бориса Колесникова (№8). Далі йдуть люди, які так чи інакше працюють з Ринатом Ахметовим і захищають його інтереси в бізнесі. Це – колишній юрист СКМ Юрій Воропаєв (№26), президент Луганської «Зорі» Євген Геллер (№29), колишній водій Рината Леонідовича Володимир Мальцев (№30), Сергій Кий (№33), що у свій час працював у структурах донецького «Шахтаря». Також до групи Ахметова відносять Андрія Селіварова (№41), який свого часу брав участь у «відтисканні» «Дніпроенерго», колишнього секретаря Бориса Колесникова Олену Бондаренко (№47), а також Юрія Черткова (№50), що, будучи нардепом, за все скликання не зареєстрував жодного законопроекту. Але при цьому одержав від Президента Януковича орден «За заслуги» у зв’язку з «плідною законодавчою діяльністю». Також в орбіту Ахметова включають Нурулислама Аркаллаєва, що за освітою є «тренером самбо і дзю-до» (№52). Також варто згадати людину Бориса Колесникова – Віталія Калюжного (№58), колишнього гендиректора фірми «Люкс» Станіслава Мельника (№61), колишнього директора департаменту СКМ із питань безпеки Володимира Малишева (№62), колишнього директора «Павлоградвугілля» Павла Коржа (№66), колишнього керівника «СКМ», нинішнього голову ради Нацбанку Ігоря Прасолова (№68) і ще одного адвоката Ахметова Анатолія Коржева (№70). Також під сумнівом потрапляння Олександра Заца (№77), що у свій час був заступником голови Донецької облради часів управління цим органом Борисом Колесниковим.
По мажоритарці в Ахметова теж заходить чимало людей. Приміром, у кримському окрузі №10 переміг голова правління «Крименерго», підконтрольного Ахметову, Григорій Груба. На Луганщині – керівник «Свердловантрацит» і президент свердловського «Шахтаря» Олександр Коваль (№111), у Харківській області переміг начальник Південної залізниці Віктор Остапчук (№177), що є підлеглим Колесникова по вертикалі Мінінфраструктури.
Окремо варто проаналізувати вотчину Ахметова – Донецьку область. Людьми, підконтрольними Ринату Леонідовичу, називають переможців цілої низки округів – директора Горловського коксохіма Олександра Бобкова (№41), Тетяну Бахтєєву, що нібито доводиться родичкою Ахметову (№42), секретаря Донецької міськради Миколу Левченка (№44), віце-президента хокейного клубу «Донбас», а також працівника колесниковських компаній «Київ-Конті» та «АПК-інвест» Дениса Омельяновича (№49). У цю же групу входить колишній заступник генерального директора маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча Сергій Матвієнков (№57) і зять покійного Василя Джарти Валерій Омельченко, що орієнтується на Ахметова і переміг в окрузі №55 на Донеччині.
Більшість переможців-«регіоналів» у Дніпропетровській області також у певній мірі зав’язані на Рината Леонідовича через колишнього топ-менеджера ахметовського «Метінвеста», а нині – губернатора Дніпропетровщини – Олександра Вілкула. Саме Вілкул проводив кастинг кандидатів у депутати від ПР. Тому переможці в округах перший заступник мера Дніпропетровська Ігор Циркін (№25), заступник голови Дніпропетровської ОДА Іван Ступак (№26), начальник Придніпровської залізниці Олександр Момот (№27), начальник головного управління МНС області Віктор Бутковський (№29), заступник мера Дніпродзержинська Костянтин Гузенко (№30), перший заступник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов (№31), депутат Дніпропетровської облради Юрій Любоненко (№32), перший заступник голови Дніпропетровської ОДА В’ячеслав Задорожний (№33), народний депутат Сергій Глазунов (№34) директор «ДПЕК Павлоградвугілля» Артур Мартовицький (№36), народний депутат від ПР Дмитро Шпенов (№37) у парламенті будуть орієнтуватися на Вілкула, що і сам думає про підвищення в Київ. І тому орієнтується на думку авторитетного Рината Ахметова.
ГРУПА «ГАЗОВИКІВ»
Друга за силою група в Партії регіонів – Фірташа-Льовочкіна-Бойка – значно поступається за чисельністю своїх «багнетів» Ахметову. Їх, за скромними підрахунками, у рядах фракції Партії регіонів буде близько 20 осіб. Правда, вони компенсують «нестачу» самовисуванцями і «засланими козачками» в опозиційних політсилах. У списку ПР у прохідній частині від «газовиків» усього п’ять людей. Це міністр юстиції Олександр Лавринович (№12), що, до слова, зараз розглядається як одна з головних кандидатур на пост спікера парламенту. Також безпосереднє відношення до групи має представник Президента в парламенті Юрій Мірошниченко (№39), відома «юлененависниця» Інна Богословська (№60), баскетболіст Олександр Волков (№64) також входять у цю неформальну, але потужну групу. Під сумнівом потрапляння до парламенту керівника охорони Дмитра Фірташа Івана Мирного (№79).
Набагато веселіша ситуація на «мажоритарці»: цілі регіони були віддані на відкуп цій групі. Правда, у Києві їхні висуванці «пролетіли». Однак у Київській області «газовикам» вдалося щось відвоювати в опозиції. За даними ЦВК, перемагають, зокрема, заступник голови НАК «Нафтогаз України» Сергій Кацуба (№92), президент Федерації кінного спорту Олександр Онищенко (№93) і заступник губернатора Київської області Ярослав Москаленко (№96).
У Криму від «газовиків» перемогли сестра голови АП Сергія Льовочкіна – Юлія Льовочкіна (№6) і гендиректор фірташевського підприємства «Титан України» Олександр Нечаєв (№9). Є свій представник і від Луганської області – Юлій Йоффе (№112), що має тісні контакти з міністром палива та енергетики Юрієм Бойком; від Харківської – подруга Богословської Ірина Горіна (№171), батько вже згаданого вище Сергія Кацуби голова Дергачівської райадміністрації Володимир Кацуба (№175) і заступник Фірташа у Федерації роботодавців України Анатолій Гіршфільд (№179). У Черкаській області переміг ще один представник так званої групи РУЕ – Геннадій Бобов (№196). В Одеській області партнером Фірташа є бізнесмен Іван Фурсин (№138). Ходять чутки, що відомий «тендерщик» Антон Яценко нібито одержав адмінресурс для перемоги в окрузі №200 після того, як йому дали «добро» на Банковій. Обох переможців-«регіоналів» у Чернівецькій області також відносять до центра впливу Фірташа і Ко – це голова правління «Чернівцігаз» Геннадій Федоряк (№203) і близький родич губернатора області Михайла Папієва – Артем Семенюк (№204).
ЛЮДИ, ЩО ОРІЄНТУЮТЬСЯ НА ЯНУКОВИЧА
У цю групу входять як «стародонецькі» – зокрема, творці Партії регіонів, – так і ті, хто в партії з’явилися не дуже давно, але без «сім’ї» Президента уявити себе не можуть. Їхню кількість, а також вплив не можна ігнорувати. Їх у Партії регіонів, щонайменше, 41 людина. Якщо говорити про список, то мова йде, зокрема, про одного із творців партії Володимира Рибака (№10), помічницю Президента Ганну Герман (№13), кадровика Януковича Станіслава Скубашевського (№14), міністра ЖКХ, колишнього губернатора Донецької області Анатолія Близнюка (№15).
Підтримує тісні зв’язки з «сім’єю» й олімпійський чемпіон з вільної боротьби Ельбрус Тадеєв (№20). Ну, і куди ж без Віктора Януковича-молодшого (№22). У свою чергу, близькою людиною до Віктора-старшого є Володимир Демидко (№28) – заступник голови Партії регіонів з ідеології. Пов’язаний з «сім’єю» і голова податкового комітету ВР Віталій Хомутинник (№23). Завгоспом Януковича часто називають Миколу Дем’янка (№34). Старий «донецький» Юхим Звягільський (він переміг в окрузі №45) і його зять Володимир Вечерко (№31 у списку) теж є тими, хто формують фундамент президентської неформальної вертикалі.
Загалом політичних мастодонтів у рядах ПР вистачає. Правда, не зовсім зрозуміло, навіщо ПР потрібні Олександр Кузьмук (№43) і Анатолій Кінах (№59), які вже давно не світяться у великій політиці. Якщо ж говорити про Григорія Смітюха (№49), то його близькість до партії влади можна простежити хоча б у тому, що саме йому нібито належить будинок на вулиці Липській, де розташувався штаб ПР.
У групу «навколосімейних» входять також великий олігарх Антон Пригодський (№53), колишній генпрокурор Геннадій Васильєв (№54), син колишнього губернатора Донецької і Сумської областей Володимира Щербаня – Артем Щербань (№57). А от мало кому відомий Вілен Шатворян (№67) – це особистий друг Віктора Януковича-молодшого. У них одне хобі – автоперегони. Без парламентського диригента нинішнього скликання Михайла Чечетова також було б важко уявити партію влади.
Значне представництво в цієї хоч і різношерстої, але консолідованої навколо однієї людини групи спостерігається й у мажоритарних округах. Так, у Донецькій області старожилами є Валентин Ландик (№43), президент Акціонерного товариства «Вугільна компанія «Шахта Червоноармійська-Західна №1» Леонід Байсаров (№50), нардепи Ігор Шкиря (№52) і Владислав Лук’янов (№54).
У цю групу можна віднести і брата вже згаданого екс-генпрокурора Геннадія Васильєва – Олександра Васильєва (№59). Також мова йде про помічника «червоного директора» Новокраматорського машинобудівного заводу Георгія Скударя – Юрія Боярського (№48). По суті, Боярський – представник сімдесятирічного Скударя в парламенті. Ще одним «червоним директором» є голова ради директорів «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв (№77). Пройшов у Раду і його помічник Ярослав Сухий (№74). Син генпрокурора Віктора Пшонки, переможець округу №81 Артем Пшонка також автоматично попадає в цю групу.
Варто розуміти, що губернатор Кіровоградщини Сергій Ларін практично у всьому орієнтується на «сім’ю» Президента. Тому і його кандидати – «тушка» Станіслав Берьозкін (№100), людина, близька до Ларіна Віталій Грушевський (№101) і заступник губернатора Сергій Кузьменко (№103) – автоматично стають членами цієї масштабної групи.
У Луганській області «старі» кадри, орієнтовані на Януковича, представляє Володимир Демишкан (№114), в Одеській – «підрахуй» Сергій Ківалов (№135) і нардеп, почесний президент одеського «Чорноморця» Леонід Климов (№137), у Рівненській – у минулому багаторічний губернатор області Микола Сорока (№155), Сумській – син екс-голови СБУ на рубежі сторіч Леоніда Деркача – Андрій Деркач (№159). У Миколаївській області (округ №127) – один із засновників ПР Володимир Наконечний. У Вінницькій області близькою до сім’ї людиною є губернатор області Микола Джига (№15), що в 2009 році був одним з головних фігурантів із вилучення документів відносно вартості оренди Межигір’я.
ГРУПА КЛЮЄВА ТА «УМОВНО КЛЮЄВСЬКІ»
Ще одна досить впливова, хоч і нечисленна група в ПР, перебуває під рукою в нинішнього секретаря Радбезу Андрія Клюєва. Усього «клюївців» у Партії регіонів зібралося приблизно 10 осіб. Крім самого Андрія Петровича (№4 у списку), у групу входять ще недавно опальний Нестор Шуфрич (№27) і колишній керівник клюївського «Актив-банку» Олександр Єгоров (№44). Також на Клюєва в парламенті цілком можливо будуть орієнтуватися і «зальотні» олігархи, що потрапили у список. У будь-якому разі, поки вони не знайшли собі інших патронів. Це й Таріел Васадзе (№36), і Василь Хмельницький (№37), і Євген Сігал (№48). Говорять про тісні зв’язки Клюєва і з колишнім «бютівцем», засновником «Таврійських ігор» Миколою Баграєвим (№51). Якщо мова йде про мажоритарку, то тут на Клюєва будуть орієнтуватися переможець округу на Закарпатті – перший заступник губернатора області Олександра Ледіди Іван Бушко (№73). У Запорізькій області близькою до Клюєва людиною є колишній заступник міністра економіки Володимир Бандуров (№79). В Одеській області до умовної групи Клюєва належить «тушка» Віталій Барвіненко (№141). У Донецькій же області в мажоритарному окрузі №46 переміг брат Андрія Клюєва – Сергій Клюєв.
«ДОБКІНО-КЕРНЕСОВЦІ», «ЛИТВИНОВЦІ», «АЗАРОВЦІ», «ЛУГАНСЬКІ» ТА ІНШІ
У списку Партії регіонів опинилася група людей, що складається з народних депутатів «Блоку Литвина». Мова йде про нардепів Ігоря Шарова (№16), Олега Зарубінського (№38), Катерину Ващук (№45). Також на межі проходження перебуває помічник Володимира Литвина Юрій Благодир (№78).
Не варто забувати й про невелику групу Сергія Тігіпка (№3). До неї зокрема, входить депутат Одеської облради Світлана Фабрикант (№25), депутат Київської облради Володимир Дудка (№35) і головний київський «штабіст» партії Тігіпка «Сильної України» Олег Шаблатович (№55).
У Харківській області існує свій центр сили. Керівництво області в особі мера Харкова Геннадія Кернеса та губернатора Харківщини Михайла Добкіна, по суті, створили свою групку мажоритарщиків, що буде на випадок чого представляти їхні інтереси. Це – нардеп Дмитро Святаш ( №170), депутат Харківської міськради Володимир Мисик (№172), брат губернатора Дмитро Добкін (№178) і будівельний магнат Анатолій Денисенко (№173).
Є своя невелика група в прем’єр-міністра Миколи Азарова. По-перше, він одноосібно очолює список. Крім того, по мажоритарці в Донецькій області переміг його син Олексій Азаров (округ №47). Також у Миколи Яновича є непогані зав’язки на Миколаївську область: місцевий губернатор Микола Круглов працював під началом Азарова в ДПАУ. І люди, яких Круглов просунув по мажоритарних округах – голова фракції ПР у міськраді Миколаєва Артем Іллюк (№128), голова фракції ПР у Миколаївській облраді Микола Жук (№129), багаторічний (з 1987 року) мер Воскресенська Юрій Гержов (№131), заступник губернатора області Віталій Травянко (№132) будуть, без сумніву, прислухатися до думки Миколи Яновича, поки він ще щось значить. Є в Миколи Яновича свій мажоритарщик у Харківській області – ним є Євген Мураєв (№181), що, з чуток, перебуває в родинних зв’язках з нинішнім прем’єром.
Ще одна невелика підгрупа зав’язана на Юрієві Іванющенку (№24 у списку). До неї відносять, зокрема, переможця округу №58 у Донецькій області народного депутата Олексія Білого.
Ще однією групою – «луганською» – заправляє нинішній голова фракції ПР Олександр Єфремов (№5 у списку). Група складається з луганських мажоритарників – нардепа Олексія Кунченка (№106), бізнесмена Сергія Горохова (№105), мера Лисичанська Сергія Дунаєва (№107), мера Алчевська Володимира Чуба (№110) і нинішнього посла України в Білорусі Віктора Тихонова (№113).
Також умовно можна визначити групу кримських мажоритарників – міністра освіти, науки, молоді та спорту АРК Віталіну Дзоз (округ №1), багаторічну помічницю покійного Василя Джарти Олену Нетецьку (№2), селищного голову Мирного Олега Парасківа (№4) і міністра регіонального розвитку та будівництва ЖКХ Криму Сергія Брайка (№7). Зараз ці політики багато в чому орієнтуються на нинішнього прем’єра Криму Анатолія Могильова, однак на випадок чого (розмови про швидку відставку Анатолія Володимировича останнім часом підсилюються), вся ця група швидко знайде для себе правильний орієнтир.
ГРУПА «ГОЛІВ, ЩО РОЗМОВЛЯЮТЬ І СПІВАЮТЬ»
У списку Партії регіонів достатньо людей, що одержали мандат не за близькі зв’язки з кимсь із верхівки партії, а просто через нестачу публічних людей. Зокрема, саме тому другим номером у списку ПР стала співачка Таїсія Повалій (№2). У цю же групу можна визначити і Леоніда Кожару (№9), що не має особливого впливу, однак виконує завдання посібника з міжнародних питань. Зміг зайняти непогану нішу і Володимир Олійник (№17), що світиться практично на всіх ток-шоу країни. Стосується це й нинішнього міністра освіти Дмитра Табачника (№11), Володимира Макеєнка (№19), що потрапляє в парламент уже шостий раз. Потрібний і Вадим Колесніченко (округ №225), що зі своїми законодавчими ініціативами виконує роль пугала.
«БОЛОТО»
У той же час значна кількість «регіоналів» буде розбиратися зі своїми вподобаннями вже в стінах Верховної Ради. За прогнозами «Коментарів», таких потенційних «пристосованців» на даний момент налічується близько 30-35 осіб. Більшість із них у Раду потрапили вперше. Тому на кого орієнтуватися, вони зрозуміють уже по ходу законодавчого процесу. Тому що їхнє політичне кредо, як у героя «Дванадцяти стільців»: «завжди».
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
