5707
З Новим роком українців привітають тарифом
У середу міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк знову заговорив про те, про що останнім часом не ризикував говорити жоден український політик. Міністр визнав, що необхідність підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги назріла в країні вже давно. Правда, підкреслив він, принаймні найближчим часом це питання не стоїть на порядку денному. «Рано чи пізно таке рішення нам потрібно буде приймати. Зараз держава не ставить таке питання», – сказав міністр.
Треба сказати, що про тарифне питання в уряді згадали не випадково. І справа навіть не в тому, що за спиною залишився день виборів. З минулої п’ятниці в Києві знаходиться технічна місія Міжнародного Валютного Фонду. Дехто в пресі вже назвав метою її візиту – знайомство з новою політичною елітою країни (вже дуже збіглися строки її візиту з парламентськими виборами та підбиттям їх підсумків). Навіть якщо це так, навряд чи співробітники Фонду не нагадали уряду про зобов’язання України за програмою stand-by. І перш за все – про необхідність підняття рівня тарифів на газ і теплопостачання для населення до економічно обґрунтованого рівня. Тим більше, що незадовго до відправлення в Київ місії, МВФ нагадав Україні про недалекоглядність і неефективність утримування занижених тарифів на газ і тепло для населення.
В першу чергу, перед владою сьогодні стоїть дилема – плавно підвищувати тарифи або різко. У спрощеному варіанті це звучить приблизно як – відразу звалити все на плечі українців або трохи згодом, поступово збільшуючи навантаження. Зокрема, варіант «шокової терапії» підказує статистика того ж Мінрегіонбуду та ЖКГ. Станом на 1 жовтня поточного року по жодному місту в країні тариф не покривав собівартість послуги: цифри розходяться від мінімальних 47,6% в Сумах до 95,4% у Харкові. Поки населення в цьому плані субсидує бізнес: рівень компенсації за тарифами для юросіб доходить до 119,4% в Дніпропетровську.
Якщо ж плавно збільшувати вартість комуналки для населення, то в певному програші опиниться великий бізнес – власник генеруючих компаній. Поки вони кожен опалювальний сезон проходять в боротьбі за виділення так званої компенсації різниці в тарифах. Тільки в держбюджеті на поточний рік зарезервували 7 млрд. грн. Але за бюджетної дірки майже 50 млрд. грн., для уряду це недозволена розкіш. І навряд чи щось зміниться в наступному році. Тому рішення, ймовірно, вже давно схвалено в певних кабінетах.
Інша справа, що в арсеналі влади на сьогодні є кілька прийомів, які при сумлінному виконанні цілком здатні підготувати підґрунтя під подорожчання і нівелювати негативний електоральний ефект від неминучого обурення в суспільстві.
Так, міністр вчора заявив, що розмір оплати за житлово-комунальні послуги, з урахуванням зростання мінімальних зарплат, пенсій і незмінності тарифів, в середньому по країні становить близько 11% загального обсягу доходів громадян. Якщо згадати про те, що нижньою планкою для отримання державної субсидії на оплату комуналки є 20% сукупного доходу сім’ї, то стає зрозумілим натяк голови міністерства. А саме – обґрунтування можливості «безболісного» підйому низки тарифів мінімум на 10%. Питання про те, в який бік при цьому зміститься планка по субсидіях і чи зміститься вона взагалі – другорядне. На сьогодні субсидії щомісяця отримує близько 700 тис. сімей з усієї країни, а середній розмір допомоги – всього 65 грн. Тому чим більше українці будуть багатіти на словах і казенному папері, тим менше буде залишатися часу до реального підвищення комуналки.
Ще одна хитрість полягає у введенні так званої інвестиційної складової в тарифі. І про неї також говорив учора міністр. Іншими словами – до тарифу приплюсовуватиметься якийсь відсоток, який буде дозволяти компанії замінювати тепломережі, модернізувати котельні тощо. Весь секрет полягає в тому, що якщо цей новий компонент ввести в структуру тарифу до його виведення на повне покриття собівартості послуги, то тоді під інвестскладовою буде приховано реальне підвищення тарифу до економічно обґрунтованого рівня. А якщо нова складова з’явиться в уже у справедливому з точки зору генеруючої компанії тарифі, то в такому випадку це стане просто бонусом для компанії. Частину витратять на модернізацію, а частину закладуть в дохід.
Коли ж це станеться, дозволяє сказати графік Президента. На листопад планується державний візит Віктора Януковича до Росії. Головна мета приїзду – чергова спроба видозмінити або формулу, або саму ціну на газ – була узгоджена ще на останній зустрічі з Володимиром Путіним у Ново-Огарьово. Цікаво, що місія МВФ при цьому залишає Україну вже завтра-післязавтра. А значить, український уряд так нічого і не запропонував Фонду, крім як давно озвучених Азаровим думок про продовження програми stand-by, але без тарифного питання. Інша справа – Росія. Тут Україна може спробувати востаннє зіграти в гру «Нам все ще є, що вам запропонувати» і добитися бажаної знижки. Правда, ті ж росіяни вже давно і далеко не дипломатичною мовою проінформували Київ про те, що їм потрібно.
Андрій Сантарович
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
