0 800 307 555
0 800 307 555

УДАР і "Свобода" відз'їздились

910
Низка передвиборчих з'їздів триває. 1 серпня, крім інших, в Києві презентували програми і кандидатів представники ВО "Свободи" та "УДАРу" Віталія Кличка. Підсумок прогнозований: перші сідлають національну хвилю, другі - намагаються сподобатися багатьом, і всі - обіцяють боротися з владою і корупцією.
У боротьбі за Батьківщину
З моменту офіційного старту виборчої кампанії більшість політсил, які претендують на помітну участь у передвиборних перегонах, одна за одною проводять тематичні з'їзди. Порядки денні у зібрань делегатів зазвичай прості: тезове або детальне представлення програми та висунення кандидатів за списками і/або по "мажоритарці". "Брендові" націоналісти, чия популярність у виборців плавно наближається до прохідного бар'єра, винятком не стали.
Судячи з загального настрою київського з'їзду Всеукраїнського об'єднання "Свобода", 31 липня спікер зробив соратникам Олега Тягнибока цінний в рейтингово-ідейному відношенні подарунок, коли підписав-таки "мовний" закон. "Сьогодні ситуація в Україні надскладна. За всі роки незалежності України ще не було такого брутального наступу на українську державність. Вчора абсолютно неконституційно схвалили закон "Про основи державної мовної політики". Всіма своїми діями українофоби і бандити демонструють відкриту ненависть до України", - наступного дня, 1 серпня, налаштовував лідер партії себе і своїх прихильників не передвиборну боротьбу. Як і можна було припустити, анулювання ініціативи "регіоналів" прописано в програмі "Свободи" окремим рядком. Але і в цілому документ вийшов досить примітним.
Як вказується в преамбулі до тексту програми, в основі намірів "свободівців", з одного боку, лежить "Програма захисту українців", з іншого - два завдання: усунення від влади "режиму Януковича" і втілення в життя принципів "Своя влада - своя власність - своя гідність".
У перелік дій, що підлягають скасуванню, правлячого табору входять не тільки імпічмент президенту і розпуск уряду, а й розірвання "Харківського пакту", скасування пенсійної реформи та Податкового кодексу, заборона на відкриття ринку землі та перегляд приватизаційних дій. Звільняти ж країну від нинішньої влади в рамках схеми "Своя влада" однопартійці Тягнибока планують майже за тією ж схемою, що і їх передвиборні партнери з об'єднаної опозиції, - через підготовку закону про імпічмент, часткове скасування депутатської недоторканності, особисте голосування депутатів та відкликання тих, хто не справляється, трансформацію судової системи (в цьому конкретному випадку - шляхом впровадження інституту виборних суддів місцевого рівня) та симпатії до пропорційної виборчої системи з відкритими списками. А от до "націоналістичної" екзотики відносяться люстрація з антикомуністичним відтінком і намір перевіряти кандидатів на виборну посаду за етнічним, партійним і кримінальним параметрами.
В економічному відношенні програма ВО також небагата принциповими сюрпризами, будучи по суті міксом із соціально приємних обіцянок і анонсів патерналістських заходів. "Свобода" не проти провести реприватизацію "природних монополій та стратегічних підприємств", переглянути пенсійну систему, заборонити продавати сільськогосподарські наділи (хіба що - в державні руки) і змінити систему оподаткування, ввівши прогресивну ставку, скасувавши ПДВ і об'єднавши соціальні внески в один збір. Докладними "бізнес-захисними" заходами партія ділитися не поспішає (якщо тільки не вважати такими плани щодо посилення регулювання банківської системи). А в соціальному відношенні "свободівці" збираються привертати увагу виборців погодинною оплатою праці, свого роду податковими канікулами для трудових мігрантів, які хочуть повернутися в країну, та пільговими кредитами на житло для багатодітних сімей (причому передбачається, що про житлові умови сімей з п'ятьма і більше дітьми держава повинна подбати повністю).
У гуманітарному відношенні "Свобода" теж залишається в рамках традицій, причому, на перший погляд, дотримується їх досить акуратно - можливо, щоб не відштовхнути порівняно помірно налаштованих симпатиків. Її передвиборна програма включає в себе заходи щодо захисту української мови (і "переведення" на українську чиновників аж до введення іспиту на знання державної), 78-відсоткові квоти на українську в ЗМІ (за кількістю українців за переписом), українізацію програмного забезпечення. Зважаючи на вибори "свободівці" хотіли б у судовому порядку заборонити комуністичну ідеологію, але поки не згадують про кримінальну відповідальність за "українофобію". Готові відкрити архіви КДБ і визнати воїнів ОУН-УПА учасниками національно-визвольної боротьби зі статусом і пільгами ветеранів, але немає згадки про наміри домогтися вибачень і компенсацій від Москви. Пропонують повернути в особисті документи графу "Національність", але не уточнюють - навіщо (свого часу йшлося про можливість розгляду законопроекту про пропорційну чисельність представників національних меншин в органах виконавчої влади). Та й із заходів щодо захисту морального здоров'я нації прямо згадується хіба що про наміри заборонити рекламу алкоголю та тютюнових виробів і ввести кримінальну відповідальність за "пропаганду наркоманії та сексуальних збочень" (список збочень, що характерно, не додається)...
Впроваджувати скорочену і "пригладжену" програму в життя "Свобода" планує порівняно (в порівнянні з тією ж об'єднаною опозицією або, скажімо, "УДАРом") скромними засобами. 1 серпня ВО визначилося з 35 кандидатами по "мажоритарці" (угода з ОО про розподіл одномандатних округів була затверджена раніше). Вона включає в себе перелік партійних претендентів різного ступеня популярності аж до частини тріумфаторів місцевих виборів-2010 та деяких таких "зірок" локального масштабу, як Ірина Фаріон, яка буде обиратися по львівському округу. Партійний реєстр для "пропорціоналки" ненабагато довший: на з'їзді Олег Тягнибок оголосив лише список з 37 імен з собою на чолі. Окрім нього в першу п'ятірку "Свободи" увійшли Богдан Бенюк (на відміну від більшості "других номерів" з культурно-спортивного табору має помітний стаж партійної діяльності), Андрій Мохник, Ігор Мірошниченко і професор КНУ ім. Шевченко Олександр Шевченко. Незважаючи на обмежені ресурси (втім, подолання "Свободою" п'ятивідсоткового бар'єру залишається під питанням), кадрові наміри партії скромними назвати складно. "У Верховній Раді нового скликання ми будемо претендувати на посаду голови", - ділився майже наполеонівськими планами партійний лідер. Але конкурентів у "Свободи" все ж немало.
Вдаримо по підкилимній політиці!
Іншою, в певному сенсі, можливо, навіть ще більш значущою партійною подією 1 серпня став з'їзд "УДАРу". Передвиборчий збір партії Віталія Кличка привертав до себе увагу за багатьма параметрами. Дебютанти парламентського забігу за рейтингами претендують на третє місце в Раді наступного скликання, а відтак і їхня програма, і особливо - кандидатський склад - викликали пекучий інтерес.
Спочатку знаменитий боксер обіцяв, що його політсила в Україні займеться трансформаціями за грузинським зразком. "Ми розробили серйозний антикорупційний пакет документів, який ляже і в основу нашої передвиборчої програми, і в ті першочергові закони, які ми хочемо схвалити в новій Верховній Раді. За основу взято, в тому числі, і досвід Грузії", - розповідав Кличко в інтерв'ю. Тій самій антикорупційній складовій (як, до речі, і у більшості інших партій) в програмі "УДАРу" і справді відведено одне з почесних місць. Поряд з обіцянками встановити над владою народний контроль, домогтися європейських стандартів життя і рівних можливостей для всіх громадян, а заодно - і подолати централізацію децентралізацією.
В основу програми партії "УДАР", судячи з усього, був покладений комплекс розхожих профільних не стільки заходів, скільки намірів (як і у випадку з програмою об'єднаної опозиції, що зрідка перебивається максимально конкретизованими пропозиціями з розряду "Наболіле"). Так, боротися з корупційною системою "ударники" планують приблизно за тією ж схемою, що й інші претенденти на милість виборців - дерегуляцією, люстрацією корупціонерів, спрощенням системи оподаткування (аж до скорочення кількості загальнонаціональних податків і зборів до семи) і правил організації та ведення бізнесу. Воювати з владними зловживаннями і нормами "підкилимної політики" передбачається такими нерідко згаданими методами як перегляд судової системи та відкликання депутатів, але трапляються і свої родзинки. Чимала увага в "ударній" програмі приділяється надії впровадити народну законодавчу ініціативу (проекти, підкріплені 150 тисячами підписів повинні реалізовуватися невідкладно) і народне ж вето - скасування рішень влади на референдумах. Також конкретніше від решти розписані децентралізовані ініціативи, розуміння яких, можливо, прийшло до соратників нереалізованого мера через не завжди приємний київський досвід. Так, "УДАР" збирається "повернути киянам самоврядування", переглянувши закон про столицю. Крім того, Віталій Кличко, як і раніше, вважає, що вибори градоначальників повинні проводитися в два тури. А починати голосувати на місцевих виборах варто раніше - вже з 16 років...
Децентралізувати "УДАР" не проти й економічне існування - молода партія готова стимулювати (в тому числі - податковими канікулами) розвиток бізнесу в регіонах. А крім цього, в соціально-економічному відношенні - активно інвестувати в молодь: і виділяючи гранти на освіту, і квотуючи робочі місця для молодих фахівців, і допомагаючи сім'ям останніх з житлом. Не залишає проект поза увагою і стандартний перелік питань на кшталт культурного протекціонізму, турботи про армію (фінансування - до 2 відсотків ВВП), функціонування ринку землі (власниками якої, в розумінні "УДАРу" можуть бути тільки фізичні особи з українським громадянством). Хочуть "кличківці" і того, щоб Україна перестала бути країною дешевої робочої сили. "Ми зробимо так, щоб кожен, не економлячи на продуктах і одязі, на місячну зарплату міг купити холодильник або пральну машину. Щоб сім'я протягом п'яти років могла купити автомобіль, протягом десяти років - житло", - планує Віталій Володимирович загальне світле майбутнє . А під час з'їзду стало ясно, хто над цим світлим майбутнім повинен попрацювати.
Передвиборний список "УДАРу", мабуть, привертав не меншу увагу, ніж складний процес розподілу потенційних мандатів між різношерстими представниками об'єднаної опозиції. Після багатомісячних обговорень і міркувань в площині "Об’єднуємося - ні, не об'єднуємося" в кінці липня Арсеній Яценюк оголосив, що "УДАР" ніхто і ніде (в тому числі - під час розподілу сфер "мажоритарного" впливу) не чекає. Як показав з'їзд, нереалізовані партнери сигнал почули та оцінили. Не в приклад "Свободі", "кличківці" на вибори йдуть повномасштабно.
В умовах технічно закритих списків "УДАР" вирішив продемонструвати власну відкритість, надавши попередні списки "мажоритарників" для оцінки громадськістю та журналістами. Треба зауважити, що обговорення помітної частини кандидатур вийшло бурхливим і не безрезультатним. Окремі спірні кандидатури фактично самоусунулися від обговорення свого "ударного" майбутнього. Наприклад, проросійськи налаштований екс-член СПУ Євген Філіндаш вирішив, що піде на вибори як самовисуванець, оскільки впевнений, що "з "УДАРу" намагаються зробити не всеукраїнську партію, а партію Західної України - праву, ліберальну, яка, до того ж, легко змінює свою ідеологію". В інших випадках від деяких проблемних претендентів відмовилася вже партія. Так, з "мажоритарного" списку зник, наприклад, колишній голова Мінпаливенерго Іван Плачков, чию появу в таборі Кличка різко розкритикували представники руху "Чесно". За словами самого лідера, партія, прислухавшись до сторонніх оцінок, змінила 15 відсотків своїх "мажоритарників". Але передвиборній люстрації піддалися не всі небезперечні кандидати. Тому ж екс-меру Одеси Едуарду Гурвіцу в підсумку дісталося цілком прохідне 17 місце в партійному "заліку".
Як і "мажоритарний", так і партійний списки "УДАРу", являють собою досить строкаті переліки "нових облич" і цілком старих - активістів (в тому числі і партійних) місцевого значення, "соціально-гуманітарних" лідерів думок, колишніх чиновників і деяких нинішніх народних депутатів. Свої місця для "мажоритарного" маневру, наприклад, отримають "нунсівці" Кирило Куликов і Ольга Герасим'юк (остання повідомила, що з переліку кандидатів-"єдинників" вона була викреслена в останній момент). Та й, як мінімум, верхня частина партійного списку "УДАРу" місцями змушує згадати приказку про те нове, яке забуте старе. У першу п'ятірку "пропорційного" списку, крім самого Віталія Кличка, увійшли відома письменниця Марія Матіос (поява культурних - або вже спортивних - діячів на другому місці перетворюється на тренд виборів-2012), недавній "біженець" з "Нашої України" та екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, одне з облич "Податкового Майдану" Оксана Продан і голова центрального штабу партії Віталій Ковальчук. Крім Едуарда Гурвіца в першій двадцятці знайшлося місце ще декільком знаковим героям давно минулих днів і сучасності. У список потрапили народний депутат Ірина Геращенко, колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник, колишній заступник міністра праці Павло Розенко, а також екс-прем'єр Криму, екс-голова Севастопольської міськдержадміністрації та екс-представник Віктора Януковича в АРК Сергій Куніцин, щодо якого вже виникли питання...
Незважаючи на те, що чимала кількість кандидатів від "УДАРу" мали серйозний досвід співпраці як з нинішньою владою, так і з попередньою, Віталій Кличко переконаний, що його підопічні "змінять якість політики" в країні. І до того ж - не підуть на "колабораціонізм". Під завісу з'їзду кандидати склали присягу, в якій пообіцяли у разі обрання не вступати в коаліцію з Партією регіонів або її "супутниками". При цьому від синхронного, якщо це знадобиться, голосування з "регіоналами" прихильники Кличка не зарікаються. Хоча більшою мірою, схоже, вони сподіваються на співпрацю з теперішніми опозиціонерами. Настільки, що готові знімати своїх кандидатів з округів, де ОО виставляє сильних претендентів.
Втім, прикладів роботи гіпотетичного пакту про ненапад потрібно ще дочекатися.
Виборча кампанія тільки стартувала, але вже зараз обіцяє бути насиченою - подіями, взаємозамінними і не дуже гаслами, не тільки новими, але й цілком "старими" обличчями і боротьбою за сфери електорального впливу, ділити які часто буде дуже складно.
Ксенія Сокульська
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас