Банківська система України: чи є привід для побоювань?
Напередодні виборів звучить надзвичайно багато різних прогнозів та оцінок нинішньої ситуації і перспективи вітчизняної банківської системи. Головне - звертати увагу від кого йдуть месиджі. Так, надмірний песимізм звучить з вуст очевидних і поки прихованих кандидатів у депутати, складаючи основний лейтмотив їхньої передвиборної риторики. Дивно, але мабуть багато з них всерйоз упевнені, що саме подібна риторика допоможе їм "в'їхати" в Раду. Одначе, якщо до слів потенційних нардепів можна ставитися з поправкою на наявність-відсутність у них фінансової освіти, то до слів реальних експертів варто прислухатися уважніше. До речі, серед них одноголосся в оцінках не спостерігається. Так що ж дійсно відбувається з банківською системою України? Наскільки вона вразлива і чи можна чекати нових банкрутств або катаклізмів?
За підсумками роботи банківської системи в першому півріччі цього року вже можна робити певні висновки. На поточний момент в Україні діє 176 банків, один з них санаційний банк. До кризи в Україні було 198 банків. Криза, що "з'їла" більше 10 відсотків банків, дуже добре показала, хто на що здатний.
За підсумками І півріччя 2012 року загальна сума активів банківської системи України склала 1,1 трлн гривень або близько 138 млрд доларів. До кризи загальні активи українських банків становили близько 120 млрд у доларовому еквіваленті. Криза зменшила кількість банків, але активи банків зросли, що показує в дечому відродження банківської системи після кризи. Незважаючи на всі песимістичні прогнози, можна сказати, що криза для українських банків - це вже історія.
Кредитування: банки змінили "фізиків" на "юриків"
Ще один важливий показник - видача кредитів. Час від часу можна почути нарікання, що банки не кредитують. При цьому посилаються на інформацію про кредитний портфель всіх банків України. Дійсно, за перше півріччя 2012 року загальний кредитний портфель банків України зріс всього на 605 млн гривень. Це при тому, що загальний кредитний портфель банків вже близько 794 млрд гривень. Проте помилково давати оцінку ринку кредитування за загальним обсягом виданих кредитів.
Більш наочні показники обсягів виданих кредитів у розрізі позичальників. За перші шість місяців 2012 року портфель кредитів, виданих юридичним особам, виріс майже на 12 млрд гривень. А от портфель кредитів фізичних осіб за той же період зменшився на 11 млрд гривень. Тобто, сталося не припинення кредитування, а, радше, заміна орієнтирів, або, точніше, адресатів отримання грошей. Дійсно, на даний момент банки більш схильні кредитувати юридичних осіб, в той час, як кредитування фізичних осіб стало другорядним. В цьому немає нічого дивного чи небаченого. Просто банкам завжди більш вигідно видати за раз кредит на десять мільйонів юридичній особі, ніж мати справу з кредитом на десять тисяч для фізичної особи. Крім того, криза перевірила позичальників "на міцність і надійність" і дуже добре показала банкам, хто з їхніх позичальників на що здатний і що від кого очікувати. В результаті і - кредитування юридичних осіб збільшується. І хоча ті ж юридичні особи скаржаться на високі відсотки, але від наміру взяти кредит не відмовляються. А фізичні особи на нинішньому історичному етапі більше погашають кредити, ніж беруть нові. У першу чергу, зменшення суми виданих кредитів фізичним особам відбувається за рахунок зниження обсягу довгострокових кредитів (загальна сума довгострокових кредитів населення за перше півріччя зменшилася на 10 млрд гривень).
Депозити: населення як основний донор бізнесу
У той час, як кредити у населення стають менш популярні, популярність депозитів зростає. Станом на 1 липня 2012 року фізичні особи в українських банках тримають на депозитах 340 млрд гривень. З початку поточного року населення додатково розмістило в банках на депозитах грошей на суму близько 31 млрд гривень. З них 22 млрд гривень припало на збільшення гривневих депозитів і 9,5 млрд гривень - на приріст валютних депозитів. Сума грошей, яку фізичні особи зберігають в банках на депозитах, вже давно перевищує докризовий період в доларовому еквіваленті. Незважаючи на всі страхи та хвилювання "фізики" продовжують розміщувати свої гроші на банківських депозитах. І результати говорять самі за себе - саме депозити фізосіб стали головними джерелами пасивів для всіх українських банків, у тому числі і для банків з закордонними власниками. І саме ці депозити зараз забезпечують основу для кредитування.
Може комусь видасться несправедливим, що населення більше віддає грошей в банки через депозити, ніж отримує грошей з банку у вигляді кредитів. Але це нормальний стан роботи банківського сектора в усьому світі, в тому числі і Західної Європи та США. Юридичним особам завжди не вистачає грошей для бізнесу і тому вони - головні одержувачі кредитів, а фізичні особи, як особи схильні до накопичення, більше зацікавлені у вдалому прирості вартості своїх заощаджень, ніж в прагненні віддавати в борг іншим.
Практика кредитування бізнесу за рахунок депозитів населення призвела до того, що банки змушені підлаштовуватися під інтереси і бізнесу, і фізичних осіб. Банки дуже зацікавлені залучати депозити за низькими ставками. Але ситуація на українському фінансовому ринку така, що можна закликати знижувати ставки за депозитами, але складно їх знизити реально. В результаті, банки змушені йти на втрату свого доходу. Показник чиста відсоткова маржа за підсумками першого півріччя 2012 року склав 4,73%. До кризи цей показник був на рівні 5,3%. Зменшився і спред між ставками за кредитами і депозитами. До кризи він був на рівні 5% і вище, а зараз - тільки 3,96%. Ось де справді проблема банківського сектора - знижується його рентабельність. І це дійсно факт, на який мало хто звертає увагу.
Заробити на розбиранні з "завислими" боргами
Якщо врахувати ту обставину, що, як і раніше, залишається нерозв'язною проблема старих проблемних кредитів, то стає зрозумілим, чому у банківської системи проблеми з прибутком. Радикально ситуація зміниться тільки тоді, коли сума проблемних кредитів істотно зменшиться і банкам не потрібно буде так багато формувати резервів. Для цього є два шляхи. Або "вибити" старі проблемні борги, або списати їх за рахунок свого прибутку. Частково ця головоломка вирішується, але необхідно елементарне - час. Тільки час зможе звільнити банки від "родимих плям" кризи.
У зв'язку з тим, що рентабельність кредитування знижується, банки в першому півріччі 2012 року дуже активно заробляли гроші на валютному ринку і ринку міжбанківських кредитів. Дозвіл укладати валютні свопи призвів до того, що цими іграми почали захоплюватися всі українські банки. Як результат - щоденні операції на міжбанківському ринку давно вже перевищили мільярд доларів. Істотно зросли обсяги міжбанківських кредитів і ставки за цими кредитами. Набирають оборотів і різного роду операції РЕПО з держпаперами. Банки заробляють дохід на валютному ринку, щоб мати можливість покривати збитки за проблемними кредитами. Ось де парадокс банківського ринку - щоб списати борги одних, потрібно спочатку заробити на інших.
Банківська система, як і будь-який бізнес в Україні, має свої проблеми, але вони не настільки істотні, щоб говорити про крах або дефолт. Проблема поки тільки одна і полягає вона в тому, що вартість грошей в Україні та банківському секторі залишається високою. Ніхто не хоче розміщувати гроші під низький відсоток, але при цьому всі хочуть низькі ставки за кредитами. Раніше частково цю проблему вирішували за рахунок дешевих закордонних валютних кредитів. До чого це призвело - відомо всім. Тепер дешевих закордонних кредитів у банківській системі практично не залишилося і все більше доводиться думати про те, чому так дорого коштує гривня, а не про те, чому такі дешеві валютні кредити.
Олександр Охріменко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
