4324
На пам'ять про Євро
— Казна та Політика
Витративши мільярди на інфраструктуру до Євро-2012, Україна не розрахувала зусилля і вже скоро може зіткнутися з проблемою її незавантаженості і збитковості.
Студент Краківської педагогічної академії Дмитро Остапчук недавно вирішив заощадити час і полетіти на канікули до рідного Львова літаком. Вперше опинившись в гігантській будівлі побудованого до Євро-2012 аеропорту, Дмитро очікував зустріти звичні для сезону відпусток натовпи пасажирів. Але крім співробітників аеропорту на очі студенту та його попутникам ніхто не натрапив. Що не дивно: авіапереліт додому обійшовся Дмитру в 5000 грн., це більш ніж вдесятеро дорожче, ніж квиток на автобус за тим же маршрутом.
Не менш пустельним, ніж львівський, зараз виглядає і донецький аеропорт. А повітряний термінал D в аеропорту Бориспіль взагалі не приймає рейси.
Чотири роки в Україні будували інфраструктуру для чемпіонату: стадіони, готелі, аеропорти та дороги. За оцінкою міністерства інфраструктури, на це було витрачено близько $5 млрд. Але досвід проведення глобальних спортивних заходів іншими країнами свідчить: щоб інфраструктура не простоювала, потрібно шукати додаткові можливості для її завантаження, інакше вона стане важким тягарем для державного бюджету. Фокус вирішив розібратися, скільки років доведеться чекати окупності об'єктів Євро-2012 і які з них не окупляться ніколи.
Закрите небо
Термінал D аеропорту Бориспіль був одним з найдорожчих об'єктів Євро - він обійшовся в 4,8 млрд грн. У будівництво терміналу F двома роками раніше вклали 413 млн грн. Але такі потужності Борисполю зараз не потрібні. "Минулого року через аеропорт пройшло 8 мільйонів пасажирів, а нинішні три термінали дозволяють обслужити 25 мільйонів", - говорить експерт з транспорту та інфраструктури Антон Кравченко, заступник директора Центру економічного і політичного аналізу.
Після запуску терміналу D генеральний директор Борисполя Антон Волов заявляв, що не відкидає закриття терміналу В. Хоча цей термінал теж пройшов кардинальну реконструкцію: у 2011 році його площа і пропускна здатність були збільшені майже вдвічі, що обійшлося бюджету в 253 млн грн.
Пасажиропотік в Донецьку, в порівнянні з потужністю тамтешнього авіавузла, поки теж мізерний. При завантаженні 830 тисяч пасажирів за рік він здатний прийняти 10 млн.
Але найсумніша ситуація у Львові: аеропорт цього міста може обслужити близько 17 млн пасажирів, а реальний пасажиропотік не перевищує 297 тисяч людей на рік. "Потреби в таких потужностях не було і немає, - стверджує Михайло Блавадський, голова Комісії з питань контролю за ефективністю проведення державних та обласних програм та рішень Львівської облради. - У Харкові чисельність населення в два рази більша, ніж у Львові, а аеропорт вдвічі менший". За словами чиновника, сьогодні у Львівському аеропорту не використовуються 49000 кв. м, а персонал, який працює на підприємстві, яке розширилося відразу, не має відповідної освіти "і якогось стосунку до авіації взагалі".
"Витрати на будівництво аеропортів можуть окупитися через 10-15 років, але тільки за умови, що буде укладено угоду "Відкрите небо" з Європою", - вважає аналітик Міжнародного центру прикладних досліджень Ільдар Газизулін. Поки підписання договору про єдиний авіаційний простір між Україною та ЄС гальмують українські перевізники-монополісти, і великі бюджетні авіакомпанії не можуть працювати в нашій країні через законодавчі труднощі і високі ціни на обслуговування літаків.
За словами віце-прем'єра - міністра інфраструктури Бориса Колесникова, уряд веде переговори з низкою закордонних операторів, які цікавляться українськими аеропортами. Їм запропонують прогресивну систему тарифів і бонусів. Одначе, як зазначає Блавадський, в його місті поки все йде до того, що повітряні ворота перейдуть до українських приватних власників. "Аеропорт можуть довести до банкрутства, а потім передати в оренду на 49 років наближеним до уряду комерційним структурам", - прогнозує представник облради.
В принципі, в приватизації аеропортів немає нічого поганого. Аеропорт у Харкові, найкомпактніший з побудованих до єврочемпіонату, з пропускною здатністю 2 млн людей на рік, - фактично приватний. У його зведенні крім держави брала участь компанія DCH, що належить Олександру Ярославському. Після закінчення будівництва інвестор, який витратив $107 млн (у два рази менше, ніж вклала держава) взяв будівлю в довгострокову оренду. За словами Ярославського, потенціал у Харківського аеропорту є: за радянських часів він обслуговував в середньому мільйон пасажирів на рік. Три роки тому цей показник становив лише 200 тисяч, тому кошти, вкладені в проект, вважає власник DCH, вдасться повернути через 17-20 років.
Порожня арена
Найбільш безперспективними об'єктами Євро-2012 в плані отримання прибутку є стадіони - для їх завантаження потрібно виділяти чималі кошти на організацію спортивних і розважальних заходів. На думку аналітика Ільдара Газизуліна, такі об'єкти можуть не окупитися ніколи.
З ним згоден і Ярославський, який проводив реконструкцію стадіону "Металіст": "Якщо округлити, то будівництво стадіону обійшлося в 100 мільйонів доларів, з них 30 мільйонів - мої інвестиції і 70 мільйонів - держави. Ці кошти не вдасться повернути". Інвестор вважає, що стадіон - це соціальний, а не бізнесовий об'єкт.
Найбагатший українець Рінат Ахметов теж не шкодує про свої інвестиції в донецьку "Донбас-Арену" - домашній стадіон "ФК Шахтар", що належить йому.
З усіх стадіонів, побудованих до Євро-2012, найбільш неясне майбутнє в "Арени Львів", на будівництво якої було витрачено майже 3 млрд грн. бюджетних коштів. Зараз стадіон простоює - після серії поразок на "Арені" футбольний клуб "Карпати" повернувся на свій старий стадіон "Україна". Окрім "нефартовості", львівський клуб не влаштовує висока орендна плата за новий майданчик.
"Арену" у Львові збудували незважаючи на те, що в місті вже були три стадіони, і тепер на її утримання щорічно необхідно викладати близько 20 млн грн. У 2012 році ці кошти були виділені з державного бюджету. У майбутньому, за словами директора з експлуатації стадіону Олексія Жуковіна, "Арена" планує заробляти гроші самостійно - наприклад, на проведенні конференцій. А спортивне призначення стадіону може змінитися. Якщо домовитися з "Карпатами" не вдасться, є ймовірність того, що на стадіоні будуть грати в регбі: в регбійному чемпіонаті України виступають дві львівські команди - "Сокіл" і "Батяри".
Чиновники з Нацагентства Євро-2012 оптимістично заявляють, що стадіони окупляться вже через десять років. За словами заступника голови Нацагентства Валерія Жалдака, щоб стадіони не простоювали, був створений концерн "Спортивні арени", який відповідає за їх експлуатацію і окупність. "Олімпійський" і "Арена Львів", на думку чиновника, добре підходять для міжнародних конференцій, концертів та інших заходів. Нещодавно "Арену" орендувала для проведення свого конгресу релігійна організація "Свідки Єгови".
Приїхали
Нові швидкісні поїзди повинні були стати одним з головних подарунків українцям після Євро-2012. В кінці 2010 року "Укрзалізниця" уклала контракт з корейською компанією Hyundai Rotem на купівлю десяти швидкісних поїздів на суму $306 млн. За словами Бориса Колесникова, за умови стовідсоткового завантаження поїздів ці інвестиції можуть окупитися вже через 6-7 років.
Але українці пересідати на корейські потяги поки не поспішають. Найбільшим попитом користується напрямок Київ - Харків, склади на якому завантажені на 70%. Справа в тому, що до 2002-го цим маршрутом вже ходив "Столичний експрес", і пасажири до нього звикли. А от поїзди Київ - Львів і Київ - Донецьк заповнені лише на 10-15%. Основна причина низького попиту - ціна на квиток, вона вдвічі вища, ніж у звичайних поїздах. А час шляху виявився більшим, ніж спочатку заявляли в "Укрзалізниці".
Їздити швидше "Хюндаям" просто не дозволяє якість українського залізничного полотна.
Дорога гостинність
За час підготовки до Євро-2012 в Україні було побудовано та реконструйовано близько 130 готелів. Найбільше нових готелів з'явилося в Харкові - 50. Серед них - п'ятизірковий готель Kharkiv Palace, в будівництво якого Олександр Ярославський вклав $126 млн. Інвестор розраховує, що цей проект окупиться через 14 років. У Києві побудували кілька мережевих готелів класу люкс, серед яких Sheraton і Fairmont Grand Hotel. До Євро-2012 планували ввести в експлуатацію перший готель Hilton, проте його відкриття перенесли на осінь. Стимулом для інвесторів став закон 2010 року про розвиток і підготовку готельної інфраструктури до Євро-2012, який звільняє готелі від сплати податку на прибуток на 10 років, якщо вони введені в експлуатацію до вересня 2012-го.
Незважаючи на всі старання здати об'єкти вчасно, завантаження готелів на період Євро-2012 було навіть нижчим, ніж в середньому за 2011 рік. "Через високі ціни готелі під час Євро-2012 були завантажені на 40%", - стверджує голова правління Асоціації готельних об'єднань та готелів міст України Микола Євдокименко. Згідно зі звітом компанії Jones Lang LaSalle Hotels, середня завантаженість готелів в 2011 році досягала 62% - показник непоганий, але й не райдужний за європейськими мірками. У Лондоні, наприклад, готелі заповнені на 85%, в Берліні та Гамбурзі - на 75%.
У Jones Lang LaSalle Hotels припускають, що за підсумками 2012 року завантаженість українських готелів буде знижуватися через скорочення обсягів бізнесу та зростання пропозиції на ринку готельних послуг. Зараз в Україні сім п'ятизіркових і близько 20 чотиризіркових готелів, це занадто багато при нинішніх цінах. Київ входить до п'ятірки європейських міст з найдорожчими готелями. Згідно з дослідженням Барометра готельних цін онлайн-служби резервування hotel.info, за номер в столиці України готельєри просять в середньому $180 на добу. Дорожче готельні послуги обходяться тільки в Москві - $243, Осло - $226 і в Стокгольмі - $190.
Ірина Гамалій
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
Також за темою
У січні державний борг України збільшився. Мінфін пояснив причини
Строки податкових зобов’язань за 2025 рік: хто і коли має сплатити
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у січні скоротився — причини
Критичні підприємства зможуть мати власні групи ППО
Уряд виділив 16 мільярдів на пасажирські залізничні перевезення
Україна отримала $1,5 млрд від МВФ за новою програмою EFF
