0 800 307 555
0 800 307 555

Що винен - віддати повинен. Чим розплатиться Україна за свої борги?

Казна та Політика
1631
У 2012 році уряд України планує профінансувати держбюджет України за рахунок запозичень на суму 98,5 млрд. гривень, з яких 38,1% - зовнішні борги. Роком раніше держпозики становили лише 80,6 млрд. гривень, у тому числі зовнішні - 33,7%. Основним чинником посилення боргового навантаження на держбюджет у найближчій перспективі є необхідність погашення боргів, здійснених за останні чотири роки. Але вже в 2013-му і 2014 роках, згідно з прогнозами Кабміну, обсяг запозичень знизиться і складе 82 млрд. гривень і 94,3 млрд. гривень відповідно. Про це йдеться в "Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2012-2014 рр.", затвердженій постановою Кабінету міністрів №607 від 10 травня і оприлюдненій у понеділок, 9 липня. Але в ідеї влади скоротити державні запозичення є кілька нюансів. Про них і поговоримо.
Навіщо потрібна корпоратизація?
В даний момент уряд веде повномасштабну політику "корпоратизації" найбільших держкомпаній, у першу чергу "Нафтогазу", "Укрзалізниці", "Енергоатому" та інших. В принципі проглядається чітка тенденція корпоратизувати все, що можна. Само по собі це, звичайно, правильно, так як створює передумови для більш зрозумілої та прозорої системи управління даними компаніями, дозволяє залучати висококваліфікованих кадрів до управління, впроваджувати сучасні технології управління тощо. Проте подібних стратегічних поліпшень ми не бачимо навіть у планах. Зате корпоратизація дозволяє виступати позичальником за кредитами. І прикладів цього ми бачимо достатньо.
Тільки "Укрзалізниця", навіть без закінчення корпоратизації, уже підписала собі 1 млрд. доларів. "Нафтогаз" постійно нарощує свій кредитний портфель, підписавши в цьому році тільки від Газпромбанку 2 млрд. доларів (і це на додачу до регулярних кредитів від уряду і місцевих банків, а також наперед отриманим грошам за транзит газу).
Дрібніші держкомпанії також не відстають. У ЗМІ регулярно прослизають новини про залучення держкомпаніями сотень мільйонів гривень. Таким чином, незважаючи на скромні показники самого "державного" боргу, рівень реального держборгу зростає величезними темпами. І це при тому, що ситуація на ринку цьому не сприяє, а значить умови кредитів не на користь позичальників.
Чим віддавати будемо?
Раніше всі українські уряди роками дотримувалися іншої тактики - залучали від імені держави і потім фінансували вже держкомпанії. Цей підхід, звичайно, мав недолік, тому що компанії не були достатньо мотивовані до повернення кредиту. Але зате кредитні ставки були істотно нижчими (адже держава апріорі отримує найкращі умови, порівняно з корпораціями, навіть 100% державними). І найголовніше - активи держкомпаній не могли стати предметом судових суперечок. Зараз же зростає ймовірність того, що всі держактиви в майбутньому перейдуть у власність банків-кредиторів, так як існуюча бізнес-модель більшості держкомпаній не дозволяє їм повернути отримані гроші, а ефективне використання самих кредитних коштів ніхто не здатний проконтролювати.
Забули про МВФ
Крім того, у борговій стратегії уряду відсутній очікуваний кредит від МВФ на 10 млрд, доларів, тому що він йде в резерви НБУ. Тим не менш, без нього українська економіка проіснувати навряд чи зможе, тому розумно його враховувати, хоч і окремо від позик уряду. У цьому випадку ситуація з держборгом буде виглядати кардинально по-іншому.
Багато, але не смертельно
В принципі, рівень держборгу в Україні цілком прийнятний, тому знижувати обсяг держпозик особливої необхідності немає. Роль держави полягає в стимулюванні зростання економіки, особливо в період економічного спаду, як зараз. У цьому контексті рішення уряду виглядає досить парадоксально. Значно логічніше було б залучити ресурси для великих ефективних інфраструктурних проектів, які підтримали б економіку - той же LNG-термінал, модернізація вугільних шахт, розвиток авіації тощо.
Олег Іванець
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас