1150
Через терни до росіян
— Казна та Політика
Після вступу Росії до СОТ Україна може значно розширити свій експорт в РФ. Одначе для цього потрібно подолати активний опір федеральних лобістів.
Держдума нарешті ратифікувала протокол про приєднання Росії до Світової організації торгівлі, підписаний у кінці 2011 року. Країна бере на себе всі зобов'язання за Марракешською угодою про створення СОТ. Перехідні періоди з відкриття доступу на ринки складуть 2-3 роки, щодо найбільш чутливих товарів - 5-7 років. Офіційний вступ в організацію очікується в кінці літа.
Українобоязнь
Ці перехідні терміни вже дозволили президенту Володимиру Путіну стверджувати, що РФ вступає в об'єднання на кращих умовах, ніж Україна. За словами господаря Кремля, "наш рівень зовнішнього митного захисту навіть після приєднання до СОТ буде набагато вищим, ніж митний захист України. І це нас турбує". Мова, звісно, про традиційну російську тезу щодо того, що при пом'якшенні торгових режимів (наприклад, після запуску зони вільної торгівлі СНД) в Росію через український ринок може хлинути новий потік різного імпорту.
Втім, експерти вважають, що основна загроза федеральним виробникам виходить від західних конкурентів, зацікавлених в ринках збуту РФ. Так, у світлі вступу до СОТ Європарламент вже схвалив 4 нові торгові угоди з Москвою - щодо автозапчастин, сировини, деревини і щодо співробітництва в сфері морського транспорту. Нескладно здогадатися, що "сировинна" частина домовленостей стосується спрощення поставок до Європи, а "автомобільна" і "морська" - навпаки, доступу на російський ринок. Зокрема, угода про торгівлю сировиною означає стабільні експортні тарифи на 80% сировинних товарів. Щодо інших же 20% росіяни повинні проводити консультації з Брюсселем мінімум за 2 місяці до запланованого підвищення експортних мит. В даний список внесені пшениця, насіння соняшнику, тютюн, шкури тварин і низка корисних копалин. У свою чергу, угода про запчастини передбачає, що при річному спаді їх поставок з Євросоюзу в Росію на 3% і більше Кремль скоротить свої імпортні мита.
Голова Мінекономрозвитку РФ Андрій Білоусов вже заявив, що прямі бюджетні втрати від приєднання до СОТ можуть скласти 188 млрд руб. (еквівалент 47 млрд грн.) в 2013 році і 257 млрд руб. - в 2014. "У середньому рівень тарифного захисту знизиться на 3,5 відсоткового пункту, хоч і поступово. Зараз середньозважений тариф становить 9,5%, в 2013 році він зменшиться до 7,6%, в 2014 - до 6,9%, а в 2015 складе близько 6%", - зазначає міністр. А директор Інституту проблем глобалізації Михайло Делягін сказав Мінпрому: більшості російських компаній фактично доведеться битися з мітлою проти танків. Насамперед ситуацією скористається Китай, який і так уже проводить експансію на різні федеральні ринки. Але хороші шанси є і в інших імпортерів, тим більше у тих, хто добре знає ринок Росії і працює на ньому багато років, коментує аналітик.
У зв'язку з цим директор департаменту Євразійської економічної комісії з захисних заходів у зовнішній торгівлі Володимир Іллічов зауважує: вступ до СОТ обмежить використання спецзахисних та інших загороджувальних заходів у зовнішній торгівлі. На його думку, швидше за все, цим скористаються КНР і Україна: "Остання залишається важливим конкурентом не тільки на зовнішніх ринках, а й на внутрішньому ринку РФ, в т.ч. щодо металопродукції. Це, в першу чергу, такі товарні групи, як арматура і труби . Після входження до СОТ нам буде ще складніше боротися з українським імпортом - боротьба буде можлива тільки при поставках за демпінговими субсидованими цінами". Крім того, каже екс-міністр економіки Володимир Лановий, Кремль уже фактично почав боротьбу проти вітчизняних залізничних вагонів, а в перспективі можливі і заходи проти імпорту з України різної машинобудівної продукції (скажімо, насосно-компресорної - в цьому сегменті у вітчизняних імпортерів в Росії традиційно непогані позиції).
Також РФ - і Митний союз (МС) - зможе застосовувати попередні мита під час захисного розслідування, як це вже роблять країни Заходу. Подібне цілком допускається за нормами СОТ.
Перспективи експансії
Спробуємо оцінити кінцевий ефект за ключовими групами української промислової продукції. Так, в 2011 році російським споживачам реалізовано в грошовому вираженні 40% всього експорту безшовних труб з нашої країни на 500 млн дол. Якщо ж брати весь МС в цілому, то це майже 50% експорту "в грошах". У сегменті ж зварних та інших труб Митний союз і зовсім зайняв 91% торішнього вартісного експорту (більш ніж на 660 млн дол.) Але ці обсяги можуть помітно зрости. Адже зараз проти імпорту з України труб малого і середнього діаметра діють антидемпінгові мита - до листопада 2015 року, а з приєднанням до СОТ Москві буде набагато складніше довести необхідність продовження цього заходу. Хоч вона і діє від імені МС, акцентує економіст і політолог Віталій Кулик, - аж до суперечностей між торговельними режимами МС і СОТ, коли Росії доведеться практично "вручну" вибирати між спірними нормами.
У той же час росіяни можуть нарешті відмовитися від обридлих їм щорічних квот на безмитні постачання труб корпорації "Інтерпайп" - на користь антидемпінгових заходів. Але В.Іллічев уточнює, що й тут отримати згоду на нові захисні дії буде непросто.
Що стосується арматури, то в 2011 році її експорт в МС склав понад 55 млн дол в грошовому еквіваленті. Це всього 4,7% загального обсягу закордонних продажів; основна частина вітчизняної арматури (і прокату споріднених підгруп) була реалізована в "далекому зарубіжжі". Крім того, в РФ будуються і добудовуються відразу кілька металургійних міні-заводів, орієнтованих саме на будівельний сортамент. Так що незалежно від вступу до СОТ особливого розвитку поставок на російський ринок чекати не доводиться.
А от у ніші машинобудівного кріплення помітні зміни цілком можливі: як і у випадку труб, тут нині від імені МС діє загороджувальне (спеціальне) мито терміном до березня 2014 року. Провідний український виробник машкріплення - Дружківський метизний завод, і в 2013-14 роках він може значно поліпшити свої показники за рахунок федерального ринку, очікує В.Кулик. Тоді як в 2011 році весь експорт кріплення з України ледь перевищив 48 млн дол, в т.ч. до Росії - 29,4 млн дол, до Казахстану - 5,9 млн дол, до Білорусі - 4,5 млн дол (всього в МС - 82,4% експорту).
Окремо зупинимося на автопромі. Багато фахівців, включаючи російських, вважають, що адаптація до норм СОТ відкриє двері в РФ готовим іноземним автомашинам. В.Лановий допускає, що через це може посилитися регіональна конкурентоспроможність вітчизняних автозаводів, включаючи і складальні лінії російських автомобільних концернів, розташовані на Луцькому, Запорізькому автозаводах, Кременчуцькому автоскладальному заводі. "Український автопром вже багато в чому пристосувався до роботи в рамках СОТ, а росіянам це тільки ще потрібно зробити", - відзначає експерт.
Нарешті, єдиний торговий простір СОТ (навіть з урахуванням перехідних періодів, вибитих Кремлем) може спростити життя українським вагонобудівникам, які залежать від збуту в Росії і сьогодні стикаються зі зростаючим опором тамтешніх виробників. Зараз Москва намагається "вирішити питання" шляхом непрямих заходів типу додаткових зборів з імпортерів, продовжує В. Кулик, але з 2013 року Київ зможе опротестовувати такі підходи через інститути СОТ.
Аналітик резюмує: цілій низці промислових галузей РФ входження до СОТ несе очевидний позитив. У тому числі це стосується таких системоутворюючих галузей, як чорна та кольорова металургія, особливо в довгостроковій перспективі. А такі оператори, як Новолипецький МК і "Северсталь", виграють незабаром, тому що вже давно почали будівництво міжнародних інтегрованих компаній, доповнюють фахівці. Все це послабить опір російського металургійного і взагалі індустріального лобі посиленню присутності України на федеральних ринках.
Максим Польовий
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
Також за темою
Уряд продовжив пільгові ціни для теплокомуненерго (терміни)
Цього року планують відремонтувати понад 1000 км колій по Україні
Як зростання цін на пальне вплине на вартість продуктів — пояснення Мінекономіки
Замовив обладнання з рф на 1 млн євро: у Києві оголосили підозру директору підприємства (фото)
Парламент не підтримав законопроєкт про базову соціальну допомогу
Помста за «Дружбу»: Угорщина каже, що не поверне гроші Ощадбанку
