10085
Відволіктись від мови: що влада намагається приховати за скандальним законом?
У вівторок, 3 липня сталося те, на що чекали з нетерпінням нацменшини в Україні, а національно свідомі громадяни – з острахом. Закон "Про засади державної мовної політики", який вже викликав свого часу і бійку у Верховній Раді, і чвари в суспільстві, був ухвалений. Наслідки не змусили на себе чекати: опозиція голосно кричала "Ми не допустимо!", Партія регіонів хвалилась, що "розвела всіх, як кошенят", в лікарню забрали 10 "беркутівців", постраждалих від протестів під Українським домом.
Насправді ж, якщо розбиратись по суті, передвиборча обіцянка Партії регіонів та Віктора Януковича, зокрема, зробити російську мову другою державною, не виконана. Згідно із законом, українська мова лишається державною, тоді коли місцевим радам дається право використовувати "в роботі, діловодстві та веденні документації" мову національної меншини, яка проживає на цій місцевості і складає не менше 10% від усього населення. Фактично, вища гілка влади (Парламент, уряд, Президент), повністю знімає із себе відповідальність за виконання цього закону. Якщо в Донецькій області захочуть скористатись нормою закону – скористаються, але це буде тільки на тому, місцевому рівні. Наче і дотримались обіцянки, але водночас і ні. Тут ще варто б згадати, що нацменшини – це не тільки росіяни. Можливість заповнювати бланки в ЖЕКу отримали і кримські татари, і гагаузи, і караїми.
Замилювання ока
Мови мовами, але на хліб їх не намастиш. Незважаючи на всі плюси для тих, хто так довго чекав, коли зможе "вільно" користуватись тією ж російською, економічно легше жити від цього не стане. І доки пересічні жителі України гострять виделки, щоб переколоти один одному очі за свої переконання, влада не спить.
Малина по 672 гривні за кілограм – ви про неї більше не почуєте. І не тому, що апетити влади стали скромнішими – Рада вирішила засекретити держзакупівлі. У першому читанні був ухвалений закон, який передбачає звільнення усіх держпідприємств від необхідності проведення торгів. А результати закупки можна буде не публікувати у "Віснику державних закупівель". Досі це було єдиним джерелом інформації про те, на що витрачаються гроші платників податків. Якщо закон буде ухвалений в другому читанні – цієї можливості більше не буде.
Ось ще кілька цифр в контексті того, що встигли зробити в парламенті (який робить все дуже швидко, коли захоче). На 174 мільйони гривень збільшено видатки на Генпрокуратуру, на 993 мільйони гривень планують закупити веб-камери для виборчих дільниць, на 1 мільйон гривень скорочено видатки на держпрограму з надання безкоштовної правової допомоги українцям у кримінальних справах. Ну, і на додаток, було скорочено з 300 до 226 кількість голосів, необхідних для призначення та зняття спікера ВР, а таємне голосування замінили на відкрите. Останнє було викликане бажанням Литвина піти з посту спікера.
Опитані Finance.ua експерти погоджуються, що надзвичайно посилена увага довкола мовного закону – це очевидно свідомий хід, яким відволікається увага суспільства від невирішених соціально-економічних проблем. І найкращою сторонньою темою влада обрала саме мовне законодавство.
"Стан державного бюджету України на сьогодні є надзвичайно критичним. З урахування ухвалених передвиборчих популістських змін до бюджету 2012 року, які мають збільшити державний кошторис на 33 мільярди гривень, виконання цього держбюджету без масштабних запозичень виглядає неможливим. Саме тому український уряд фактично щомісяця намагається відновити співпрацю з МВФ, але ці переговори є безуспішними, оскільки МВФ бачить, що ті реформи, які український уряд обіцяв здійснити, реально не здійснені. Виходячи з того, що зовнішні запозичення для України на сьогодні є закритими, уряд вдається до широких внутрішніх запозичень через випуск облігацій внутрішньої державної позики, причому як в гривневих, так вже і у валютних. Але це накопичення державного боргу в умовах дуже негативного зовнішнього торгівельного сальдо і дуже високих темпів інфляції, призводить до того, що у великій небезпеці опинився курс гривні. І зараз тільки стоїть питання часу, коли почнеться девальвація, і як її зупинити", - зазначив голова Комітету економістів України Андрій Новак.
За його словами, навіть проведення в Україні Євро-2012, коли приїхали вболівальники з іноземною валютою, це не допомогло забезпечити стабільності гривні, і ми спостерігали останні два тижні поки м’яку девальвацію.
"А це вже перший "тривожний дзвіночок" для уряду на НБУ, бо вони вже два роки не звертали уваги на необхідність покращення сальдо, інфляції та державного боргу. І це може викликати великі проблеми в майбутньому, особливо, якщо під час виборчої кампанії будуть відбуватись важкі політичні процеси, які дестабілізують ситуацію, ізолюють Україну від зовнішнього світу. І в таких умовах реакція українського населення може бути непередбаченою, і тоді девальвація гривні 2008 року може здатись нам "червоними ягідками".
Саме для того, щоб відволікти суспільство від цих економічних проблем, які тільки поглиблюються, влада знайшла такий прекрасний для себе інструмент, як спекуляція на мовні теми. Я не виключаю, що за ці чотири місяці, які залишились до дати виборів, будуть підняти ще якісь популістські теми, що привабить виборців провладної партії. Але, безумовно, всі ці спекулятивні ефекти не сприятимуть вирішенню економічних проблем, які накопичились в Україні", - наголосив Новак.
За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, йому часто доводиться їздити Україною, і жодного разу в жодній частині країни він не чув, щоб піднімалось як надважливе питання мовне питання. Разом з тим, в кожній частині країни виникало питання: "Як це так відбувається, чому економіка перебуває в такому тяжкому стані? Чому держава нічого не робить, щоб виконувати свої зобов’язання? Коли припиниться податкове свавілля, рейдерство, неправовий розподіл власності?". Питання, які турбують людей, лежать в зовсім іншій площині, і, на жаль, неспроможність чи неготовність до вирішення складних соціально-економічних питань підштовхує владу (причому як чинну, так і опозицію), до тих сфер, в яких легше здобувати політичні дивіденди.
Разом з тим, інфляція, про яку згадав Новак, на думку Юрчишина, не є першоосновою усіх економічних турбот.
"А от економічне зростання… За перші 5 місяців промислове виробництво виросло менше ніж на 1%, це на рівні статистичної похибки. По суті, промисловість, як основа економіки не зростає. Хоча відбуваються якісь відносно позитивні зрушення у зовнішньому секторі, але структура експорту залишається застарілою, енергоємною, і на наступний період, швидше за все, ми побачимо подальше зменшення наших експортних можливостей.
Пенсійна реформа, по суті, звелась лише до того, що підвищили пенсійний вік для жінок, якісь додаткові страхові роки ввели, але це не призвело до того, що пенсіонери відчули полегшення у своєму життєзабезпеченні. Тим більше, зовсім не були зачеплені питання, пов’язані із зайнятістю, зниженням безробіття, причому як відкритого, так і прихованого. Це – те, що повинно зараз турбувати владу", - зазначив Юрчишин.
Так само невизначеною лишається ситуація з можливостями для малого і середнього бізнесу. Дуже чітко видно, що якщо і відбувається розширення кредитування, то лише для наближених до влади великих бізнесів.
З наближенням виборів дедалі більші політичні прояви масовості будуть перебивати будь-який економічний сенс. І, звичайно, це завжди буде подаватись як боротьба за демократію, хоча насправді будь-які норми демократичні будуть нехтуватись. Так, був повністю порушений регламент, повністю була порушена процедура розгляду питання. Мовне голосування – лакмусовий папірець того, що ситуація буде дедалі підштовхуватись до протистоянь, де можна було б під різними політичними гаслами отримати додаткові дивіденди, а не до пошуку вирішення економічних питань. Це означає, що ресурси будуть перекидатися на проведення таких акцій, в тому числі силовими методами, так і увага влади буде дедалі менше приділятися саме вирішенню соціально-економічних проблем. Тому, зважаючи на економічну динаміку, саме осінньо-зимовий період для українців в соціально-економічному сенсі може виявитись вкрай напруженим", - відзначив Юрчишин.
Замість висновку
Таким чином, виникає питання: чи варто витрачати свої емоції на мовні чвари, коли це речі абсолютно другорядні? Можливо, варто було б спитати як у чинної влади, так і в опозиції, що всі вони реально зробили для того, щоб була підвищена якість життя? Адже, якою б мовою ми не розмовляли, ми всі хочемо жити комфортно і в достатку.
Марія Олексевич
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Літні подорожі під загрозою: у ЄС стрімко закінчується авіапальне
У Каліфорнії відкрили хаб із 40 зарядками для електромобілів та сонячними панелями
GoPro скоротить майже чверть штату після збитків
Чому автовиробники радять міняти моторну оливу рідше
Microsoft видаляє гарячі клавіші Copilot у Windows 11
Kia почне використовувати гуманоїдних роботів Boston Dynamics на виробництві
