2298
Баланс не на користь гривні
— Казна та Політика
Початок 2012 року продемонстрував, що ситуація цього року може стрімко погіршитися. У січні дефіцит платіжного балансу становив 889 млн дол, що в 9,7 рази більше, ніж в попередній місяць. При цьому, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, ситуація виглядає ще більш несприятливою: в січні 2011 року був зафіксований профіцит у розмірі 260 млн дол.
Незважаючи на досить негативні дані про стан платіжного балансу, українські чиновники традиційно знайшли в них позитив. Зокрема, НБУ робить акцент на тому, що Україна вперше за декілька років добилася позитивного сальдо поточного рахунку.
Дійсно, на початку року було зафіксовано дуже рідкісне явище: обсяг українського експорту перевищив обсяги імпорту (6,7 млрд дол. проти 6,4 млрд дол.). Однак подібне досягнення не було обумовлено якимись позитивними структурними змінами в економіці - ключову роль зіграло різке скорочення закупівель російського газу (більш ніж у два рази). Останнє ж ніяким чином не пов'язано з активною реалізацією програм енергоефективності та енергозбереження, про що говорять провладні політики та експерти. Насправді, чекаючи різкого зростання цін на газ з нового року, НАК "Нафтогаз України" закачав по максимуму в 2011 році в газосховища паливо за торішніми цінами, і в січні-лютому використовував значну частину цих резервів.
До слова, договір про постачання газу між "Нафтогазом" і "Газпромом" зобов'язує українську сторону оплачувати газ не на основі фактичних закупівель, а виходячи з обсягу, який прописаний в контракті, а саме 52 млрд куб. м. Таким чином, Україна може взагалі відмовитися від закупівель російського газу, проте щороку вона повинна перераховувати "Газпрому" суму рівну вартості 52 млрд куб. м. Якщо ж до кінця року не вдасться врегулювати конфлікт з РФ щодо газового питання, то січневий профіцит торгового балансу з лишком компенсується колосальним мінусом в кінці року.
Так чи інакше, але як тільки закінчиться торішній газ, імпорт товарів виросте на більш ніж мільярд доларів, і сальдо поточного рахунку автоматично опуститься до щомісячного рівня 1300-1500 млрд дол, який характерний для української економіки. Такий розмір від'ємного сальдо поточного рахунку вже сам по собі говорить про кризові тенденції в економіці. Україна, як держава, з 2005 року живе не відповідно до "своїх коштів". Іншими словами, уряд і громадяни купують більше іноземних товарів, ніж можуть сплатити зі своїх власних доходів.
Ключову деструктивну роль в цьому грає, перш за все, вітчизняний уряд, який формує колосальний попит на товари імпортного походження. Зокрема, віддаючи держзамовлення на будівництво доріг, аеропортів, стадіонів, залізничних шляхів іноземцям, він сприяє вимиванню з внутрішнього ринку істотного обсягу валюти. Більше того, останнім часом, Україна почала закуповувати навіть іноземні автобуси, тролейбуси, локомотиви, залізничні вагони, вагони-метро у виробників СНД при надлишку цієї номенклатури в Україні.
Приплив ж валюти в Україну забезпечують металурги, хіміки, аграрії і трудові мігранти. Однак, за рахунок експорту сировини, закономірно не вдається покривати витрати на імпорт технологічної продукції і газу. В 2005-2011 рр. платіжний баланс виручав фінансовий рахунок. Україна була приваблива для іноземних інвесторів, тому сюди заходили істотні валютні інвестиції, хоча сфери інтересів іноземців були досить вузькими (фінанси, рітейл, нерухомість, торгівля). Однак в 2010-2011 рр. через гучні політичні скандали і збільшення масштабів корупції, що перекреслило позитивні досягнення уряду, Україна зуміла повністю зіпсувати свій імідж в очах інвесторів. Як наслідок динаміка припливу ПІІ почала скорочуватися: якщо в 2005-2008 рр. іноземні інвестиції зростали з темпами 1,4-1,9 разів, то в 2010-2011 рр. зростання коливалося в районі позначки 10%, яке до того ж було забезпечене за рахунок офшорних інвестицій.
Іноземні інвестиції більше не покривають дефіцит поточного рахунку (хоча їх приплив залишається позитивним), тому втримувати збалансованим платіжний баланс стає все важче. З відновленням закупівель газу в "Газпрому", його дефіцит може досягти 1,5-1,7 млрд дол. Ситуація ускладнюється додатковим відтоком валюти через початок погашень кредиту перед МВФ. В умовах відмови МВФ від відновлення співпраці з Україною, а також несприятливої для України ситуації на зовнішніх фондових ринках, подолати дефіцит платіжного балансу в цьому році буде практично неможливо.
На даний момент уряд фінансує дефіцит платіжного балансу за рахунок золотовалютних резервів НБУ, який всупереч загрозам макроекономічній стабільності, продовжує підтримувати уряд. Така політика не буде тривати вічно, оскільки ЗВР України поступово виснажуються. На 1 березня 2012 р. вони склали 31,049 млрд дол, що є найменшим показником з липня 2010 року. В березні через здійснення платежів за кредитом МВФ, ЗВР, швидше за все, вперше після кризи опустяться нижче позначки 30 млрд дол. Зниження обсягів ЗВР ключовий аргумент для НБУ на користь політики девальвації гривні з тим, щоб зменшити внутрішній попит на валюту. Яке б тісне не було взаєморозуміння між регулятором і урядом, проте чим ближче ЗВР будуть наближатися до позначки 20 млрд. дол, тим більш реальною буде загроза девальвації гривні. У середині року ситуацію на внутрішньому валютному ринку ще можна втримати завдяки Євро-2012, однак без кардинальних структурних реформ, це буде не вирішення проблеми, а її перенесення на більш пізній термін.
Олексій Левицький
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
