1615
Вчителям закон прописаний
28 жовтня в Києві відбувся 3 Всеукраїнський з'їзд учителів. На ньому викладачі схвалили ініціативи профільного міністерства. Представники громадських організацій називають з'їзд "показухою" і пророкують катастрофічне становище в галузі. А студенти щодня дедалі активніше протестують проти урядових ініціатив у сфері освіти.
Свій до свого...
Всеукраїнський з'їзд вчителів проходив у Центрі культури та мистецтв Національного авіаційного університету. Такий вибір місця навряд чи можна назвати випадковим. По-перше, в ЦКІ НАУ має досить місткий актовий зал. Сам центр - відоме місце концертів досить популярних рок-груп, які регулярно відвідують Україну з візитами. Втім, хороших і містких залів у Києві вистачає. Є, наприклад, подібний зал і в НТУУ "Київський політехнічний інститут". Але по-друге, проректором в НАУ є кум міністра освіти і науки Максим Луцький - один з найбільш ймовірних претендентів на пост глави парламентського комітету з освіти і науки після смерті "бютівця" Володимира Полохала. Саме Луцький намагався свого часу "протягнути" через комітет законопроект Табачника "Про вищу освіту". І саме Луцький після знаменитого інциденту з вінком запропонував переглянути ставлення міністерства до Києво-Могилянської Академії. Таким чином, за організацію з'їзду Табачник міг і не турбуватися. Все повинно було відбутись на найвищому рівні і без дещиці натяку на опозиційність з боку викладачів, і, головне, студентів. Якби Табачник захотів провести ту ж акцію протесту в центрі культури КПІ, "до його послуг" було б кілька тисяч протестувальників. У НАУ подібного не сталося.
Правда, на з'їзді викладачі все ж спробували висловити незгоду з освітнім відомством. Коли зайшлося про благоустрій сільських шкіл педагоги просто висміяли прем'єр-міністра України Миколу Азарова та Дмитра Табачника. Але коли вони попросили встати тих, хто не згоден зі словами міністра, ніхто так і не позначив себе. А прем'єр, у свою чергу, висунув претензії вчителям. "Оснастити школи комп'ютерами, підвищити зарплати, провести ремонт - все це можна зробити. Але виховати наших дітей, щоб вони відрізняли добро від зла, хороше від поганого - це найважливіше. Хотів би, щоб з'їзд обговорив момент, перш за все, морального виховання наших дітей", - сказав Азаров і конкретизував, - "Чи могли ми кілька років тому уявити, що на цьому вогні будуть смажити яєчню? Це питання до вчителів, кого ж ми ростимо, кого готуємо? Вам не моторошно, шановні вчителі? Мені моторошно і страшно". Таким чином, в тому, що нинішня молодь, така, яка є, Азаров звинуватив педагогів.
До речі, вдруге вчителі висміяли главу уряду, коли той говорив про підвищення зарплат педагогам. "Все-таки не підвищували?", - запитав прем'єр. "Ні!", - хором відповів зал. "Давайте все-таки вірити цифрам", - знайшовся Азаров... Виходить, претензії до вчителів високі, на відміну від їхніх зарплат. Але навіть незважаючи на такі протиріччя з освітньою політикою, вчителі все ж схвалили міністерський законопроект про вищу освіту. В принципі, заради його схвалення в цілому і був скликаний 3 Всеукраїнський з'їзд учителів. Майже кожного з делегатів, які виступали, запитували: "Ви за схвалення закону про вищу освіту?". Вражає, але ті, які висловили свою думку з приводу зарплат вчителя, в усьому іншому були пасивними. Виступ кожного з делегатів можна було охарактеризувати рядком з пісні Леоніда Утьосова: "Все хорошо, прекрасная маркиза". Тобто про недоліки все ж говорили, але в цілому зазначали, що нинішній шлях, яким українську освіту веде профільний міністр, вірний. Всі рішення на з'їзді схвалювались одноголосно. Незгодних не було. Та й звідки їм було взятися? Представники громадських організацій, що перебувають в опозиції до чинного міністри, на з'їзд запрошені не були. "Це не громадські, а грантові організації", - пояснив Табачник. Представники цих організацій визнають - так, гранти іноді виграють. Але за рахунок цього живуть багато громадських організацій. Та й позиція таких об'єднань, як "Центр тестових технологій", "Центр освітнього моніторингу" не змінювалася в залежності від отримання або неотримання того чи іншого гранту. Кінцевим підсумком з'їзду стало "одноголосне" схвалення ініціатив міністерства, в першу чергу спірного і скандального законопроекту "Про вищу освіту". Тепер слово за студентами.
Непокірне студентство
Всеукраїнський з'їзд вчителів фактично зняв претензії до Табачника за дуже непростий законопроект про вищу освіту. У лютому цього року після протестів студентів документ відправили на доопрацювання. Втім, фахівці вважають, що це доопрацювання було лише формальністю, імітацією бурхливої діяльності. На ділі ж законопроект № 7486-1, відкликаний авторами для доробки, мало змінився.
Свідченням цього є і думка представників студентства, яких намагалися залучити до роботи над документом і навіть створили з них експертну групу при міністерстві. Так, вже на початковій стадії від участі в обговоренні законопроекту відмовився один із членів експертної групи Антон Делікатний. "В остаточний варіант тексту законопроекту не увійшли усі 9 пропозицій, підготовлених студентськими та молодіжними організаціями, які нещодавно влаштовували масові акції протесту, - заявив він. "Зокрема, Міністерство включило у текст проекту можливість збільшення плати за навчання студентів-контрактників у будь-який час і на будь-яку суму", - пояснив Делікатний в травні. У підсумку міністерство змушене було шукати іншого шляху вирішення проблеми.
Він знайшовся - це був "студентський референдум". Примітно, що акт всестудентського волевиявлення залишився поза увагою преси. Та й на офіційному сайті "організаторів" референдуму з даного заходу не так вже й багато інформації. Але ті відомості, які потрапили в пресу, все ж вражають. Так, згідно з інформацією видання "Свідомо", у ряді українських ВНЗ студентам заборонили брати участь в акціях протесту, в деяких університетах учнів навіть не випускали з аудиторій. Цікаво, що напередодні студентського референдуму МОН розіслало листа до ректорів ВНЗ з проханням "сприяти у проведенні референдуму". Представники "кишенькового" студентського самоврядування намагалися виправдати і те, як проводилося "волевиявлення" студентів. На питання, хто рахував голоси студентів, представники студентського самоврядування відповіли - студпарламенти. Коли ж журналісти зробили наголос на тому, що ці організації підконтрольні вишам, а отже і профільному міністерству, координатор "Студентського захисту" Андрій Черних відповів: "А як же інакше?". Разючий і той факт, що в багатьох вишах України, які посідають високі місця у всіляких студентських рейтингах, референдум просто не проводився. Крім того, показово, що 77 тисяч студентських бюлетенів, а саме стільки людей проголосувало не референдум, зуміли обробити за якусь добу. Як же відреагують на це студенти? Варіантів кілька.
Однією з поширених вимог на сьогоднішніх акціях протесту студентів є підвищення стипендій. Деякі акції протесту присвячені виключно даній проблемі. Проте подібний підхід - шлях в нікуди. Адже підвищення стипендій потрібно буде якось компенсувати. І якщо студентам підуть назустріч, то на першій же сесії кількість претендентів на стипендію радикально скоротять. У ВНЗ це робити вміють. Достатньо буде лише "відмашки" з міністерства. Та й студенти, які потребують подібного, викликають у громадськості роздратування: і так жити нелегко, а їм ще стипендію понад 700 гривень подавай. Більш конструктивний шлях - шлях, яким пішли студенти КПІ. Ті вимагали від міністра не благ, а головного - реального самоврядування їх рідного вишу. Долю КПІ повинні вирішувати ті, хто в цьому університеті навчається і викладає, а не чиновники міністерства, які розглядають посаду ректора одного з найкращих університетів в Україні як "тепле містечко", досить до того ж прибуткове.
Ще однією проблемою студентських протестів є їх розрізненість. Хтось протестує виключно заради власного університету, хтось - заради стипендії, а хтось і зовсім за підтримки політичних партій. У результаті потенційно потужний протестний рух дробиться, і йому стає легше протистояти. Чи зуміють студенти усвідомити ці помилки - покаже схвалення законопроекту "Про вищу освіту". Тим більше, що після колективного "одобрямсу" на з'їзді вчителів шлях документу до Верховної ради відкритий. І опозиції складно буде протистояти його ухваленню. Адже де-юре і студентство шляхом "референдуму", і вчителі, закон схвалили...
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
