704
Вибори, вибори!.. *
Необхідність змін закону про вибори відчуває не тільки електорат, але й самі народні обранці, як з боку більшості, так і з боку опозиції.
Останні вибори до Верховної Ради Україні яскравіше за всіх попередніх показали недосконалість українського виборчого законодавства. Голосуючи, по суті, за лідерів партій, виборець отримує кота в мішку, вірніше, в партійному списку.
Необхідність змін відчуває не тільки електорат, але й самі народні обранці, як з боку більшості, так і з боку опозиції, які не бажають надалі мати головний біль з непередбачуваністю "тушок". Тому зараз в парламенті України ведеться активна робота з підготовки законодавства про вибори. Хотілося б, щоб нормативна база готувалася з запасом часу до настання наступної виборчої кампанії.
Вже відхилені кілька законопроектів про вибори... Зараз стоїть у черзі на розгляд і має найбільші шанси на схвалення у другому читанні законопроект № 9265-1, поданий групою авторів на чолі з Олександром Єфремовим.
На відміну від нинішньої виборчої системи, коли вибори відбуваються на пропорційній основі за партійними списками, у зазначеному проекті закону голосування має відбуватися за змішаною системою: половина депутатів будуть обрані за чинними зараз правилами, друга половина - за мажоритарною системою.
Вже отримані попередні висновки Венеційської комісії з цього документу, які мають, треба визнати, досить суперечливий характер. Як прокоментував "Главреду" народний депутат від ПР Владислав Лук'янов, "думку хотілося б мати об'єктивну, але залежно від змін політичної кон'юнктури, змінюються і висновки Венеційської комісії, і частина технічних фахівців Венеційської комісії почала давати неприємні відгуки".
І все ж, на думку пана Лук'янова, висновки отримані швидше на підтримку законопроекту. Серед позитивних моментів, які передбачає майбутній закон, народний депутат відзначає можливість оновлення складу парламенту за рахунок мажоритарних кандидатів, які можуть висуватися як політичними партіями, так і бути незалежними. Другий позитивний момент полягає в тому, що засоби масової інформації отримують великі можливості громадського контролю на кожному етапі виборчого процесу. Передбачається також, що члени виборчих комісій повинні проходити навчання та отримувати відповідну кваліфікацію. У проект також закладено механізм того, що жодна з політичних сил, побачивши, що вона не отримує бажаний результат на виборах, не зможе дестабілізувати роботу виборчої комісії в день голосування.
Владислав Лук'янов:
- Чому ми переходимо від пропорційної системи до змішаної? Представники політикуму ставляться до цього закону в залежності від своїх шансів бути обраними при прямому контакті. При пропорційній системі зв'язок депутатів з виборцями практично припиняється. Але є в ній і плюси - це присутність елементу політичної відповідальності, політичні сили зберігають своє обличчя, як би не змінювався список.
Переходячи на змішану систему, ми залишаємо і елемент політичної відповідальності, і відкриваємо двері молодим політикам, щоб вони могли увійти в парламент і внести конструктивні конкуруючі ідеї, програми, напрями розвитку суспільства.
Поділ симпатій
В Україні стала звичайною практика об'єднань політичних сил. Метою подібних маніпуляцій є подальше об'єднання симпатій електорату для отримання більшого відсотка голосів і збільшення кількості місць в парламенті. Останнім часом багато розмов точиться навколо процесу злиття Партії регіонів з "Сильною Україною", очолюваною Сергієм Тігіпком і з "Блоком Литвина". Якщо пан Тігіпко вже підтвердив інформацію про можливе злиття і навіть обіцяв не відмовлятися стати на чолі знову утвореної політсили, то "помірковані" литвинівці перебувають в стані роздумів. Немає у майбутніх політкомпаньйонів поки і єдиної думки про систему виборів, про що свідчить вислів одного з видних діячів партії.
Валерій Баранов, народний депутат України, "Блок Литвина":
-Дискусія така (про злиття з ПР) була. В Україні класичних партій, що відрізняються ідеологіями, які вони проповідують, небагато: комуністична і соціал-демократична. Всі інші являють собою свого роду корпоративні об'єднання, що мають європейський ринковий напрямок. Це стосується однаковою мірою і до ПР, і нашої політсили. Але рішення про об'єднання поки не схвалене.
Що стосується системи виборів, то я переконаний мажоритарник. Мій досвід роботи мером з мажоритарниками і партійцями - це небо і земля. Партійці практично не дають працювати господарникам, їх цікавить тільки розділ землі і посад. Інтереси виборців їх не хвилюють.
Водночас, вважаю, що треба або повністю переходити на мажоритарну систему, або не чіпати систему партійних списків. У світовій практиці немає однозначно позитивного досвіду, кожне суспільство має підбирати систему виборів під себе. Україна разюче відрізняється від країн Європи, Америки та Азії. Ми все ще продовжуємо перебувати в ілюзії комунізму.
Сьогодні українське суспільство не може бути структуроване в якісь партії, тому що в партіях сьогодні складається всього 2,5% населення країни, які узурпували владу і намагаються керувати всіма іншими. Це неправильно і від цього треба йти.
Але, як би там не було, проблема насамперед у суспільстві. Чому кияни двічі обирали Черновецького? За гречку. Це не влада, а саме суспільство подекуди у нас деколи за винагороду (неважливо якої політичної сили) фальсифікує результати виборів. І суспільство ж потім отримує результат свого ставлення до ситуації.
Про довіру
Ігор Когут, голова Ради лабораторії законодавчих ініціатив, вважає, що "система виборів, за великим рахунком, істотного значення не має.
Всі говорять про європейські стандарти. Це означає тільки те, що вибори повинні бути вільними і чесними. В Україні ж існує проблема довіри до інституту виборів взагалі. Українці вірять в те, що це єдиний механізм, який може якось перенести їх волю на владу. Але немає довіри до виборчого процесу. Найбільш гостро проблема довіри встала з місцевих виборів 2010 року.
Мажоритарна система для України - це не відкриття, такий досвід ми вже мали в 1998 і 2002 роках. Ми можемо проводити вибори за будь-якій системі - мажоритарної, змішаної, пропорційної (але бажано вдосконаленої, персоніфікованої), але так, щоб не губився зв'язок між депутатом та виборцем. В Україні всього 15% знають про те, що між виборцем і обранцем повинен бути якийсь контакт. Треба знайти політичний компроміс навколо цієї системи і врахувати минулі проколи, на кшталт "спікеріади" 2002 року".
Повертаючись до висновків Венеційської комісії, але вже в частині зауважень, варто зазначити, що законопроект переобтяжений технічними рекомендаціями і виглядає надто громіздким, в ньому виписані найменші нюанси від відкриття виборчої дільниці до закриття, що знову-таки свідчить про відсутність довіри до політиків.
Треба пообіцяти виборцеві чесні змагання. Це може зробити в тому числі і глава держави. І робити це треба не для Європи.
Питання "молодої крові", яке представлене як позитивний момент майбутнього закону, виглядає бутафорським, оскільки у самовисуванців, згідно з нинішньою редакцією документа, є тільки три дні для того, щоб зареєструватися. Технологічно цей момент треба ще врегулювати.
І, нарешті, у нас дуже велика проблема з формуванням комісій, парламентські партії займають домінантну позицію в цьому питанні".
Народний депутат від НУ-НС Юрій Ключковський висловився з різкою критикою законопроекту:
- Якщо ми хочемо якісної зміни парламенту, потрібен приплив нових сил. Для цього треба знизити прохідний бар'єр для партій з трьох відсотків до одного.
Що ж стосується законопроекту № 9265-1, то це зіпсований варіант і без того поганого проекту, підготовленого робочою групою Президента. Він цілеспрямовано хитро зіпсований, в ньому закладені додаткові міни, зокрема, відновлено можливість скасування реєстрації в одномандатному виборчому окрузі за два попередження. Бюлетені не мають системи захисту і навіть не мають надрукованого номера ділянки, що у нас було введено ще з 2002 року. Кількість бюлетенів визначає дільнична виборча комісія і надрукувати їх можна скільки завгодно. Рішення може схвалюватись більшістю складу комісії, тобто може зібратися 5 членів комісії з 17 і схвалити рішення. І, звичайно, ключова позиція: результати голосування в одномандатному окрузі не можуть бути оскаржені.
Я сподіваюся, що наступного тижня ще з'явиться законопроект з дещо іншою системою, ніж та, яка розглядалася раніше, з відкритими виборчими списками. Вважаю, що законопроект 9265-1 буде все ж проголосований, в більшості цей "процес", з дозволу сказати, відрегульований, коаліціянти натискають кнопки за командою, не думаючи про те, що схвалені рішення можуть вдарити по них законом бумеранга.
Майбутній розклад
Більшість політтехнологів сходяться на думці, що розстановка сил у парламенті після виборів 2012 року практично не зміниться. "Глобальне об'єднання" на базі Партії регіонів значно не збільшить кількість бюлетенів на її користь, але за рахунок партнерів головна політсила компенсує власні електоральні втрати, які понесла через непопулярних дій уряду. Таким чином, на свої 35% владна партія може сміливо розраховувати. Є підстави припускати, що в неї увійдуть і багато депутатів, які пройшли за мажоритарними списками, за рахунок чого і буде сформована більшість. Приклад такої політичної кооперації ми спостерігали в V парламентському скликанні.
Опозиційне об'єднання БЮТ, "НУ-НС", "Удару" і "Фронту змін", якщо таке взагалі відбудеться, на думку соціологів, може розраховувати максимум на третину в майбутньому парламенті.
Залишається ще примарна надія на появу третьої політсили, тої "молодої крові", про яку так багато говорять, але якої побоюються, як більшовики, так і меншовики. До них можуть перекинуться всі "противсіхи", а їх, за найскромнішими підрахунками, чверть повнолітнього населення країни.
* За заголовок спасибі Сергію Шнурову.
Поки писалася стаття, представник БЮТ Григорій Немиря озвучив деякі висновки Венеційської комісії з новим законом про вибори. За словами політика, висновки ці негативні, зокрема, на думку комісії, нове виборче законодавство не відповідає рекомендаціям ПАРЄ. Офіційні висновки комісія має надати до понеділка.
Владислав Мусієнко
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
Також за темою
В Україні знизився попит на електрокари: які моделі обирали у лютому
ЄС ще на пів року продовжив санкції проти рф
Розмір середньої пенсії у Польщі
Через брак працівників роботодавці знижують вимоги до кандидатів
Як поновити втрачене пенсійне посвідчення
Торік середній розмір аліментів в Україні сягнув 2,5 тисячі гривень
