1706
Операція "Декриміналізація". Перший раунд
— Кримінал
Поки суд над Юлією Тимошенко перебуває в роздумах перед вироком, тягар відповідальності за долю екс-прем'єра перекочував на парламентські плечі. ВРУ взялася за Кримінальний кодекс. Опозиційна спроба декриміналізації провалилася. Тепер хід за владою?
Обхідні маневри
З часом ситуація з судом над Юлією Тимошенко закономірно підійшла до стадії "Стратити не можна помилувати". Судячи з усього, представники правлячого табору співчувають точці зору, яка передбачає, що прокурори довели вину екс-прем'єра, і та неодмінно мусить спокутувати свої гріхи перед народом і "Нафтогазом". Хоча періодично і деяких з них бентежать окремі особливості роботи Феміди, як це трапилося з Ганною Герман, "готовою придушити" людину, яка необачно прийняла рішення заарештувати високопоставлену підозрювану... Але з позицією "Екс-прем'єр має сидіти у в'язниці" не згодні не лише опозиціонери і, якщо судити за результатами соцопитувань, помітна частина українців, але й західні партнери України. Чергові докази того, що в Європі пильно стежать за процесом, надав і нещодавній саміт "Східного партнерства", і останнє засідання моніторингового комітету ПАРЄ. Нашій державі знову і знову нагадують: правосуддя не повинно бути вибірковим, а наступні парламентські вибори неправильно проводити без видної опозиціонерки. І що ж робити?
В останні тижні все найбільш популярною відповіддю на питання: як вчинити з Юлією Тимошенко так, щоб і обличчя не втратити, і з Європою не посваритися - стає варіант з декриміналізацією статті, за якою судять екс-прем'єра. Парламентські меншовики взялися за пошук такого виходу з непростого становища ще наприкінці серпня, коли був зареєстрований перший з "свіжих" законопроектів, які вирішують долю "екс-прем'єрської" статті 365. На Заході такий сценарій зустріли схвально. Так, колишній посол США в Україні Стівен Пайфер назвав приведення українських законодавчих норм до нових стандартів "елегантним виходом", та й європейцям такий шлях подобається. "Я ж зазначив, що Україна матиме складнощі, якщо колишнього прем'єр-міністра та її колег посадять, ґрунтуючись на законодавстві, коріння якого сягає в радянську судову систему. До речі, якщо ви вивчите закони країн-членів ЄС, то навряд чи знайдете там статті, подібні до тих, за якими проходить Тимошенко", - ділився думкою єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле.
Донедавна думка про гіпотетичну декриміналізацію "профільної" для Юлії Тимошенко статті поблажливості у представників влади не викликала. Коли президент, погоджуючись з необхідністю пом'якшити застарілі норми, подав до парламенту законопроект, що гуманізує КК, то пропоновані ним поправки торкнулися багатьох "економічних" статей, але не 365, що визначає покарання за перевищення влади. Але пізніше позиція правлячого табору піддалася корекції. Тридцятого вересня нардеп-"регіонал" Дмитро Шенцев повідомив: "Партія регіонів готова розглянути можливість декриміналізації статті 365 Кримінального кодексу, за якою звинувачують Юлію Тимошенко. Головною умовою скасування кримінального покарання за цією статтею має стати відшкодування збитків, завданих державі, зокрема - НАК "Нафтогаз України", а також сплата всіх податків до державного бюджету за скоєння злочину". Те, що це сталося саме в той день, коли завершилася "передвирокова" частина процесу над колишньою главою уряду, не дивно. Більш показовий інший момент: тоді ж у Варшаві про долю Юлії Тимошенко Віктора Януковича наполегливо розпитувало керівництво Євросоюзу...
Щедру пропозицію "регіоналів" протилежна сторона зустріла неоднозначно. Захист Юлії Тимошенко дійшов висновку, що декриміналізація - варіант не ідеальний, але все ж прийнятний. "Декриміналізації статті під один випадок - це не той спосіб, який ми схвалюємо. Однак, враховуючи те, що потрібно вийти з цього ганебного становища, в якому опинилася Україна у зв'язку з даною справою, з даними незаконним переслідуванням, ми б погодилися і на декриміналізацію", - відзначив її адвокат Микола Сірий. А ось політики-"бютівці" назвали запропонований варіант, якщо не "фарсом", то "штучною спробою" врятувати ситуацію (як те, що відбувається, охарактеризувала сама Юлія Тимошенко). Зміну точок зору - адже авторами першого "декриміналізуючого" законопроекту були "бютівці" Віктор Швець та Іван Кириленко, представники фракції пояснили просто: торг "Термін в обмін на збиток" (з точки зору прихильників ЮВТ - як і раніше, недоведений) недоречний. Ще б пак, адже, за підрахунками Генпрокуратури, ціна питання - півтора мільярди гривень.
Проте, відмовлятися від ідеї відкоректувати кримінальне законодавство опозиціонери не стали. Перший "декриміналізуючий" сеанс відбувся у Верховній Раді вже 5 жовтня. Цього дня депутатам випала можливість розглянути відразу декілька тематичних документів. Цілком очікувано, 263 голоси за те, щоб включити до порядку денного президентську ініціативу, знайшлися без особливих зусиль. А ось опозиційним варіантам пощастило набагато менше. П'ятого жовтня у стінах парламенту обговорювалися чотири законопроекти. Одна половина з них передбачала вилучення з КК статті 365 зовсім, інша - "поблажки" для політиків, у тому числі - і в тих випадках, коли їх рішення не служило особистій вигоді. Три з чотирьох законопроектів парламентарії навіть не включили до порядку денного. А четвертий (власне, перший за рахунком варіант Кириленка-Швеця) - не пройшов і перше читання. Представники більшості свою бездіяльність пояснювали якраз в дусі спротиву практиці виборчої юстиції. "Практично зводиться до одного - чиновникам свободу. А простим людям закон. І буде та ж ситуація повторюватися. Той, хто вкрав, там, мішок картоплі - в суд і в тюрму, а той, хто зловживаючи своїм службовим становищем, і завдавав значних збитків державі, інтересам людей до мільярда і більше - той на волі", - обурювався "регіонал" Володимир Олійник.
Після того як надії опозиції не були підтримані більшістю, "меншовикам" запропонували інший варіант: удосконалити на свій розсуд більш везучий президентський законопроект. "Ми заздалегідь висловлювали свою точку зору з даного питання - в жодній країні світу не змінюється законодавство під одну людину. І якщо опозиція справді бажає брати активну участь у законотворчій роботі, тобто системний документ, який вноситься з цього питання, президентом в даному випадку , і можна вільно вносити до другого читання відповідні поправки до цього документа. Якщо парламент вважатиме можливим за них проголосувати - значить, проголосує", - порадив колегам глава фракції ПР Олександр Єфремов. Аналогічної точки зору дотримувався і спікер. Але наступного дня вирішити таке важливе питання все одно не вдалося.
Не києм, так палицею?
Відмова більшості підтримати ініціативи меншини була цілком очікуваною. Піти назустріч опозиції, схоже, у поданні прихильників влади означало спасувати перед тиском і зробити противнику незаслужений подарунок. Тим більше що "регіонали" та їхні прихильники, схильні трактувати "декриміналізуючі" пропозиції не як трансформацію законодавчих традицій, а як особисту послугу екс-прем'єру. "Чому ми змінюємо кримінальний кодекс під одну людину? А якщо, припустимо, завтра прем'єр когось зґвалтує - так що, треба теж звільняти його від кримінальної відповідальності?", - вже 6 жовтня ставив риторичні питання нардеп від ПР і колишній генеральний прокурор Святослав Піскун. Між тим, варто зауважити, що не всі відхилені 5 жовтня законопроекти були настільки вузького характеру. Так, варіант Арсенія Яценюка, Романа Зварича і Руслана Князевича пропонував не лише позбутися проблемної 365-ї, а й перелицювати деякі інші статті. Тим не менш, ідея попрацювати саме над президентською версією була визнана більш продуктивною.
Утримавшись від підтримки законопроектів опозиції, більшість вчинила свого роду акт примусу опонентів до співпраці. Про те, що без консенсусу в цьому випадку не обійдеться, політологи попереджали заздалегідь. І все ж 6 жовтня з'ясувалося, що горезвісний консенсус можна розуміти по-різному.
Як з'ясувалося після зустрічі погоджувальної ради, в інтерпретації спікера консолідація означає солідарний порив чи не всього парламентського скликання. За словами Володимира Литвина, вранці другого дня операції "Декриміналізація" представники фракцій доконсультувались, по суті, лише до наміру продовжити ці консультації "для того, щоб вийти на рішення, яке отримає підтримку не 226 депутатів, а абсолютної більшості сесійної зали". Каменем переговорного спотикання, як очікувалося, став формат доопрацювання президентського законопроекту. Сторонам потрібно було вибрати з декількох варіантів. Перший з них передбачав розглянути президентський варіант відразу в першому і другому читанні, "автоматично" включивши в нього відмову від проблемних статей. Другий і третій варіанти таку терміновість не вітали. Обидва вони наполягали на більш традиційному сценарії: пропустити 6 жовтня законопроект через перше читання, а вже потім направити його текст на доопрацювання - із зобов'язанням зайнятися декриміналізацією "владних" статей або без такого.
Масштабний консенсус так і не знайшовся, але боротьба підходів велася до кінця: чергову погоджувальну раду (керівники фракцій плюс делегований з Банкової Андрій Портнов) запустили вже під час вечірнього засідання. Пристрасті розпалювалися, прогнози про блокування трибуни прозвучали заздалегідь, але сенсації не сталося. Під час бурхливого обговорення з трибуни двох "родинних" законопроектів - президентського і нардепа від БЮТ Наталії Королевської - більшість виступаючих дійшли висновку, що від досконалості далекі і перший, і другий. І все ж законодавчим сподіванням глави держави пощастило більше: саме його варіант був прийнятий у першому читанні 278 голосами. Як і було обіцяно, в базовій версії "бютівці" і переважна більшість фракції НУ-НС його не підтримали. А історія з декриміналізацією "політичних" (за визначенням опозиціонерів) статей затягнулася.
З одного боку, передчасно ставити хрест на порятунку Юлії Тимошенко і Юрія Луценка від кримінальної відповідальності, мабуть, не варто. Очевидно, що до другого читання проект збере купу поправок. Причому далеко не всі з них будуть якось стосуватися долі опозиціонерів - чимала частина пропонованих Віктором Януковичем новацій викликала різке несхвалення. І якщо до редактури КПК (зразок активної заміни арешту як запобіжного заходу заставами) критики здебільшого поставилися схвально, то гіпотетичні поправки Кримінального кодексу (наприклад, відмова від ідеї карати за контрабанду чи незаконні види бізнес-діяльності позбавленням волі) були зустрінуті з меншим розумінням.
З іншого боку, затягування питання про можливу декриміналізацію, хоч і повністю ще не знімає питання про долю екс-прем'єра з порядку денного, але все ж таки грає на руку її опонентам. Рубати під корінь надії опозиціонерів, тим більше, що їх розділяють західні спостерігачі, представники правлячого табору поки не поспішають (хоча, всупереч надіям "меншовиків", обіцянки доопрацювати законопроект в конкретному напрямку постанова про прийняття його за основу все-таки не містить). "За цим законопроектом можливо за регламентом внести зміни по 365 статті, а про те, як проголосують чи не проголосують депутати в залі, - це вже буде визначатися безпосередньо в залі голосування", - припустив Олександр Єфремов. Проте ж малоймовірно, що парламент почне працювати над проектом в такому режимі, щоб встигнути прийняти його у другому читанні до оголошення вироку Юлії Тимошенко. У такому випадку, екс-прем'єра цілком можуть засудити за бурхливо обговорюваною парламентаріями статтею 365, що дозволить і підкреслити значимість її провини, і закріпити надії на покриття нарахованого збитку. Що, теоретично, не заважає ВРУ вже потім проявити благородство і врятувати колишню главу уряду від можливого ув'язнення. Згідно з Конституцією, правило про те, що закон не має зворотної сили, не поширюється на випадки пом'якшення провини або зняття відповідальності. Таким чином, при бажанні не так вже й складно досягти стану справ а-ля "І вовки ситі (вина екс-прем'єра урочисто доведена), і вівці цілі (Тимошенко зможе взяти участь у виборах, і Європа залишиться задоволена)". "...Президент скаже, що Тимошенко має судимість, але під тиском міжнародної спільноти ми її пробачили, начебто амністували, шляхом ліквідації статті як такої", - прогнозує віце-спікер Микола Томенко. Якими б не були справжні наміри сильних країни цієї, в будь-якому випадку майбутнє декриміналізації зараз перебуває в руках парламентської більшості. Самостійно вирішити це завдання опозиції, швидше за все, не під силу. Але часу на спокійні роздуми у парламентаріїв не так вже й багато. Наступний візит Віктора Януковича до Брюсселя, де, ймовірно, знову будуть розпитувати про майбутнє Юлії Тимошенко, планується на другу половину жовтня.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
