1486
Віра? Надія?
— Кредит&Депозит
На міжбанківському кредитному ринку країн Європи запанувала чергова криза довіри. Європейські банки дедалі більш неохоче кредитують один одного, побоюючись, що збитки, пов'язані з економічною кризою в єврозоні, продовжать рости.
Недовірливі
Минулого понеділка, 5 вересня, спред EURIBOR-OIS (різниця між ставками за кредитами в євро на три місяці і кредитами overnight) підскочив до 74,8 базисного пункту. Це максимальний рівень із квітня 2009 р. Для порівняння: ще 2 вересня даний показник, що характеризує ліквідність міжбанківського ринку, становить 70,6 базисного пункту.
Дефіцит міжбанківських кредитів призводить до їх подальшого подорожчання. При цьому ростуть в ціні ресурси як у доларах, так і в євро. Зокрема, доларовий LIBOR строком на 3 місяці дорожчає тридцять днів поспіль. EURIBOR-3М - індикатор вартості тримісячних кредитів в євро - з початку року збільшився на 50%, до 1,55% річних. Лихоманить й інші ринкові сегменти.
Умови, що склалися на ринках акцій і облігацій, нагадують ті, які були під час фінансової кризи восени 2008 р. Про це минулого тижня заявив Йозеф Аккерман, головний виконавчий директор Deutsche Bank.
"Все це нагадує мені осінь 2008 р., хоча європейський банківський сектор зараз значно краще капіталізований і менше залежить від короткострокової ліквідності", - зазначив він. Пан Аккерман нагадав, що з кінця липня інвестори, що працюють на фондовому ринку, втратили близько EUR5 трлн, побоюючись посилення боргової кризи в єврозоні. При цьому в лідерах з падіння опинилися акції банків.
Дійсно, минулого понеділка, 5 вересня, індекс Bloomberg Europe Banks and Financial Services (кумулятивний показник з фінансового сектору) обвалився на 4,6%, а з початку року - на 32%. Крім того, цього дня вартість страхування (CDS - кредитно-дефолтні свопи) боргових зобов'язань європейських держав і банків підскочила до рекордного рівня. Зокрема, індекс Markit iTraxx Finanacial, що відслідковує динаміку CDS 25 провідних банків і страховиків, додавши 13 базисних пунктів, досяг рекордної позначки - 259.
Нагадаємо, що нещодавно були оприлюднені результати стрес-тестування найбільших європейських банків. Як виявилося, не всі з них мають достатній запас капіталу на випадок кризи. Банки, що провалили цей іспит, змушені зливатися з більш потужними гравцями.
Так, після оголошення результатів діагностики австрійська банківська група sterreichische Volksbanken AG (OEVAG) оголосила про намір продати свій бізнес у країнах Центральної та Східної Європи, в тому числі український Фольксбанк - Volksbank International (VBI). Швидше за все, покупцем виступить найбільший російський держбанк - "Сбербанк Росії".
Нещодавно стало відомо, що грецький EFG Eurobank Ergasias (контролює вітчизняний "Універсал Банк") планує злиття з конкурентом Alpha Bank SA (контролює вітчизняний "Астра Банк"), третім за величиною банком Греції.
Як очікується, результатом угоди стане створення найбільшої в країні кредитної установи - Alpha Eurobank - з активами близько EUR146 млрд. Не виключено, що об'єднання має бути й українських "дочок" - "Універсал Банку" і "Астра Банку".
Відлуння
Криза ліквідності в Європі може негативно вплинути на вітчизняний банківський ринок, посиливши й без того жалюгідний його стан. Справа в тому, що західні фінансові групи надають своїм українським "дочкам" солідні обсяги недорогого фондування на тривалі терміни.
Найбільші обсяги "материнських" грошей мають такі фінустанови із західним капіталом, як "Райффайзен Банк Аваль", Укрсоцбанк, УкрСиббанк, "ОТП Банк" та ін. Проблеми з ліквідністю на європейському ринку міжбанківського кредитування можуть перекрити джерело надходження грошей. У IV кварталі 2010 р. і I кварталі 2011 р. вітчизняні банки вперше після кризи почали нарощувати обсяги зовнішньої заборгованості, зокрема, за рахунок розміщення єврооблігацій.
До слова, за кордоном брали позики не тільки банки - випускалися суверенні євробонди, вітчизняні компанії залучали пряме фінансування від нерезидентів. Приміром, нещодавно компанія Ferrexpo (підконтрольна народному депутату Костянтину Жеваго) оголосила про отримання 5-річної синдикованої позики від групи європейських банків на загальну суму $420 млн.
Недоступність нових кредитів може призвести до проблем з обслуговуванням заборгованості. Адже, як відомо, більшу частину боргів вітчизняні позичальники рефінансували за рахунок нових позик. На жаль, дані про стан зовнішньої заборгованості банків на 1 липня поточного року ще не опубліковані.
Водночас за рік (з 1 квітня 2011 р. по 1 квітня 2012 р.) фінустанови мають погасити зовнішні зобов'язання на $13,2 млрд, що становить майже половину загального обсягу зовнішніх боргів банківського сектора. Ситуація ускладнюється кризою гривневої ліквідності, з якою вітчизняні банки зіткнулися в кінці літа.
Зауважимо, що фінустанови вже почали масово підвищувати депозитні ставки в гривнях.
"Якщо з початку року спостерігалося поступове зниження відсоткових ставок всіма аналізованими банками, то з 29 серпня по 2 вересня ситуація на ринку депозитів фізичних осіб змінилася: відзначене підвищення депозитних ставок одночасно кількома банками. В основному це торкнулося національної валюти", - відзначає Наталя Синявська, перший заступник голови правління Брокбізнесбанку.
Згортання ресурсної підтримки західними банками своїх українських "дочок" вже змусило останніх підвищувати відсоткові ставки і за валютними внесками. Крім того, відсутність можливості залучення капіталу з-за кордону може спровокувати проблеми і на рівні держави.
Так, за оцінками Олени Белан, головного економіста інвестиційної компанії "Драгон Капітал", для фінансування бюджетних виплат Україні до кінця 2011 р. буде потрібно не менше $1,5 млрд зовнішніх запозичень. Тим часом перспективи отримання чергового траншу від МВФ поки не зрозумілі.
Катерина Берадзе, керівник департаменту з публічного сектору "Сітібанку Україна"
- Не хочу бути песимістом, тому сподіваюся, що все буде в порядку. Не думаю, що з українськими "дочками" можуть виникнути якісь проблеми, принаймні, в найближчі півроку. Водночас важливо розуміти, що західні банки - різні та мають різні обсяги ресурсів. Якщо банківська група невелика і зазнає труднощів, то її підрозділ в Україні однозначно відчує проблеми материнської структури.
Якщо ж материнська компанія велика і брак ліквідності має тимчасовий характер, то впоратися з ситуацією українським "дочкам" буде простіше. Багато що також буде залежати від того, як довго триватиме криза ліквідності. Наскільки я знаю, зараз більшість вітчизняних банків із західним капіталом мають кошти в достатньому обсязі, тому в значному збільшенні грошової маси немає необхідності.
Що стосується кредитних лімітів від західних банків для українських "дочок", ситуація наступна: якщо йдеться про незавантажених (невикористаних) кредитних лімітах, то вони можуть бути "урізані", якщо материнська компанія дійсно зіткнулася з серйозними проблемами. Якщо ж кредитні кошти використані (направлені на кредитування), то як їх можна негайно відкликати? Не стануть ж іноземці банкрутити свої українські підрозділи!
Руслан Гриценко, радник голови правління Кредобанку
- Зараз міжнародні рейтингові агентства знижують кредитні рейтинги масово західних корпорацій. У зв'язку з цим банкам доводиться формувати додаткові резерви під кредити і (або) інвестиції в такі компанії, що призводить до дефіциту банківського капіталу. У свою чергу, це дуже серйозно впливає на підтримку ліквідності українських банків. Саме тому проблеми в країнах, де є материнські банки, можуть мати тяжкі наслідки для дочірніх банків в Україні.
Справа в тому, що материнські структури грають колосальну роль у забезпеченні ліквідності українських "дочок". Тому, безумовно, побоювання є. Обнадіює те, що під час останньої кризи багато іноземних банків вирішили не відкликати достроково гроші з українських банків. Однак якщо ситуація погіршиться, вони вдадуться до політики жорсткого контролю за витрачанням коштів.
Слід зазначити, що наявність ресурсної підтримки з боку материнських компаній - це серйозна перевага вітчизняних банків з іноземним капіталом перед фінустановами з вітчизняними власниками. Водночас банки з іноземним капіталом іноді більше відчувають брак гривневого ресурсу, ніж банки з українськими власниками, оскільки не готові конвертувати валюту, яка їм надається, в гривні.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
Що буде з курсом долара та ставками за депозитами у другому кварталі — прогноз банкіра
Депозити vs НПФ: 20 років у цифрах — що насправді захистило ваші гроші
Заборгованість українців за мікрокредитами зросла на 7,7 млрд грн за рік — Опендатабот
Як зміняться ставки за депозитами у квітні: експерти пояснили, чого очікувати (ТОП-10)
Квартира за 10 місяців! Де в Україні найшвидше накопичити на перший внесок? Розповідаємо про «єОселю»
Авто в кредит або лізинг: що потрібно знати про реєстрацію
