1608
Як не платити хабарі в Україні
— Казна та Політика
Не важливо, чи йде мова про інвестиційну суперечку на мільйони доларів чи затримку зарплати в тисячу гривень - шукайте правду в міжнародних судах. Сотні українців вже випробували цей спосіб. І не прогадали
Дмитру Фірташу це допомогло повернути мільярди, Ринату Ахметову - захистити репутацію, Юлія Тимошенко і Юрій Луценко лякають цим чинну владу. 56-річна пенсіонерка "вибила" належну їй компенсацію, а інвестор із США отримав десять мільйонів доларів. Якщо вітчизняна Феміда в силу різних причин - бюрократії, корупції чи просто недбалості - повертається спиною, є сенс шукати справедливості у Феміди "імпортної".
Успішних прецедентів чимало.
За минулий рік державою Україна було виплачено на виконання рішень лише Європейського суду з прав людини (далі Євросуд) 29,1 млн. грн., а загальна сума вимог по справах в міжнародних судах за позовами іноземних інвесторів проти України на сьогоднішній день становить понад $4 млрд., або 1/9 держбюджету України на 2011 рік. Враховуючи той факт, що з цього року процедура виконання рішень міжнародних судів в Україні посилюється, кількість звернень і, відповідно, суми вимог по виграних справах обіцяють зрости.
Вигоди прозорості
Українці вже встигли оцінити ефективність звернення до міжнародних судів. Наприклад, рідна держава заборгувала вам 1000 грн. зарплати і добитися виплати ви не можете. Пройшовши всі судові інстанції в Україні і не знайшовши правди, готуйте документи і подавайте їх до Європейського суду з прав людини. Саме так вчинила викладач училища з м. Конотопа Анна Жовнер і виграла справу "Жовнер проти України". Їй вдалося відсудити не тільки те, що заборгувала держава по зарплаті, але й домогтися виплати надбавки за вислугу років, а також отримати компенсацію за моральну шкоду. Адже пройшовши всі "кола пекла" в українських судових інстанціях, ставки ростуть. І ціна питання піднімається в рази. За плечима виявляються роки "ходіння по муках" в рідній батьківщині, тож можна говорити про виплату морального збитку.
Якщо спуперечку з державою затіває юридична особа, для неї відкрито декілька шляхів. Перший - подача звернення до Євросуду, другий (тільки для компаній з іноземними інвестиціями) - Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів ICSID і міжнародний комерційний арбітраж. Кожен з цих шляхів має свої "за і проти". Наприклад, звернення до Євросуду можливе лише після проходження всіх судових інстанцій в Україні. Тому для компаній, які мають статус іноземних інвесторів, більш простий шлях звернення до ICSID, хоча подачі позову має передувати дотримання процедури досудового врегулювання спору, яка може становити від трьох до 18 місяців з моменту подання письмового повідомлення про суперечку.
Недотримання такої процедури спричиняє залишення позову без розгляду. Крім того, при подачі позову в ICSID позивача чекають великі витрати. "Середній рівень витрат у ICSID становить кілька мільйонів доларів, з яких близько 80% - витрати на юристів, експертів, свідків", - зазначає Ірина Назарова, партнер АФ EnGarde. Наприклад, у справі "Джозеф Лемір проти України" витрати сумарно склали $1,77 млн.
Що не забула зробити Анна Жовнер, як, втім, і інші громадяни України, які дійшли до міжнародних судових інстанцій. "Не знайшовши правди в Україні і роками намагаючись через суди змусити державу виплатити зароблену мною, викладачем училища, заробітну плату, я зрозуміла, що домогтися справедливості через суд в Україні неможливо. Саме тому Євросуд був останньою надією. І тільки після тривалого судового ходіння і нескінченних звернень до чиновників під час розгляду справи в Євросуді нас все-таки почули. До нас звернулася заступник міністра юстиції Валерія Лутковська з пропозицією врегулювати суперечку мирно, виплативши 1000 грн. Проте вже було пізно, ми хотіли за всяку ціну отримати рішення Євросуду", - відзначає Ганна Жовнер. Їй вдалося відсудити не тільки борг по зарплаті, але й отримати компенсацію за моральну шкоду у розмірі 3200 євро та 42 євро на судові витрати.
Викладач училища - не єдиний приклад успішної судової розв'язки. Так, не знайшов правди в Україні і звільнений в запас Анатолій Войтенко. На відміну від багатьох з тих, хто дійшов до Євросуду, йому вдалося самотужки, без залучення досвідчених консультантів та адвокатів домогтися рішення про виплату йому грошової компенсації в розмірі 2000 євро, передбаченої при звільненні у запас із Збройних сил України. Тепер з усіх спірних питань у суді до нього за порадою приходять не тільки односельці, а й жителі інших сіл. Виграти справу в Страсбурзі він допоміг вже десятку людей.
Якщо доріжку до Євросуду "торували" звичайні громадяни, що вже казати про бізнесменів. Останні і раніше віддавали перевагу закордонним адвокатам, а тепер все частіше звертаються до міжнародних судових інстанцій, щоб відстояти свої інтереси і права. Одна з останніх гучних справ - "Джозеф Лемір проти України". Власник "ГАЛА радіо" виграв справу в Міжнародному центрі з врегулювання інвестиційних спорів ICSID (інакше - Міжнародний інвестиційний арбітраж), подавши позов проти України як іноземний інвестор, компанія якого протягом кількох років безуспішно брала участь в тендерах на отримання радіочастот.
Що стосується політиків, то в даному випадку наявність закордонного адвоката вже давно стала нормою, особливо в гучних політичних скандалах. Останній приклад - американських адвокатів для власного захисту найняли Юлія Тимошенко та Леонід Кучма. А колишній прем'єр і глава опозиції пообіцяла вдатися до звернення до міжнародних судів в разі свого арешту. "Кожну незаконну дію Генпрокуратури ми будемо оскаржувати в міжнародних судах", - заявила екс-прем'єр. Не забув звернутися до Євросуду і екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. У Страсбурзі вже почали розглядати його справу. Більше того, Євросуд вже встиг відправити відповідний запит до уряду України, на який до 3 червня має бути надана відповідь. Крім опозиції, представники правлячого кабінету також робили заяви щодо звернення в міжнародні судові інстанції. Так, в період загострення газової дискусії за тарифами для України заступник генерального прокурора України Ринат Кузьмін озвучив ідею про можливість звернення до міжнародного суду. Хоча згодом прем'єр Микола Aзаров спростував такий намір, відзначивши, що ефективніше вирішити питання мирним шляхом. "У відносинах з партнерами вдаватися до судових позовів - це, я б сказав, найостанніша справа. Тому ми зараз сподіваємося на переговорний процес", - уточнив Азаров.
Кому скаржитися
Якщо спір з державою затіває юридична особа, для нього відкрито декілька шляхів. Перший - подача звернення до Євросуду, другий (тільки для компаній з іноземними інвестиціями) - Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів ICSID і міжнародний комерційний арбітраж. Кожен з цих шляхів має свої "за і проти". Наприклад, звернення до Євросуду можливе лише після проходження всіх судових інстанцій в Україні. Тому для компаній, які мають статус іноземних інвесторів, більш простий шлях звернення до ICSID, хоча подачі позову має передувати дотримання процедури досудового врегулювання суперечки, яка може становити від трьох до 18 місяців з моменту подання письмового повідомлення про суперечку. Недотримання такої процедури спричиняє залишення позову без розгляду. Крім того, при подачі позову в ICSID позивача чекають великі витрати. "Середній рівень витрат у ICSID становить кілька мільйонів доларів, з яких близько 80% - витрати на юристів, експертів, свідків", - зазначає Ірина Назарова, партнер АФ EnGarde. Наприклад, у справі "Джозеф Лемір проти України" витрати сумарно склали $1,77 млн.
За матеріалами:
Поділитися новиною
Також за темою
Водії-порушники сплатили штрафів на 700 мільйонів лише за пів року
У 2026 році на розвиток Центрів життєстійкості спрямують 1 млрд гривень
Основні торговельні партнери України за 8 місяців
Стриманий оптимізм: бізнес поліпшив оцінки ділової активності
Український ІТ-експорт зріс до $555 мільйонів
За поточних темпів на розмінування України знадобиться 83 роки, — Рахункова палата
