331
Селам накинуть 1% від оренди
— Аграрний ринок
1% від орендної плати за землю, яка розташована за межами села, однак у межах територіального поділу (району), буде надходити на спецрахунки сільських рад, і сільський голова зможе розпоряджатися цими грошима на власний розсуд, направляючи їх на найбільш пріоритетні напрями. Така норма міститься в проекті закону "Про ринок земель", який буде розглядатися на найближчій (осінній) сесії. "1% від орендної плати буде надходити на рахунки сільських рад із землі, яка розташована в межах територіального поділу. Ці кошти ми пропонуємо використовувати на розсуд громади на соціально-економічний розвиток. Підкреслю, що не тільки на соціальний, а й економічний, щоб стимулювати розвиток виробництва на селі", - заявив міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк. За підрахунками Мінагропрод, за рахунок реалізації цієї норми сільські ради щорічно будуть залучати 4-4,5 млрд. грн.
Головний донор
Після розпаювання земель на початку 1990-х рр. сільські громади позбулися основного свого активу і втратили можливість самозабезпечення. Останніми роками сільські бюджети є дотаційними, тоді коли, на думку експертів, основним (і часто єдиним) бюджетоутворюючим джерелом доходів для сіл можуть бути тільки орендні платежі. "Куди надходить плата за оренду землі, залежить від того, чи розташований наділ у межах населеного пункту: якщо так, то тоді ці кошти спрямовуються в сільський бюджет.
Ймовірно, суть новації - зробити так, щоб більше залишалося на місцях, щоб підняти село, адже зараз більша частина коштів іде на район", - говорить Юлія Пелешкей, голова Закарпатського об'єднання Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
При цьому вона зазначила, що до моменту схвалення законопроекту значна частина норм, в тому числі і ця, можуть змінитися або зовсім зникнути. "Є великі сумніви, що цей законопроект буде на користь нам, сільгоспвиробникам", - говорить вона. Проте чиновники запевняють - села можуть твердо розраховувати на додаткові надходження. Розщедритися владу змушує невтішна статистика: щороку з карти зникає 10-15 сіл. "У селах не відбувається ні економічного, ні соціального розвитку. Тому така фінансова підтримка стане серйозним поштовхом для розвитку сільських територій, - сказав Микола Присяжнюк. - Ми повинні розуміти, що сільський голова сьогодні відповідальний за розвиток і існування села.
Я переконаний, що такі надходження при розумному підході дозволять головам підняти українське село, відродити його соціальну інфраструктуру і налагодити виробництво". Відзначимо, що така новація не на руку адміністраціям районів - на сьогодні в структурі доходів районних бюджетів надходження плати за землю посідають друге місце після податку на доходи фізичних осіб.
В Україні в сільській місцевості проживає 15 млн. чоловік, тобто 32% всього населення. "Можна дискутувати - добре це, що у нас такий великий показник, - говорить глава Мінагропрод. - На мою думку, це великий плюс. Досить згадати, як під час кризи ці люди перейшли в "автономний режим" і не тільки не заважали, але і допомагали державі вийти з кризи". Зараз, на думку чиновників, настав час посприяти розвитку села.
Своїми силами
На думку експертів, держава вдається до точкових, не порівнянних з масштабами проблем методів, тоді коли могла б вирішити їх глобально, надавши право купівлі землі максимальній кількості інвесторів, або хоча б не звужуючи до мінімуму перелік таких покупців. "Це проста закономірність - чим більше покупців, тим вищі ціни, і чим менша їх кількість - тим ціни нижчі через відсутність конкуренції", - говорить генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
Нагадаємо, що згідно з проектом земельної реформи право на покупку наділів мають держава в особі спецінститутів і фізичні особи. Однак навіть до фізичних осіб висувається ряд вимог. Такі потенційні покупці згідно з проектом закону "Про ринок земель" повинні мати відповідну освіту та досвід роботи в сільському господарстві. Тобто людина, що має, наприклад, інженерну освіту, перш ніж отримати право на купівлю землі, повинна відучитися в аграрному вузі. На це піде кілька років, і, швидше за все, після закінчення цього терміну покупка землі за цінами, які виросли за цей період, вже може бути не актуальна.
Що стосується теперішніх випускників аграрних вузів, які мають величезну перевагу щодо купівлі землі, то не факт, що вони захочуть цим своїм правом скористатися. Дослідження показують, що навіть факт навчання у вузі профільного напрямку аж ніяк не гарантує бажання людини працювати на землі. "Ми проводили опитування серед випускників аграрних вузів. Більшість з них хочуть працювати в сільському господарстві міста Києва", - сказав глава Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
"За таких обмежень я не розумію, хто реально буде купувати землю", - говорить Максим Федорченко, директор ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні".
Нагадаємо, що закон "Про ринок земель" - останній з двох основних законодавчих актів, які необхідно схвалити для скасування мораторію на продаж сільгоспземлі в Україні. Планується, що він буде розглянутий на першій же осінній сесії. Перший з необхідних законів "Про Державний земельний кадастр" Верховна Рада України схвалила 7 липня 260 голосами.
Марія Бут
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
