5833
Найкращий пенсіонер - мертвий пенсіонер
— Казна та Політика
"Відновлення соціальної справедливості - ключова ідея пенсійної реформи".
Сергій Тігіпко, віце-прем'єр України - міністр соціальної політики
"Прибирання лайна президента чи міністра
дає право на державну пенсію "
Сергій Терьохін, народний депутат України
Гад
У Парламенті пройшли слухання про пенсійну реформу. Я туди показово не прийшов, тому що минулого року безуспішно намагався вклинитися в ритуальні танці Азарова навколо податкового кодексу. Тоді не вийшло. Всім стала очевидна безплідність так званих "всенародних обговорень" ініціатив цієї влади. Загалом, знаєте прислів'я про бісер і свиней. Писати про пенсійну реформу я також не збирався. Але стаття Тігіпка про пенсійну реформу мене одночасно розсмішила і налякала. До того ж з інтересом прочитав емоційний коментар Павла Розенка "Пенсійна реформа - монологи влади". Загалом, не втримався. Поїхали.
Мені 47 і до пенсії залишилося начебто багато років. Але не факт, що її отримаю. Занадто гнітючі вироки демографів - людей, які професійно оцінюють майбутнє суспільства, виходячи з біологічних, соціальних і природних процесів, що впливають на народжуваність, смерть і міграцію.
Так от, судячи з висновків демографів з ООН, мені теоретично залишилося жити трохи більше 15 років, а помру я через 2 роки і 4 місяці після того, як отримаю пенсію. Якщо ж я держслужбовець (таким 21 рік служу), то пенсію я отримаю за новим законом у 63 роки, тобто через 9 місяців після того, як мене урочисто відправлять до крематорію.
Туди тобі й дорога, гад, подумає багато хто, - пенсія депутата в 18 разів вища від мінімальної, а Президента - у понад 20 разів. Ну, за "гада" трохи прикро. Хоча, по суті, Ви маєте рацію. Про це поговоримо пізніше.
Жінки і діти
Моя дружина молодша від мене на 4 роки. Середньостатистично вона буде носити квіти на мою могилу протягом 8 років, а потім теоретично помре у 74 роки і 4 місяці. При цьому, за новим законом дружина буде отримувати пенсію протягом 14 років і 4 місяців, якщо, звичайно, вона б була безплідною. Якщо ж вона займалася вихованням дитини (а у нас їх поки двоє), то період годування грудьми і цілування дитини в попку не береться до пенсійного розрахунку.
Якщо ви жінка і живете в Україні, виховуєте дітей, ведете сімейне господарство і це ваше покликання, то пенсію за новим законом Ви просто не отримаєте. Сімейна праця за новим пенсійним законом не є працею. Феміністки можуть заперечити - "не нав'язуйте рольову функцію жінкам - діти, кухня і т.д.". Згоден. Але мені здається, що діти повинні вбирати дух життя своєї родини, а не копіювати поведінку няньки з дитсадка. Це як з квіткою - якщо посадили, то треба удобрювати, виростити і зібрати плід, щоб з'явився наступний паросток.
За новим законом, якщо у Вас немає 15-річного трудового стажу, то держава про вас забуває - йди у старості на звалище. Але уявімо собі, що Ви домогосподарка, народили дітей, а Ваш чоловік помер (демографія така). Що ж після робити - продавати нажите в шлюбі чи сісти на голову дітям? А якщо Ви безплідні, і нікому підтримати? А якщо Ви нічого не нажили у шлюбі? Новий пенсійний закон відповідей не дає.
Пенсійний податок
Прийнято вважати, що пенсію платить держава. Нісенітниця. Теорія солідарного пенсійного фонду проста - сьогоднішній працівник сплачує минулим працівникам, які фізіологічно не можуть бути економічно активними. Такий собі податок на зв'язок між працездатними людьми і людьми похилого віку. Гроші йдуть до пенсійного фонду, який по ідеї повинен бути збалансованим - скільки надійшло, стільки й виплатили.
Концепція "зв'язку між поколіннями" стала особливо популярною після Другої світової війни, коли народжуваність людей перевищила їх смертність. Але пройшов час бебі-буму, і з різних причин людей стало народжуватися менше, а їхнє життя, слава Богу, стало довшим. Тому країни з солідарними пенсійними системами зіткнулися з дилемою - або збільшувати пенсійний податок, або зменшувати розмір пенсій і кількість застрахованих осіб.
Для України збільшувати пенсійний податок - шлях в нікуди. Надмірне навантаження на зарплату призводить до зростання тіньової економіки та обмежує права найманих працівників. Якщо тобі платять заробіток в конверті, невже ти підеш страйкувати? Але, коли де-факто немає прав на страйк, як інакше змусити роботодавця підвищити вартість купленої в тебе праці?
Загалом, чим більший пенсійний податок, тим менше грошей, отриманих людиною на руки, тим безправнішою вона стає, тим гірша конкурентоспроможність його праці. До Вашого відома, іноземні робітники, припустімо, на Олімпійському стадіоні в Києві, пенсійний податок не платять.
Що ж пропонує уряд Азарова вустами Тігіпка?
Підвищити пенсійний податок на "чисту" зарплату на 5% (від 2% до 7%) для найбільш економічно активних людей (яким не виповнилося 35 років). За задумом Азарова-Тігіпка ці гроші надійдуть в накопичувальний фонд. Але мова про зменшення внесків до солідарного фонду не йде.
Тобто, відкинувши усіляку мішуру на кшталт "збільшення інвестицій" або "права спадкування пенсії", квінтесенцією пенсійної реформи Азарова-Тігіпка є просте збільшення пенсійного податку.
Вбити пенсіонера
Можна збалансувати пенсійний бюджет, зменшивши кількість пенсіонерів. Або як у Спарті, де людей похилого віку та інвалідів просто скидали в море, або як радить Міжнародний валютний фонд. По суті, результат однаковий.
МВФ запропонував, а уряд Азарова погодився збільшити на 5 років пенсійний вік для жінок і на 3 роки для державних службовців чоловічої статі. Згоду було зафіксовано в меморандумі уряду, врученого МВФ. При цьому, ніякі виразні пояснення з точки зору демографії, економіки та економетрики, оприлюднені не були.
Нагадаю, що такого роду меморандуми є передумовою отримання чергової позики від МВФ. Усього 14,6 млрд. доларів США. Як правило, гроші позики витрачаються на підтримку валютного курсу або на погашення міжнародних боргів уряду.
Ви можете запитати - чому ж МВФ мусить турбуватися, наприклад, про пенсійний вік українських жінок? Відповідь проста. МВФ хоче зменшити або заборонити фінансування дефіциту Пенсійного фонду за рахунок держбюджету. Чим більше грошей залишається в держбюджеті, тим вища ринкова вартість державних боргів перед акціонерами МВФ, тим більші доходи позичальників.
Слава Богу, що пропозиція МВФ про зменшення розміру пенсій була юридично заблокована рішенням Конституційного суду України. Всім очевидно, що розмір мінімальної пенсії має покривати витрати на фізіологічну підтримку життя людини, незалежно від його трудового стажу. У країнах Європи спроби зменшити розмір пенсій або збільшити пенсійний термін закінчилися політично плачевно. Проти зростання бідності гнівно відповіли країни північної Африки і Близького сходу.
Майбутнє
Досвід останніх 30 років показав, що коли суспільство старіє, то солідарна пенсійна система дає збій. Тоді пенсійний фонд починає дотуватися за рахунок платників інших податків, а спроби уряду збалансувати його доходи та витрати втрачають сенс.
Моя порада - просто відмовитися від солідарної пенсійної системи як тупикової економічної ідеї минулого сторіччя. Між іншим, вона широко стартувала в 30-х роках у гітлерівській Німеччині, а після війни була бездарно скопійована іншими країнами, включаючи СРСР. Чого тільки варта драма пенсійного забезпечення радянських селян.
Упевнений, що потрібно заохочувати людей, які особисто страхують ризик втрати трудового доходу, відкладаючи гроші на свій пенсійний рахунок. Все, що прийшло на Ваш пенсійний рахунок, має бути Вашою власністю. Якщо Вам не пощастило, і Ви померли до досягнення пенсійного віку, то гроші з рахунку не пропадуть як зараз, а перейдуть Вашим спадкоємцям на їхні пенсійні рахунки. Якщо, навпаки, Ви ніяк не помрете, то після вичерпання запасів Вашого пенсійного рахунку Ви отримаєте мінімальну пенсію з бюджету. Власне для цього створюється держава, сплачуються податки.
Де ж потрібно відкривати пенсійні рахунки? Є два глобальні варіанти, але можливі варіації між ними.
Перший варіант - класичний "другий рівень" державного пенсійного забезпечення. Це коли гроші надходять в неприватний (державний чи громадський) фонд, а бюджет країни гарантує їх виплату на першу вимогу пенсіонера. Плюс такої системи - гарантія виплати пенсії за умови стабільного економічного зростання країни, а мінус - низькі доходи і ризик втрати заощаджень через соціальні катаклізми (пам'ятаєте долю вкладів в Сбербанк СРСР...).
Другий варіант - вкладати гроші в пенсійні програми приватних фінансових установ. Українське законодавство пропонує широке меню - пенсійне страхування "лайфових" компаній, банківські пенсійні рахунки, пенсійні фонди.
Плюс такої системи - дохід на кожну гривню буде набагато більшим, ніж від пенсійного рахунку у державній системі (принаймні, не менше доходів від банківського депозиту). До того ж, Ви не будете нервово стежити за квітами прапорів на Майдані під час чергової революції.
Мінус такої системи - це ризик. Компанія, яка зібрала Ваші пенсійні внески, може просто зникнути, як МММ. Зменшити такий ризик допоможе фонд гарантування кредиторів небанківських установ, подібний до банківського. Теорія проста - приватні компанії, які тримають гроші Вашої пенсії, повинні їх страхувати. Якщо компанія помре, то пенсію Вам віддасть фонд гарантування. Двічі у Парламенті розглядався мій проект з цієї проблеми і двічі був провалений. Висновки робіть самі.
Зрозуміло, що після введення персональних пенсійних рахунків кожен вирішуватиме, як забезпечити свою старість. Консерватор, відкладаючи гроші в державний фонд, жадібний - в приватний, а анархіст буде думати, що до пенсії просто не доживе.
Моя порада: будьте одночасно консерваторами і жадібними - розкладайте яйця в різні кошики. Але в жодному разі не будьте анархістами, якщо Вам хочеться, щоб Ви в старості возилися зі своїми дітьми, а не діти над Вами.
Сьогодення
Як же платити пенсію сьогоднішнім пенсіонерам або людям, яким до пенсії залишилося мало? Адже скасувати відразу солідарну пенсійну систему не можна - треба платити пенсії 14 мільйонам наших громадян.
Відповідь проста - гроші пенсійних рахунків повинні позичатися солідарним фондом під його цінні папери з так званою "нульовою прибутковістю" (відсотком, еквівалентним рівню офіційної інфляції). Віддаватися пенсії повинні на першу вимогу їх власника. Такий борг економісти називають індексованим. Зрозуміло, що зросте розмір державного боргу, в який теоретично повинен включатися борг Пенсійного фонду.
Як же збалансувати бюджет Пенсійного фонду? Відповідь проста - шляхом фіскалізації його дефіциту. Що таке фіскалізація дефіциту Пенсійного фонду? Це заміщення добровільних внесків податками. Але не так, як у минулому - пам'ятаєте про недолуге оподаткування валютних операцій, мобільного зв'язку, житлової нерухомості і машин. Очевидно, що ніякого зв'язку ці податки з пенсіями не мають.
Фіскалізація дефіциту Пенсійного фонду повинна здійснюватися в результаті оподаткування високих персональних доходів. А тепер увага.
За сьогоднішніми правилами, якщо Ви заробили за рік зарплату в 100 мільйонів гривень, а Ваш друг - 14,1 тисячі гривень (15 мінімальних заробітних плат), то Ви і Ваш друг повинні заплатити до Пенсійного фонду однакову суму в 4516 гривень. Якщо ж Ви отримали пасивний дохід як відсоток на свій вклад у банку в розмірі 1 мільярд (1 000 000 000) гривень, то в Пенсійний фонд Ви нічого не заплатите. Якщо ж Ви власник компанії і отримуєте дохід як дивіденд або роялті, то заплатите лише 5% прибуткового податку, але без відрахувань до Пенсійного фонду.
Відверта дурість і корупція, оскільки люди, які продають свою працю, змушені платити податки в десятки разів більші, ніж рантьє, які, похитуючи ніжкою, отримують доходи від капіталу, так звані пасивні доходи.
Чому б не прибрати обмеження для бази нарахувань до Пенсійного фонду? Чому ж не стягувати пенсійні внески з пасивних доходів? Чому ж не знизити ставку пенсійного податку для найнятих осіб? Ці питання ми неодноразово порушували в Парламенті. Безуспішно, мабуть занадто "жирними" були наші опоненти або плювати їм хотілося на пенсіонерів. А власне, хто такі пенсіонери для більшості депутатів? Чим раніше помруть, тим менше турбот і витрат.
Дурість
Мені відверто було лінь аналізувати статтю Тігіпка, по суті. Я його особисто знаю, і хочеться вірити, що писав статтю хтось за нього. Адже правда - ну не може успішний власник банків і страхових компаній думати так несистемно і суперечливо. Але заради спільного інтересу, давайте все-таки обговоримо пару його тез.
Теза Тігіпка перша. Україна перебуває чи не на першому місці в світі за розміром пенсійних виплат, які становлять 18% від ВВП.
Проблема в тому, що цифра статистично помилкова. Справа в тому, що Пенсійний фонд України пропонує послуги, які в інших країнах традиційно надаються іншими соціальними фондами або просто приватизовані. Наприклад, в Україні не існує фонду медичного страхування пенсіонерів. Однак у США деякі послуги, аналогічні до послуг пенсійного фонду, надаються федеральними медичними фондами (наприклад, MEDICARE, а раніше MEDIHELP), чия вартість не включається в статистику пенсійного забезпечення. Пенсійні фонди країн Європи зовсім не платять за безкоштовний проїзд пенсіонерів комунальним транспортом.
З іншого боку, фактичний рівень підтримки українських пенсіонерів нижчий, ніж заявляє Тігіпко. Так, в минулому році розмір ВВП України склав 1 трлн. 093 млрд. грн., а виплати з пенсійного фонду становлять 191,5 млрд. грн. Їх співвідношення - 17,8%. До речі, я ніяк не зрозумію, чому ж високий рівень турботи про пенсіонерів так турбує пана Тігіпка. Для мене, простого обивателя, очевидно, що чим більше моїх податків сплачується для підтримки рівня життя моїх батьків, тим краще. А не навпаки, як для вертольотів Януковича.
Теза Тігіпка друга. Якщо вважати людей, які виходять на пенсію за вислугою років, то українець починає отримувати пенсійні виплати в 53 роки.
Припустимо. Але, незрозуміло як розраховував Тігіпко середній пенсійний вік - середньоарифметично чи виважено, включаючи військових та шахтарів чи ні? Жінки присутні? А якщо жінка військовозобов'язана чи працює вибійницею в лаві? Відповіді немає. Загалом вийшов черговий гучний статистичний, вибачте, "пук в повітря".
Теза Тігіпка третя. Пенсійна реформа залишить чиновників без більшої частини пільг і привілеїв.
Брехня. Теза Тігіпка про рівні пенсійні права чиновника і двірника, по суті, правильна. Але проект пенсійного закону говорить про протилежне. Правила нарахування пенсій для президента, депутата і міністра докорінно відрізняються від правил для звичайних людей - різні коефіцієнти заміщення зарплати і баз розрахунку пенсії. На чию користь, самі розумієте.
А тепер приклад. Якщо Ви підбираєте лайно президента чи міністра, перебуваючи на службі в державному управлінні справами адміністрації Президента (ДУС), то Ви - державний службовець. Приватним компаніям підбирати президентське лайно не покладається з міркувань державної безпеки. Постарівши на підборі президентського лайна, Ви вийдете на пенсію, яка в 4 рази буде перевищувати пенсію нянечки з ясел або дому престарілих. Ось така мораль.
Сіль
Знаєте, пенсійна реформа - це реформа світогляду.
Одні говорять про те, що збирати гроші на пенсію нерозумно - краще відкладати на депозит. На питання, а що ж робити з сьогоднішніми пенсіонерами, напрошується відповідь, - а яка моя турбота?
Інші, налякані численними звільненнями, бажають, щоб роботодавець заплатив пенсійну страховку в державний фонд. Як то кажуть, з паршивої вівці і по жмуту вовни.
Треті вважають, що забезпечення старості є в першу чергу їхньою особистою справою, тому вони не вірять державі і вибирають приватні компанії.
Мені здається, що для початку нам потрібно відмовитися від теорії солідарної системи. Недобре, коли людина, котра все життя платила солідарний фонд, вмирає за день до пенсії, а її діти не можуть успадкувати заплачені ним пенсійні гроші. Недобре, коли двірник і олігарх платять однакові пенсійні внески. Недобре, коли по-різному сплачується пенсія лікарю сільської амбулаторії і лікарю, який обслуговує народних депутатів.
Мені здається, що багаті люди повинні почати справедливо платити внески до солідарного фонду пенсіонерів. Я не знаю, чи живі батьки наших олігархів, але сподіваюся, що пенсіонери, батьки шахтаря чи столяра, які працюють на фабриках олігархів, слава Богу, живі. Недобре, коли шахтар і столяр недоотримують зарплату, оскільки їхні роботодавці повинні заплатити пенсійний внесок. На тлі того, що олігарх отримує неоподатковуваний дохід у вигляді дивіденду від свого бізнесу без сплати пенсійного внеску.
Сергій Терьохін
За матеріалами: Українська правда
Поділитися новиною
