3138
В Україні з'явився новий вид карткового шахрайства
— Кримінал
З початку року в Україні істотно зменшилася кількість випадків «традиційного» кібер-шахрайства та шахрайства з банківськими картами, повідомила керівник Форуму безпеки розрахунків з платіжними картками Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА Олеся Данильченко. Замість цього злочинці переключаються на застосування психологічних прийомів, внаслідок яких потерпілі самостійно і добровільно перераховують свої кошти шахраям.
«Тиснуть» на патріотизм і співчуття
Фахівці називають цей новий для України вид злочину (перші випадки були зафіксовані на початку поточного року) шахрайством із застосуванням методів соціального інженірінга. За такої схеми жертви, перебуваючи в стресовій ситуації, під впливом зловмисників віддають їм гроші фактично своїми руками – перераховуючи на рахунок у банку.
«Шахраї використовують актуальні соціальні теми, наприклад, збір коштів для добровольців в зоні АТО, або особисті прихильності людини, такі, як неспокій за близьких родичів, – уточнив провідний спеціаліст служби захисту платіжних систем Фідобанка Ігор Попов. – Коли людина отримує тривожні новини, їй складно спокійно проаналізувати ситуацію, тому його легше обдурити».
Безпека
Найбільші платіжні системи розробили нову технологію захисту даних
Типова ситуація: хтось із родичів збирає пожертви на обмундирування бійця в зону АТО. Йому дзвонить начебто бажаючий дати грошей, уточнює дані банківської карти, на яку потрібно перерахувати кошти. Через деякий час людині дзвонять нібито з банку і кажуть, що прийшов платіж, але для його зарахування людина повинна підійти до терміналу (або банкомату) і виконати інструкції. «Після виконання таких «інструкцій» людина позбавляється всіх грошей на рахунку, причому відправляє їх на чужу карту власними руками, – каже Олеся Данильченко.
Найбільші платіжні системи розробили нову технологію захисту даних
Типова ситуація: хтось із родичів збирає пожертви на обмундирування бійця в зону АТО. Йому дзвонить начебто бажаючий дати грошей, уточнює дані банківської карти, на яку потрібно перерахувати кошти. Через деякий час людині дзвонять нібито з банку і кажуть, що прийшов платіж, але для його зарахування людина повинна підійти до терміналу (або банкомату) і виконати інструкції. «Після виконання таких «інструкцій» людина позбавляється всіх грошей на рахунку, причому відправляє їх на чужу карту власними руками, – каже Олеся Данильченко.
За її словами, безпосередньо банкам або іншим фінансовим установам такі шахраї шкоди, крім підриву довіри, не приносять, за формальними ознаками такі операції виділити дуже складно, а заблокувати – немає можливості. В результаті страждає саме рядовий користувач.
«Банк не може сказати клієнту – не перераховуйте гроші на рахунок цієї людини, а якщо всі папери заповнені правильно – зобов’язаний списати кошти», – пояснює Данильченко.
Ситуація практично аналогічна сash-тrapping (буквально перекладається, як попадання готівкових грошей в пастку), коли на банкомат монтується накладка з клейкою стрічкою, до якої готівкові буквально прилипають. Клієнт, не дочекавшись готівкових, йде, а шахраї спокійно відклеюють гроші і ставлять планку назад.
«Банку така операція шкоди не завдає – з клієнтського рахунку кошти списалися. А людина залишилася без грошей», – каже Олеся Данильченко.
«Кожен день наше управління отримує два десятка листів з скаргами на подібні спроби, деякі з яких виявляються успішними. Але це добре, якщо десята частина від реальної кількості, – окреслив масштаби лиха заступник начальник управління по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України Леонід Тимченко. – Далеко не всі постраждалі звертаються в міліцію».
До речі, сash-тrapping – єдиний вид банкоматного шахрайства, випадки якого цього року почастішали: з початку року в ЕМА зафіксовано 15 таких випадків, тоді як традиційний фрод і скімінг зменшилися з 68 і 78 випадків в четвертому кварталі минулого року до 10 і 26 відповідно у другому кварталі цього. Скіммінг – це коли шахраї встановлюють на банкомат спеціальний прилад, що дозволяє вважати з платіжної карти дані магнітної смуги, підглядають PIN-код, а потім знімають кошти за допомогою підробленої карти, а фрод – добування даних карти через інтернет з тим же кінцевим результатом.
Дешевизна повинна насторожувати
Експерти назвали також найбільш поширені зараз способи «розводу» наших співгромадян на гроші, не завжди пов’язані з платіжними картами або безготівковими розрахунками.
«Наприклад, людина, знаходить через інтернет пропозицію якогось товару, який його зацікавив, починає дзвонити продавцеві, той не бере слухавку, а після третього разу виявляється, що грошей на рахунку того, хто телефонував вже немає, – наводить найпростіший приклад Ігор Попов. – Якщо погуглити такий номер, напевно виявиться, що він фігурує в найрізноманітніших оголошеннях з дуже вигідними умовами».
Про традиційні оголошеннях на стовпах «даємо кредити на всі без довідки про доходи» «Вести» вже писали. «Купившись» на невисоку ставку або відсутність вимог до застави, клієнт віддає таким «кредиторам» копії документів, а потім ще вносить якісь гроші або у вигляді комісій за розгляд заявки, або навіть у вигляді авансу за відсотки. Очевидно, ніякого кредиту він в результаті не отримує, гроші втрачає, а копії його документів опиняються в руках незрозуміло в кого.
Трохи змінилися і спроби вивідати у людей їх банківські дані: номер картки, термін дії та код CVV. «Тепер розповідають, що сервер банку знаходився в зоні АТО, постраждав, частина бази втрачена, потрібно відновити», – каже Ігор Попов.
А, за словами керівник служби безпеки інтернет-аукціону Аукро Івана Дорошенко, почастішали також спроби «кидання» клієнтів – їм не надсилають замовлений товар і тікають з грошима. Більш «просунуті» шахраї будують цілу фінансову піраміду. «Вони починають продавати недорогий товар невеликими партіями і спочатку чесно виконують свої зобов’язання, отримуючи хороші рейтинги і накопичуючи позитивні відгуки. Іноді це триває більше півроку, товар постійно зростає в ціні. А потім вони збирають заявки на велику партію чогось дорогого, забирають гроші і … ліквідують аккаунт», – розповідає він.
Пін-код на карті не писати!
Щоб максимально убезпечити себе від неприємностей, фахівці нагадують базові заходи безпеки.
Для пластикових карт: нікому не повідомляти персональні дані (номер картки, термін дії, CVV код), підключити смс-банкінг та встановити ліміт на зняття коштів. Для користувачів інтернет-банкінгу та інших систем дистанційного обслуговування: поставити хороший ліцензований антивірус, заходити в аккаунт тільки з цього комп’ютера, не відкривати сумнівні електронні листи. «Якщо до вас прийшло щось від когось, кого ви не знаєте, відповідь одна – давай, до побачення», – популярно пояснив директор асоціації ЕМА Олександр Карпов.
Для користувачів інтернет-аукціонів найнадійніше – накладений платіж. «А ще попросіть продавця сфотографувати товар в іншому ракурсі, не як в оголошенні, щоб в кадрі був листок з вашим логіном, щоб точно переконатися, що товар існує», – підказав Іван Дорошенко.
Ольга Галицька
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
