2582
Економічні санкції проти Росії: чи дійсно це працює?
Перші санкції проти Росії були введені 4 березня цього року з боку США – американці заморозили інвестиційну та військову співпрацю з Росією, також були скасовані двосторонні переговори і планування конференцій. Слідом за ними розпочав свою кампанію і Євросоюз – переговори з Росією з питання полегшення візового режиму і нової базової угоди призупинили. Та чим далі в ліс – тим більше дрів.
Реальні втрати
Російська Федерація до кінця року втратить суму, рівну до половини бюджету України, відмічає директор Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Олег Устенко. “До кінця цього року темпи зросту економіки сягнуть лише 0,4%. Хоча ще в грудня експерти прогнозували зростання на 2%. Півтора відсотка для такої великої країни як Російська Федерація – серйозні втрати”, – вважає Устенко.
Не варто залишати без уваги і суттєве послаблення курсу рубля. “Щодня Росія витрачає свій золотовалютний запас, хоча зовні ніби все стабільно. В перші дні санкцій щодо Росії Центробанк вкидав на ринок долари та золотовалютний резерв для того, щоб підтримати курс валют щодо рубля. До кінця 2014 року відтік капіталу з Росії буде на рівні 100 мільярдів доларів. Це половина економіки України”, – додав він.
Як повідомляв російський опозиціонер Борис Нємцов, за перший квартал відтік коштів з Росії склав понад $50 млрд, а за перше півріччя, за оцінками експертів, «втече» понад $100 млрд.
РФ дуже залежить від імпорту та експорту товарів, пояснив президент “Центру ринкових реформ України”, екс-міністр економіки Володимир Лановий. І головним її товаром є в першу чергу газ. “Росія – це величезний ринок для Європи, Китаю, Японії. 53% всього імпорту Росії надходить з Європи. Фактично, без Європи Росія не зможе існувати. Повне ембарго призвело б до повного фіаско цієї країни. Це фактично повністю залежить від зовнішніх відносин. Внутрішні ринки Росії достатньо умовні, і можна сказати мізерні. В Росії дуже субсидують споживання газу, і газ у величезних обсягах споживається там, тому крах газового сектору буде дуже серйозним ударом по усій соціально-економічній системі Росії. Якщо будуть введені санкції на купівлю газу, Росія перестане існувати як країна”, – відмітив він. На його думку, припинення поставок газу з Росії до України загрожує банкрутством “Газпрому”.
Але без очікуваних результатів
Як відомо, лише через кілька годин після того, як Сполучені Штати ввели чергові санкції проти російських офіційних осіб за загрозу територіальній цілісності України, російський президент Володимир Путін підписав указ про визнання українського Кримського півострова в якості незалежної держави. Чому ж введення санкцій дає осічку за осічкою?
Якщо в країні діє авторитаризм або недостатньо розвинений демократичний режим, то економічні санкції не призводять до змін у політикумі країни, пояснює Устенко.
“Існує колосальний ризик, пов’язаний з тим, що економічні санкції при їх продовженні не принесуть бажаного результату через те, що в Росії не розвинені опозиційні інститути, інститут громадянського суспільства”, – вважає він.
Направленість санкцій на найближче оточення президента Путіна теж мала свою ціль: створити таким чином тиск на президента. Однак, такий план не спрацював через фінансову зацікавленість російського президента у триваючому військовому конфлікті, переконаний Лановий.
“Для російського промислового комплексу потрібні не тільки газ і нафта, але і продаж озброєння і військової техніки. І військово-промисловому комплексу Росії потрібен збут цієї продукції: або реалізація власними силами, використовуючи їх у тих чи інших операціях та конфліктах, або продаж на експорт. І от Донбас – це майданчик для того, щоб скинути вже накопичені озброєння і випускати, робити державні замовлення на нову зброю та техніку”, – розповів він.
“Чому в цьому так зацікавлена Росія? Тому що в імперських країнах, авторитарних владах, військово-промисловий комплекс є кишеньковим для президента і закритий для суспільства, він є джерелом збагачення для найголовніших високопосадовців. Там немає жодного податкового чи урядового контролю – все це таємні операції, і Путін зацікавлений у продовженні сирійського конфлікту, конфлікту на Донбасі. З бюджету Росії витрачається 70 млрд. дол. в рік на озброєння, на техніку та нові дослідження. І це робить дуже залежним Путіна від необхідності ведення війни навіть при тих загрозах, які виникають для нього та його оточення”, – додав Лановий.
Палка з двома кінцями
Однак, будь-які введені санкції – це симетричні міри, які б’ють і по тих, проти кого вони вводяться, і по тих, хто вводить. “Європа шкодує Росію, оскільки боїться шкоди власній економіці. Це ризик втрати великих за обсягом ринків, при чому достатньо платоспроможних. Європа ще не вийшла із кризи і знаходиться у стані стагнації. Це дуже великі політичні та економічні ризики. І головне – ризики для тих, хто стоїть біля керма. Тільки-но буде падіння виробництва і збільшення безробіття, почнуться соціальні протести і громадянське суспільство швидко знесе владу в будь-якій європейській країні. Тому це самозахист політикуму”, – розповів Володимир Лановий.
Введення додаткових економічних санкцій стосовно Росії будуть відкладатися для того, аби у дипломатів США та ЄС залишався простір для переговорів. “Якісь ще санкції можливі. Але, з точки зору дипломатії, ці санкції, по-перше, будуть відтягатися, друге, не будуть повномасштабними санкціями. Завжди, з точки зору дипломатії, потрібно залишати простір для переговорного процесу”, – вважає Олег Устенко. Інакше Росія може почати діяти як загнаний у пастку звір, не вибираючи силу та засоби.
США заявили, що готові узгодити нові санкції проти Росії на G7, якщо Росія не зупинить потік зброї та бойовиків через кордон з Україною. Погрожують новими покараннями і Німеччина та Франція, що є доволі показовим, адже це саме ті європейські країни, які в першу чергу думають про свої втрати, а вже потім – про вирішення української кризи. Вочевидь, простір для дипломатичного маневру вирішили таки скоротити.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
