1627
НеДоступне житло
— Казна та Політика
Через махінації банків та неповороткість держструктур учасники державної програми “Доступне житло 70/30” можуть втратити вже повністю оплачені квартири, а багатостраждальний держбюджет зазнає збитків у десятки мільйонів гривень. Уряд і НБУ перекладають відповідальність за вирішення проблеми на Верховну раду, вимагаючи змін у законодавстві. Але для певної частини учасників програми вже може бути пізно: не отримавши грошей найближчим часом, компанії-забудовники можуть продати квартири “доступників” іншим покупцям.
Перекрили доступ
Одна з небагатьох реально працюючих ініціатив, яка дійсно ефективно допомагає молодим сім’ям купувати квартири – “Доступне житло 70/30” – перебуває на межі зриву. На рахунках АвтоКрАЗбанку і Південкомбанку, які були обрані для обслуговування програми Фондом сприяння молодіжному житловому будівництву, “зависли” кошти 570 учасників програми будівництва доступного житла – понад 100 мільйонів гривень. Починаючи з лютого цього року, ці фінустанови практично перестали перераховувати кошти громадян на рахунки будівельних компаній. На сьогодні банки не провели платежі на суму понад 64,3 мільйона гривень.
Більше трьох місяців вкладники намагалися змусити банки виконати свої зобов’язання, а держава – захистити інтереси громадян, як, втім, і свої: 30% вартості квартир були внесені з держбюджету. Ініціативні групи інвесторів оббивали пороги Фонду молодіжного будівництва, Національного банку, Міністерства регіонального розвитку, Кабміну з цілими пакетами шляхів виходу з ситуації, що склалася. “Фонд молодіжного будівництва, який повинен представляти і захищати наші інтереси і якому ми заплатили по кілька тисяч гривень за супровід наших коштів, просто порадив нам звертатися до суду в індивідуальному порядку, фактично відмахнувся від нас”, – повідомили Finance.ua в ініціативній групі вкладників. У самому Фонді визнають, що не володіють необхідною компетенцією безпосередньо впливати на ситуацію з банками. Але запевняють, що роблять все від них залежне. “Щойно з’явилися численні випадки невиконання розпоряджень РУ/ІЦ Фонду про перерахування коштів з рахунків громадян, Фонд в березні поточного року звернувся до Генпрокуратури, Нацбанку, Мінрегіону”, – заявив голова правління ФСМЖБ Леонід Рисухін.
У свою чергу, НБУ і Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), “поматросивши” людей три місяці, зупинилися на найпростішому (на їхню думку), але не найкращому (на думку інвесторів) рішенні: наприкінці травня в обидва банки були введені тимчасові адміністрації.
З одного боку, це дає сподівання вкладникам на хоча б часткову компенсацію внесених за квартири коштів. Особливо пощастило тим, у кого на момент виникнення проблем в банках на рахунках залишалося менше ніж 200 тисяч гривень – це максимальна сума, яку повертає ФГВФО.
З іншого боку, такий підхід породжує низку негативних наслідків.
По-перше, введення тимчасових адміністрацій автоматично заблокувало будь-які розрахунки банків із забудовниками як мінімум на місяць. У багатьох вкладників просто немає стільки часу: не отримавши грошей найближчим часом, компанії-забудовники можуть продати квартири “доступників” іншим покупцям. Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Дмитро Ісаєнко запевнив Finance.ua, що із забудовниками досягнута домовленість про те, що вони не будуть продавати квартири, що призначалися інвесторам-клієнтам АвтоКрАЗбанку і Південкомбанку, до вирішення питання про подальше фінансування. Водночас в ініціативних групах інвесторів нам повідомили, що документально подібні гарантії забудовниками жодним чином не оформлені, і по суті ніщо не заважає їм вимагати повної оплати квартир у міру їх готовності.
По-друге, залишається відкрите питання, що робити тим сім’ям, у кого на рахунках залишилися суми, що перевищують гарантовані 200 тисяч?.. А таких у двох банках – 188 сімей; це майже 60 мільйонів гривень, з яких під держгарантії не потрапляють більш ніж 22 мільйони гривень. Багато людей з тих, хто довірилися державі, щоб заплатити 70% вартості квартири, як передбачено програмою “Доступне житло”, попродавали свої старі квартири, взяли кредити… Виходить, тепер їм потрібно влазити в нові борги?
Проте, навіть у такій ситуації держава може допомогти громадянам, які довірилися їй. Мінрегіон, Нацбанк і Фонд гарантування вкладів направили до Верховної ради законопроект, прийняття якого могло б вирішити проблеми більшості вкладників.
Один за всіх і всі за одного
Законопроект № 4074а від 13.06.2014, який у парламенті зареєстрували нардепи Володимир Сальдо, Дмитро Андрієвський, Олександр Єдін, Валерій Дубіль і Володимир Продивус передбачає всього лише одну зміну до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Її суть полягає в тому, що в разі ліквідації банку, в якому відкрив рахунок учасник держпрограми «Доступне житло», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов’язується компенсувати повну суму вкладу. Відповідно, обмеження в 200 тисяч не поширюватиметься на рахунки учасників держпрограми.
Щоб було зрозуміліше, наведемо приклад. Так, молода сім’я з дитиною бере участь у програмі “Доступне житло 70/30”. При укладанні договору з забудовником майбутніми власниками квартири в рівних частках були вписані всі троє членів сім’ї – чоловік, дружина та їхня неповнолітня дитина. Але рахунок у банку, на який сім’я внесла належні 70% вартості квартири, а держава – інші 30%, оформлений лише на одного – уповноваженого представника сім’ї, скажімо, чоловіка. Виходить, що відповідно до нинішнього законодавства Фонд гарантування вкладів фізосіб може компенсувати за цим рахунком лише 200 тисяч гривень, хоча де-факто вкладниками є всі троє членів сім’ї, і на рахунок спільно було внесено 600 тисяч гривень. Зняття обмеження в 200 тисяч для цієї категорії осіб дозволить гарантувати успішну реалізацію держпрограми і дотримання прав всіх членів сім’ї.
Такий підхід, за словами одного з організаторів ініціативної групи вкладників АвтоКрАЗБанку Вадима Штоми, дозволить домогтися від Фонду гарантування вкладів виплати понад 200 тисяч гривень за одним рахунком. Він також зазначив, що спочатку представники НБУ, Фонду гарантування вкладів і Мінрегіону на зустрічі з вкладниками 5 червня при внесенні змін до законодавства України лобіювали визнання вкладниками всіх членів сім’ї, які були включені до переліку майбутніх власників квартири під час укладання договору інвестора з забудовником. Раніше екс-голова НБУ Степан Кубів у присутності вкладників навіть обіцяв керівництву ФГВФО виділити Фонду декілька мільярдів гривень підтримки. І, що примітно, виділив – днями НБУ надав Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредит на суму 4,2 мільярда гривень.
Тож на сьогодні справа за Радою. Відповідаючи на запитання учасників держпрограми про шанси ухвалення закону до початку депутатських канікул, один з його авторів – Дмитро Андрієвський зазначив: “Будемо намагатися, звичайно. Я думаю, канікул не буде. Верховна рада буде працювати”.
Замість PS і NB
Разом з тим, навіть позитивне голосування законопроекту про “доступників” у Раді не знімає питання джерела фінансування компенсації вкладів учасників держпрограми. Чи вистачить у Фонду гарантування вкладів грошей на компенсацію? Чи будуть ці виплати мати пріоритет? Нагадаємо, тимчасова адміністрація на сьогодні введена в 17 банків, у трьох з них минулого тижня НБУ запустив процедуру ліквідації.
Тому питання покарання винних у ситуації, що склалася, залишиться актуальне незалежно від результатів голосування за законопроект Сальдо в парламенті. А претендентів на роль таких на сьогодні троє: Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Іпотечний центр у Києві та Київській області ФСМЖБ), Південкомбанк і АвтоКрАЗБанк. А в процесі розслідування діяльності цих трьох структур цікаво було б дізнатися відповіді на такі запитання: 1) чому і яким чином Фонд як партнерів для реалізації надважливої державної програми обирав деякі явно “кишенькові” комерційні банки, що займали місця в кінці першої сотні рейтингу НБУ? Хто конкретно відповідальний за цю недбалість, яка завдає багатомільйонних збитків і так дихаючому на ладан держбюджету? 2) чому Іпотечний центр в Києві та Київській області Фонду молодіжного будівництва не надав вкладникам право вибору банку, а фактично в ультимативній формі нав’язав інвесторам ненадійні фінустанови? 3) чому НБУ і Фонд гарантування вкладів чекали і не вводили тимчасові адміністрації в АвтоКрАЗБанк і Південкомбанк цілих 3 місяці, адже вони знали про нездатність цих фінустанов виконувати свої зобов’язання перед вкладниками як мінімум з березня? 4) хто з посадових осіб чи навіть власників АвтоКрАЗБанку і Південкомбанку відповість перед законом і перед ошуканими вкладниками за нецільове використання їхніх коштів?
Олексій Сахно
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
