654
Все в зростання: скільки потрібно грошей Україні на власне газовидобування
— Енергетика
Поки проекти видобутку сланцевого газу з різних причин відкладаються, в Україні все більш актуальним стає видобуток традиційного газу. Поки що ця галузь, незважаючи на високу ціну на імпортне паливо (близько $485 за тис. кубометрів російського ресурсу), близька до кризи. 88% газу зараз добувають компанії, що входять до структури НАК “Нафтогаз України” – “Укргазвидобування” і “Укрнафта”, причому остання знаходиться під оперативним контролем групи “Приват” (контролюють близько 47% акцій). За прогнозом консалтингової компанії “Ньюфолк”, в 2014 році обсяги видобутку цих компаній можуть знизитися на 2,5-3%, або 0,4-0,5 млрд кубометрів з 17 млрд. кубометрів, оскільки вони вже кілька років практично не займаються бурінням нових свердловин.
Паралельно з цим відбувається консолідація приватного видобутку в руках найбільших фінансово-промислових груп, що намагаються забезпечити свої підприємства власним газом, щоб не залежати від стабільності україно-російських відносин. Минулого року недержавні гравці зайняли близько 10% цього ринку з сумарним обсягом понад 2 млрд кубометрів видобутку ресурсу. Основні гравці нафтогазового ринку з 2013-го фактично не змінилися – серед лідерів як і раніше знаходяться державне “Укргазвидобування”, “Нафтогазвидобування”, 50% якого належить ДТЕК Ріната Ахметова, а також структури групи “Приват” Ігоря Коломойського. І в планах багатьох з “приватників” газового ринку наростити видобуток. Сумарно ж власний видобуток газу Україною за 5 місяців поточного року становить 8,19 млрд кубометрів ресурсу, що на 1,7% перевищує показник за аналогічний період попереднього року.
Наростити власний видобуток можна досить суттєво, вважає аналітик “Ньюфолка” Геннадій Кобаль. За його підрахунками, якщо “Укргазвидобування” щороку буде вкладати в бурильні роботи по 4 млрд. грн., то до 2018 року не лише уникне падіння видобутку, а й наростить його з 15,1 млрд куб.м у 2013-му до 16,6 млрд кубометрів. У приватних компаній – перспективи ще більш райдужні: за 2-3 роки їм цілком реально подвоїти видобуток з 2,5 до 5 млрд кубометрів. “Але для цього приватникам потрібно бурити близько 40-50 свердловин на рік, “Укргазвидобуванню”- 80-90, а “Укрнафті” 40-50 свердловин”, – говорить експерт.
Ще один метод інтенсифікації видобутку – будівництво дотискних газокомпресорних станцій, нагадує президент Асоціації “Газові трейдери України” Андрій Мізовець. Вони допомагають викачувати залишки газу зі старих родовищ. “В Україні більшість нині експлуатованих нафтогазових родовищ було відкрито ще за радянських часів і тепер достатньо виснажені. Проте сучасні технології дозволяють збільшити обсяги видобутку на таких площах. Питання тільки в залученні інвестора”, – відзначає він.
Інвестиційна проблема
Поки що більшість учасників ринку необхідних інвестицій не вкладають. “Смарт-Холдинг” Вадима Новинського призупинив виконання інвестиційної програми на поточний рік до II півріччя і розраховує залишитися як мінімум на рівні видобутку минулого року. У Компанії “Гео-альянс” не відповіли на запит Delo.UA про плани щодо інвестування в газовидобуток.
Що ж до держкомпаній, тут головним каменем спотикання є брак коштів від держави. Одним із методів залучення фінансування в “Укргазвидобування” могло б стати первинне публічне розміщення цієї компанії на біржі, оскільки від материнської компанії “Нафтогаз України” зараз дочекатися коштів складно. Голова правління компанії Сергій Костюк у квітні заявляв про те, що має намір вивести її на IPO до 2016 року. Але для цього необхідно спочатку налагодити збут газу держкомпанії за ринковими тарифами. Незважаючи на тарифні зміни на початку 2014-го, для цієї компанії Національна комісія регулювання з питань енергетики залишила тарифну ставку на рівні торішньої – 349,2 грн за тис. кубометрів.
Поки що найбільша інвестиційна програма – у ДТЕК, який вже випустив облігації на 1 млрд грн, які має намір вкласти в інтенсифікацію видобутку. “З газового блоку торік інвестпрограма становила 140 млн грн, а цього року виросла в 10 разів”, – зазначив голова компанії Максим Тимченко. За ці гроші компанія має намір пробурити шість нових свердловин, плюс закінчити розпочате торік буріння ще трьох. Весь видобутий газ компанія реалізує за ринковою ціною на “Київенерго” та інші свої електростанції, а також частково на підприємства “Метінвесту” (ЛІНК).
Нові перспективи
Враховуючи невисоку інвестиційну активність українських газовидобувників, можна очікувати, що до нових площ, які будуть виставлені на аукціони в 2014-1015 роках, проявлять інтерес нові гравці (ЛІНК). Держгеонадр ще в квітні оприлюднила список геологічних площ, які запропонує найближчим часом інвесторам. У переліку – 45 ділянок, причому всі – у Полтавській, Харківській і Дніпропетровській областях, і жодного об’єкту в Західній Україні. “Саме в перехідних зонах від суші до моря і в зоні стику Дніпровсько-Донецької западини з Донбасом сконцентровані значні неосвоєні запаси вуглеводневої сировини”, – говорить Андрій Мізовець. Всього в Україні, за його даними, станом на 1 січня 2013 року налічувалося 402 перспективних нафтогазових ділянок, з них підготовлених до пошуково-розвідувального буріння структур було 147.
Але в другій половині 2014-го і в 2015 році на ринку очікується ще одна подія. У цей період закінчується дія спеціальних дозволів на користування надрами на близько 20% з розроблюваних зараз ділянок. По-перше, це основні родовища “Укргазвидобування”, видані в 1999-2001 рр. По-друге – ліцензії, які видавалися на 10 років під час першого “буму” видавання спецдозволів у 2004 році. Тоді було видано 116 дозволів на нафто- і газоносні ділянки, з них приватні компанії отримали 52. “Це дозволило приватникам за декілька років збільшити видобуток на 32%”, – відзначає Мізовець. Але потім, з 2005-го до кінця 2008 року видача нових нафтогазових спецдозволів не проводилася. По-третє, у 2015-му закінчується дія спецдозволів, які на 5 років отримали приватні компанії в 2010 році – під час “другої хвилі” видавання ліцензій.
З цією проблемою зіткнуться практично всі великі газовидобувні компанії. Відповідно до закону, пріоритетне право на отримання/продовження ліцензії має компанія, яка вклала гроші у розвідку родовища, пояснює Геннадій Кобаль. Але, за його даними, “сім’я” колишнього президента Віктора Януковича мала намір у нинішньому році забрати ці ділянки у держкомпаній.
Приватні газовидобувачі також ризикують, адже, за даними Мізовця, реальні геологорозвідувальні роботи проводилися не більше ніж на 60% ліцензійних площ. “Багато компаній купували ліцензії для подальшого перепродажу. Така ситуація була характерна як для державних, так і для приватних інвесторів”, – говорить голова асоціації “Газові трейдери України”. За законом, в цьому випадку ділянки потрібно виставити на новий аукціон. Але експерт вважає, що за нинішніх умов держава, намагаючись забезпечити позитивний інвестиційний клімат в галузі, віддасть ділянки нинішнім власникам в подальше користування.
“Підрихтовка” ринку
Ще однією проблемою, яка стримує інвестиційну активність, є недостатня лібералізація ринку газу, яка заважає працювати трейдерам. Україна формально виконує вимоги Третього європейського енергопакету, які полягають у поділі бізнесів з видобутку, транспортування, зберігання та постачання газу, а також зобов’язують надавати рівний доступ усіх учасників ринку до газотранспортної системи і сховищ. Але ще одна європейська вимога – перехід на справедливу ринкову систему ціноутворення – поки що далека від втілення в життя. Насамперед, низька ціна для побутових і комунальних споживачів, яка зараз становить 1-4 грн. за тисячу кубометрів залежно від обсягу споживання і наявності лічильника, надзвичайно обмежує ринок збуту для приватників: вони просто не можуть конкурувати з державою. А якщо ФПГ виконають свої плани з нарощування видобутку і перейдуть на самозабезпечення газом, то невеликим видобувачам і трейдерам залишиться лише співпрацювати з середніми і дрібними промисловими споживачами: обсяг ринку тут не перевищує 4 млрд кубометрів на рік. У той час, як населення і бюджетники торік спожили 17,4 млрд кубометрів, а теплоенергетика – іще 8,9 млрд кубометрів.
Є й інші законодавчі норми, що заважають ринку. 10 квітня Верховна Рада ввела ПДВ з операцій з імпорту газу для всіх компаній, крім НАК “Нафтогаз України”. “Застосування таких умов для виключного переліку компаній-постачальників не відповідає європейським нормам”, – запевняє директор газового трейдера “Енергоком” Павло Кравченко. Голова Кабміну Арсеній Яценюк пояснив це тим, що звільнення від податку стимулювало б компанії купувати в ЄС газ за ціною вище ринкової, і отримувати тут відшкодування ПДВ. Але, за словами Кравченка, прийнятий закон робить фактично неможливим імпорт газу приватними постачальниками. Таким чином, якнайшвидша лібералізація ринку і припинення військових дій в газоносних регіонах є головною умовою нарощування власного видобутку газу.
Артем Захарченко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
