Бій із тінню: НБУ хоче обмежити готівкові розрахунки іще більше
— Казна та Політика
2281
Рада Національного банку України (НБУ) у травні рекомендувала правлінню регулятора обмежити готівкові розрахунки за участю фізичних осіб сумою 100 тис. грн. І ось заступник голови Національного банку України Віра Ричаківська заявила, що НБУ цю рекомендацію підтримує.
“Зменшення граничної суми готівкових розрахунків фізичними особами зі 150 до 100 тис. грн спрямоване на поступову легалізацію доходів та, як наслідок, сприятиме зменшенню тіньової економіки України. Обмеження стосуватиметься лише великих покупок та не складе перешкод для розрахунків готівкою пересічним громадянам”, – сказала Ричаківська.
За її словами, прийняття такого рішення зумовлене, зокрема потребою в забезпеченні стабільних надходжень готівки до банківської системи й прискоренні її обігу та призведе до звуження сфери використання готівки й сприятиме прискоренню розвитку безготівкового сегменту. Зауваження та пропозиції щодо законопроекту прийматимуться до 1 липня 2014 р.
Від 150 тис. до 100 тис. грн.
У минулому році НБУ ввів обмеження на готівкові розрахунки фізосіб у 150 тис. грн. Постанова набула чинності восени 2013 р. і одразу породила безліч схем, як обійти її дію. Найпростіша схема – поділ одного великого платежу на частини по 150 тис. грн. Або створення фіктивних зобов’язань, коли майно (нерухомість, авто) передається як виконання цих угод (позики, міни, уступки права вимоги або поручительства), а не як результат покупки, при цьому реальний розрахунок проводиться готівкою.
Залишилась шпарка для махінацій і тут: кількість підприємств і фізосіб, з якими протягом дня можна розраховуватися готівкою в межах ліміту, не обмежена. Наприклад, у багатьох автосалонах діє одразу кілька відділень банків. І якщо клієнт хоче купити авто і не світити свої доходи та витрати, салон може виписати кілька рахунків, які оплачуються через різні банки.
В країнах Європи обмеження на готівкові розрахунки – звичайна справа. В деяких ліміти набагато нижчі, ніж той, який планується ввести в Україні – всього 1-1,5 тис євро.
Усе йде за планом
Пониження планки готівкових розрахунків – планове, і ніяких інших мотивів, окрім проголошених самим Нацбанком не має, переконаний директор Центру міжнародної економіки і міжнародних відносин Олег Устенко.
“Нацбанк намагається зменшити рівень тіньового сектору економіки. А одне з головних правил, коли мова йде про зменшення тіньового сектору економіки – це якомога більше впровадження безготівкових розрахунків. Але теж треба пам’ятати, що боротьба з тіньовим сектором лише таким методом не дасть бажаного результату. І треба працювати ще над проблематикою покращення умов ведення бізнесу”, – вважає експерт.
Малоефективним обмеження може виявитися і через суму, яку визначив Нацбанк як обмеження у розрахунках. “Якщо обмеження буде встановлено в сумі 100 тис. грн – то це надто велика сума, яка не дасть того ефекту, заради якого вводяться ці обмеження. Вона має бути значно меншою. 100 тис. грн. – це ж навіть ціна багатьох нових автомобілів, не кажучи вже про вживані, це будь-яка побутова техніка”, – порівняв голова Комітету економістів України Андрій Новак. На думку експерта, обмежувати готівковий обіг в економічній системі України дійсно треба, але для цього потрібен комплекс заходів і створення умов для виконання встановлених Нацбанком правил розрахунків.
“Це мають бути обмеження не на один раз чи один день, чи одну велику суму. А взагалі на самі по собі операції, як торгівельні, так і господарські. Ці обмеження мають усіх перевести на безготівковий обіг, тому що він набагато більш контрольований і має вищі можливості оподаткування, чого немає у готівковому обігу”, – підкреслив Новак. І поки українці будуть вправлятися у найкреативніших способах обходу заборони, приносити очікуваної користі вона не буде.
“Тому по-перше, тут сума обмеження дуже маленька, а по-друге, завжди залишається можливість розбивати вартість товару на частини, оплати різними днями готівкою, тощо. Поки будуть такі можливості, цей захід не буде ефективним, не буде того позитивного результату, заради якого обмеження вводиться. Обмеження має бути значно більшим, аби дійсно скоротити частку тіньового обігу фінансової системи”, – підсумував Новак.
Що ж так відлякує українців? По-перше, це витрати від подвійної конвертації при розрахунку через банк. Здійснювати покупку можна лише у національній валюті. А маючи неодноразовий досвід знецінення гривні, більшість наших громадян зберігають свої заощадження у більш міцних валютах – в основному це долар. Тому покупцеві доводиться класти кошти в банк, конвертувати їх у гривню, перераховувати продавцеві, а той у свою чергу знову конвертуватиме їх в долар. Перекладаються додаткові витрати, як правило, на покупця. З іншого боку, прозорість проведення операції є додатковою гарантією у безпечності угоди. Приміром, у разі розірвання договору купівлі-продажу нерухомості, продавець не зможе заперечити чи применшити суму, яку отримав за квартиру, і повертати її доведеться повністю.
По-друге, це неможливість ухилитись від оподаткування. Постанова НБУ передбачає обов’язковий моніторинг розрахунків з сумами понад 150 тис грн. (обмеження, яке діє зараз – ред.) і обов’язкову передачу такої інформації Державній податковій адміністрації України. Кому захочеться розповідати податковій, звідки раптом з’явилися кошти на покупку авто у офіційно непрацевлаштованої людини, чи тощо? Іншим мінусом залишається і те, що далеко не у всіх куточках України можна розрахуватись безготівковим способом.
Якщо минулої осені постанова НБУ викликала дуже бурхливу реакцію і дала поштовх до покупок квартир та машин до набуття нею чинності, то сьогодні ж українці реагують на неї мляво. З одного боку, мали час переконатись, що не такий страшний вовк, як його малюють, а з іншого боку криза дається взнаки – і стало не до великих покупок.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
