3734
Чому українцям доведеться зачекати із безвізовим режимом з ЄС?
_Євросоюз схвалив першу фазу плану дій щодо спрощення візового режиму між Україною та ЄС. Верховна Рада ухвалила ряд необхідних для цього законів, що дало привід сподіватися на подібне рішення до кінця року. Окрім українського МЗС, таку впевненість висловив і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський _
Процес просування України до лібералізації візового режиму мимоволі будуть порівнювати із молдовським досвідом: обидві країни належать до блоку східного партнерства. І отримання цього режиму Молдовою є хорошим знаком для України, переконаний експерт польської Фундації імені Стефана Баторія Якуб Бенедичак.
“Україна доволі близька до того, аби досягнути безвізового режиму і це можливо до кінця 2015 року. Скоріше за все Грузія доб’ється цього раніше. Головним чином, через семимісячний пробіл в роботі через революційні події. Але те, що молдавани вже мандрують без віз, є дуже важливим сигналом. Тому що хоча ЄС під час української кризи показав себе дуже жахливо і боягузливо, і лише тоді, коли вбили понад 100 людей на Майдані, послав Штайнмайера і Сікорського в Київ, це сигнал, що принаймні по питанню візового діалогу буде дотримано слово, у разі виконання необхідних дій. Одне з головних завдань зараз – це виробництво та видача біометричних паспортів”, – вважає Бенедичак.
Біометричні паспорти ще нікому не видали
Однак, із біометричними паспортами в Україні сталась халепа. Почати видачу таких паспортів мали ще два роки тому. Але досі його не отримав ніхто. Більше того, відповідальні за підготовку до введення біометричних паспортів служби не можуть визначитись ні з його вартістю, ні з виглядом.
Тому на думку експерта ГІ “Європа без бар’єрів” Олександра Сушко Україна технічно поки не готова до введення безвізового режиму з ЄС. “Якщо ми говоримо про документи, то тут справа вже не для жартів. Я уявляю, у що ця тема виллється наступного року. Справа у тому, що як відомо, бенефіціарами безвізового режиму можуть бути виключно власники біометричних паспортів. Скільки у нас на сьогодні власників таких паспортів? Нуль!”, – розповів експерт.
“Уряд пообіцяв нам, що з першого січня почнеться випуск біометричних паспортів. Скільки Україні потрібно біометричних паспортів і якою є спроможність щодо забезпечення того попиту, який буде на біометричні паспорти у встановлені терміни? Якщо справдиться найбільш оптимістичний сценарій і наступного року буде безвізовий режим, то на нас чекають серйозні випробування. Як відомо, на сьогодні спроможність органів видачі паспортів десь приблизно 1,5 млн на рік. В той же час у тій самій Молдові видано 800 тис. Якщо це спроектувати на українські реалії – у нас населення у 10 разів більше – треба видавати 8 млн. Україна спроможна видати таку кількість біометричних паспортів мінімум за 5 років”, – підрахував Сушко.
“Може статися, що одного дня ЄС запровадить безвізовий режим для України, однак українці на руках біометричних паспортів не мають, і натомість є величезні черги. Пригадаймо досвід деяких балканських країн, на кшталт Македонії, де держава була неготова у визначені терміни, і фактично протягом року-півтора людям легше було отримати візу в старий паспорт, ніж отримати новий паспорт і їхати без віз. Підозрюю, що у нас буде така ж ситуація, якщо безвізовий режим у нас буде за рік. Буде величезна черга і скандали навколо неможливості отримати паспорт”, – додав він.
Страх перед біженцями
Не на руку нам грає і конфлікт з Росією, який вже багато хто називає непроголошеною війною. В ЄС вже був досвід, коли потік біженців із західних Балкан хлинув до Європи. Тому тепер, перш ніж приймати рішення по Україні, Євросоюз буде ретельно моніторити ситуацію і зважувати усі за та проти.
“Оцінка впровадження другої фази лібералізації візового режиму залежатиме від великої кількості чутливих моментів. Не хочу прогнозувати якісь апокаліптичні речі, лише нагадаю, що на початку 90-х єдиною постсоціалістичною країною, яка мала безвізовий режим в країни західної Європи була Югославія. І Югославія втратила цей режим через війну”, – розповідає Олександр Сушко.
“Ми повинні розуміти, що якщо за рік нам не вдасться розв’язати питання війни, то є великі виклики. Будуть серйозні аргументи проти. І тому ми бачимо, що тут вже не лише технічні критерії грають свою роль. Тут загалом сприйняття стабільності, людей, які є носіями паспортів громадянина України. Тут зав’язані одразу усі життєво значущі інтереси української держави і суспільства в єдиний клубок. Важливо, аби ці питання не стали нам на перешкоді того дня, коли ЄС буде готовий запровадити для нас безвізовий режим”, – переконаний він.
“Загалом, зрозуміло, що ситуація для нас сприятлива. І те, що ЄС дав зелене світло до другої фази лібералізації, свідчить про те, що вони готові йти на компроміси, на певні аванси, за умов, якщо Україна підтверджуватиме готовність до таких активних дій, які були продемонстровані останнього місяця”, – підсумував експерт.
Основною причиною, чому східні кордони виявились майже формальністю, в той час як західні були набагато краще облаштованими, є політика розподілу коштів, пояснив директор департаменту управління справами та регіонального розвитку Міністерства державної міграційної служби україни Сергій Дехтяренко. “В першу чергу направлялись кошти на облаштування західного кордону. А східний кордон – це була така номінальна назва, що з Білоруссю, що з Росією. Тому зараз ми пожинаємо плоди від того, що було посіяно багато років тому”, – вважає Дехтяренко.
Впоратись із тими проблемами, з якими зіткнулися зараз українські прикордонники, не змогла б самостійно і жодна прикордонна служба європейського зразка. Зупиняти проникнення озброєних бойовиків на територію країни служби зуміють лише взаємодіючи із армією.
Видача віз залишається актуальною
В такій ситуації питання поточного виконання візових правил залишається актуальним. Однак, для багатьох консульств українці залишаються поза категорією довіри. “Це підтверджує офіційна статистика Єврокомісії. В Росії туристичні візи видаються багаторазові і кількарічні. В Україні консульства – зокрема Італії, Португалії, Іспанії, Греції – наголошують, що туристична віза взагалі не може бути багаторазовою і довгою. Це ганебна ситуація. Красномовні цифри – довгі (більше 6 місяців) багаторазові візи італійським консульством в Москві видаються 98,5% росіян. У Санкт-Петербурзі ще більше – 99%. В Україні лише 18% заявників отримують довгу багаторазову візу. Та сама ситуація у португальському консульстві – 93% заявників у Москві отримують довгу багаторазову візу. В Україні цей відсоток – близько 14%”. – порівняв дані експерт з Європейської інтеграції Сергій Сидоренко.
“На цьому треба наголошувати, про це треба питати консульства, і я впевнений, що згодом ми досягнемо результату, і навіть паралельно з отриманням безвізового режиму треба добиватися полегшення поточного візового режиму, який нам ще знадобиться”, – додав він.
Основною причиною видачі коротких та одноразових віз є загроза міграції з боку українців. У випадку ж з росіянами такий ризик набагато менший. Тим не менше, в ЄС скоротили перелік документів, які потрібно подати українцям для отримання візи. Тепер цей перелік складається з 4-5 документів: паспорт, довідка про доходи, бронювання в готелі або запрошення від приймаючої сторони. Також термін розгляду питання щодо візи скоротили з 10 до 7 днів.
Прагнення України до встановлення безвізового режиму з ЄС мотивує урядовців впроваджувати низку реформ, які раніше були у підвішеному стані. Це і антикорупційні закони, і антидискримінаційні, і питання про статус біженців в Україні. Навіть якщо можливість подорожувати Європою без обмежень світить українцям лише через 2-3 роки, на шляху до неї є можливість (і потреба!) вирішити багато внутрішніх проблем.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
