1501
Латвія, Литва та Естонія: від фінансової кризи до впровадження євро
— Світ
У 2015 році Литва – слідом за Естонією і Латвією – має стати третьою республікою колишнього СРСР, яка увійде до єврозони. Доповідь про готовність Вільнюса ввести євро Єврокомісія і Європейський центральний банк представлять 4 червня в Брюсселі. Жорсткі вимоги, пропоновані до країни-кандидата, а також глобальна криза 2008-2009 років мали для Литви, Латвії та Естонії серйозні наслідки: від значного скорочення бюджетних витрат до рекордного зростання безробіття та еміграції населення.
Мильний пузир нерухомості
Етап стрімкого економічного зростання в країнах Балтії почався незабаром після вступу до Європейського Союзу 1 травня 2004 року. Латвію, Литву й Естонію тоді навіть називали “балтійськими тиграми”. Першим тривожним сигналом для них стало у 2007-2008 роках різке зростання цін на нерухомість і банківські кредити, доступні на пільгових умовах.
На ці позики купувалися квартири і ділянки під будівництво. Всесвітня фінансова криза, що вибухнула у 2008 році, міцно потріпала ці країни і змусила фактично емігрувати десятки тисяч жителів до більш стійких держав ЄС.
“У 2007-2008 роках вартість одного “квадрата” в новобудові в столиці Литви Вільнюсі доходила до 2 тисяч євро. Ціни на нерухомість зростали в Талліні та Ризі. Коли вдарила криза, квартири в новобудовах втратили більше 30 відсотків вартості”, – згадує голова департаменту з оцінки та аналізу ринку литовської компанії Ober-Haus Саулюс Вагоніс.
Лихо безробіття
Одним з найбільш серйозний наслідків цієї кризи стало болюче зростання безробіття. “Якщо напередодні кризи в Латвії рівень безробіття сягав близько 6 відсотків, то в 2010 році підскочив до 21 відсотка, в Естонії та Литві безробіття зросло з 5 відсотків до 17 відсотків”, – нагадала DW асоційований професор Балтійської міжнародної академії, головний редактор видання Baltic-course.com Ольга Павук.
Зараз ситуація дещо стабілізувалася. У Латвії, за даними Євростату, показник безробіття перебуває на середньому для країн ЄС рівні у 11,5 відсотка. У Литві – трохи менше 11 відсотків, а в Естонії – близько 8 відсотків.
На думку Павук, така динаміка пов’язана не стільки з заходами з подолання наслідків кризи, скільки з відтоком економічно активного населення до західних країн. Тільки у Великобританії, за деякими даними, перебувають зараз близько 200 тисяч жителів Латвії і, як мінімум, стільки ж громадян Литви. Це значна цифра, якщо врахувати, що населення Латвії ненабагато перевищує 2 мільйони людей, а Литви – не дотягує до трьох мільйонів.
Дорога перемога і допомога ЄС
“Литва вийшла з кризи, але у країни з’явилися серйозні соціально-економічні проблеми. Починаючи з 2009 року, емігрувало понад 160 тисяч осіб. Втрачено близько 150 тисяч робочих місць. Стократно збільшилася прірва, що розділяє багаті й незаможні верстви населення”, – сказала DW відомий литовський економіст, викладач Вільнюського університету Аушра Мальдейкене.
Політолог, директор Центру проблем європейської інтеграції в Мінську Юрій Шевцов у свою чергу вказує на такий позитивний аспект членства держав Балтії в ЄС як фінансова допомога Брюсселя в рамках різних програм регіональної підтримки.
“Ці країни отримують дотації на рівні близько 20 відсотків бюджету. Латвію, Естонію і Литву врятувало від переростання фінансової кризи у політичну те, що розвинені держави ЄС відкрили їм свої ринки праці”, – підкреслив Юрій Шевцов в інтерв’ю DW.
Тигри готові до нового стрибка?
Поліпшення економічних показників, успішне введення євро в Естонії в 2011 році, в Латвії – в 2014 році, майбутній вступ до єврозони Литви стало приводом для прогнозів про новий стрибок колишніх “балтійських тигрів”. Думки експертів, опитаних DW, щодо цього різняться.
“Євро, швидше за все, не стане чудовою панацеєю для вирішення соціально-економічних проблем балтійських республік. У Литві держава і бізнес отримають всього лише певну економію на експлуатаційних витратах, як це сталося в Латвії та Естонії. Для жителів же буде важливіше, щоб не було стрибка цін та інфляції”, – прогнозує професор Санкт-Петербурзького університету Микола Межевич.
Його колега з Вільнюса Аушра Мальдейкене попереджає про те, що в довгостроковій перспективі еміграція молодих і освічених людей – це дуже тривожний симптом для економіки. Симптом, який, ставши хворобою, навряд чи вилікується лише економічним зростанням.
Вітольд Янчіс
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
Також за темою
США заборонили на своєму ринку нові іноземні дрони
США втричі збільшили винагороду для іммігрантів за добровільне повернення додому
Apple оштрафували в Італії на 98 млн євро: причини
Макрон дав дозвіл на будівництво нового атомного авіаносця
США запустили в космос новий тип супутників, які здатні працювати на дуже низьких орбітах
Інфляція на оренду в Туреччині сягнула 60%
