Ахметов втратить енергію
— Фондовий ринок
1482
У сфері продажу електроенергії за кордон назріває переділ. Монополію групи ДТЕК намагається порушити «Укрінтеренерго». Однак повернути собі колишні позиції державі можуть перешкодити
ДТЕК став основним експортером української електроенергії в 2011 році. Тоді енергохолдинг став вигравати всі аукціони держкомпанії “Укренерго”, на яких продавалося право доступу до міждержавних ліній електропередачі, якими й здійснюється постачання за кордон. Таким чином, підприємства Ріната Ахметова зайняли нішу «Укрінтеренерго», яке довгі роки було монопольним експортером.
КАБЕЛЬ. НЕ КОПАТИ
Офіційно де-факто крах держпідприємства був зафіксований влітку 2013 року, коли Нацкомісія з регулювання електроенергетики знизила річний розмір постачань для ДП «Укрінтеренерго » до прожиткового мінімуму 0,5 млн. МВт•год. І якщо говорити про темпи деградації ДП за останні роки, то вони були неймовірними: обсяги впали з 13 млн. МВт•год (у 2009 році) до нинішніх нікчемних 0,5 млн. МВт•год.
Теоретично держпідприємство, як і колись, могло брати участь в аукціонах. Для цього від нього вимагалося виконання всього лише двох базових умов: перерахування гарантійного внеску та наявність зовнішньоекономічного контракту, погодженого системним оператором в частині технічного забезпечення. Незважаючи на гадану простоту, колишній експортний монополіст програвав всі конкурси поспіль, а в деяких і зовсім не брав активної участі. При цьому менеджмент ДТЕК пояснював пасивність «Укрінтеренерго» збитковістю енергоекспортних операцій. При цьому власна участь в аукціонах, за словами представників корпорації, пояснювалася зацікавленістю у завантаженні своїх вугільних та енергогенеруючих підприємств. У рамках цієї тези на деякий час в Україні навіть став популярним вислів «експорт вугілля дротами». Примітно, що на момент рекордного скорочення виробництва головою ДП був Максим Кучер, який керував до цього призначення ТОВ «Пауер Трейд» – дочірнім підприємством ДТЕК Ріната Ахметова.
Останні кілька років «Укрінтеренерго» виживало за рахунок експлуатації невеликої державної Калуської теплоелектроцентралі. І тільки майже через два місяці після перезавантаження влади в країні, а саме з 1 травня 2014 року, компанія відновила експорт електроенергії до Європи і Молдови. Цим поставкам передувала перемога ДП на аукціоні, де його представником було викуплено одразу кілька деключових лотів: 150 мегават пропускної спроможності міждержавних електромереж України, що дозволяють продавати електроенергію до Словаччини, Угорщини і Румунії. І 75 мегават електромережі в напрямку Молдови.
ЛІКУВАТИ ЕЛЕКТРИКОЮ
За офіційною інформацією заробляти на продажі електроенергії в перелічені країни «Укрінтеренерго» може протягом одного місяця (до 31 травня). Після чого йому знову потрібно буде конкурувати з підприємствами ДТЕК на щомісячних конкурсних торгах. І можна не сумніватися, що держпідприємство буде це робити, адже в цьому є економічна вигода. Зараз ціна на електроенергію на європейському ринку становить мінімум 30 євро за мегават-годину (480 грн.), тоді як оптова ринкова ціна на українську електроенергію (за вирахуванням дотаційних сертифікатів, що не поширюються на експортерів електроенергії) – 380 грн.
Можливість заробляти на різниці тарифів може різко поліпшити економіку «Укрінтеренерго», чиї доходи за підсумками минулого року становили відносно скромний 1 млрд. грн. Інше питання, що розраховувати на повноцінне відновлення статус-кво цієї компанії на експортному ринку навряд чи варто. Головна причина – компанія як і раніше залежна від великого капіталу. Так, декілька тижнів тому місце Максима Кучера зайняв Володимир Зіневич, що курирується одразу двома потужними бізнес-групами. За даними «k:», першою з них є «Приват» Ігоря Коломойського, до якої Зіневич був інтегрований ще на початку 2000-х років в якості одного з топ-менеджерів ПАТ «Укрнафта». Друга – група «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго. З точки зору записів у трудовій книжці Зіневича його шляхи з Жеваго ніколи не перетиналися. Але джерела «Коментарів» стверджують, що в 2008 році Володимир Олегович не без допомоги Костянтина Валентиновича став головою державної НАК «Енергетична компанія України».
До речі, в координації дій «Укрінтеренерго» на енергоекспортному ринку в першу чергу зацікавлений Костянтин Жеваго. Адже ще кілька років тому близьке йому ПАТ «Білоцерківська ТЕЦ» неодноразово намагалося взяти участь у конкурсах на отримання права доступу до міждержавних ліній електропередач, тим самим отримавши статус експортера. Ті спроби підприємства не увінчалися успіхом, оскільки на руках у ПАТ не було зовнішньоекономічного контракту, погодженого з оператором магістральних електромереж «Укренерго». Тепер оформлення цього паперу – питання часу. Віднедавна директором «Укренерго» є Костянтин Ущаповський – представник голови Міненерго Юрія Продана (останній зайняв це крісло за квотою колишнього партійного лідера Жеваго Юлії Тимошенко). Таким чином, шанси на реванш на енергетичному ринку у групи «Фінанси і кредит» як ніколи великі. Підігравати їй у цьому на щомісячних конкурсах може «Укрінтеренерго», а для нейтралізації донецького конкурента можна використовувати методи, раніше вже випробувані владою. Один з найефективніших – затримка виплати відшкодування ПДВ, яка в умілих руках перетворюється на першокласний інструмент з фінансового зневоднення конкурента.
Дмитро Рясний
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
