2780
Як девальвація гривні вплинула на платіжний баланс України?
— Казна та Політика
Багато років до цього у нас велися дискусії і суперечки про доцільність девальвації гривні. Тоді деякі експерти заявляли, що в разі девальвації гривні економіка України отримає потужний стимул для розвитку, різко зросте експорт України, зростатимуть золотовалютні резерви, і взагалі в цілому економіка України розвиватиметься прискореними темпами. Тепер Україна може ці заяви перевірити на практиці. НБУ опублікувало платіжний баланс за січень-лютий 2014 року, і можна підвести перші підсумки роботи економіки України в умовах девальвації. Потрібно сказати, що результати виявилися дуже цікаві, але далекі від тих, які обіцяли адепти девальвації гривні.
За січень-лютий 2014 року гривня девальвувала за даними НБУ на 22,6%. При цьому дефіцит платіжного балансу становив більше 4 млрд. дол і це при тому, що рік тому платіжний баланс України мав профіцит 1,6 млрд. дол, хоча тоді девальвація гривні була всього 1%.
Причина величезного дефіциту платіжного балансу України криється в тому, що за результатами січня-лютого 2014 року фінансовий рахунок опинився з дефіцитом в 3,7 млрд. дол. А дефіцит фінансового рахунку є наслідком масової купівлі готівкової валюти і відтоку грошових коштів з банківської системи. За січень-лютий 2014 року було куплено готівкової валюти на 2,7 млрд. дол більше, ніж продано. Це в 10 разів більше, ніж було куплено за аналогічний період минулого року. Поки що попит на валюту великий і паніка триває. Тому, швидше за все, за березень теж буде велика скупка готівкової валюти.
Складно навіть уявити, скільки тепер становить показник доларизації економіки. Дуже активно українці почали любити валюту. Своєю «любов’ю до валюти» вони мало не погубили всю банківську систему. Тепер потрібні будуть роки і роки, щоб українці зрозуміли, що у нас національна валюта, гривня, і скуповувати валюту, це означає інвестувати гроші в економіку США, а не допомагати Україні. Так чи інакше, але зараз дефіцит платіжного балансу багато в чому за рахунок скупки готівкової валюти. Якщо тенденція зміниться, то дефіцит може перетворитися на профіцит. Залишилося тільки спровокувати ревальвацію гривні, щоб населення так само активно змінювало долари на гривню, як зараз активно змінює гривню на долари.
Що стосується інших розділів фінансового рахунку. Дефіцит за прямими інвестиціями становить всього 184 млн. дол, а дефіцит за зовнішніми борговими зобов’язаннями всього 280 млн. дол. Можна сказати, що український бізнес і уряд вчасно погашає все, що належить нерезидентам, але нових кредитів не бере, або не дають.
За підсумками січня-лютого 2014 року дефіцит поточного рахунку становив лише 326 млн. дол, це майже в 5 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ось це дійсно позитивний фактор. І можна було б вже вважати, що девальвація гривні дала можливість зменшити дефіцит зовнішньої торгівлі, якби не один чинник. Це сума дефіциту без урахування 2 млрд. дол, які Україна повинна буде заплатити за спожитий з початку поточного року газ. Якщо з урахуванням цих двох мільярдів, то виходить, що ніякого ефекту від девальвації гривні для зовнішньої торгівлі немає. І це, на жаль, факт.
За підсумками січня-лютого 2014 року дефіцит поточного рахунку становив лише 326 млн. дол, це майже в 5 разів менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ось це дійсно позитивний фактор. І можна було б вже вважати, що девальвація гривні дала можливість зменшити дефіцит зовнішньої торгівлі, якби не один чинник. Це сума дефіциту без урахування 2 млрд. дол, які Україна повинна буде заплатити за спожитий з початку поточного року газ. Якщо з урахуванням цих двох мільярдів, то виходить, що ніякого ефекту від девальвації гривні для зовнішньої торгівлі немає. І це, на жаль, факт.
За січень-лютий 2014 року експорт українських товарів і послуг не збільшився, як обіцяли експерти девальвації, а навпаки впав на 7,4%. Рік тому експорт теж знижувався в січні-лютому 2013 року, але всього на 2,2%. Тому навіть супердевальвація гривні не призвела до зростання експортної виручки. Наш головний експортний потенціал, метал, за січень-лютий 2014 року, знизився на 5%. Експорт продукції хімічної промисловості впав майже на 40%. І навіть експорт продуктів харчування впав на 9,5% порівняно з минулим роком. Але більше насторожує падіння експорту продукції машинобудування. У структурі українського експорту на частку машинобудування припадає майже 14% всього експорту, і його падіння на 25%, це дуже суттєвий удар по нашій економіці.
Саме продукція машинобудування забезпечує більшу частку додаткової вартості, саме ця галузь забезпечує внутрішнє споживання металу, і найголовніше, вона дає роботу мільйонам українців. Зупинка або зменшення експорту української продукції машинобудування може дуже значно зашкодити економіці України. Ось найгірше в цій ситуації. Якщо ще зерно і метал можна буде продати в Азію або Африку, то продукцію машинобудування продати в інші країни, дуже складно. Потрібен час і хороші ділові зв’язки. Росія була і залишається головним покупцем нашої продукції машинобудування. І швидко знайти нові ринки збуту складно, архіскладно. Тому зупинити українські машинобудівні заводи легко, ось запустити по-новому – складно.
Ось таким чином девальвація вплинула на платіжний баланс України. Теорія, річ сама по собі цікава, але варто хоча б час від часу і дивитися на практику. І можливо дійсно в американських підручниках з макроекономіки записано, що якщо курс національної валюти зростає, то громадяни більш активно продають іноземну валюту і більше віддають перевагу національній валюті. Але наші українці явно ці підручники не читали, і тому, коли зростає курс долара, що не розпродають долари, а навпаки, тільки їх і скуповують. Ось реалії нашої економіки.
Олександр Охріменко, кандидат економічних наук
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Стратегія оборони на 2026 рік: Україна потребує $120 млрд на озброєння
У Раді кажуть, що вибори коштуватимуть мільярди гривень
З початку 2026 в Яремчанщині та в «Буковелі» податківці вже зафіксували порушень на 3,2 млн грн
Президент підписав указ про вихід України ще з однієї угоди СНД
«Податок на Google»: скільки Netflix та Apple сплатили до бюджету
Українці за кордоном: чи нараховують соцвиплати
