852
Анексія Криму зробила НАТО привабливим для Швеції та Фінляндії
— Світ
Швеція і Фінляндія активно беруть участь у програмі НАТО “Партнерство в ім’я миру”. Але досі вони зберігали нейтралітет. Однак анексія Криму Росією призвела до того, що міністр освіти Швеції Ян Бьерклунд раптом публічно закликав переглянути оборонну доктрину країни і почати зближення з НАТО.
“Уже сам факт того, що в Швеції і Фінляндії йдуть дискусії про НАТО, ясно вказує, що, за великим рахунком, поведінка Путіна наштовхується на відсіч”, – вважає професор Джоджтаунського університету, експерт Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations) Чарльз Капчен. Путін налякав всіх сусідів інтервенцією в Криму і його анексією, підкреслює Чарльз Капчен в інтерв’ю DW. Тієї ж думки дотримується і директор Стокгольмського вільного світового форуму Стефан Олсон.
Маневри поблизу Готланда
Розмови про оборону в Швеції розгорілися в березні цього року, коли Росія провела маневри поблизу шведського острова Готланд. Після цього Швеція передислокувала на острів два винищувачі. Роком раніше – в березні 2013-го – російські ВПС провели навчальну атаку на Швецію. Тоді, щоправда, відреагувала тільки служба повітряного патрулювання НАТО в Балтійських країнах: до району навчань попрямували літаки НАТО з Литви.
Після російських маневрів поблизу Готланда почалися домисли про те, чи не збирається Росія захопити острів, мовляв, звідти простіше почати інтервенцію в країни Балтії. Співробітник Інституту міжнародних відносин “Клінгендаль” в Гаазі Дік Зандее в інтерв’ю DW висловлює думку, що ці чутки “роздуті шведської пресою”. “У Росії є наземні кордони з Латвією, Литвою та Естонією, найпростіше і атакувати по суші”, – вказує Дік Зандее і тут же додає, що не бачить реальної загрози.
Але що, якщо Швеція і Фінляндія дійсно захочуть вступити в НАТО? Чарльз Капчен нагадує, що Кремль спочатку був проти розширення Альянсу. Але оскільки Швеція і Фінляндія ніколи не були радянськими республіками, їх вступ до Північноатлантичного союзу “не був би сприйнятий Росією як така ж провокація, як вступ балтійських республік, або переговори про членство Грузії та України”, вважає Чарльз Капчен.
Наскільки велика економічна залежність від Росії?
Можливості економічного тиску з боку Росії на Швецію обмежені. Швеція закуповує газ у Росії, але газ – лише невеликий сегмент загального енергоспоживання, підкреслює співробітник вашингтонського дослідницького центру Atlantic Council Ерік Блаттберг. Фінляндія трохи більше залежить від газових поставок, але в цілому може обійтися без них.
Але, крім повного членства в НАТО, у Швеції та Фінляндії є інші можливості. Наприклад, Швеція активно бере участь в операціях НАТО. Фінляндія може послідувати її прикладу. Друга можливість – зміцнювати співробітництво в рамках Північноєвропейського оборонного союзу, куди, крім цих двох скандинавських країн, входять члени НАТО Данія, Ісландія і Норвегія.
Професор балтіморського Університету імені Джона Хопкінса Крістофер Чівіс вважає, що хоча НАТО не зобов’язаний захищати країну, що не входить до його складу, це не означає, що він не прийде на допомогу такому давньому партнерові, як Швеція: “І якщо настане така кошмарна ситуація, якщо ми побачимо, що є небезпека того, що може розсипатися вся архітектура безпеки, то, думаю, НАТО буде серйозно обговорювати, як допомогти Швеції відбити напад”.
Вступ Швеції і Фінляндії до НАТО залежить від Путіна
Опитування громадської думки показують, що ставлення шведів і фінів до НАТО змінилося на краще. “Але у Фінляндії більш популярний оборонний союз з Швецією, ніж повне членство в НАТО”, – вказує професор університету в Тампере Туомас Форсберг.
Дік Зандее вважає, що все зараз залежить від президента Росії Володимира Путіна. Якщо він після анексії Криму продовжить свою агресивну політику, то громадська думка схилиться на користь вступу до НАТО. Такої ж думки дотримується і Чарльз Капчен: “Я вважаю, що якщо справа обмежиться Кримом, і Росія не буде вживати подальших військових дій проти України, то і дискусії про приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО вщухнуть самі собою”.
Сара Штеффен, Олександр Варкентін
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
