6470
Росія купить Крим
— Світ
Мінекономрозвитку запропонувало російським олігархам скинутися на Крим. Потрібно знайти близько $5 млрд, щоб дати півострову друге життя. Список об’єктів для інвестицій вже складено: порти, дороги, готелі, заводи з виробництва халви і олії… Вони на відміну від сочинських окупаються, запевняють чиновники.
Уряд Росії розіслав до бізнес-організацй список об’єктів для інвестування в Криму. У списку (є в розпорядженні «Газети.Ru») більше трьох десятків інвестпроектів. Тут є відносно недорогі, наприклад «відновлення виробництва халви соняшникової на Сімферопольському консервному заводі ім. С.М. Кірова»: обсяг необхідних інвестицій – $1 млн. Будівництво сільськогосподарського ринку в місті Старий Крим коштуватиме і того дешевше, в $700 тис.
Вкладатися в кримське виноробство не пропонується, з чого можна зробити висновок, що хоча б з цією галуззю в Криму справи йдуть непогано.
Деякі об’єкти для інвестицій безпосередньо пов’язані з курортним профілем Криму. Наприклад, інвесторам пропонується вкласти $10 млн у створення туристичної інфраструктури в старій частині Феодосії, в половину цієї суми можна вкластися, побудувавши «рекреаційно-оздоровчий центр з апартаментами в Євпаторії». Яхт-клуб і оновлений порт в Алушті тягне на $160 млн.
А, наприклад, тематичний парк пригод «Діноленд» коштуватиме $150 млн. Землю під цей розважальний комплекс в Бахчисарайському районі Криму відвели ще 20 років тому. Передбачалося, що на ділянці площею 500 тис. кв. м буде зведено 15 атракціонів. Знайти самостійних інвесторів не вдалося, і тоді об’єкт презентували китайській компанії Nytechnology INC, але китайці не зацікавилися. Було це в 2010 році. Тепер бахчисарайська влада чекає милості від російських олігархів.
Чи не половина об’єктів зі списку – інфраструктурні і дуже витратні. Це будівництво, розширення і поглиблення морських портів, модернізація і будівництво автомобільних і залізних доріг. Іншими словами, такі інвестпроекти під силу тільки великому бізнесу.
Найбільш значні інфраструктурні проекти – це реконструкція ділянки міжнародної автомобільної дороги державного значення М-17 Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч ($1,4 млрд) і проект будівництва транспортного переходу через Керченську протоку ($1,2 млрд).
Робота з пошуку потенційних інвесторів для Криму не є реакцією на політичні події, що відбуваються там, пояснює директор департаменту Мінекономіки зі взаємодії з органами Митного союзу та економічного співробітництва з країнами СНД Олександр Цибульський.
Старт інвестпроектів був даний ще 17 грудня минулого року за підсумками візиту президента України Віктора Януковича до Москви. Тоді Володимир Путін і Янукович, який щойно відмовився від інтеграції з Євросоюзом, домовилися, що Україна отримає від Росії кредит на $15 млрд і знижку на газ. Тоді ж сторони домовилися про розширення економічних зв’язків. За підсумками візиту Мінекономрозвитку через торгпредство Росії в Україні склало список інвестпроектів, узгоджений з владою Криму.
У Мінекономрозвитку запевняють, що всі проекти, пропоновані російським інвесторам, прибуткові. Це не благодійність на догоду поточній політичній ситуації.
«Ми спочатку виходили з того, що реалізація цих проектів можлива тільки у разі зацікавленості інвесторів, що передбачає повернення вкладених коштів», – сказав «Газеті.Ru» Цибульський.
Не виключено, що інфраструктурні інвестпроекти будуть підтримані держфінансуванням. З боку Росії чи Криму. Але пропорції інвестування приватних і державних коштів Цибульський повідомити відмовився. «Про пропорції співінвестування зараз говорити неможливо, це питання переговорів між майбутнім інвестором і кримською владою», – уточнив він.
Втім, відомо, що фінансові можливості кримської влади обмежені, і сподіватися на те, що вона зможе брати участь у спільних з російським бізнесом проектах в будь-яких «пропорціях», не доводиться. За підрахунками депутата Верховної ради Автономної Республіки Крим Леоніда Пілунського, бюджет Криму дотується українською державою на 66%, а, наприклад, Севастополя – на 80%.
Бюджет міністерства курортів і туризму Криму минулого року знизився втричі (з 6,2 млн до 2,6 млн гривень) порівняно з 2012 роком.
Зниження ціни на російський газ заощадило кримському бюджету 8,4 млн гривень. Кошти будуть спрямовані на модернізацію енергетичної інфраструктури, відновлення водопостачання та каналізації. На Південному березі Криму, в курортній зоні, нерідкі перебої з електрикою. Холодна вода надходить регулярно, гаряча – за графіком, про що адміністрація готелів іноді попереджає своїх клієнтів.
У Криму налічується 825 санаторіїв, 4,5 тис. міні-готелів, 14 тис. приватних кімнат під здачу в оренду. Більше половини основних фондів готелів, побудованих ще за радянських часів, зношені на 60-90%. Частина з них досі є державною або профспілкової власністю, вони не приносять доходу в казну, більше того, мають мільйонну заборгованість по зарплаті персоналу.
У 2012 році іноземний бізнес інвестував в Крим $17,6 млн. У 2013-му – 5,2 млн.
За даними міністерства економічного розвитку та туризму, західні інвестиції направлялися в основному в будівництво, аграрний комплекс, видобувну і легку промисловість, в сферу операцій з нерухомим майном.
Потенційно регіон цікавий для приватних інвесторів, але тільки в рамках державних гарантій, які на поточний момент неможливі в силу останніх подій на півострові, зазначає Ганна Нагорних, начальник управління інвестиційно-банківських послуг ІГ «Велес Капітал».
Стратегічно цікава портова інфраструктура, про готовність вкладатися в яку оголошували і Росія, і Китай, зазначає експерт. Якщо російський бізнес дозріє для інвестування в Криму, то конкурувати йому доведеться в першу чергу з китайськими інвесторами. Крим знаходиться на українському відрізку Великого шовкового шляху, і для китайців це аргумент. У четвер в Пекіні в рамках українсько-китайського бізнес-форуму було підписано меморандум про будівництво на кошти китайських інвесторів глибоководного вантажного порту з підводного акваторією 25 м. Документ підписаний між компаніями «Київгідроінвест» і BICIM (КНР).
Прикладом вдалого інвестування з боку Росії стала купівля Сбербанком в 2010 році санаторію «Мрія» під Ялтою. Сбербанк тоді заявляв, що готовий вкласти в проект $400 млн. Санаторій розрахований на 280 ліжко-місць, має власний гальковий пляж. «Розрахункова година – 8.00 (без сніданку)», – суворо інформує сайт санаторію. «Мрія» була викуплена у фірми «Гарант-СВ», яку пов’язують з бізнесменом, екс-прем’єром кримської республіки Валерієм Горбатим. За деякими відомостями, до купівлі «Мрія» перебувала в заставі у банку. Отримати оперативний коментар у Сбербанку не вдалося.
Крім Китаю та Росії до Криму інвестують Німеччина, Білорусія, Британські Віргінські острови, Кіпр, Великобританія, Туреччина, Казахстан, Панама.
Зараз не найвдаліший час для обговорення інвестицій до Криму. Це визнають і в Мінекономрозвитку Росії, і в експертному співтоваристві. Міжнародні рейтингові агентства нещодавно знизили рейтинг, визнавши непривабливість регіону для інвестицій. Події на Україні можуть і надалі розвиватися в негативній для інвесторів площині. «Можуть початися процеси переділу власності та перегляду рішень колишньої влади. Таке вже було на пострадянському просторі. Досить згадати недавню історію з активами мобільного зв’язку в одній середньоазіатської країні», – говорить Андрій Кочетков, аналітик «Відкриття-Брокер».
Нагальна реанімація проектів співпраці Росії з Кримом більшою мірою є PR-кроком, ніж реальною дією, відзначають експерти. «Поки що неможливо навіть прогнозувати розвиток ситуації, оскільки у Криму стикається безліч діаметрально протилежних інтересів. Нова київська влада не бажає нічого чути про посилення впливу Москви в цьому регіоні. Російськомовне населення в цілому підтримує ідею виходу зі складу України, але кримсько-татарська меншість заперечує. У таких умовах говорити про якісь інвестиції вкрай складно, оскільки політичні ризики зводять нанівець будь-які можливі прибутки», – вважає Кочетков.
Але незважаючи на поточну політичну ситуацію в Україні, Крим сам по собі має великий потенціал до розвитку в якості курортної зони, відзначає Девід Дженкінс, керівник департаменту готельного бізнесу компанії Jones Lang LaSalle. «Однак реалізація цього потенціалу можлива лише в довгостроковій перспективі і за умови масштабної підтримки з боку держави. Щоб цей регіон став представляти серйозний інтерес для приватних інвесторів, що прагнуть розвивати курортну і готельну інфраструктуру, необхідно спочатку забезпечити Криму достатній обсяг інвестицій для розвитку, в першу чергу транспортної інфраструктури», – говорить Дженкінс.
Він вважає, що є сенс інвестувати переважно в реновацію існуючих кримських пансіонатів і санаторіїв, а також у будівництво нових готелів рівня три-чотири зірки.
У майбутньому гіпотетично можливий розвиток мережевих брендів під управлінням міжнародних операторів типу Ibis, Park Inn.
На думку Владислава Корочкіна, віце-президента «Опори Росії», кримські об’єкти для інвестування, запропоновані Мінекономрозвитку, однозначно рентабельні. Цим вони відрізняються від деяких спортивних об’єктів в олімпійському Сочі, на які витратився російський великий бізнес. «У Сочі є об’єкти, які окупляться через 20-30 років або ніколи. Стадіон, наприклад, – це не комерційний об’єкт, а об’єкт соціальної інфраструктури», – говорить Корочкін. У Криму більшість об’єктів можуть окупитися на горизонті п’ять-сім років.
Гроші на Крим у російських олігархів знайдуться, впевнений Корочкін. У російської банківської системи зараз надлишок ліквідності, а цікаві проекти в дефіциті.
Рустем Фаляхов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
