462
Не нафтою єдиною
— Енергетика
Російський уряд як і раніше шукає способи злізти з нафтової голки. Цього разу міністри заявляють про готовність підтримати компанії, що продають за кордон не енергоресурси, а високотехнологічну продукцію, ліки та обладнання. Для цього пропонується докапіталізувати «дочку» ЗЕБа і створити новий інститут страхування і кредитування бізнесу. Щоправда, конкретні механізми підтримки в уряді не називають.
Сировинний експорт довгі роки був основою зростання російської економіки. Більше він таку функцію виконувати не може, заявив міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв на засіданні уряду 20 лютого.
Заміною йому російський уряд має намір зробити несировинний експорт. У тому числі експорт високотехнологічної продукції, програмного забезпечення і так званої продукції з високим ступенем переробки – лікарських засобів, мікросхем, роликових підшипників і так далі.
Раніше з черговою критикою сировинної залежності російської економіки виступив президент Володимир Путін, який констатував, що навіть високі ціни на нафту більше не забезпечують зростання російської економіки (торік становило 1,3%).
Поки що російський експорт в першу чергу складається з паливно-енергетичних товарів. За даними Федеральної митної служби, за січень-грудень він становив $526,4 млрд. До країн далекого зарубіжжя їх питома вага в товарній структурі становила 74,5%, країн СНД – 47%. У той час як частка експорту машин і обладнання в січні-грудні 2013 року в країни далекого зарубіжжя становила 3,6%, в СНД – 16,3%. Структура експорту «дійсно потребує серйозної модернізації, в тому числі через значні зміни на традиційних для нас сировинних і енергетичних ринках», – заявив прем’єр Дмитро Медведєв 20 лютого.
За словами Улюкаєва, частка несировинного експорту в загальному обсязі становить близько 50%. У середньому в світі ця частка становить 85%.
Частка несировинного експорту у ВВП становить близько 10-12%, у той час як у Китаї вона становить 25%, в Південній Кореї – 50%, у Німеччині – 40%. Тепер уряд планує цю частку нарощувати. Планується збільшення обсягу несировинного експорту на 39% до 2018 року. Приріст повинен становити близько 10% на рік.
Забезпечити зростання повинна реалізація нового варіанта «дорожньої карти» «Підтримка доступу на ринки зарубіжних країн та підтримка експорту». Перший варіант документа був затверджений 29 червня 2012 року. Наприкінці минулого року президент Володимир Путін запропонував розробити новий план підтримки несировинного експорту.
За новим планом Мінекономрозвитку пропонує в рамках ЗЕБа створити єдину систему підтримки несировинного експорту.
«Повинен бути єдиний фактично інститут, який поєднував би і страхове, і кредитне плече. Справа в тому, що для найбільших наших експортерів важливе страхове покриття. Вони знаходять кредитний ресурс за невисокими, прийнятним для них ставками легко на ринку. А ось, так би мовити, при русі в бік середньовеликого та середнього бізнесу зростає значення кредитування. Експортер має отримати кредит і страхове покриття», – зазначив Улюкаєв.
Зараз підтримкою експортерів займаються дві дочірні структури ЗЕБа. Агентство зі страхування експортних кредитів і інвестицій ЕКСАР займається страхуванням експортних угод російських виробників (покриває до 95% збитків в разі політичного ризику і до 90% збитків в разі комерційного ризику). Росексімбанк займається видачею кредитів і держгарантій російським експортерам.
Мінекономрозвитку пропонує докапіталізувати Росексімбанк і тісніше співпрацювати двом дочірнім товариствам ЗЕБа.
Потреба в капіталі, за оцінкою міністерства, становить $3-3,5 млрд до 2018 року. Половину здатний надати ВЕБ з власного прибутку, джерела фінансування другої половини не визначені. Також передбачається підтримка через субсидування відсоткових ставок. Обсяг субсидування може становити 15-20 млрд руб. щороку.
Голова ЗЕБа Володимир Дмитрієв не виключив, що Росексімбанк і ЕКСАР можуть бути об’єднані, але це рішення ще не прийняте. Як джерело для докапіталізації банку він назвав прибуток ЗЕБа і бюджетні кошти, передає «Інтерфакс». У прес-службі ЗЕБа «Газеті.Ru» повідомили, що питання про нові схеми підтримки несировинного експорту знаходиться в стадії опрацювання, конкретних рішень поки що немає.
У січні цього року ВЕБ вже прийняв рішення про докапіталізацію Росексімбанку на 1,7 млрд руб., до 2,65 млрд руб., через розміщення по закритій підписці звичайних іменних акцій. Засоби вкладав єдиний акціонер банку – ВЕБ. У вересні спостережна рада ЗЕБа схвалила додаткову капіталізацію ЕКСАР на 1,38 млрд руб.
Фактично нова система дозволить розширити кількість підприємств, потенційно готових постачати свої товари на експорт, і включити до неї представників малого та середнього бізнесу. А це до 1 тис. підприємств, що виробляють все, «від програмного забезпечення до товарів народного промислу».
Поки що експортна підтримка з боку ЗЕБа спрямована в основному на великий бізнес, говорить «Газеті.Ru» Дмитро Шевченко, заступник керівника робочої групи Агентства стратегічних ініціатив «Підтримка доступу на ринки зарубіжних країн та підтримка експорту».
Вихід на експорт змусить невеликі компанії розширювати штат співробітників, які б займалися ЗЕД, а це додаткове навантаження, каже Шевченко. Крім того, питання з кредитуванням перед невеликими підприємствами стоїть досить гостро. Банки висувають підвищені вимоги до таких позичальників через жорсткі вимоги до нормативів, говорить Шевченко. Ще одна проблема – високі ставки за кредитами, в середньому від 12 до 17%, за оцінкою віце-президента «Ділової Росії» Миколи Остаркова і голови міжрегіонального громадського фонду «Ділова перспектива» Діни Крилової. «Є випадки, коли вона вища за 20%», – говорить Шевченко.
У підсумку, щоб фінансування напряму почалося, повинні бути пом’якшені нормативи або новий інститут не повинен підпадати під банківське регулювання, вважає він.
«Витримати темпи зростання, задані в «дорожній карті», тільки за рахунок банківського фінансування нереально. За кордоном фінансування подібних напрямків діяльності перебуває за рамками регулювання банківського сектору», – говорить він.
За якою схемою і за рахунок яких джерел пропонується забезпечувати кредитування і субсидування ставки для експортерів з числа МСБ, в Мінекономрозвитку не повідомили. Питання про схеми і джерела – предмет подальшого обговорення, повідомили в прес-службі відомства та ВЕБе.
Протягом останніх декількох місяців уряд обговорював питання про субсидування ставок за кредитами для МСБ за рахунок коштів Фонду національного добробуту. Пропонувалося надавати ці кошти ЗЕБу, щоб він, у свою чергу, надав їх банкам за ставкою інфляція плюс 1%, а банки – кредити бізнесу за ставкою не вище 10%. Також обговорювався варіант з виділенням коштів ФНБ банкам з високим рейтингом довгострокової кредитоспроможності. Однак банки не згодні з умовами, оскільки їх в даному випадку не влаштовує маржа 3%.
Яна Мілюкова
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
