946
Світову економіку поділити на п'ять
— Світ
«Газета.Ru» обрала п’ять подій, що змінили економічний ландшафт світу в 2013 році. Події виявилися суперечливими, як і весь рік. Триваюча боргова криза в Єврозоні сусідить з початком відновлення економіки США, а боротьба з офшорами – з китайськими реформами. Ці суперечливі тенденції дають підставу вважати, що 2014 рік буде не менш цікавим.
Греція підклала свиню Євросоюзу
Боргові проблеми вдарили по Європі в 2010 році. Спусковим гачком послужила глобальна фінансово-економічна криза 2008-2009 років, коли реальний ВВП країн Європейського союзу скоротився на 3,7%. Закредитовані держави Старого Світу зіткнулися з проблемою обслуговування боргу. Особливо важкою ситуація виявилася в Південній Європі.
До цього на тлі невисокої ціни запозичень і сильної загальноєвропейської валюти південноєвропейці, що мають порівняно з північними сусідами більш слабку економіку, значно нарощували борги, щоб нести величезні соціальні зобов’язання. У 2010-2012 роки темпи падіння реального ВВП Італії, Іспанії, Португалії та Греції становили 0,3, 1,3, 2,8 і 17,3% відповідно. Дефіцит бюджету в 2012 році дорівнював 3, 10,6, 6,4 і 10%.
Відсутність фінансової дисципліни при формуванні бюджету, нарощуваний борг породили до цієї четвірки презирливе ставлення. Серед аналітиків і журналістів виник акронім для позначення Португалії, Італії, Греції та Іспанії – PIGS, – який можна перекласти як «свині». Однак навіть у цій групі знайшовся свій аутсайдер – Греція. На 2012 рік співвідношення боргу до ВВП країни становило 156,9% – максимальний показник серед країн Європейського союзу.
Євросоюзу довелося вжити безпрецедентних заходів з порятунку грецької економіки. З початку боргової кризи Греція отримала два кредити на загальну суму €240 млрд. Ці кошти були надані трійкою кредиторів: Європейською комісією, МВФ і ЄЦБ. Натомість від уряду зажадали різко скоротити видатки бюджету і провести низку непопулярних серед населення реформ. Що викликало значну політичну кризу в країні.
У червні 2013 року МВФ офіційно визнав помилки в рекомендаціях, даних уряду боржника. На думку фонду, міжнародна організація невірно прорахувала наслідки скорочення держвидатків для економіки в умовах вже розпочатого спаду, вона давала надто оптимістичні прогнози повернення країни на борговий ринок, а також занадто пізно почала реструктуризацію держборгу за рахунок приватних кредиторів.
Економісти МВФ в 2010 році вважали, що кожен €1 скорочення бюджетних витрат призведе до втрати тільки 50 центів з економічного зростання. У 2013 році вони визнали, що в цьому випадку економіки втрачають €1,5. Очевидно, що Греції знадобиться і подальша підтримка. За підрахунками МВФ, країні потрібні додаткові €11 млрд – €4,4 млрд в 2014 році і €6,5 млрд в 2015-му.
Тим часом Греція шостий рік перебуває в рецесії, рівень безробіття в країні становить 27%.
У червні 2013 року, вперше за всю 55-річну історію Євросоюзу, країна, що входить в нього, перестала бути розвиненою і перейшла в ранг тих, що розвиваються – мова йде, звичайно, про Грецію.
Кіпр у вогні
Банківський сектор Кіпру – основа економіки держави (у 2012 році частка фінансових послуг у ВВП становила 9,2%, їх надавали порядку 5% зайнятого населення) – зростав вражаючими темпами з 2005 року. Генеральний директорат Європейської комісії з питань зовнішніх відносин вказує, що до кінця 2012 року на його активи припадало 718% від ВВП країни, що в два рази перевищує середньоєвропейський рівень. Цей зліт обсягу акумульованих активів відбувався внаслідок офшорного характеру економіки острова. Значну частину коштів, залучених фінансовим сектором країни, становили російські фінансові кошти.
Кіпрські банки активно інвестували в грецькі корпоративні та державні боргові папери, а також нарощували кредитування місцевого приватного сектора, особливо для купівлі житлової нерухомості. У 2012 році кредитні інститути острова володіли грецькими боргами на суму близько €20 млрд, або більше 100% ВВП. Заборгованість кіпріотів перед банками збільшилася в 2011 році до 310% ВВП. З 2006 по 2008 рік ціни на нерухомість виросли в півтора рази.
З кінця 2008 року пузир на ринку нерухомості почав здуватися, що призвело до великої кількості обслуговуваних кредитів серед приватних осіб і девелоперів. Другий удар було завдано борговою кризою, що вибухнула в Греції. Грецькі активи знецінилися. Баланси банків Кіпру виявилися повні токсичних активів. У 2011 році Москва схвалила кредит Нікосії на суму €2,5 млрд. У липні 2012 року острівна республіка знову звернулася з проханням про надання багатомільярдної позики до Росії і Євросоюзу. Велика допомога в тому році так і не була надана. Рейтингові агентства знизили рейтинг острова до «сміттєвого» рівня. Між урядом республіки і «трійкою» – Європейською комісією, МВФ і ЄЦБ – тривали переговори про умови надання кредиту.
У термінальну стадію кіпрська криза вступила в березні 2013 року.
Переговорний процес з «трійкою» проходив важко. З понад €15 млрд кредитори були готові надати лише €10 млрд, решту коштів – €5 млрд з гаком – Нікосії необхідно було знайти самій. При цьому «трійка» вимагала, щоб гроші були отримані шляхом введення одноразового податку на банківські вклади як резидентів Кіпру, так і нерезидентів, включаючи російських громадян, кошти яких на банківських рахунках перевищували €20 млрд. Незважаючи на жорсткі вимоги, владі країни таки довелося піти на поводу у кредиторів.
Причини відмови Брюсселя від надання допомоги Нікосії на інших умовах, а також неготовність Москви надати фінансову підтримку досить прозорі. ЄС давно бореться за деофшоризацію європейських економік. Росія також почала активну кампанію по боротьбі з виведенням коштів в офшори, що було виражено в недавній формулі президента Володимира Путіна «Хочете в офшорах – будь ласка, але гроші сюди». Удар по фінансовій системі Кіпру і припускав руйнування однієї з європейських «податкових гаваней».
Цього вдалося добитися. Проте економіка острова тепер знаходиться у вкрай важких умовах.
Розроблений з урахуванням побажання «трійки» кредиторів бюджет на наступний рік передбачає, що ВВП Кіпру в 2014 році досягне €15,9 млрд порівняно з €16,4 млрд у 2013 році і €17,7 млрд у 2012-му.
Дефолт по-американськи
Ще влітку деякі аналітики обережно висловлювали думку про те, що затвердження федерального бюджету США на новий фінансовий рік може перерости в серйозне протистояння між республіканцями, що мають більшість у конгресі і демократами, що підтримують президента Барака Обаму. Причина вельми очевидна – небажання республіканських конгресменів схвалити програму реформ охорони здоров’я США, що є наріжним каменем політики Обами. На виправдання республіканці на засіданнях у конгресі часто говорили про непопулярність реформи серед населення США, ілюструючи це численними соціологічними опитуваннями.
Республіканські конгресмени поступово нагнітали тиск на Обаму, погрожуючи відмовою збільшення стелі держборгу, якщо проведення медичної реформи як мінімум не буде відкладено на рік. Встановлення нового ліміту дозволило б США і надалі проводити запозичення з метою погашення дефіциту бюджету, в іншому випадку країні довелося б оголосити технічний дефолт. З наближенням дедлайну із затвердження бюджету, який наступав 30 вересня, протистояння в конгресі все більше загострилося. Зрештою жодна зі сторін не пішла на поступки, в результаті з 1 жовтня органи федеральної влади були змушені працювати в скороченому режимі. З 2,1 млн державних службовців у неоплачувану відпустку було відправлено близько 800 тис.
Таке положення збереглося до вечора 16 жовтня, коли в світлі майже настав дедлайну щодо збільшення боргового стелі республіканці в конгресі нарешті здалися, дозволивши затвердити тимчасовий бюджет до 15 січня і підвищити ліміт запозичення з держборгу на $1,1 трлн.
За тимчасовий проект бюджету, що включає і раніше схвалену сенатом і Верховним судом медичну реформу, проголосувало 285 конгресменів при 144 голосах проти. Сенат же схвалив бюджет майже одноголосно: 81 голос за при 18 проти.
Розуміючи, що це лише тимчасовий захід, республіканці і демократи створили міжпартійну комісію з перегляду проекту бюджету і встигли 13 грудня надати конгресу перші результати. Підсумки 16-денної бюджетної кризи для США стали вкрай невтішними. Крім оціненого рейтинговим агентством S&P прямого збитку економіці в $24 млрд, американці отримали серйозний іміджевий удар, а головне, анітрохи не наблизилися до остаточного вирішення конфлікту між Обамою і республіканською більшістю в конгресі.
Вжиті заходи сприймаються як чергове відстрочення протистояння, яке може спалахнути в будь-який момент. Крім того, бюджетна криза серйозно дестабілізувала і без того не надто ясну політичну обстановку в країні.
«Реформи 2.0» в Китаї
12 листопада 2013 року в Пекіні завершився чотириденний третій пленум ЦК КПК, де обговорювалася програма «комплексних реформ». Їх проведення, на думку авторів, має суттєво змінити економічний вигляд країни до 2020 року і підвищити частку ринкових механізмів в економіці. Деякі китайські аналітики вже порівнюють листопадовий пленум з легендарним пленумом 1978 року й поспішають охрестити нинішні рішення «реформами 2.0». Генеральний план містить 60 головних цілей і завдань, які необхідно реалізувати не пізніше 2020 року.
У першу чергу керівництво партії потурбувалося про проблеми оподаткування та земельних ресурсів, зробивши важливі кроки з усунення прогалин в законодавстві. Найближчим часом буде розглянута можливість затвердити раніше не існуючий податок на житлові приміщення, які не використовуються у підприємницькій діяльності, а також поступово ввести ПДВ. Буде здійснено перегляд видів земельних відносин: селянам нададуть право купівлі-продажу землі, що автоматично вирішить проблему її вилучення місцевою владою нібито для потреб «суспільного будівництва» з подальшим перепродажем девелоперам. Після здійснення земельної реформи планується перегляд оподаткування ділянок, що включає в себе введення єдиного податку на землю і скасування податків на приріст вартості землі та використання міських земель. Також планується ввести податок на спадщину.
Реформа оподаткування нерухомості в якості експерименту була запущена в Шанхаї одночасно з відкриттям зони вільної торгівлі, а на всій території країни вона буде здійснена протягом найближчих двох років.
Відбувається лібералізація і в системі прописки, яка дозволить іммігрантам з сільської місцевості реєструватися в містах і отримувати пакет соціального забезпечення від держави. Що стосується економіки, тут можливі ще більш масштабні перетворення. У першу чергу планується зменшити вимоги для доступу до певних сфер виробництва, монополією на які часто володіють держкорпорації. За фактом, експертами не виключається навіть можливість невеликої частки приватних інвестицій у цих секторах. За результатами пленуму була оголошена необхідність створення зон вільної торгівлі за зразком відкритої 29 вересня 2013 р. зони в Шанхаї.
Як було заявлено в опублікованому після пленуму комюніке, передбачається прискорення руху в бік ринкового формування банківської облікової ставки, відсотків по депозитах і кредитах. Це може означати зменшення ролі Народного банку Китаю, що досі повністю контролював процентні ставки, а також спрощення процесу видачі кредитів недержавним установам.
Політика щодо державних компаній і корпорацій з часткою держави також зазнає серйозних змін.
За «дорожньою картою» державні корпорації повинні будуть серйозно переглянути розподіл доходів, зробивши упор на фінансування регіонального та центрального бюджетів за рахунок перерозподілу прибутку.
Зараз відрахування державних монополій в різні рівні бюджету не перевищують 15% виручки компаній. У деяких випадках частка відрахувань підприємств, що користуються центральними та регіональними програмами підтримки уряду, дорівнює нулю. Більшість державних корпорацій (близько 117 компаній у ключових галузях економіки) контролюються Держкомісією з нагляду та управління активами (SASAC), яка стежить за розподілом їх доходів.
Революція в США
Після так званої «сланцевої революції» в США, коли Штати різко наростили виробництво сланцевого газу, країна змогла повністю забезпечити свої газові потреби, перевівши на це паливо навіть частину вугільної генерації. Дешеве вугілля з Америки почало надходити на ринки Європи. Очікується, що в найближчому майбутньому США почнуть експортувати і газ – в зрідженому вигляді. Американські енергетичні компанії збираються вкласти величезні кошти у будівництво інфраструктури для експорту запасів сланцевого газу з Північної Америки. У 2013 році ці проекти оцінювалися на суму близько $500 млрд. Основним ринком збуту, на думку північноамериканських енергетиків, мають стати країни Східної Азії – зараз це преміальний ринок.
Основною проблемою видобутку газу зі сланцю є так звана технологія фрекінгу або гідророзриву пласта. Екологи побоюються її негативного впливу на сейсміку, а також ризику забруднення питної води. Проте завдяки застосуванню гідравлічного розриву пласта та інших інновацій цю технологію стали використовувати і для видобутку нафти з важкодоступних утворень. У поточному році обсяг видобутку сланцевої нафти в США і Канаді, як очікується, зросте майже на третину – до 3,3 млн барелів на день.
Вже зараз вуглеводні з США стали експортуватися в Мексику. Раніше ситуація була абсолютно протилежною.
Ціни на нафту і газ в Америці знизилися. Це підігріває економічний розвиток країни. За оцінками дослідницької організації McKinsey Global Institute – підрозділу транснаціональної аудиторсько-консалтингової компанії McKinsey, – «сланцева революція» сприятиме збільшенню ВВП США на 4% ($ 690 млрд) щороку до 2020 року. Також завдяки застосуванню нових технологій буде створено 1,7 млн постійних робочих місць. Вже зараз видобуток вуглеводнів вносить внесок у розвиток економіки США.
Значне зростання видобутку і, як наслідок, падіння внутрішніх цін на газ і електроенергію підвищили конкурентоспроможність американської промисловості. Вже зараз англійські нафтохімічні підприємства програють своїм конкурентам по інший бік Атлантики через зниження собівартості продукції. Хімічні компанії всього світу оголосили про плани будівництва нових виробництв у Сполучених Штатах.
За оцінками Американської хімічної ради, до 2020 року хімічна промисловість США обійде європейську на 21%, тоді як зараз вони практично рівні за обсягом.
Ілья Ільїн, Володимир Тодоров (Шанхай), Олексій Топалов, Олександр Орлов
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
