3316
Вільний муляр старого гарту
— Кримінал
В Італії за масштабні фінансові махінації суд конфіскував віллу у 94-річного Лічо Джеллі – колишнього лідера однієї з місцевих масонських лож, відомої як «П2». У поле зору поліції та преси Джеллі потрапляє не вперше: на початку 1980-х років він став головним фігурантом гучного скандалу, в центрі якого опинилася підготовка масонської змови з метою захоплення влади.
Віллу Ванда в тосканському місті Ареццо у 94-річного Лічо Джеллі (Licio Gelli) відібрали в рамках розслідування про несплату ним податків, розпочатого ще в 1998 році. Справу порушили після того, як було виявлено заповіт, відповідно до якого Джеллі залишав дітям куди більшу суму, ніж раніше задекларував в податкових органах. За підсумками серії розглядів, що тривали не один рік, влада з’ясувала, що в загальній складності Джеллі і його родичі приховали від скарбниці близько 17 мільйонів євро.
Розуміючи, що єдиним способом вилучити у сім’ї таку суму стане конфіскація розкішної вілли, розташованої на ділянці площею більше 11 тисяч квадратних метрів, у 2007 році Джеллі організував її фіктивний продаж. В результаті декількох угод нерухомість потрапила до підставної компанії, чиїми бенефіціарами, як з’ясувала прокуратура, виявилися троє дітей колишнього лідера масонів. Саме цей висновок і дозволив правоохоронним органам домогтися санкції суду на конфіскацію вілли.
У минулому Джеллі вже доводилося відповідати перед законом за шахрайство, причому куди більшого масштабу. У 1992 році його засудили до 18,5 року за причетність до краху великого італійського банку Ambrosiano, частиною якого володів Ватикан (пізніше термін Джеллі скоротили до 12 років, він відбував його під домашнім арештом). Сума, яку втратила фінансова організація, перевищила мільярд доларів, а сама справа через близькість банку до Святого престолу прогриміло на весь світ.
Втім, фінансові махінації не були головною «професією» Джеллі. До 1981 року бізнесмен очолював таємну масонську ложу Propaganda Due, або «П2». Її розкриття призвело до серйозної політичної кризи в Італії та падіння християнських демократів, які керували країною більше 30 років.
«П2», спочатку відома як Propaganda Massonica (« Масонська пропаганда»), була створена в 1877 році – через сім років після утворення єдиного Італійського королівства. З ініціативою про її скликання виступила найвпливовіша масонська ложа в країні – «Великий Схід Італії». За версією видного масонського діяча з Австралії Кента Хендерсона (Kent Henderson), нова ложа повинна була «очолити Братство в тих нещасних країнах, де недовірливі деспоти марно прагнуть обмежити свободу думки». Щоправда, як зазначає сам дослідник, як саме масони збиралися втілити ці плани в життя, незрозуміло.
Але досить скоро діяльність Propaganda Massonica набула явно політичного забарвлення. Переїхавши з Туріну у Флоренцію, а потім і в Рим, ложа стала активно приймати у свої лави політиків з різних кінців Італії, які через постійне перебування у столиці не могли відвідувати збори масонів у своїх рідних регіонах. Незабаром Propaganda Massonica була визнана настільки важливою для масонського співтовариства, що її діяльність став курирувати особисто ватажок «Великого Сходу». При цьому, за деякими даними, Propaganda Massonica отримала статус таємної ложі: нібито це дозволяло високопоставленим особам безкарно вступати в масони, не боячись помсти з боку католицької церкви, налаштованої проти спільноти.
Впливовість, а також неофіційний статус ложі з часом стали все більше і більше турбувати масонське співтовариство, так що на початку XX століття її навіть запропонували розпустити, однак тодішній великий майстер не дав цього зробити. Втім, в 1926 році з приходом до влади Беніто Муссоліні будь-яка масонська діяльність в Італії потрапила під заборону. Відтворені співтовариства були тільки після Другої світової війни, в 1945 році. Разом з іншими ложами була відроджена і Propaganda Massonica, яка, відповідно до ініціативи «Великого Сходу» пронумерувати всі нижчі організації, отримала назву Propaganda Due – «Пропаганда два».
Протягом майже двадцяти років «П2» не проявляла ніякої помітної активності. У 1967 році, бажаючи надати спільноті новий імпульс, великий майстер Джордано Гамберіні (Giordano Gamberini), який, як і його попередники, продовжував курирувати діяльність ложі, привів у неї бізнесмена Лічо Джеллі, прийнятого в масони двома роками раніше. Ватажку «Великого Сходу» його рекомендували як людину, що має великий талант по залученню до братства нових людей.
Спочатку в діяльності «П2» нічого не помінялося, проте в 1970 році прийшов на зміну Гамберіні великий майстер Ліно Сальвіні (Lino Salvini), який призначив Джеллі секретарем ложі. За відомостями британського дослідника Мартіна Шорта (Martin Short), який виступає з позиції викривача масонських змов, з цього моменту і сама ложа, і її впливовість почали стрімко зростати.
«Великий Схід Італії» був створений в 1805 році як головна ложа, регулююча діяльність більш дрібних масонських співтовариств на території Італії. Через більш ніж сто років, в 1908 році, в її лавах стався розкол, в результаті чого в країні утворилася ще одна організація, яка також претендує на звання головної – Національна велика ложа Італії. На чолі кожної з них стояв свій великий майстер – це звання можуть носити тільки ватажки великих лож.
Для того щоб ефективно співпрацювати з учасниками братства в інших країнах, великим ложам потрібно визнання з боку Об’єднаної великої ложі Англії. Це найстаріша масонська організація в Європі, чия думка вважається найвагомішою у масонському співтоваристві. Довгий час жодна з італійських великих лож такого визнання отримати не могла. Осуд з боку іноземних побратимів викликала надмірна політизованість італійських масонів: основні принципи масонства припускають моральне самовдосконалення і категорично забороняють обговорення політичних питань.
В 1972 Об’єднана велика ложа Англії все ж визнала регулярним «Великий Схід Італії», після чого його конкурент занепав. Проте в 1993 році, вслід скандалу навколо «П2», це визнання було відкликано та передано новоствореній Великій регулярній ложі Італії. Незважаючи на це «Великий Схід Італії» продовжує своє існування донині.
У 1976 році «Великий Схід» раптово проголосував за припинення діяльності «П2». Що саме призвело до цього, точно невідомо. На думку Хендерсона, позбавити ложу статусу регулярної великого майстра попросив сам ватажок «П2», який вважав, що цей крок дозволить йому діяти вільніше. За версією ж Шорта, роботу ложі по тим же самим міркувань призупинив сам Сальвіні, що мав на Джеллі великий вплив.
Ложа проіснувала до 1981 року. Її розпуск був безпосередньо пов’язаний з публікацією списків її учасників, який поліція виявила в тому ж році під час обшуку в будинку і офісі Джеллі. На лідера ложі правоохоронні органи вийшли в рамках розслідування банкрутства Ambrosiano і викрадення з США причетного до справи італійського банкіра Мікеле Сіндони(Michele Sindona) . До того часу, за версією Шорта, поліція вже була в курсі таємної діяльності масонів: нібито їй про це розповів один з учасників «Великого Сходу», якого вигнали звідти за «незручні» запитання про Джеллі.
Публікація списку масонів викликала справжній фурор. Як виявилося, членством в «П2» володіли безліч високопоставлених офіційних осіб. Там були кілька десятків депутатів, головнокомандувачі усіх видів військ, керівники італійських спецслужб, начальники поліції найбільших міст країни і судді. Крім них у списку значилися банкіри (серед них був і Сіндона), журналісти, керівники промислових підприємств та багато інших. У переліку, до речі, значився і Сильвіо Берлусконі, який до того моменту ще не встиг прийти в політику.
Вибуховий ефект, який викликало оприлюднення списків, пояснюється поєднанням двох факторів. Перший з них – впливовість її членів, ложу навіть називали «державою в державі» і «тіньовим урядом». Другий фактор – її таємний статус: згідно з італійським законодавством, існування в країні секретних організацій і співтовариств суворо заборонено. І хоча списки членів звичайних масонських лож надбанням громадськості не є, влада завжди може їх отримати, направивши відповідний запит. Неофіційний же статус «П2» такий варіант виключав, що робило її в очах італійського керівництва особливо небезпечною.
За даними поліції, всі члени ложі, в тому числі держслужбовці, присягнули особисто ватажку «П2». Влада стверджувала, що у своїй діяльності учасники спільноти активно використовували такі інструменти, як шантаж і підкуп. Передбачувані цілі ложі описані у висновку суду,що зайнявся її справою: « Ложа “П2” – таємна секта, яка за допомогою зв’язків в ділових і політичних колах готувала повалення конституційного ладу і трансформацію парламентської системи в президентську». На ділі, на думку влади, це означало, що масони готувалися встановити в країні авторитарний режим. Саме для цього, стверджував суд, Джеллі фактично взяв під свій контроль ключові фігури з усіх трьох гілок влади.
Публікація списку призвела до відставки уряду на чолі з Арнальдо Форлані: з’ясувалося, що членами масонської ложі виявилися щонайменше три міністри. Своїх постів позбулися і багато інших високопоставлених осіб, що виявилися членами «П2». Зокрема, у відставку пішли керівники спецслужб і начальник штабу італійської армії. Згодом проти всіх імовірних учасників таємного товариства було розпочато попереднє розслідування, проте в більшості випадків воно поступово зійшло нанівець.
Сам Джеллі, побачивши, що його організацію розкрили, виїхав до Швейцарії. Там його невдовзі спіймали, проте він зумів втекти з в’язниці і перебратися до Південної Америки, де у нього були впливові зв’язки. У 1987 році Джеллі все ж здався швейцарській владі, а ті видали його Італії. На батьківщині його чекала ціла низка судів, за підсумками яких колишній глава масонської ложі був засуджений до кількох тюремних термінів (він, однак, зумів відскіпатися домашнім арештом, під яким знаходиться до цих пір).
Чи стояв хто-небудь за діями Джеллі, до цих пір достовірно невідомо. Як вважають антимасонськи налаштовані дослідники, його роботу курирувало безпосередньо керівництво «Великого Сходу Італії». На думку того ж Шорта, діючи через «П2», в 1970-1980-ті роки «Великий Схід» організував цілу серію терактів, здійснення яких приписували лівацьким угрупованням. Зокрема, саме на масонів дослідник поклав відповідальність за підрив в 1974 році поїзда Italicus, в результаті якого загинули 12 людей, і вибух на залізничному вокзалі в Болоньї в 1980-му – тоді жертвами теракту стали 85 осіб. При цьому, як стверджує Шорт, за масонською змовою стояли такі різнорідні сили, як ЦРУ, британська служба військової розвідки MI5, а також італійські мафія і неофашисти. Метою, яка, на його думку, об’єднувала їх всіх, була спроба не допустити до влади в Італії комуністів, які посилилися.
Ще однією екзотичною версією, яку висунув британський письменник Стівен Найт (Stephen Knight), стало припущення про те, що за створенням «П2», навпаки, стояв КДБ. Його метою автор праці про масонів назвав дестабілізацію становища в Італії, що мало послабити весь блок НАТО. Відсутність у ложі явних зв’язків з комуністами, на думку Найта, вказувало на їх тісний зв’язок: нібито після викриття змови компартія сподівалася виявитися єдиною політичною силою в Італії, чия репутація залишилася б незаплямованою.
Що ж до самих масонів, то вони спробували максимально дистанціюватися від Джеллі. Пояснюючи саме створення «П2» необхідністю мати підтримку впливових фігур, вони стверджують, що в середині 1970-х років ватажок ложі попросту втратив почуття міри і вийшов з-під контролю «Великого Сходу». Джеллі нібито був настільки впевнений у своїй всесильності, що навіть намагався шантажувати великого майстра Ліно Сальвіні, а після його відходу – проштовхнути на цю посаду (правда, безуспішно) свою людину. При цьому масони простодушно стверджували, що так і не зрозуміли, які цілі були у лідера «П2».
Валентин Маков
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
Також за темою
У Дніпрі викрили шахраїв, які ошукали клієнтів банків на понад 50 млн гривень
Керівників профспілок газової промисловості підозрюють у розтраті 14 млн гривень
Схема на 15 млн: у військовій частині на Київщині викрили фейкові виплати
На ремонті укриттів столичного університету розікрали 1,2 мільйона гривень
Продавали золото під виглядом відомих світових брендів: БЕБ ліквідувало схему (фото)
На Прикарпатті викрили схему розкрадання 71 млн грн на теплопостачанні
