1845
Таке смачненьке-смачненьке
У перший день березня російська делегація в Грузії закінчила перевірку виноробних підприємств, які збираються відновити постачання на російський ринок. За тиждень до цього голова Росспоживнагляду Геннадій Онищенко заявляв, що грузинські вина можуть повернутися після семирічного ембарго вже навесні або влітку поточного року. «Лента.ру» поговорила з експертами та учасниками ринку про те, які перспективи очікують грузинське вино в Росії, що відрізняє його від продукції з інших регіонів і кому можуть скласти конкуренцію винороби з Грузії.
Імпорт грузинського вина в Росію був заборонений в 2006 році. Офіційно Росспоживнагляд заявляв, що це пов’язано з порушенням санітарних норм. Неофіційно заборона пояснювалася натянутими відносинами Тбілісі і Москви і бажанням останньої отримати додатковий важіль тиску на супротивника. Після війни серпня 2008 року дипломатичні відносини між двома країнами і зовсім були припинені, і це зробило повернення до Росії грузинських вин неможливим.
Зі зміною уряду Грузії в долі місцевого вина настав переломний момент. На початку лютого в Москві представники обох країн обговорили можливе повернення грузинських вин і мінеральної води на російський ринок. Пізніше голова Росспоживнагляду Геннадій Онищенко оголосив, що готовий до переговорів з приводу зняття заборони на імпорт, а незабаром інспекція з шести співробітників його відомства відправилася до Грузії перевіряти виробництво на місці.
За словами Онищенка, грузинські вина можуть з’явитися на російському ринку навесні або влітку поточного року. Інспекція Росспоживнагляду повинна була перевірити 44 підприємства (з яких чотири виробляють мінеральну воду). 11 лютого Грузія подала російським чиновникам список з 65 компаній, які мають намір постачати вино в країну. Які з них отримають відповідні дозволи, поки невідомо. Голова національного агентства вина Грузії Леван Давіташвілі на питання про те, які напої повернуться на російські прилавки, перерахував «Інтерфаксу» найбільш відомі марки: «Кіндзмараулі», «Хванчкара», «Цинандалі» і «Мукузані».
Зняття винного ембарго не обійшлося без скандалу: 27 лютого президент Грузії Михаїл Саакашвілі заявив, що не бачить сенсу у присутності російської делегації в країні, зазначивши, що Онищенко «сам не завітав». «Наші чиновники на задніх лапках, представники винних заводів з тремтячими руками наливали їм вино, дивилися на реакцію – чи подобається їм чи ні», – обурювався Саакашвілі. – Чи не знаходиться Грузія знову в Радянському Союзі, раз приїжджають російські чиновники, яким треба принести задоволення і почухати їх по животу?» Президент запропонував «покласти чиновникам в кишеню», щоб вони «поїхали щасливі».
У відповідь Онищенко пригрозив зупинити роботу делегації, якщо «ситуація не буде нормалізована», а «образи не припиняться». Схоже, ситуацію «вдалося нормалізувати» грузинському уряду (він сформований коаліцією опонента Саакашвілі Бідзіна Іванішвілі). Міністр економіки та сталого розвитку республіки Георгій Квірікашвілі, зокрема, назвав російський ринок «порятунком для Грузії» і дав зрозуміти, що Саакашвілі всерйоз сприймати не варто. Незабаром Онищенко заявив, що він сам готовий поїхати в Грузію – схоже, таким чином голова Росспоживнагляду вкотре підтвердив, що Росія готова знову приймати грузинські вина та «Боржомі».
Традиції
Грузія довгий час була одним з провідних виробників вин спочатку в Російській імперії, а потім і в СРСР, тому не дивно, що до заборони країна впевнено посідала третє місце в числі найбільших експортерів вина в Росію. На популярності грузинських вин позначалася як історично сформована лояльність російського споживача, так і особливі властивості продукту. За словами керівника галузевого порталу AlcoExpert Юрія Юдіча, грузинські вина користувалися популярністю у росіян завдяки технології виготовлення – вони відносяться до групи природних напівсолодких вин з природним цукром, який міститься у винограді, а напівсолодкі та напівсухі вина з додаванням цукру найбільш популярні в російському масовому сегменті.
Більшість російських вин підсолоджуються штучним шляхом, за допомогою солодкого виноградного соку – так зване вакуум-сусло. Додавання вакуум-сусла робить вина дешевшими, і в результаті напої з природним цукром стають на 30-100 відсотків дорожчими. За кордоном подібна технологія не поширена, і грузинські вина з природним цукром виявлялися дешевшими від солодких імпортних аналогів, що, зрозуміло, подобалося російському споживачеві. «Це сподобалося б і будь-якому іншому споживачеві, якщо б можна було серйозно говорити про поставки вина з Грузії за кордон поза Росією», – говорить Юдіч.
Він нагадує, що саме популярність грузинських вин зіграла з ними злий жарт: їх почали масово підробляти. «З’явилися всілякі “Хванчмараулі” та інші жахливі назви, що створило образ грузинського вина як неякісного солоденького винця. Якісна лінійка була засунута на задній план. Навіть якщо ми забудемо про політичні претензії, то саме падіння якості було інкриміновано Грузії, винний ринок якої себе дискредитував. Самим грузинам потрібно було займатися дотриманням якості, подавати до суду у випадку підробок», – підсумовує Юдіч.
Провідний викладач школи вина «Енотрія» Дмитро Ковальов звертає увагу, що грузинські сорти винограду відрізняються від західноєвропейських: європейська та чорноморська сім’я (в останню входять, зокрема, виноград Кавказу і Балкан) сильно розрізняються за смаковими характеристиками. Крім того, в Грузії збереглися ще античні традиції виноробства, які застосовувалися в Стародавньому Римі та Греції. В СРСР грузинські винороби працювали за загальноприйнятими зразками, але зараз в країні починають відроджувати ці традиції: тиснуть виноград ногами, потім він бродить у квеврі, говорить Ковальов. Однак, як зазначає експерт, зараз таких проектів мало – йдеться радше про обмежені поставки для ресторанів і поціновувачів, ніж про серйозну частку ринку.
Що ж стосується таких напоїв, як «Хванчкара» і «Кіндзмараулі», то, як пояснює експерт, червоних напівсолодких вин у світі взагалі мало. «Ці виробництва, спадкоємці великих радянських підприємств, збереглися під впливом російського смаку, адже росіяни обирають солодкі вина. Я вважаю, що хоча грузини і заявляли про бажання переорієнтувати поставки в Європу, ці вина лежали в запасах і чекали, коли заборона на експорт до Росії буде знята», – говорить Ковальов.
Зміна спеціалізації
У 2005 році 8,89 відсотка імпорту вина в РФ припадало на Грузію, яка загалом за рік експортувала до Росії 36,4 мільйона літрів. Для порівняння, у минулому році в Росії вино випускало 71 підприємство, і вони виробили 367 мільйонів літрів. Тим не менше експерти та учасники ринку не очікують, що грузинське вино швидко зможе зайняти таку ж велику частку ринку, як і до семирічного ембарго. Крім того, йому, схоже, доведеться змінити спеціалізацію: якщо до ембарго продукція з республіки на російському ринку займала здебільшого нижній ціновий сегмент (в тому числі і завдяки численним підробкам), то зараз вона буде орієнтована на середній. Ринок змінився, констатують фахівці: споживач став більш перебірливий, і якщо Грузія буде конкурувати за дешевий сегмент, її продукція просто «потоне».
За даними ЗМІ, грузинські вина будуть продаватися не дешевше 350 рублів за пляшку, при цьому багато російських рітейлерів вже почали домовлятися з виробниками з Грузії про постачання. Як повідомив «Ленте.ру» керівник управління зі зв’язків з громадськістю X5 Retail Group («Пятерочка», «Перехрестя», «Карусель») Володимир Русанов, компанія вже провела переговори з декількома постачальниками і вивчила їх продукцію, як тільки буде дано «зелене світло» від Росспоживнагляду, рітейлер буде готовий обговорювати конкретні комерційні пропозиції.
Компанія планує почати продажі грузинських вин спочатку тільки в «Перехресті». За словами Русанова, вони будуть продаватися в середньому і вище середнього цінових сегментах. При цьому ажіотажного попиту в компанії не очікують, хоча і визнають, що бренди досить розкручені і відомі. І хоча Русанов звернув увагу на ефект новизни і ностальгії, російський ринок, як вважають в X5, прихід грузинських вин все ж «не обвалить».
Юрій Юдіч вважає, що основними конкурентами грузинських вин стануть напої з Нового Світу, Франції, Іспанії та Молдови. Він пропонує умовно розділити споживачів на три групи. «Зовсім економ-сегмент», від 100 до 150 рублів, грузинська продукція не зачепить. Те ж можна сказати і про ціновий сегмент від 200 до 300 рублів: навіть якщо грузинські вина в ньому і з’являться, вони не будуть тієї якості, яку очікує споживач, вважає експерт. На його думку, основною ціновою групою для грузинських вин стане від 400 рублів і вище. У такому випадку мова йде про досвідчених споживачів; якщо Грузія зможе забезпечити гідну якість, то в неї є шанс повернути собі частину ринку. Однак про 9-відсоткову частку, на думку Юдіча, мова поки, звичайно, не йде.
Дмитро Ковальов згадує, що свого часу тости за Саакашвілі піднімали винороби з Абхазії, які отримали в результаті дій грузинського президента російську нішу напівсолодких вин. На думку Ковальова, грузинські вина потіснять продукцію з Абхазії або Болгарії. Абхазькі вина все ж поступаються грузинським за якістю: Абхазія, що відокремилася від республіки, практично не вирощує свого винограду, і багато виноматеріалу їй довелося завозити, в тому числі з Нового світу і Молдови.
Що ж стосується російських виробників, то особливої боротьби з грузинами експерти не очікують. За їхніми словами, в Росії в схожому сегменті ринку мають марки небагато компаній, найбільшими з них є «Фанагорія» і «Кубань-вино» («Шато-Тамань») з Краснодарського краю. «Незважаючи на весь тиск з боку держави, про який говорять російські винороби, вони все ж можуть випускати напої дешевші від імпортних. З іншого боку, коли в 2006 році ембарго вступило в силу, російське виноробство піднялося: навіть у нас в школі вина зник одноденний курс “виноробство Грузії” і був введений курс “виноробство Росії”. Але зараз грузини вже не будуть працювати в нижньому ціновому сегменті, та й, швидше за все, Росспоживнагляд не пропустить дешеву продукцію на наш ринок», – говорить Ковальов.
У листопаді минулого року агентство «Прайм» провело опитування галузевих експертів з приводу перспектив грузинських вин на російському ринку. Результати показали, що напої з Грузії будуть користуватися популярністю, але колишньої обсягу продажів не досягнуть. Керівник галузевого агентства ЦИФРРА Вадим Дробиз оцінив потенційний обсяг поставок в десять мільйонів пляшок (близько 7,5 мільйона літрів), таким чином, Грузія може розраховувати тільки на третину колишньої популярності. Схожу цифру – 10 мільйонів літрів – назвав і керівник центру розробки національної алкогольної політики Павло Шапкін. За його оцінкою, це близько відсотка всієї виноробної продукції на російському ринку, але Грузія в перспективі зможе зайняти і три відсотки.
Навіть 10 мільйонів пляшок на рік – це близько трьох мільярдів рублів (100 мільйонів доларів), якщо виходити з середньої ціни пляшки 300 рублів. Для порівняння, ВВП Грузії в 2011 році склав 24 мільярди ларі (близько 14 мільярдів доларів). Звичайно, «порятунком для Грузії» зняття винного ембарго назвати не можна, але принаймні приємною підмогою (майже на 0,7 відсотка ВВП) – можна. В той же час не зовсім зрозуміло, що відбувається з російським винним ринком: за підсумками минулого року споживання вина в країні впало на 4,5 відсотка, а виробництво – на 9,2 відсотка. Майже половина алкоголю, що споживається у РФ, припадає на горілку. Можливо, співробітникам Росспоживнагляду, в першу чергу, варто було перевірити виробництво чачі?
Кирило Сугробов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
