2461
Скільки грошей потрібно Україні, щоб врятуватися від "великої води"?
В Україні може повторитися трагедія російського містечка Кримська. "Главред" з'ясовував, чи готова наша країна до приходу великої води.
Після трагедії на Кубані, яка забрала життя понад 180 осіб, в Україні заговорили про те, що подібна ситуація може бути і в нашій країні.
"Таке не виключено в горах - в Карпатах і в Криму. І там, і там є водосховища, що являють собою загрозу: надмірні опади, які можуть там випасти, здатні призвести до стихійних лих. В результаті можливі сілі і обвали", - заявила в інтерв'ю "Главреду" Лідія Петренко, завідувачка сектором прогнозування гідрологічного режиму відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру. Думку експерта поділяють і в МНС: наприкінці липня міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога звернувся до прем'єр-міністра Миколи Азарова з проханням вжити заходів для недопущення повторення в Україні трагедії, що сталася в Краснодарському краї Росії.
Зношені споруди
Найбільші побоювання у Віктора Балоги викликає стан гідротехнічних споруд країни. "Нестабільність погодних умов в Україні, висока ймовірність випадання значних (аномальних) опадів з урахуванням наявних проблем, пов'язаних зі станом систем оповіщення населення, захисних дамб, гідротехнічних споруд на водних об'єктах держави, вимагають невідкладних організаційних та практичних заходів", - цитує міністра прес-служба МНС.
"Греблі старі. Тому такі ж за масштабами повені можливі або через старіння греблі, приходу її в непридатність, або ж через теракт, землетруси, падіння літака, метеорита - чого завгодно. Крім того, причиною може стати випадання рекордної кількості опадів", - погоджується директор Київського еколого-культурного заповідника Володимир Борейко. За його словами, найбільш небезпечні зони - території водосховищ.
У експертів є привід для переживань: стан чотирьох станцій з шести, розташованих по Дніпровському каскаду, залишає бажати кращого. Найнебезпечніша - Київська ГЕС. У Громадській комісії з питань екології кажуть, що цей гідрооб'єкт має тріщини, викликають у експертів занепокоєння і заіржавілі шлюзи.
Складна ситуація на ДніпроГЕС в Запоріжжі - це найстаріша ГЕС в Україні. Вона була введена в експлуатацію в 1932 році і дуже давно працює без докорінної реконструкції. Проблеми з цією станцією ускладнюються ще й тим, що експерти не можуть проаналізувати і вивчити як слід проект ГЕС - всі матеріали зберігаються в Москві й Україна поки доступу до них не має.
Висока ймовірність підтоплення Краматорська: гребля водосховища Маячки в поганому стані, - це визнають навіть в МНС. Ще в 2005-му фахівці визнали його аварійно-небезпечним: йде руйнування залізобетонного кріплення. Щоб зменшити ризик, рівень води в сховищі тоді знизили, але прорив, який може статися, якби інтенсивний тривалий дощ, затопить міські селища: Шабельківку, Софіївку, Ясну Поляну і весь мікрорайон "Старе місто".
Традиційно ризиковою є територія Закарпаття - там через підвищену кількість опадів і масову вирубку дерев, які здатні утримувати вологу, щоліта через повені і підтоплення страждають тисячі місцевих жителів: вода часто затоплює цілі села, зносить мости і руйнує інфраструктуру. Благо, поки ці стихійні лиха масово не забирали людські життя.
Мокрі гроші
Щоб привести всі проблемні гідрооб'єкти України в порядок, потрібно близько 20 млрд гривень. Таких грошей немає в ні в міських, ні в державному бюджеті. За словами Віктора Балоги, в минулому році на запобігання повеням було виділено близько 136 млн. гривень, що становить тільки 20% від фондів, що передбачаються в державних програмах, а державний бюджет на 2012 рік передбачає 190 млн. гривень - 27% від плану.
За даними МНС, щоб завершити всі передбачені роботи на цей рік, рятувальникам потрібно близько мільярда гривень, включаючи 430 млн. гривень для закінчення 322 укріплювальних споруд в Закарпатській, Івано-Франківській та Львівській областях.
Зараз кожен регіон, де висока ймовірність затоплення, намагається вирішити ситуацію по-своєму: місцева влада намагається знайти кошти в міськбюджеті, градоначальники ведуть переговори з великими промисловими підприємствами з проханням посприяти їм у проведенні ремонтних робіт, МНС просить уряд виділити кошти на запобігання лиху.
"Міністр надзвичайних ситуацій попросив, щоб прем'єр-міністр проінструктував центральну та місцеву виконавчу владу щодо забезпечення відповідного рівня фінансування для створення заходів щодо запобігання повені в 2012 році відповідно до державних програм і закінчення відновлення головних об'єктів, які були пошкоджені повенями в 2008 році", - говорять в прес-службі МНС. (Зауважимо, небезпека лих не завадила главі МНС піти у відпустку на час передвиборної кампанії.)
На ГЕС на державний бюджет особливо не розраховують. Ці гідропідприємства мають намір оновлювати свої фонди і проводити реставрацію за рахунок залучених кредитів.
Так, минулого року Україна та ЄБРР парафували кредитну угоду для фінансування реабілітації українських ГЕС на 200 млн євро. А 25 липня цього року уряд прийняв рішення взяти кредит у розмірі 200 млн євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) для реалізації проекту "Реабілітація гідроелектростанцій". "За підсумками реалізації проекту оновлення обладнання електростанцій "Укргідроенерго" встановлена потужність її ГЕС і ГАЕС збільшиться на 10%. Крім максимального використання виробничих потужностей, також буде підвищена надійність і ефективність роботи станцій, буде досягнутий більш високий рівень безпеки експлуатації гідротехнічних споруд та поліпшена екологічна ситуація в навколишньому середовищі в районі басейну Дніпра", - зазначають в компанії "Укргідроенерго", до якої входять всі шість ГЕС Дніпровського каскаду.
Втім, дані кошти будуть виділятися траншами і українцям залишається тільки сподіватися, що водна стихія не вийде з-під контролю.
Світлана Єрьоміна
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
