572
Опозицію внесли у списки
В Україні 30 липня офіційно стартувала виборча кампанія. Знаменний день низка політсил відзначили передвиборними з'їздами. І першими з програмою, списками і знаковою першою п'ятіркою, що включає Юлію Тимошенко і Юрія Луценка, визначилися прихильники об'єднаної опозиції.
До бою готові!
День офіційного запуску передвиборчої кампанії обіцяв бути надзвичайно насиченим подіями. Спочатку на 30 липня були заплановані "устаканюючі" з'їзди відразу трьох політсил: ПР, КПУ та об'єднувачів опозиції. Проте з часом стало відомо, що на ту ж дату випадає засідання позачергової парламентської сесії. Майбутні учасники перегонів організаційно складну ситуацію вирішували по-різному: "регіонали" планували зібратися до вечора, комуністи просто відклали з'їзд на кілька годин, а ось опозиціонери визначилися з животрепетними питаннями прямо зранку.
Спочатку об'єднана навколо "Батьківщини" опозиція збиралася організувати досить масштабний захід в Міжнародному виставковому центрі, причому - 31 липня. Проте згодом "єдинникам" довелося зіткнутися з низкою перешкод, ймовірно, головною з яких стало призначення на "з'їздчий" день чергового судового засідання у справі ЄЕСУ. Але після того, як стало відомо, що і 30 липня стане "гарячим" днем, ще раз змінювати дату загальної зустрічі прихильники Юлії Тимошенко не захотіли. Вранці 30 липня опозиціонери провели з'їзд в похідній обстановці. Делегати та запрошені розмістилися у дворі офісу "Батьківщини" на вулиці Турівській, там же заслухали й ораторів і проголосували з усіх обговорюваних питань. Після чого учасники рушили до будівлі парламенту: народні депутати встигли до призначеного на 10:00 пленарного засідання, а кілька тисяч їхніх прихильників провели біля стін Верховної ради пікет на підтримку української мови.
В силу обставин з'їзд єдино-опозиціонерів тривалим не був, але на базових планах це принципово не позначилося. 30 липня, як і очікувалося, ОО оголосила верхню (треба думати - базово прохідну) частину партійного списку, ознайомила з мажоритарними планами і затвердила передвиборчу програму.
Робочий варіант передвиборних обіцянок багато в чому ґрунтується на тому попередньому варіанті, який опозиціонери презентували навесні. Він був місцями спрощений і стиснутий до лозунгової складової, місцями - конкретизований (на кшталт чіткої обіцянки провести люстрацію), але в цілому ґрунтується на тих же основних передумовах - стати відповідальною владою, забезпечити громадянам гідне життя, розвернути "самобутню" Україну в європейський бік.
У соціально-економічному відношенні, як і раніше, об'єднана опозиція оголошує список приємних суспільству обіцянок: зменшити кількість податків, звільнити малий і середній бізнес від тиску, побороти корупцію, зберегти мораторій на продаж землі, забезпечити випускників держзамовлення першим робочим місцем, збільшити пенсії, але скасувати пенсійну реформу, повернути незаконно приватизоване (включаючи і "Межигір'я") державі тощо.
Зовнішньополітичні пропозиції також не викликають здивування. Серед них - "формування сучасної української політичної нації", гарантії підтримки української мови при гарантії "прав національних меншин згідно з європейськими стандартами", курс на Європу при збереженні "партнерства з Російською Федерацією" - схоже, "єдинники", в першу чергу, орієнтуються на національно-демократичний табір, але не проти залучити і помірних в проросійському відношенні виборців.
А от внутрішньополітична частина планів ОО справляє враження витіюватої суміші рейтингово-привабливих намірів (на кшталт тих же люстраційних планів) і непростого життєвого досвіду. Єдина частина опозиції обіцяє схвалити пакет з 80 законів, які не тільки поліпшать життя пересічних українців, але і забезпечать умови для того, щоб "українська політична система" була "радикально змінена". Для цього, вважають автори програми, потрібно підготувати закони про імпічмент, відкликання депутатів, кримінальну відповідальність за "неособисте" голосування, скасування недоторканності для всіх, а не тільки парламентаріїв, ліквідацію Конституційного суду - політреалії останніх років явно позначаються на програмі опозиції. І, чого і слід було очікувати, окремим пунктом в громадді планів прописані "зупинка репресій" і звільнення "всіх політичних ув'язнених". А поки Юлія Тимошенко і Юрій Луценко 30 липня отримали свої номери в передвиборному реєстрі.
Всім сестрам по сережках?
В українських реаліях передвиборні програми нерідко тьмяніють на тлі інтересу до тих людей, яким належить стати лицем цих програм. В силу цього цвяхом опозиційного заходу стало, мабуть, довгоочікуване оголошення спискових рознарядок.
Розподіл округів по "мажоритарці" і місць у верхній частині "пропорційного" списку делегати затвердили без довгих роздумів (хоча правомочність висунення кандидатів на свіжому повітрі викликала деякі питання). Перед опозиціонерами, що об'єдналися, спочатку стояло надзвичайно складне у вирішенні завдання - їм потрібно було з найменшим опором і розділити гіпотетичні мандати між членами не такого вже й короткого переліку партій, і критично не образити місцеві активи всіх сил, і залучити яскраві персоналії, які якщо й не пройдуть в парламент, то хоч компанію прикрасять (так, наприклад, по одному з округів Одеси балотуватиметься журналіст Костянтин Усов - автор гучного розслідування про Лук'янівське СІЗО).
Додатковим ускладненням для цього завдання виступала і необхідність схвалити низку рішень непрогнозованої популярності, пов'язаних із забороною одночасно висуватися і в одномандатному окрузі, і загальнонаціональному. У пресі довгий час обговорювався можливий конфлікт між "прохідними" і "мажоритарними" перспективами деяких відомих політиків. В кінцевому підсумку, деяких потенційно рейтингових кандидатів відправили в поля. Наприклад, лідер Європейської партії Микола Катеринчук, якому пророкували місце якщо не в першій п'ятірці, то вже в першій десятці списку, буде обиратися у Вінницькій області. Чимало відомих політиків парламентського масштабу серед "єдинників" - Сергія Терьохіна, Володимира Ар'єва, Ксенію Ляпіну, Володимира Яворівського - в підсумку кинули на Київ... Але центральним предметом інтересу, найімовірніше, залишалася прохідна частина "пропорціоналки" - практично гарантований шлях до парламенту наступного скликання.
Як і передбачалося, в лідируючій частині списку два почесні місця - перше і п'яте - отримали засуджені Юлія Тимошенко і Юрій Луценко, з правом яких на висунення ЦВК поки не визначилася. "Між" вимушеними героями гучних процесів розмістилися: на другій сходинці - Арсеній Яценюк, на третій - не найпростіше "придбання" ОО Анатолій Гриценко, на четвертій - Олександр Турчинов. Друга п'ятірка також цілком відповідає прогнозам. Її склали (у порядку згадування) В'ячеслав Кириленко, Григорій Немиря, Сергій Соболєв, Борис Тарасюк і Микола Томенко. А ось нижче за списком зустрічалися сюрпризи - очікувані і не дуже – що полягають як в іменах можливих народних обранців, так і в місцях, які вони займають.
Чимало розмов викликала вже 11 сходинка зведеного списку, яку зайняв генеральний директор опального ТВі Микола Княжицький. Залучення голови телеканалу, чия доля дала привід голосно заговорити про утиск свободи слова, хід, загалом, передбачуваний, але з урахуванням місця в опозиційному рейтингу все одно примітний. Сам Княжицький каже, що рішення прийняв майже спонтанно і запевняє, що постарається "уникати конфліктів інтересів", а підконтрольний йому канал "залишиться незалежним"... Не меншу увагу може викликати і наступне місце в командному заліку. 12-й рядок списку поклав кінець довгому обговоренню "Чиїх на виборах татари будуть" - його займає Мустафа Джемільов (а ось шанси на потрапляння в парламент Рефата Чубарова невеликі - йому дісталося 111 місце).
Очевидно, гострий в конкурентному відношенні конкурс на хоча б мінімально гарантоване проходження до ВРУ сьомого скликання (тобто, за грубими підрахунками - місця до 50-го) витримали далеко не всі відомі представники політсил, що об'єдналися. Хороші шанси на мандати в Андрія Кожем'якіна, Івана Кириленка, нинішнього лідера фракції НУ-НС Миколи Мартиненка, деяких інших близьких соратників Арсенія Яценюка (включаючи і Андрія Пишного), Сергія Власенка, Андрія Парубія, Романа Забзалюка, Геннадія Москаля, Андрія Шевченка (у минулому журналіста, не футболіста), Руслана Князевича. Впевнено можуть себе почувати Олександра Кужель, Леся Оробець, а також - вимушений "італієць" Арсен Аваков і, що цікаво, дружина екс-міністра внутрішніх справ Ірина Луценко, якій надали 18 місце. З іншого боку, чимало відомих імен потрапило і в ту частину списку, шанси якої перетворитися на перелік нардепів невеликі. Що відразу ж обернулося конфліктами.
Поки воля виборців невідома, не надто обнадійливо виглядає майбутнє деяких нинішніх парламентаріїв, включаючи і цілком впізнаваних. Наприклад, таких як Ігор Гринів (70 місце), Остап Семерак (76-е), Михайло Волинець (85-е), Андрій Шкіль (87-е) або Юрій Гримчак (91-е)... І не всі "проблемносписочники" готові легко змиритися зі своєю долею. Так, 30 ж липня лави фракції БЮТ покинули двоє народних обранців - Вадим Коротюк і Сергій Міщенко. І останній пояснив свій вчинок якраз незадоволенням через підготовлену для нього роль - 142 місце, якщо судити з оприлюдненого списку. "Я буду розглядати пропозиції і піду по 98-му округу (відданому на відкуп "фронтовику" Вадиму Кушніковому, - "Подробности") як самовисуванець", - заявив парламентарій, який висловив упевненість в тому, що Юлія Тимошенко "не в курсі, і вона відповідну заяву зробить і буде проведений новий з'їзд". А пізніше у пресі своїм обуренням або подивом ділилися деякі інші "непопаданці" - наприклад, Юрій Кармазін або Тарас Стецьків...
Формування кінцевого списку, схоже, далося опозиціонерам дорогою ціною. "Якщо подивитися на цей список - видно, що було важко узгодити між різними політичними силами, які об'єдналися. Ми бачимо, що тут дійсно представники різних політичних сил і ми можемо уявити, наскільки був складний процес", - зазначає політолог Олексій Гарань. Експерти заздалегідь попереджали про те, що поділ шкури передвиборчого "ведмедя" безболісно для опозиції не пройде. Конфлікти виникли і можуть виникати надалі не тільки в "списковому" розрізі, але при розподілі мажоритарних округів (при якому, нагадаємо, "єдинники" ділилися ще й зі "Свободою"). Реакція Сергія Міщенка і його колег по передвиборчих проблемах показує, що "установчим" з'їздом бурхливе обговорення "Хто ділив? Як ділив? Навіщо ділив?" може себе і не вичерпати. Але якими б логічними не були подібні суперечки, навряд чи вони потішать виборців. Адже саме від останніх залежить, якою мірою список буде прохідним, а округи - виграшними.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
