2701
"Газпром" готується до чергової блокаді України
— Енергетика
Gazprom Germania, за чутками, змінила "прописку". Цей маневр може мінімізувати витрати російської монополії в разі нової "газової війни".
Російська газова монополія "Газпром" до середини літа 2011-го без чіткого пояснення причин взялася за масштабну зміну структури управління своїми торговими операціями в Європі. Характер цих змін має вигляд повнокровної підготовки до чергових потрясінь - на зразок тих, які компанія вже пережила в 2006-му і 2009-му роках у зв'язку з блокадою поставок газу в Східну Європу.
Недавні зміни торкнулися колишньої німецької компанії Gazprom Germania GmbH, якій, серед іншого, підзвітні активи в Туреччині, Чехії, Швейцарії та РФ. Центральний офіс цього головного дочірнього підприємства монополії в ЄС, за даними російської "Незалежної газети" з посиланням на німецький тижневик Wirtschaftswoche, був переведений в липні з Берліна до Люксембурга.
Якщо переїзд насправді трапився, він цікаво виглядає на тлі недавнього поразки "Газпрому" в ЄС. Так, в червні влада Європейського Союзу заборонила російській монополії здійснити операцію з купівлі австрійського підземного сховища Баумгартен і придбати компанію Central European Gas Hub (CEGH), яка володіє цим сховищем. Не передбачивши такого підступу, російська газова монополія раніше вже витратилася на купівлю другого за потужністю в Австрії підземного сховища Хейден. Але без контролю над Баумгартеном воно загрожує перетворитися на непотріб дорогу іграшку.
Адже у всіх своїх схемах "Газпром" звик оперувати монопольними категоріями, виходячи з яких, після червневого рішення ЄС міраж російського контролю над ринком Австрії пішов назавжди.
Тепер це означає, що австрійська державна компанія OMV без оглядки на Москву продовжить рухати за її спиною в Середню Азію трубопровідний проект Nabucco. До останнього часу, менеджери "Газпрому", не боячись образити австрійську державну компанію, обзивали цей проект буквально останніми словами: "безресурсний", "малопотужний", "прожекторський". Після заборони ЄС на покупку сховища в Австрії стало зрозуміло, що в Москві домовилися.
Крім появи хвилі чуток про переїзд Gazprom Germania GmbH з Берліна до Люксембурга, в липні відбулася подія, яка також, схоже, "перекроює" управління європейськими операціями російської монополії. Йдеться про швейцарську компанію Gazprom Schweiz AG, яка на 100% належить Gazprom Germania. Ця компанія спеціалізуються на тому, що приймає у своєї материнської компанії "Газпромекспорт" всі обсяги газу на виході з західного кордону України за однією ціною, а потім, - вже за іншою ціною, - проводить подальший транзит газу до Західної Європи територією Словаччини, Чехії та Австрії.
Зміни з Gazprom Schweiz AG полягають у тому, що її головою був призначений німець Матіас Варніг, колишній офіцер "Штазі" (політичної "охранки" колишнього НДР - ред.) і колега російського прем'єр-міністра Володимира Путіна.
До початку літа, Варніг обіймав посаду голови правління консорціуму Nord Stream AG. Головою акціонерів цього консорціуму є ще один європейський "фанат" Путіна - колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер. Примітно, що, будучи формальним підлеглим Шредера, громадянин Німеччини Матіас Варніг останнім часом став значно випереджати свого шефа в російських державних номенклатурних сходах. Так, крім посади на чолі правління і Nord Stream AG і нової посадт на чолі Gazprom Schweiz, Варніг є членом правління російських банків ВТБ і банку "Росія". Крім того, в червні він був висунутий прем'єр-міністром Путіним на посаді члена ради директорів державних компаній "Роснефть" і "Транснефть".
Європейська преса, пояснюючи можливий переїзд Gazprom Germania і зміни в Gazprom Schweiz припускає, що за всіма цими подіями стоять як внутрішні інтриги Кремля, так і реальні кон'юнктурні політичні мотиви. До реальних політичних мотивів, які посилили Gazprom Schweiz і змусили "іммігрувати" Gazprom Germania, преса називає три європейськи "удари", нанесені по амбіціях російської монополії.
Перший з них - успішна реалізація так званого "Третього енергетичного пакета" законів ЄС, який суттєво обмежив експансію "Газпрому". Другий удар - успішні кроки ЄС з просування Nabucco в Середню Азію і на Близький Схід. І, нарешті, третій - озвучений на початку літа канцлером Німеччини Ангелою Меркель відмова від необхідності будівництва другої черги газопроводу Nord Stream (перша черга повинна увійти в дію в 2012 році - Ред.).
Всі ці причини, на перший погляд, гідні можливого переїзду і ротації менеджменту європейських "дочок" російської монополії. Водночас, не слід забувати, що під час кризових ситуацій 2006-2009 років саме на європейський менеджмент "Газпрому" була покладена турбота про зменшення витрат, викликаних блокуванням поставок природного газу в Україну і Східну Європу.
Тоді, з горем навпіл, "дочки" газової монополії впоралися. Правда, сума позовів і непрямих збитків "Газпрому" обчислювалася в десятках мільярдів доларів. Тепер же, у разі переїзду Gazprom Germania в Люксембург, ця компанія вийшла зі сфери компетенції німецьких фіскальних органів. І перспективи врегулювання з ЄС витрат від чергової блокади для "Газпрому" виглядають набагато більш легкими, ніж вони були у попередні роки.
Андрій Старостін
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
