1321
Чи може юань стати конкурентом долара?
— Валюта
Останніми роками на міжнародній фінансовій арені з'явився новий активний гравець - китайський юань. І зараз він вже намагається замінити долар в експортно-імпортних операціях і навіть впливати на світове ціноутворення.
Дискусії на тему, чи стане юань новим доларом, активно ведуться і економістами, і фінансистами. Долару потрібен конкурент і, оскільки євро не виправдав надій і не зміг витіснити "американця", зараз цю місію намагаються покласти на китайську валюту. Але головна інтрига полягає не стільки в тому, які шанси юаня стати конкурентом долара, скільки у відповіді на питання, чи потрібно це самому Китаю. Так в чому "за" і "проти" китайських амбіцій?
Голосно про китайську валюту заговорили саме в кризу, коли на очах у здивованої публіки сталося падіння провідних світових економік - Європи і США, тоді коли економіка Китаю не тільки не потягнулася за ними, але і продемонструвала всьому світу свої можливості росту. Китайський юань несподівано став одним з претендентів на роль резервної валюти. І це далеко не шапкозакидацькі настрої: для цього Китай виконав довгий і важкий шлях.
Прагнучи до поставленої мети, китайська влада, в першу чергу, дозволила деяким китайським компаніям проводити міжнародні розрахунки в національній валюті. Наступним кроком стало укладання угод про проведення двосторонніх розрахунків в юанях з такими країнами, як Сингапур, Малайзія, Південна Корея, Гонконг, Індонезія, Білорусь, Бразилія, Аргентина. І ось недавно, в кінці 2010 р., юань прийшов і до нас у Росію. У грудні на ММВБ стартували торги юанем за рублі. Рішення про запуск торгів було, швидше, політично мотивованим. Основними провідниками ліквідності є російські "дочки" китайських банків. Фактично, китайські банки встановлюють ціни на ММВБ на підставі офшорного гонконзького ринку. Вони ж відкривають банкам рахунки для проведення розрахунків. Настільки ускладнений режим ведення рахунків базується на китайському валютному законодавстві.
Ще одним пунктом у політиці зі зміцнення положення юаня у світовій економіці стало підписання угод про надання кредитів в юанях на досить вигідних умовах для урядів і держкомпаній інших країн. Далі - більше. Іноземні компанії самі стали проявляти інтерес до випуску облігацій у національній валюті Китаю. У список таких компаній потрапив і ВТБ, який в рамках боргового розміщення в 2010 р. залучив 1 млрд юанів.
Крім того, що Китай активно купує державні облігації США, він також активізував свою діяльність в Європі. Нещодавно, коли вирішувалося питання про виділення Греції фінансової допомоги, китайський прем'єр Вень Цзябао під час візиту до Німеччини заявив, що його країна готова розширити допомогу Європі для подолання боргової кризи і може збільшити викуп суверенних боргових зобов'язань деяких країн єврозони.
І все ж, незважаючи на докладені зусилля, поки мало хто серйозно вірить у те, що юань в найближчому майбутньому серйозно потіснить долар. Є чимало недоліків, на які Китаю варто звернути увагу. Так, наприклад, хоча юань щороку все більше набирає вагу в світовій економіці, він все ще не є вільно конвертованою валютою: у Китаї існують досить суворі валютні обмеження. Китайська компанія може отримати з-за кордону торгову виручку в юанях в тому випадку, якщо у неї є на це дозвіл, а є воно далеко не у всіх. Причому обмеження охоплюють як поточні операції, так і капітальні. Точніше,. іноземець не може купити /продати/ заплатити в юанях просто тому, що йому цього захочеться. По суті, це неможливість вільно проводити операції.
Крім того, на проведення капітальних операцій також потрібен дозвіл від Національної адміністрації валютного регулювання. В результаті, велика частина міжнародної торгівлі Китаю відбувається в доларах, євро та інших валютах. Наслідком усього цього стало те, що крім материкового Китаю ринку існує офшорний ринок - у Гонконзі. Більшість міжнародних банків торгують саме офшорним юанем. Він дещо дорожчий за "материковий", але різниця не дуже велика - близько 0,5%. Розрахунки при цьому здійснюються через гонконзькі банки.
Народний банк Китаю контролює обмінний курс юаня, і, мабуть, є одним з небагатьох, хто знає реальну ціну цієї валюти, інші можуть тільки будувати здогади. Але і в цьому випадку, загальні припущення незадоволених зводяться до того, що курс юаня утримується на заниженому рівні з метою стимулювання експорту та підтримки вітчизняної промисловості.
Перспективи широкого застосування китайського юаня в міжнародних розрахунках поки невизначені. Китаю не вистачає гнучкості фінансової системи, зняття валютних обмежень, прозорості в політиці та економіці.
Але було б неправильно судити про наміри Китаю настільки однозначно. Можливо, йому не потрібно, щоб юань став резервною валютою, він зацікавлений в більш замкнутій валютній системі. Вона хай і недосконала, але погано-бідно збалансована. Наслідки її розбалансування передбачити складно. За поточного торгового профіциту Китаю просто немає сенсу емітувати якийсь всепланетний еквівалент вартості, а за нинішньої ситуації всередині країни продати світу ідею Pax Sinica (лат. "китайський світ") і просто неможливо. Статус резервної валюти не вирішує жодне із завдань, що стоять перед китайцями, лише вносить додаткову змінну в і без того складне рівняння, яке владна Компартія намагається вирішити в останні чверть століття.
Ще мудрий Конфуцій говорив: "Сиди спокійно на березі річки, і рано чи пізно повз пропливе труп твого ворога". Китай не поспішає і чекає, а весь світ ворожить - хто ж у підсумку пропливе повз нього.
Микола Сидоров
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
