6483
Правила вибору палива для авто
— Енергетика
Ідею цього матеріалу нам підказали горе-піарники. Днями до редакції прийшов прес-реліз від одного з операторів роздрібного ринку, в якому були розписані переваги нового фірмового палива. Мовляв, завдяки йому і розгін зростає аж на секунду, і економічність стає кращою, і двигун працює в м'якому режимі (технічну суть останнього терміну ми так зрозуміти і не змогли) - всі переваги розписані на кілька сторінок. Правда, при заправці на 20 літрів цим диво-паливом переплата складе цілих 25 гривень. Це при тому що і звичайний бензин нині недешевий: двісті з хвостиком гривень за той же самий обсяг.
На цій же мережі АЗС, крім нового суперпалива, пропонують також два види 95-го. Один з приставкою UA - за 10,14 грн., другий, з приставкою Super - за 10,54 грн. Аналогічні справи і з дизельним паливом: його також пропонують кілька видів. Бачачи таке розмаїття, купувати звичайне (найдешевше) паливо страшно, особливо в світлі історій про звичайний бензин, після якого машина не їде: постукує двигун, виникають перебої в роботі системи запалювання, зростає витрата палива і так далі.
Таким розширенням асортименту паливного захопилися абсолютно всі оператори ринку - практично на кожній заправці оператор пропонує залити найкращий 95-й з усіх 95-х на цій станції, причому під різними назвами: V-Power, Mustang, Екто, Pulls, Ventus і так далі (як буде змінюватися назва одного й того ж палива - залежить тільки від фантазії маркетологів). "Сегодня" з'ясувала, як простому автолюбителю не заплутатися в маркетингових хитрощах АЗС і в модерних назвах палива та придбати дійсно найкращий за співвідношенням ціна/якість бензин або дизель.
5 популярних міфів про паливо
1. 95-й - той же 92-й, але тільки з присадками. Для двигуна 92-й корисніше
Корисніший той бензин, використовувати який рекомендує автовиробник. Заправка бензином з нижчим октановим числом знижує термін служби мотора. І чим нижче октанове число, тим сильніше мотор страждає від детонації
2. При використанні 98-го замість 95-го двигун працює краще і економніше
Якщо автомобіль не розрахований на їзду на 98-му бензині, жодного ефекту не буде. Але якщо виробник в рекомендаціях пише "октанове число не нижче 95-го", використовувати 98-й краще
3. Чим дорожче паливо, тим менше його споживає автомобіль
Застосування більш дорогого бензину з підвищеною стійкістю антидетонаційної дійсно покращує паливну економічність, але незначно - до 5%. Набагато кращих результатів (до 30%) можна досягти за рахунок зміни стилю водіння.
4. Для дизелів якість палива некритична
Саме навпаки - сучасний дизельний двигун страждає від перевищення сірки набагато більше, ніж бензиновий.
5. Після заправки неякісним бензином автомобіль відразу стане
Навіть якщо в бак залити розчинник (або будь-яку іншу горючу рідину), авто все одно поїде. А відчутні наслідки виявляться лише через декілька тисяч кілометрів.
Паливні стандарти
Почнемо з самого визначення - що ж таке "якісне паливо". Експерти з лабораторії Національного транспортного університету пояснили, що в Україні сьогодні діє одночасно декілька стандартів.
Бензин. По-перше, ДСТУ 4063-2001, який є аналогом європейського стандарту Євро-2, - продається таке паливо на українських АЗС як "звичайний бензин", "український" або UA. Однак при покупці зверніть увагу на те, що в паспорті якості (висить або під склом біля каси, або на дошці споживача) зазначено саме ДСТУ, а не якесь інше позначення - діри в законодавстві дозволяють продавати паливо, випущене за технічними умовами, не відповідним державним стандартам. При цьому продавець навіть не претендує на те, що ця рідина призначена саме для автомобілів. Нагадуємо, що минулого року "Сегодня" проводила тест палива на столичних АЗС - на 2-х з 10-ти заправках нам продали не бензин, а відходи коксохімічного виробництва.
У 2007-му році з'явився новий стандарт - ДСТУ 4839 (між Євро-4 і Євро-5). Однак частина українських НПЗ виявилася до нього не готова - на рівні уряду було схвалено рішення, що обидва стандарти будуть діяти паралельно. Відтоді на АЗС і почали продавати два види 95-го бензину - "95UA" і "95+" (або під іншими фірмовими назвами, наприклад, "Євро" або "Супер-пупер"). У вже згаданому паспорті якості палива, який повинен бути на кожній АЗС, повинно бути вказано, за яким стандартом зроблений конкретний 95-й бензин.
Дизель. На сьогоднішній день актуальним ГОСТ 4840:2007 (європейський аналог EN 590:2004 або Євро-4). Але з ним паралельно ще діє стандарт 99-го року ДСТУ-3868 (Євро-3). Дизель, випущений за стандартом 2007-го року, і продають на АЗС також під виглядом якогось особливого, фірмового, палива, яке нібито має надавати мотору надздібності.
Фактично, паливні компанії замість того, щоб скористатися перехідним періодом для модернізації заводів, просто навчилися заробляти на плутанині. З 1 січня 2011-го уряд збирався перейти на нові стандарти повністю, але терміни знову перенесли.
Чим європальне краще за звичайне
Головна відмінність європейських і українських стандартів між собою - більш жорсткі вимоги до ступеня очищення палива від часток, що забруднюють навколишнє середовище.
Бензол. Чим більше бензолу в паливі, тим токсичніший як сам бензин, так і продукти його згорання (чисте повітря потрібне всім). По-друге, бензол, як і всі ароматичні вуглеводні, збільшує нагароутворення в двигуні. За старими стандартами для бензину марки А-95 бензолу повинно міститися не більше 5% по масі. У новому стандарті - в п'ять разів менше (до 1 відсотка).
Сірка. Чим менше сірки в паливі, тим краще. Справа в тому, що вона при згорянні окислюється - оксиди сірки в комплекті з водяними парами утворюють сірчану і сірчисту кислоти, а це не найкраще середовище для металевих деталей двигуна. Старі залізні двигуни сірки не бояться, а ось нові, з алюмінієвим блоком циліндрів, страждають. Крім того, на нових моторах гинуть системи випуску відпрацьованих газів і каталізатори (у старих авто таких деталей просто немає).
Згідно зі старим ДСТУ 4063-2001 для бензину марки А-95 українського виробництва, сірки повинно міститися не більше 0,015%, або 150 мг/кг. У стандарті 2007 сірки повинно бути не більше 0,005%, або 50 мг/кг, що відповідає нормативам Євро-4. Ще більш високий рівень - Євро-5 - передбачає вміст сірки в дев'яносто п'ятий бензин на рівні 0,001%, або 10 мг/кг.
Ароматика. Ароматичні вуглеводні підвищують октанове число, але росте нагароутворення, і вони можуть агресивно діяти на гумові та пластмасові деталі (фільтри, трубки, ущільнення і т.д.), оскільки, по суті, ці речовини є розчинниками. Згідно зі старим ДСТУ 4063-2001 для бензину марки А-95 українського виробництва, сумарний вміст ароматичних вуглеводнів не повинно перевищувати 53% за масою. У новому стандарті цей показник не повинен перевищувати 35% за обсягом.
Октанове число. Бензини з низьким октановим числом в сучасних двигунах, що мають високий ступінь стиснення, горять в суміші з повітрям з небажано високою швидкістю (більше 1500 м/с). Якщо октанове число палива нижче, ніж це передбачено заводом - виробником автомобіля, бензин загорається і згоряє несвоєчасно: з'являється детонація (характерний металевий дзвін, який створюється детонаційною хвилею, багаторазово відбивається від стінок циліндра). Результат: знижується потужність двигуна і прискорюється його знос, росте димність (паливо гірше згоряє). В результаті горять клапани, летять кільця, руйнуються поршні. Але і в українському, і в євростандарті 95-й бензин з точки зору октанового числа однаковий.
Примхи дизелів
Власникам дизельних автомобілів до підбору палива потрібно підходити дуже відповідально, особливо якщо автомобіль новий. Так, якщо бензиновий двигун рівня Євро-4 витримує без поломок навіть сотню заправок паливом застарілого стандарту 2001 року, то дизельний двигун може відмовитися працювати навіть після однієї заправки у знайомого тракториста або далекобійника.
Справа в тому, що старі легковики, вантажівки та сільгосптехніка спокійно переносять сірчисте паливо, а от якщо ним заправити сучасний автомобіль, поломка гарантована, особливо якщо автомобіль не обладнаний фільтром-вологовідділювачем (або його давно не змінювали), а при заправці в бак потрапило трохи води. Поєднання високої температури при згорянні, сірки і води призводять до появи сірчаної кислоти, а вона діє на всі деталі двигуна і паливної системи вкрай агресивно.
Крім того, сірка при попаданні картерних газів в масло скорочує термін його служби, а також термін служби каталізатора і фільтр сажі. Тому, якщо вам з якихось причин доводиться (або довелося) заправлятися сумнівним паливом, рекомендований виробником термін служби заміни масла необхідно скоротити вдвічі. Зазначимо, що ремонт наслідків неякісного палива обійдеться в серйозну суму - $500 - $1000 (наприклад, заміна комплекту насос-форсунок системи Common Rail), а відрізнити на око сірчисте паливо від безсірчаного неможливо. Фактично іншого виходу у водія сучасного дизельного автомобіля, крім як купувати більш дороге фірмове безсірчане паливо, немає. Тому, перш ніж заправитися на незнайомій АЗС дизпаливом, краще попросити показати його паспорт.
Три поради для підбору палива
Отже, зі стандартами розібралися. Як тепер ці знання можна застосувати на практиці? "Сегодня" за допомогою експертів паливного ринку директора Випробувального центру Національного транспортного університету Миколи Худолія і директора консалтингового агентства "А-95" Сергія Куюна склала алгоритм. Але зробимо важливе застереження - паливо, виготовлене за новими стандартами і, відповідно, дорожче, є і більш екологічним незалежно від автомобіля. Але якщо в пріоритеті не екологія, а власний гаманець, то скористайтеся наступними порадами.
1. Загляньте в інструкцію
Почнемо з вивчення інструкції з експлуатації автомобіля, якщо вона є (на старій машині вона навряд чи збереглася). Виробник зазвичай пише мінімальне значення октанового числа, на якому можна експлуатувати автомобіль. Причому для однієї і тієї ж моделі, залежно від року випуску або комплектації, рекомендації можуть бути різними. Так, для карбюраторних ЗАЗів, ВАЗів і старих іномарок рекомендується бензин з октановим числом не нижче 92-го: тобто можна заливати і А-92, і А-95. Однак у карбюраторних авто потрібно щоразу при зміні виду палива змінювати випередження кута запалювання експериментальним методом. В інжекторних двигунах, де виробник допускає використання 92-го бензину, випередження кута запалювання виставляється автоматично. Але врахуйте: "допускає" і "рекомендує" - різні поняття. Тобто при використанні 95-го бензину автомобіль буде могутнішим і економічнішим, але не вийде з ладу у разі заправки 92-м.
2. Поправка на екологію
Далі відзначимо, що якщо двигун відповідає нормам Євро-2, жодного особливого ефекту від використання палива Євро-4 і Євро-5 не буде - сенсу переплачувати немає. А ось сучасний двигун заправляти паливом застарілого стандарту просто небезпечно - каталізатор і лямбда-зонд можуть вийти з ладу, а їх заміна коштує дорого. Також обережно потрібно ставитися до пропозиції заправитися екологічними видами палива, особливо якщо у вас дизель. Наприклад, після тракторного біодизеля нерідко паливний бак засмічується бактеріями.
3. Не перестарайтеся
Деякі водії заправляють авто 90-х років 98-м або навіть 100-м бензином замість рекомендованого 95-го. Хоча це і не шкідливо, але сенсу в переплаті немає - якщо виробник не передбачив такого палива, авто їздити краще не буде.
Контроль якості
Сьогодні на ринку активізувалися продавці, які торгують спеціальними приладами-тестерами, які нібито дозволяють проводити перевірку бензину експрес-методами. Чи можна їх використовувати у разі виникнення конфлікту з заправкою?
Точний метод. Через складний хімічний склад основні показники бензину, в тому числі і наявність присадок, що додаються в низькосортний бензин для підвищення його октанового числа (тетраетилсвинцю, нафталіну, залізовмісних присадок, ароматичних вуглеводнів, ацетону) на око визначити не можна. Необхідно зробити комплекс випробувань в лабораторії, який займає кілька днів.
Тому й рекламна кампанія одного з операторів ринку, коли у відеоролику спеціальний агент з якості, схожий на Джеймса Бонда, приїжджав з перевіркою на АЗС, викликала лише посмішку. Втім, як і фургони з написом "мобільна лабораторія" в іншого оператора.
З вимірювальної техніки, призначеної для визначення октанового числа бензину, автомобілістам доступні тільки побутові бензиномери. Але вони дають лише дуже приблизні результати. Справа в тому, що принцип їх роботи заснований на вимірюванні щільності перевіряється рідини. А цей показник залежить від багатьох факторів і не пов'язаний безпосередньо з октановим числом. Хіба що він стане в нагоді тим, хто не може відрізнити бензин від дизпалива (на дотик воно маслянисте).
Як бути. У тому випадку, якщо у вас зламався автомобіль і ви підозрюєте це з якістю палива, радимо замовляти його перевірку в одній з сертифікованих лабораторій - коштує це близько 700 грн. за пробу. Саме протокол лабораторних випробувань може бути підставою для того, щоб вимагати з АЗС компенсації збитку.
Проте є серйозна проблема - дуже рідко автомобіль виходить з ладу безпосередньо відразу після заправки поганим бензином або дизелем. Зазвичай автомобіліст встигає проїхати після цього кілька сотень, а то і тисяч кілометрів (навіть якщо замість бензину в бак залити розчинник або іншу горючу рідину, до того, як це відіб'ється на роботі двигуна, автомобіль ще здатний проїхати 300-400 км). У цьому випадку потрібно спочатку при свідках зробити забір палива з бака (в скляну тару), потім з ними ж повернутися на АЗС і в присутності представника заправки взяти пробу з пістолета. І відправити до лабораторії весь комплект.
Випробування. Займають кілька днів і можливі лише в сертифікованій лабораторії. Жодного реального способу перевірити якість бензину або дизеля в польових умовах немає
Друга сторона якості
Щоб надати звичайному паливу "фірменість" - особливі властивості, деякі виробники щедро насичують бензин "нового" стандарту присадками: антикорозійними, антидетонаційними, протизносними, антиокислювальними... Нові компоненти не змінюють фракційного складу палива або інші показники, як, наприклад, октанове число, - і за рахунок чого відбувається приріст потужності або економічності, залишається незрозумілим.
Для експерименту ми кілька місяців заправляли новий автомобіль поліпшеним паливом: ні зменшення витрат, за даними бортового комп'ютера, ні швидкості не відбулося. Однак якщо продавці додали занадто багато присадок, на старому автомобілі, з забрудненим баком, можуть відбутися неприємності - сміття заб'є паливний фільтр, і авто встане (до заміни фільтра на новий).
Підіб'ємо підсумок усього сказаного. По-перше, будь-яке паливо, що відповідає стандарту ДСТУ 4839:2007, є якісним, і сенсу в переплаті за міфічні переваги немає. По-друге, автомобіль старої конструкції (особливо карбюраторний) жодних позитивних змін від використання більш дорогого палива не відчує. Додамо, що за нашою інформацією найближчим часом стандарти 2001 року збираються скасувати - на ринку залишиться лише якісне пальне та, на жаль, більш дороге.
Паливо звідти
Більша частина вітчизняних НПЗ поки що не здатні виробляти паливо за нормами ДСТУ 2007 року - потрібна дорога реконструкція (особливо системи очищення палива від сірки). Тому так зване преміальне паливо на АЗС продають у двох цінових категоріях: відповідного євростандарту, але вироблене в Україні, і імпортне (в основному - з Польщі, Румунії та Литви). Проблема одна - завезене з-за кордону паливо дорожче за українське, хоча при цьому вони відповідають одному й тому ж євростандарту. Щоб переконати покупців у тому, що такий бензин ще кращий, ніж преміальний український, маркетологи придумують для нього нові назви, проводять рекламні та інформаційні кампанії, в якому стандартні властивості дійсно якісного палива (екологічність та економічність) видають за особливі. Окремі компанії додають ще й додаткові миючі присадки. Шкоди від них немає, але і користь сумнівна.
Владислав Бовсуновський
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
