1182
Конституція по-президентськи
— Казна та Політика
Конституційні плани Віктора Януковича набувають форми. Обіцянки швидко взялися втілювати в життя. Глава держави вже зробив перший крок для створення "тематичної" асамблеї. Як виявилося, готувати Основний закон для нинішнього президента буде один з попередніх.
Черговий по Конституції
Настрої останніх років показують, що для українських політреалій поганий той президент чи претендент на це місце, який не хоче переписати Конституцію. Віктор Янукович винятком з правила не став. Протягом 2010 року гарант неодноразово ділився міркуваннями (а після анулювання політреформи - і обіцянками, розрахованими на Захід) з приводу необхідності продовження конституційного процесу. До початку 2011-го стало відомо, що в кращих традиціях правління Віктора Ющенка готувати Основний закон до переробок буде спеціально створений орган при главі держави - Конституційна асамблея. З 21 лютого президентське починання стало виглядати чіткіше: Віктор Янукович підписав указ, який дав старт підготовці до створення горезвісної Асамблеї. Займатися цією благородною справою належить науково-експертній групі (НЕГ), представники якої й були названі ініціаторами прийдешньої реформи. Групу вчених очолив один з найвідоміших українських політиків - конституційний "пас" четвертого глави держави прийняв перший.
Різка зміна курсу Леонідом Кравчуком, який ще рік тому був одним із палких прихильників кандидата в президенти Юлії Тимошенко і не надто схвально висловлювався з приводу іншого рейтингового претендента, виявилася, мабуть, першим сюрпризом конституційної кампанії. Сам "черговий" по Конституції, називає тепер главу держави "людиною високої культури" і "першим українським лідером, який зважився проводити реформи", судячи із заяв, знайшов з главою держави повне взаєморозуміння. Експертів така зміна не дивує. "Все ж таки, на мою думку, Леонід Макарович - не опозиціонер. І якщо він розуміє, що є якийсь конструктивний потенціал при владі, що з нею можна співпрацювати - якщо сама влада ініціює таку співпрацю - він готовий брати участь у цьому процесі" , - припускає директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Для Леоніда Кравчука повномасштабна участь у конституційному процесі - непогана можливість зміцнитися в політико-інформаційному просторі в той час, коли опозиції доводиться туго. Та й для влади таке "придбання" виглядає досить вдалим - і відповідальність за починання є з ким розділити (а то й перекласти), і схильність до плюралізму можна продемонструвати...
Детально розповідати про те, як саме має виглядати нова Конституція і хто і за яких обставин її буде приймати, ні Віктор Янукович, ні Леонід Кравчук не поспішають. Причому не поспішають президенти, схоже, в буквальному сенсі.
В інтерв'ю "Комерсанту-Україна" перший президент незалежної України уточнив, що честь затвердження наступної версії Основного закону, швидше за все, буде покладено вже на інший склад парламенту. Повільність сильних світу цього не дивує: після знакового рішення КСУ і запуску адміністративної реформи нинішньому гаранту гріх скаржитися на брак повноважень... Зручний стан справ владний табір, судячи з усього, цілком влаштовує, але приводом зовсім відмовитися від ідеї переписати головний закон держави не є.
У поданні Банковій оновлення Конституції послужить завершальним акордом обіцяної симфонії з 21 реформи. "Не можна реформувати якусь окрему галузь, якийсь окремий напрям життя нашої країни. До цього процесу необхідно підходити тільки системно, і реформи повинні бути дійсно всеохоплюючими. Нова редакція Конституції України - це нагальна необхідність, апогей цієї роботи", - окреслює масштаби своїх планів Віктор Янукович. А Леонід Кравчук зі свого боку зазначає, що за останній час Конституція України розгубила авторитет, а значить - гостро потребує оновлення, неодмінно схваленого українським народом.
Переглядати Основний закон ядро майбутньої Асамблеї збирається всерйоз. Про комплект поправок зараз мова не йде - на першому засіданні НЕГ йшлося про підготовку нової редакції Конституції. Якою вона буде - поки сказати складно. Поки "конституційний тандем" у складі двох президентів ділиться тільки дуже загальними міркуваннями: з сумнівом ставляться до ідеї створення двопалатного парламенту або відзначають, що непогано б чітко прописати в КУ виборчу систему - щоб, за словами Леоніда Кравчука, у кожного парламентського скликання не було спокуси "приймати новий закон про вибори під себе".
Подробиці - справа не надто близького майбутнього. На підготовку Конституції попередньо відведено 2-2,5 року. Передбачається, що протягом цього часу НЕГ буде напрацьовувати ідеї, а сама Асамблея, число членів якої має скласти 100-150 осіб, буде час від часу ці ідеї обговорювати і затверджувати з тим щоб після благословення західних юристів з Венеціанської комісії надати суду суспільства вже готовий продукт. Причому до таких абстрактних громадських кіл ініціатори, найімовірніше, готові віднести не тільки політиків в цілому, але тих з них, хто був обраний до парламенту. У депутатів такі плани захоплення не викликали.
Дорадчий орган
Прагнення мінімізувати вплив парламенту на конституційний процес у майбутніх батьків нової Конституції поки проявило себе двома моментами. По-перше, виявлену Леонідом Кравчуком переконаністю, що КУ має прийматися референдумом. По-друге, застереженнями про неполітичність гіпотетичного Основного закону та дорадчої ролі Верховної Ради.
Думка про те, щоб Конституцію неодмінно, а то й виключно схвалював народ, в надрах Банкової зріє вже давно. Ось і зараз Леонід Макарович у інтерв'ю уточнив: заручитися підтримкою всієї України - важливіше, ніж її 450 обранців"... Якщо наші експерти, а також Венеціанська комісія погодяться, ми будемо шукати політико-правовий шлях для того, щоб представити проект Конституції безпосередньо на референдум", - пообіцяв перший президент. Як відомо, на сьогодні уникнути необхідності законодавчого схвалення оновленої Конституції неможливо.
Хоча за певних умов нинішній Основний закон і справді передбачає плебісцит - якщо парламентарії зберуться міняти I, III або XIII розділи КУ. Але досі всі пропозиції про новації акуратно обходили цю вимогу стороною. Очевидною винятком міг би стати останній конституційний проект Віктора Ющенка, яким передбачалося внести поправки і в "непорушні" розділи. До слова, попередній глава держави також говорив про "нову редакцію"... Не варто також забувати і про те, що нині правляча більшість робила спроби провести новий закон про референдум, який дозволив би вносити поправки до законодавчих актів волею більшості населення. До фінішної прямої проект не добрався, але не виключено, що при необхідності ідея знову буде витягнута з-під сукна...
Поки всенародне затвердження Конституції залишається досить невизначеною законодавчою перспективою, нардепи всерйоз побоюються того, що вони можуть виявитися чужими на цьому святі життя ще раніше. Деякі підстави для занепокоєння у парламентаріїв дійсно є. Слова "чергового" щодо змін для них звучать не дуже втішно. "У цьому випадку (якщо "референдумна" точка зору переможе) думка Верховної Ради буде дорадчою. Парламент може висловити нам свою точку зору так само, як всі інші. А те, якою мірою ми врахуємо побажання Ради, буде залежати від якості парламентської позиції", - вказав депутатам місце Леонід Кравчук. Намір "убезпечити" формулювання нових норм від "інтересів будь-якої політсили" не позбавлене певної логіки. І все ж спроба повністю виключити з процесу законодавчий орган виглядає досить сміливо. Особливо, якщо врахувати, що деяких парламентаріїв непокоїть вже той факт, що нову Конституцію буде готувати не парламент, а Асамблея, залежність якої від президента мало хто ризикне піддавати сумніву.
Пропрезидентська більшість поки помітного занепокоєння не демонструє. Раніше нардепи-"більшовики" публічно не припускали, що ВРУ може залишитися осторонь. "Остаточне рішення щодо Конституції буде приймати парламент, а Конституційна асамблея буде формувати громадську думку", - припускав на початку лютого лідер фракції ПР Олександр Єфремов. Зараз, коли конституційна роль парламенту виглядає не дуже ясно, верхівка парламенту продовжує стояти на своєму.
Завдання Конституційної асамблеї, на думку спікера, - "напрацювати системні зміни в Основний Закон, а не новий текст Конституції". "Коли документ буде мати високий рівень готовності, його має розглянути парламент і остаточно затвердити текст змін, відповідний вітчизняному законодавству і сталим демократичним стандартам", - не вважає за потрібне ізолювати ВРУ Володимир Литвин. Але поки "більшовики" діляться побажаннями, частина "меншовиків" запевняє, що конституційні наміри Віктора Януковича - ще один крок до узурпації влади. "Своїм рішенням Президент відбирає у парламенту право приймати зміни до Конституції. Це - черговий етап конституційного перевороту, коли вся вертикаль влади в країні будується під одну людину.
Першим кроком у цьому напрямку було створення неконституційної коаліції, другим - неконституційне - без участі парламенту - повернення Основного Закону 1996-го року, третім - неконституційне продовження повноважень народних депутатів і Президента. Тепер Президент виходить на "фінішну пряму": він намагається остаточно закріпити всю владу за однією особою - за собою", - перерахував віхи Арсеній Яценюк. У президента з таким трактуванням не згодні. "Конституційна асамблея буде виконувати дорадчу функцію, тому немає ніяких підстав говорити про те, що вона якимсь чином забирає функції парламенту", - наполягає на консультаційній ролі Асамблеї представник глави держави в парламенті Юрій Мірошниченко. Але, схоже, з'ясування того, який саме орган буде грати роль дорадчого, може затягнутися.
Хто б не очолив процес перелицювання Конституції офіційно, складно очікувати, що він буде незалежний від президентських побажань. І нехай зараз ініціаторами створення Асамблеї називають Леоніда Кравчука з товаришами-експертами, очевидно, що проти намірів Банкової цей порив не йде.
До першої річниці правління Віктора Януковича очікувати, що стільки важливий проект буде реалізований без чуйного керівництва президентського табору, не доводиться. Зрештою, написати Конституцію-"апогей реформ", яка закріпила б всі правила гри, що намітилися, - справа не лише корисна, а й почесна. Нехай навіть попервах цю честь належить розділити з ще одним президентом...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
Молдова може випередити Україну на шляху до членства в ЄС — Politico
Підакцизні товари, що принесли найбільше доходів у липні
Які зміни відбулися на фінансовому ринку: відповідь Нацбанку
Скільки коштів виплатили українцям за пошкоджене житло
Надходження від військового збору зросли майже у чотири рази
Європа vs США: хто виділив найбільше коштів на допомогу Україні — дослідження
