6230
Україна-Польща: Стратегія змінилась
— Казна та Політика
Президент України, який неодноразово відвідував найближчих сусідів на тому боці східного кордону, згадав і про західні кордони. Під кінець першого року правління Віктор Янукович з'їздив до Польщі. Давнє стратегічне партнерство, нарешті, зажадало уваги.
Візит правильних слів
Дводенний державний візит українського президента до Польщі - не перша для нього можливість поспілкуватися з польською верхівкою, зустрічатися з представниками якої йому і раніше доводилося на міжнародних форумах. Але от дістатися до Варшави, яку так часто відвідував Віктор Ющенко, у нинішнього глави держави вийшло майже через рік після приходу до влади. Дивацтва графіку дозволили запідозрити охолодження у відносинах, яке намітилося з перемогою Віктора Януковича на виборах. А лютнева поїздка так і не допомогла повністю розвіяти сумніви.
Помітне скорочення контактів між двома країнами, на перший погляд, на риториці керівництва двох країн практично не позначилося. Піар-плацдарм для візиту Віктор Федорович підготував заздалегідь: розповів пресі сторони-господарію про своє польське коріння, а заодно запевнив, що українським перспективам "Євро-2012" нічого не загрожує, що з урахуванням проблем ФФУ - зауваження безумовно не зайве. А вже в Польщі, зустрічаючись з президентом, прем'єром, головами обох палат парламенту, а пізніше - і бізнесменами, з'їздивши в Гданськ, Віктор Янукович не забував нагадувати: між Польщею і Україною - дружба навіки.
Хоча зараз про будь-які помітні тертя між двома країнами не йдеться, у заявах візитера періодично миготіли примирливі мотиви. "Ті протиріччя, які були в різні часи історії, повинні там і залишитися, а нове покоління повинне йти вперед, рухатися, об'єднуватися і жити сучасною історією. Тому ми в своїй державній політиці домовилися з президентом Броніславом Коморовським, що саме така політика, яка об'єднує Україну і Польщу, буде нами проводитися", - поділився Віктор Янукович з учасниками українсько-польського бізнес-форуму. У рамках презентації української готовності "йти вперед" президент, як водиться, багато розповідав про майбутні реформи, рекламував вітчизняне економічне оздоровлення, повідомив про те, що підготовка до "Євро-2012" ведеться з випередженням графіка (сам він у Варшаві відвідав центральний стадіон, відкриття якого заплановане вже на кінець літа цього року) і запрошував інвесторів. Поряд з майбутніми звершеннями, згадав глава держави і основне завдання - стабільність. "Сьогодні наше завдання - змінити імідж України та забезпечити стабільність у державі", - не забув про першу половину назви парламентської більшості президент. А основними ворогами, як іміджу, так і стабільності, передбачувано опинилися бюрократія і корупція, які "прикриваються в Україні демократичними гаслами". Ставитися з пієтетом до опозиції, долею якої цікавилися польські ЗМІ, гарант не став - обмежився запевненнями в святості принципу верховенства права. А керівництво Речі Посполитої піднімати болючу для Брюсселя і Вашингтона тему, за версією Банкової, навіть не стало. "Президенти говорили про економіку, про спільне проведення "Євро-2012", про спільне українсько-польське майбутнє в європейському домі... про опозицію ніхто з них не згадував", - резюмувала Ганна Герман. І справді - коли стратегічну дружбу відновлюють - не до проблемних питань...
На тлі більшої стриманості поляків "стратегічні" заклинання української сторони звучали майже як виправдання за те, що на час Київ про партнерів призабув. "Переконаний, що стратегічному партнерству між Україною та Польщею немає альтернативи. Наші держави і народи розвиватимуть добросусідські відносини в злагоді та повазі, разом ми будемо будувати наш спільний європейський дім", - розписував привабливу картинку український гість на загальній президентської прес-конференції. "Хочу Вам сказати як людині, в мундирі якої я був двічі: нам з вами потрібно багато чого зробити, щоб наповнити практичним змістом стратегічне партнерство України та Польщі", - а з такою пропозицією Віктор Янукович підступився до польського прем'єра Дональда Туску. У відповідь же українські відвідувачі чули не менш правильні слова. "Ми йдемо разом дорогою, яка веде до спільної Європи, яка інтегрується. Хочемо будувати стратегічне польсько-українське партнерство", - дотримується схожої точки зору Броніслав Коморовський. Але правильна теорія на практиці поки що себе ще не проявила.
Прагматика є. А конкретика?
Новий поштовх до розвитку дружби покликані дати не тільки слова, але й справи. До останніх належить рішення про створення консультативного комітету між президентами (з української сторони "старшим" був призначений глава АП Сергій Льовочкін) та підписання ряду документів. Головним серед останніх є нова версія традиційної "дорожньої карти" дворічного співробітництва. Ще в грудні 2010-го узгодження пунктів цього документа залишалося під питанням. Тим не менш, карта, яку зазвичай стверджують на рівні МЗС, була урочисто підписана двома президентами. Текст не був оприлюднений у своєму підсумковому вигляді, але в пресі набула поширення інформація про те, що формально головний упор у відношенні двох країн був зроблений на економіку (хоча не забули і про інші сфери - на зразок гуманітарної або військової), але пункти угоди мають, швидше, декларативно-загальний, ніж конкретний характер.
Необхідність дружити економіками обидві сторони визнають, але про те, як вони це збираються робити, говорять не так вже й багато. Базовий перелік побажань Києва - приблизно той самий, що до інших стратегічних партнерів (за винятком актуального пункту - давайте допоможемо один одному із прийдешнім чемпіонатом Європи): давайте торгувати (незважаючи на любов Віктора Януковича до показників ЗЕД, прогнози в цій галузі він робити не став), давайте ви в нас будете інвестувати, давайте будемо спільно розвивати пріоритетні галузі. До числа останніх традиційно була віднесена і енергетика. Підсумовуючи перший день візиту, Ганна Герман повідомила, що президенти обговорювали і перспективи видобутку метану, і атомні надії. Але для України, схоже, ключовим предметом інтересу знову стала доля нафтопроводу "Одеса-Броди". Ще за часів президентства Віктора Ющенка стратегічні партнери плекали плани протягнути трубу до польських Плоцька-Гданська, забезпечивши Річ Посполиту "чорним золотом" неросійського походження. Проблема реверсного використання нафтопроводу, яка існувала раніше, зараз, начебто, знята. Але поляки, хоч і не відмовляються від ідеї, фонтанувати конкретними пропозиціями поки не поспішають.
Навіть з урахуванням всієї важливості економічного ухилу ("Ми відійшли від політизації відносин, головне тепер - економіка", - цитує "Комерсант-Україна" неназване джерело інформації в АП) повністю забути про політику, в першу чергу - міжнародну, високі сторони не зможуть. За словами Віктора Януковича, помітну роль у тексті "дорожньої карти" відіграє "взаємодія в процесі європейської інтеграції України". Але, з чуток, хоча карта і фіксує зобов'язання Варшави цілком підтримувати Київ на шляху до підписання угоди про асоціацію і про створення зони вільної торгівлі, але за захист "безвізових" інтересів України (а добре б - і до 2012-го) Польща братися не стала, хоча партнери цього й очікували. Подібна стриманість може пояснюватися гранично просто: самі поляки до лібералізації візового режиму для українців ставляться цілком лояльно, але навряд чи вони захочуть розписуватися за всі країни Євросоюзу, серед яких чимало противників такої ідеї.
Додаткові євроінтеграційні надії України на Польщу безпосередньо пов'язані з тим, що саме до цих наших сусідів перейде головування в ЄС у другому півріччі 2011-го. Плани керівництва України амбітні - "добити"-таки непоступливу асоціацію і, по можливості, чіткіше визначитися з візовим питанням. Цілком можливо, що Варшава дійсно може підтримати Україну. "Інтерес Польщі полягає в тому, щоб мати з Україною не просто партнерські, а братські відносини", - згадував нещодавно міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич, правда він не заперечує, що від України Польща дещо відволіклася. І, судячи з усього, так само завзято відстоювати інтереси Києва, як це було кілька років тому, поляки поки не збираються. Якщо судити з польської преси, про прагматизм готові згадувати не лише українці.
І не виключено, що таке ставлення пошириться за межі економічних інтересів. Скільки б теплих слів про дружбу і стратегічне партнерство не сказали гості, господарі напевно в курсі того, як ставлення до України змінюється в Брюсселі. "Україна була найкращим учнем класу в регіоні два роки тому. Але більше - ні", - зробив зауваження тим, хто "відстають" президент Європарламенту Єжи Бузек. Старий світ зараз більше схильний симпатизувати Молдові. І не факт, що очікувана, але не гарантована підтримка давніх друзів, про існування і ролі яких Україна раптом згадала, зможе їй серйозно допомогти на загальноєвропейській арені.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
2025 рік став рекордним за обсягами військової допомоги: підсумки нового «Рамштайну»
У Мінрозвитку прокоментували інформацію про можливий податок на відновлення
На скільки азартні ігри поповнюють дербюджет України (інфографіка)
Мінекономіки затвердило нову редакцію угод про користування надрами
Уряд спростив операторам зв’язку процедури будівництва станцій
Зеленський назвав сценарії отримання репараційної позики для України
