867
Знову у грі
— Фондовий ринок
Після дворічної коми ринок корпоративних облігацій оживає. До листопада 2010-го більше десятка емітентів або вже розмістили внутрішні бонди, або готуються до їх розміщення.
Серед них МК "Галичина", банк "Бізнес Стандарт", Платинум Банк, банк "Креді Агріколь", Фортуна-Банк, Придніпровська і Південна залізниці, Укртелеком, Житомирський маслозавод, VAB Лізинг, Хлібпром і АУЗ Факторинг. Випустити внутрішні облігації планує і державний Ощадбанк. Але до відновлення ринку ще дуже і дуже далеко: незважаючи на те, що гроші у потенційних покупців є, вони не поспішають з ними розлучатися. За кошти інвесторів емітентам доведеться поборотися.
Іноді вони повертаються
Корпоративні емітенти поки лише придивляються до внутрішнього боргового ринку. Ситуація вдала: ліквідність банківської системи, як і раніше, висока. За даними НБУ, на коррахунках вітчизняних фінустанов за станом на 19 листопада було зосереджено 17780 млн грн. При цьому очікуване всіма активне кредитування економіки так і не почалось. Прибутковість облігацій внутрішньої держпозики, в які банки вкладали вільні кошти, знижується: якщо в грудні 2009 року на ОВДП можна було заробити майже 30% річних, а в березні 2010-го - 13-14%, то зараз - не більше 10-11% . "Уряд гостро не потребує грошей і не готовий йти на збільшення прибутковості, - зазначає аналітик ІК Astrum Investment Management Сергій Фурса. - А ринок ще не звик до нового рівня ставок, тому й займається "переварюванням" отриманих облігацій". Спав ажіотаж і на ринку ПДВ-бондів. Оскільки альтернативних інструментів зараз немає, інвестори вперше після кризи звернули увагу на ринок корпоративних боргів.
З початку 2010-го компанії-емітенти обережно промацують ґрунт: тестують ринок на невеликих обсягах. Одними з перших на ринок вийшли банки. У жовтні пройшло первинне розміщення облігацій банку "Бізнес Стандарт" на суму 100 млн грн. "Ми вирішили саме зараз запропонувати ринку свої облігації, тому що побачили незадоволений попит на такий інструмент з боку інвесторів на тлі переліквідності банківської системи, відсутність масового кредитування банками, низькі ставки на облігації внутрішньої державної позики", - перераховує директор департаменту інвестиційного обслуговування банку "Бізнес Стандарт "Артем Карелін. Другим тестом для ринку стало розміщення Платинум Банку. Він залучив 100 млн грн строком на три роки. Житомирський маслозавод, котрий виробляє морозиво під ТМ "Рудь", випустив трирічні облігації на суму 75 млн грн.
Але знаковим для ринку став випуск бондів Укртелекому (два випуски: на 150 млн грн та 125 млн грн) і плановане розміщення паперів Ощадбанку (на суму 1 млрд грн). "Випуски облігацій Укртелекому і Ощадбанку можуть претендувати на роль бенчмарків (орієнтирів) для решти ринкових розміщень", - пояснює аналітик боргових ринків ІК "Трійка Діалог Україна" Марія Репко. З іншого боку, навряд чи має сенс орієнтуватися на них усім учасникам ринку. Компанії знаходяться у власності держави, а квазісуверенні папери навіть у кризу знаходили своїх покупців. Наприклад, у 2009 році держкомпаніям вдалося залучити більше 2 млрд грн: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство залучило 1,04 млрд грн, київський авіаційний завод "Aвіант" - 858 млн грн, Укртелеком - 300 млн грн. До речі, квазісуверенні папери фахівці все ще вважають найбільш надійними і рекомендують купувати облігації Південно-Західної залізниці й Укртелекому.
Купонна ставка нових випусків - близько 17-18% річних. На думку фахівців, така прибутковість зараз прийнятна для ринку. "Ринковими, в залежності від масштабів бізнесу емітента, зараз цілком можна назвати випуски облігацій обсягом від 100 млн до 500 млн грн із прибутковістю від 14% до 19% річних", - зазначає Артем Карелін. Правда, деякі емітенти залишають за собою право переглядати прибутковість паперів у майбутньому. Наприклад, прибутковість бондів Платинум Банку в перші півтора роки становить 17,5% річних, а відсоткова ставка на решту періоду встановлюється емітентом додатково.
Стали коротшими і терміни обігу паперів. Якщо раніше компанії залучали гроші на п'ять-сім, а то й десять років, то тепер - в середньому на два роки. Покупці поки не готові вкладати кошти на більш довгі строки. По-перше, тривають реструктуризації, у тому числі повторні, при цьому не завжди умови виявляються вигідними для власників бондів. По-друге, до цих пір не вироблено механізму боротьби із несумлінними емітентами. Інвестори Каравану і Сітікому донині судяться із власниками компаній. Щоб не платити, ті вдавалися до радикальних заходів: виводили з компаній активи, змінювали місце розташування або пропонували умови реструктуризації, спочатку невигідні інвесторам. Рік тому, в листопаді 2009-го, президент холдингу Unitrade Group Володимир Колодюк, наприклад, запропонував власникам облігацій Сітікому виплатити 10% їх вартості протягом десяти років. Та й зараз на ринку є емітенти, які не виконують взяті на себе зобов'язання, прикриваючись фінансовими труднощами, хоча їхній бізнес працює стабільно і навіть приносить прибуток.
Незважаючи на кризу недовіри, спектр потенційних інвесторів, в порівнянні з докризовим часом, не змінився. Як і раніше, купувати бонди готові банки, компанії з управління активами, страхові та фінансові компанії, зарубіжні інвестори. Однак якщо до 2008 року основними покупцями виступали банки, то сьогодні більший інтерес проявляють інвестори-нерезиденти.
До речі, оферта, зникнення якої прогнозували більшість аналітиків, все ж збереглася. Нагадаємо, в 2008-2009 рр.. саме оферти виявилися основною причиною хвилі дефолтів на облігаційному ринку. До 2008-го інвестори рідко пред'являли облігації до дострокового погашення, в кризу ж вони прагнули якомога швидше повернути вкладені кошти, тому пред'явлення бондів до оферти стало масовим. Вітчизняні підприємства, які до того часу вже зіткнулись із фінансовими труднощами, погасити достроково взяті на себе зобов'язання були не в змозі. Це і спричинило за собою низку технічних і фактичних дефолтів. "Планувати рівні відсоткових ставок на гривневому борговому ринку на кілька років вперед складно, тому нові випуски неминуче будуть мати оферту або будуть випускатися на короткий осяжний термін", - пояснює Артем Карелін. Оферта буде, як правило, щорічною.
Без сміття
Зараз активне зростання ринку стримують два чинники. Перший - невеликі обсяги випусків корпоративних боргів і відповідно їх низька ліквідність. В основному суми випусків зараз не перевищують 100-150 млн грн. Нерезидентам, які є власниками мільярдних боргів, такі обсяги просто не цікаві. "Крім того, іноземним інвесторам потрібна ліквідність (щоб у разі потреби можна було швидко позбутися від паперів), а впевненості в тому, що ринок гривневих корпоративних облігацій надасть таку можливість, поки ні в кого немає", - пояснює Марія Репко.
Друга причина - відсутність якісних позичальників. Якщо раніше покупців передовсім цікавила прибутковість паперів, то тепер головне - це якість емітента. "Інвестори будуть звертати пильну увагу на кредитну історію позичальника, якість обслуговування попередніх випусків облігацій (якщо вони були), своєчасність розрахунків та відсутність додаткових умов щодо реструктуризації позик", - перераховує Артем Карелін. Цікаві в першу чергу ті емітенти, які навіть у кризу вчасно і в повному обсязі виплачували взяті на себе зобов'язання. "Але таких компаній мало, - коментує аналітик ІК Dragon Capital Ольга Сливінська. - До того ж далеко не всі з них планують найближчим часом випуск боргових паперів". Аналітик не виключає, що 2011-й стане роком нових імен на ринку корпоративних боргів. У фаворі компанії, котрі стабільно працюють і генерують стабільні грошові потоки (наприклад, аеропорт "Бориспіль", Житомирський маслозавод, Глобинський м'ясокомбінат та ін.) Будуть залучати кошти і фінустанови. "Якщо дохідність банківських облігацій буде на рівні 15-16% річних, то іншим доведеться пропонувати як мінімум 17-18%", - підраховує Ольга Сливінська. Правда, якщо кредитування економіки не відновиться, а ставки з ОВДП продовжать падати, буде відбуватися і зниження прибутковості із корпоративних паперів.
"У 2011 році ми побачимо більше нових гривневих випусків корпоративних боргових паперів як з боку банків, так і з боку корпоративних емітентів", - прогнозує Марія Репко. Однак незважаючи на удаване пожвавлення, про повноцінне відновлення ринку корпоративних паперів говорити поки занадто рано. Експерти розглядають два варіанти розвитку подій. "Базовим для нас є консервативний сценарій, - коментує Сергій Фурса. - Він передбачає збереження високого рівня залежності корпоративного сегмента від попиту банків, при цьому активізація на ринку можлива не раніше лютого". Хоча гроші у фінустанов є, вони поки не поспішають їх вкладати у корпоративні боргові папери. Більше того, такі рішення будуть прийматися як стратегічні, що вимагатиме в більшості випадків рішення правління банку. А справа це тривала.
Оптимістичний сценарій передбачає поступове відновлення ринку вже з грудня 2010 року. При цьому основними драйверами зростання стануть нерезиденти. Станом на 15 листопада іноземні інвестори були власниками державних облігацій на суму більше 10 млрд грн. Однак різке зниження прибутковості із ОВДП призвело до скорочення попиту на цей інструмент: 16 листопада вперше за останні місяці Мінфін не зміг продати три-і дев'ятимісячні облігації, відмовившись йти на підвищення ставок. Не виключено, що в цих умовах частина інвесторів продовжить вкладати в інші гривневі інструменти, в тому числі і в корпоративні облігації.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
Також за темою
IT-бізнес в Україні: скільки компаній та ФОПів з’явилося й закрилося у серпні
Huawei вперше обігнала Apple за постачаннями «розумних» годинників
Другий за величиною аеропорт Польщі пом’якшив правила провезення рідин у ручній поклажі
НКЦПФР пропонує продати 7% акцій прибуткових держкомпаній у вільний обіг
В Україні з’явиться нова фондова біржа
iPhone 17 Pro отримає рекордну автономність та яскравий дисплей
