4227
31 жовтня побачимо міжусобицю олігархів?
— Казна та Політика
Істотну опозицію планам нового режиму можуть скласти українські мільярдери... Посилення Януковича жодним чином не на руку Ахметову... У всіх перед очима поганий приклад путінської Росії...
Після заяв Януковича в інтерв'ю трьом провідним телеканалам української громадськості стало ясно: вибори до місцевих органів влади таки відбудуться 31 жовтня поточного року. У селах і селищах - мажоритарні, в районах, містах і областях - швидше за все, змішані, з висовуванням кандидатів-мажоритарників і відкритих списків від партій (не блоків!) Голоси у ВР "регіонали" можуть набрати і без союзників по коаліції з блоку Литвина і КПУ. "Тушки" і морально нестійкі депутати з опозиційних фракцій допоможуть.
"Литвини" і "комі", як свідчать джерела в їхніх штабах, вважали за краще б відкласти місцеві вибори на 27 березня 2011 року, оскільки на осінь елементарно не готові. Ні у матеріальному, ні в організаційному плані. До того ж, після зими, яка обіцяє бути важкою для населення, обидві сили могли б поліпшити свій результат за рахунок нестійкої електоральної периферії ПР. Але все йде до того, що їхні протести особливої ролі в розвитку подій не відіграють.
Тим більше що БЮТ, незважаючи на значну рейтингову "яму", може бути зацікавлений в швидких виборах, аби "почистити" свої регіональні організації від "зрадників". Існує велика вірогідність того, що "за" проголосують ті 7-8 членів фракції НУ-НС, які симпатизують Арсенію Яценюку: зрештою, є сенс якнайскоріше конвертувати в щось реальне його 4-5% рейтингу. Бозна, що буде з тим рейтингом далі.
А ще соціологи оцінюють як повністю реальні шанси створити фракції в радах Західної України партії "За Україну" В'ячеслава Кириленка. А на нього орієнтується 12 депутатів фракції НУ-НС.
Та і Сергій Тігіпко, якому пророкували на місцевих виборах неабиякі успіхи в Східній і Центральній Україні, а особливо в Києві і Дніпропетровську, має в парламенті ще декілька прибічників, окрім позафракційного Тараса Чорновола. Тігіпку теж вигідно якнайскоріше взяти участь у виборах, оскільки вхід у владу на його електоральних показниках може позначитися в перспективі не якнайкраще.
Звісно, Партія регіонів має доволі оптимістичні плани на осінні вибори: за рахунок адмінресурсу і "мажоритарного елементу" (котрі пов'язані між собою) не лише підсилити домінування в Східній і Південній Україні, але і узяти під адміністративний контроль Центральну Україну. Вона значно менше ідеологізована, ніж Західна. Втім, і в цьому традиційно нацдемівському регіоні облради вже зараз не змогли виразити недовіру призначеним Банковою губернаторам.
ПР узяла під контроль виконавчу гілку влади, тепер їй потрібно "завоювати" органи місцевого самоврядування (і підготувати плацдарм для отримання в 2012 році конституційної більшості в парламенті).
На перший погляд, завдання, поставлене Януковичем на місцеві вибори, є цілком реальним. Опозиція до осені явно не підніметься. Тимошенко не удається консолідувати опозиціонерів, серед яких з'явилося досить багато менших "тимошенчиків" як радикального, так і помірного національно-орієнтованого штибу. Перед Юлією Володимирівною стоїть дуже складне завдання зберегти структури і кадри деморалізованого БЮТ для подальших політичних боїв.
Хто протистоятиме "бульдозеру"?
Як не дивно, істотну опозицію планам нового режиму можуть скласти українські олігархи. Для багатьох з них дуже велике посилення - аж до всевладдя - нового моноцентричного владного режиму просто небезпечне. Від влади, яка упевнилася в своїй безкарності і неконтрольованості, можна чекати чого завгодно. У всіх перед очима приклад путінської Росії: добре ще, якщо за відповідну дань відпустять, як Абрамовича, до Британії. Адже можна ж розділити долю Березовського, а то і Ходорковського.
Крім того, зараз вплив на Януковича нестримно монополізує Дмитро Фірташ, який вклав великі кошти у вибори-2010, діючи за принципом "пан або пропав". Тепер час відбивати вкладене. І повернення 11 мільярдів кубів газу, відібраних Тимошенко, швидше за все, буде лише "квіточками". "Ягідки" ще попереду, за останні 5-6 років уродженець Чернівців встиг проявити неабиякі апетити. А поряд з "великим шефом" є Льовочкін, Бойко, Хорошковський, які завжди підсоблять.
Схоже, небезпеку відчувають не лише орієнтовані на БЮТ олігархи (Богдан Губський мав "здати" коаліції контрольовану ним фракцію БЮТ в Київській облраді, на черзі, як то кажуть, і Костянтин Жеваго). І не лише просто "чужі" для “регіоналів” олігархи (Ігор Коломойський веде запеклі юридичні бої за свою власність, в тій же ролі може виявитися незабаром і Віктор Пінчук).
Не секрет, що надлишкове посилення Януковича зовсім не на руку Ринату Ахметову. Стосунки між найбагатшим і наділеним найвищою владою українцями давно не є безхмарними. Вже під час свого другого прем'єрства Віктор Федорович, який довгий час вважався креатурою Рината Леонідовича, що називається, "показував зубки". Стверджують, що тодішній глава уряду в досить грубій формі відмовив мільярдерові-землякові в проханні надати преференції в бізнесі деяким своїм іноземним партнерам. Були й інші негарні сцени.
Чи не тому Ахметов став однією з головних рушійних сил наведення мостів з Тимошенко і створення ПРіБЮТ? Чи не тому Ринат Леонідович дуже скупо фінансував президентську кампанію Януковича? (І отримав від "роздачі слонів" порівняно небагато, фактично, лише "Євро-2012"). Чи не тому зараз в "святая святих", в Донецьку, намітилося серйозне протистояння між "ахметовським" головою облради і "януковичевським" губернатором?
У таких політиків, як Арсеній Яценюк, В'ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко, Олег Тягнибок є молодість (хай і відносна), енергія, харизма. Все необхідне для успіху на виборах, особливо місцевих, де можна концентруватися на певних "точках". Бракує лише грошей. Та і Сергій Тігіпко навряд чи горить бажанням знову проводити вибори за своїх кровних. А у нього найвищі шанси "попастись" якраз на електораті ПР.
У свою чергу гроші є у олігархів. І не буде несподіванкою, якщо навіть ті з них, хто є членами Партії регіонів, вкладатимуть кошти не так в кампанію ПР, як в зовсім інші сили і лідерів. Свою "багатовекторність" вони вже не раз демонстрували. Серед тих, хто фінансував на останніх виборах Тігіпка, Яценюка і Тягнибока, були дуже несподівані особи.
Чим більше будуть фракції в місцевих органах влади в інших політичних сил, тим меншим буде там вплив Януковича і тим ширшим буде простір для маневру у олігархів. Адже саме ці органи вирішують питання доступу до приватизації майна і землі, "розрулюють" серйозні грошові потоки. А то доведеться за всім цим іти на поклон на Банкову. Не накланяєшся.
А тому 31 жовтня 2010 року ми можемо стати свідками не так битви між владою і опозицією, як політичної усобиці українських олігархів. А динамічна конкурентність завжди (і в цьому випадку теж) однозначно краще, ніж закостеніла монополія.
Микола Писарчук
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
