1104
Банки країн, що розвиваються, вириваються вперед
Поки західні фінансові інститути чахнуть на тлі світової кризи, банки країн, що розвиваються, вириваються вперед. Але чи зможуть вони скористатися своєю потужністю на глобальній арені?
Якщо йти уздовж трикілометрової прибережної вулиці Марін Драйв в Мумбаї, що обдувається вітрами, можна побачити декілька полів для крикету і низку розкішних готелів, зустріти пару самотніх перехожих і декілька бігунів, а також подивитися на рекламу індійських транснаціональних компаній. Але чого ви не побачите на цій вулиці, так це банкоматів і відділень банків. О.Бхатт, глава Держбанку Індії, найбільшого кредитора країни, вважає, що їх відсутність - хороший індикатор того, що чекає банківський сектор країни найближчими роками. На Марін Драйв завжди було дуже мало банківських відділень - відтоді, як вона була побудована в 1930-х роках. Але сьогодні в Індії, як і в більшості інших країн, що розвиваються, банківський сектор переживає період стрімкого розквіту. І це очевидно. Як і те, що на Заході цей сектор користується сумнівною репутацією.
Історія держав, що розвиваються, багата періодами волатильності та проблем поганих боргів - якраз з такою проблемою бореться в даний момент Китай. Але в банків цих країн справи зараз йдуть добре. І це видно відразу за декількоми ознаками. Ті, хто бореться з бідністю, можуть пишатися своїми зусиллями у просуванні банківських послуг для безграмотних. Технологічні гуру радіють розквіту додатків для мобільного зв'язку і дешевих IT-платформ, а виробники можуть розраховувати на банки і бути впевненими в тому, що ті захочуть надати кредит їхній фірмі. Регулятори знають, що після криз в кінці 1990-х і початку 2000-х банківський сектор має надійну броню.
Розквіт Азії
Є лише одна річ, яка в банках країн, що розвиваються, все ще дуже мала в порівнянні з їх західними побратимами. Це - зарплати їхніх шефів. Глава китайського ICBC, найбільшого банку світу за ринковою вартістю, в 2009-му заробив всього $134 тис. - скромну пару десятих частин того, що отримують його колеги на Заході.
У всьому іншому ці організації вже досить великі для того, щоб змусити банкірів з Уолл-стріт переглянути свій статус у всесвіті. З точки зору ринкової вартості сьогодні банки країн, що розвиваються, складають майже половину всієї світової банківської індустрії - удвічі більше, ніж у 2005 році. І з точки зору інших показників їх роль не набагато гірша. Таб Бауєрс, консультант McKinsey, стверджує, що на них припадає третина доходів світової індустрії. А найсолідніші показники - прибуток, дивіденди і капітал першого рівня - свідчать про те, що банки країн, що розвиваються, складають від 27 до 53% світового банківського сектора. Причому за половину цієї частки "відповідає" Китай.
Правда, незважаючи на їх значні розміри, про більшість цих банків на Заході не чули. Інвестори багатого світу, звичайно, обізнані про китайську "велику банківську трійку", але мало знають про неї. Тим часом, окрім китайських банків, глобальна топ-25 включає жменьку крупних російських і бразильських фінансових організацій. Індійські фінустанови нинішніми темпами зможуть наздогнати їх протягом десятиліття. Ринкова вартість банку з багатої країни, що входить до списку топ-150 найбільших банківських установ світу, в середньому складає близько $36 млрд. Середня вартість його "колеги" зі світу, що розвивається, - $24 млрд. (або $15 млрд., якщо відняти китайські банки).
Багато з цих банківських установ контролюється державою і залишилися на подив прибутковими навіть під час кризи. І лише одиниці з них працюють за кордоном. При цьому банки мають не лише хорошу капіталізацію і фінансування - вони до того ж дуже великі і насолоджуються подальшим стрімким зростанням. А криза в західній банківській індустрії, що досі стрясає південь Європи, прискорила зрушення банківської потужності з багатих країн на світ, що розвивається.
Наступ на західному фронті
Правда, велика частина цієї потужності знадобиться дома. Аби підтримати швидкорослий попит на кредити серед населення і політиків (і поганих кредитів, які можуть з'явитися внаслідок цього), банкам країн, що розвиваються, буде потрібно більше коштів, ніж вони можуть згенерувати за рахунок нерозподіленого прибутку. На противагу західним банкам, які стали величезними боржниками, вони зараз - "складальники" заощаджень по всьому світу.
Але криза не лише трансформувала статус банків країн, що розвиваються, вона змінила також роль держави в банківському секторі. У Китаї уряд наказав банкам продовжувати кредитування в 2008-му і 2009-му, і це стало головною причиною того, чому китайська економіка продовжила в цей час своє стрімке зростання. У Бразилії, Індії і Росії держбанки серйозно поліпшили свої ринкові позиції, зайнявши велику частку ринку за рахунок приватних банків. До того ж деякі західні банки, які працюють в країнах, що розвиваються, не виправдали своєї репутації надійних партнерів, і, схоже, це теж матиме довгострокові наслідки. У більшості економік, що розвиваються, зараз хочуть бачити банківський сектор як мікс заповзятливих приватних фірм і державних банків лише декількох іноземних банків, які змогли б утримати місцеві банки в рамках чесної роботи.
Така трансформація і посилення позицій банків країн, що розвиваються, зробить великий вплив на довгий список західних фірм, котрі бажають розширити свою присутність в цих країнах. Криза підкреслила привабливість двох банківських бізнес-моделей. Одна - коли мережеві банки, такі як Citigroup або HSBC, працюють в багатьох регіонах. Друга - коли в банків, таких як Santander, добре розвинений роздрібний банкінг всього в декількох країнах, та зате в них вони мають велику частку ринку і поводяться на ньому по суті як місцевий банк. Назвемо ці банки такими, що "асимілюються". Обидві ці моделі великою мірою ґрунтуються на залученні депозитів і розвитку банківських відділень.
Проблема в тому, що повторити ці моделі зараз буде дуже важко. Мережеві банки - це продукт епохи експансії. Ті ж, які "асимілювалися", стали успішними тому, що змогли скористатися унікальними можливостями в 1990-х і початку 2000-х. Тоді в Латинській Америці відбувався розпродаж банків унаслідок боргової кризи, а в Східній Європі - в результаті приватизації після падіння СРСР. Але ні в Китаї, ні в Індії, ні в Росії немає передумов до того, щоб найближчим часом тут почалися подібні розпродажі. Тобто шанси зайняти свою частку в ринків, що розвиваються, за допомогою цієї моделі дуже малі. Навіть традиційний останній засіб, до якого вдавалися банки, що бажали "вийти за кордон", тепер менш доступний. Якщо раніше вони розвивали зарубіжні відділення за рахунок кредитів головного офісу або оптових ринків, то тепер регулятори прагнуть обмежити подібну практику.
Взаємні складнощі
Єдина втіха для західних фірм - це те, що, намагаючись почати експансію за кордон, банки країн, що розвиваються, стикаються з таким самим набором складнощів. Для них криза прийшла дуже рано. Ще років десять таких, як до кризи, і у них були б такі розміри, досвід і надлишок капіталу, що вони не упустили б момент купити крупні, але "підбиті" кризою банківські установи за смішними цінами. Але зараз, в обставинах, що склалися, більшість фінустанов країн, що розвиваються, змушені розвиватися кроками.
Досвід західних банків свідчить, що створювати легке покриття відразу в багатьох країнах - хороший спосіб втратити гроші. Те ж може виявитися правдою і для банків держав, що розвиваються, тому найкмітливіші з них намагаються переростати в глобальні, розвиваючи конкурентні переваги, які вони могли б потім експортувати. Для банків Індії це можуть бути дешеві технології, для бразильців - розумний інвестбанкінг. Деякі найбільші банки з ринків, що розвиваються, експериментують з невеликими поглинаннями біля національних кордонів. Хоча "глобалізація" банку вимагає успішної інтеграції великого числа поглинених компаній, а західний досвід, знову-таки, свідчить, що зробити це доволі складно.
Іншими словами, глобалізація банків (у тому числі і країн, що розвиваються), яка багато в чому була двигуном індустрії протягом двох десятків останніх років, зараз багато в чому "поставлена на паузу". Західне суспільство сьогодні дуже вороже до банків в цілому, ще гірше - до іноземних банків і до банків, якими володіє чужий уряд. І хоча банки країн, що розвиваються, працюють за здоровішими бізнес-моделями, ніж західні фінустанови, багато хто з них зіткнеться із складною альтернативою. Для того, щоб розвивати банківські операції і заробляти гроші, їм буде потрібен доступ для роботи в інших державах. І щоб отримати його, їм потрібно буде довести, що вони знаходяться на поважній відстані, а то і зовсім незалежні від своїх урядів. Але криза штовхнула більшість банків світу, що розвивається, якраз у зворотному напрямі - в обійми держави.
Завдяки бідам західних банківських установ і продовженню стрімкого зростання своїх економік банки країн, що розвиваються, раптово виявилися в лізі чемпіонів. Вулицю Марін Драйв в Мумбаї скоро напевно окупують банкомати АТМ, бігуни спотикатимуться, відволікаючись під час пробіжок на мобільний банкінг, і навіть знедолені дістануть якийсь доступ до кредитів. Але чи зможуть банки ринків, що розвиваються, швидко збільшити свою вагу на міжнародній арені, не кажучи вже про домінування на ньому, поки залишається питанням.
Ринкова капіталізація банків, присутніх на ринках, що розвиваються*
(МісцеБанккраїнамлрд дол.)
1. Industrial and Commercial Bank of China(Китай)226
2.China Construction Bank (Китай)187
5.HSBC(Великобританія)176
7.Bank of China(Китай)145
8.Citigroup(США)126
9.Santander(Іспанія)98
11.Itau Unibanco(Бразилія)84
20.Сбербанк(Росія)58
24.Bradesco(Бразилія)54
25.Standard Chartered(Великобританія)54
26.Bank of Communications(Китай)53
29.UniCredit(Італія)50
32.BBVA(Іспанія)47
33.Китайський Торгівельний банк(Китай)45
34.Banco do Brasil(Бразилія)42
43.Al Rajhi Bank(Саудівська Аравія)33
44.Державний банк Індії(Індія)32
45.China CITIC Bank(Китай)32
48.ВТБ Банк(Росія)27
50.Shanghai Pudong Development Bank(Китай)26
53.DBS Group(Сінгапур)25
54.Standard Bank(Південно-Африканська Республіка)23
55.ICICI Bank(Індія)23
57.China Minsheng Banking(Китай)22
58.United Overseas Bank(Сінгапур)22
*На 28 квітня 2010 року
** В глобальному рейтингу
Джерело: Bloomberg
1. Industrial and Commercial Bank of China(Китай)226
2.China Construction Bank (Китай)187
5.HSBC(Великобританія)176
7.Bank of China(Китай)145
8.Citigroup(США)126
9.Santander(Іспанія)98
11.Itau Unibanco(Бразилія)84
20.Сбербанк(Росія)58
24.Bradesco(Бразилія)54
25.Standard Chartered(Великобританія)54
26.Bank of Communications(Китай)53
29.UniCredit(Італія)50
32.BBVA(Іспанія)47
33.Китайський Торгівельний банк(Китай)45
34.Banco do Brasil(Бразилія)42
43.Al Rajhi Bank(Саудівська Аравія)33
44.Державний банк Індії(Індія)32
45.China CITIC Bank(Китай)32
48.ВТБ Банк(Росія)27
50.Shanghai Pudong Development Bank(Китай)26
53.DBS Group(Сінгапур)25
54.Standard Bank(Південно-Африканська Республіка)23
55.ICICI Bank(Індія)23
57.China Minsheng Banking(Китай)22
58.United Overseas Bank(Сінгапур)22
*На 28 квітня 2010 року
** В глобальному рейтингу
Джерело: Bloomberg
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
