2565
Хитрощі Європи
Минулого тижня почали діяти домовленості про надання допомоги Греції і створення загальноєвропейського стабілізаційного фонду, які були досягнуті під час 12-годинних переговорів міністрів фінансів країн ЄС.
Необхідність в екстрених заходах стала очевидною після феєричного обвалу фондових ринків, що стався 6 травня і продемонстрував ілюзорність "економічного відновлення". Падіння, що почалося на Нью-Йоркській фондовій біржі, викликало розвал грошового та фондового ринків у Європі. Спрацював "ефект доміно", і якби не втрутилась монетарна влада ЄС і США, то сукупний обсяг збитків банків і фондів міг би скласти близько EUR300 млрд. Тобто чи не повторився "параліч" 2008 р., коли фінустанови почали руйнуватися одна за одною. Природно, в "проблемних" країнах єврозони, і насамперед у Греції, ситуація загострилася. Європейська фінансова влада відреагувала на це низкою рішень.
Тривіальні заходи
По-перше, був затверджений розроблений раніше трирічний план фінансової допомоги Греції. Цікаво, що ще 6 березня канцлер Німеччини Ангела Меркель стверджувала, що Греція взагалі "не потребує фінансової допомоги". На початку квітня ЄС вирішив-таки спільно з МВФ виділити цій країні EUR45 млрд, але ситуація стрімко погіршувалася, і сума необхідної Греції допомоги зросла до EUR110 млрд. З них EUR45 млрд Афіни отримають вже в цьому році. EUR80 млрд зобов'язується виділити ЄС (насамперед Німеччина і Франція), а решту EUR30 млрд - МВФ. Таким чином, європейці хочуть убезпечити себе від "переповзання" грецької кризи на інші країни континенту. "Випадок з Грецією - це, можливо, поворотна мить для єврозони", - попередив єврокомісар з економічних та фінансових питань Оллі Рен.
Платою за таку допомогу будуть чергові "заходи жорсткої економії", якими прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу вже "потішив" співвітчизників. Ставку ПДВ знову піднімуть (з 21% до 23%), як і ставки непрямих податків на алкоголь, паливо і сигарети (на 10 в.п.). Обіцяють вжити заходів проти ухилення від податків (лише на цьому бюджет втрачає щорічно не менше EUR20 млрд). Пенсійний вік, який поки становить 65 років для чоловіків і 60 - для жінок, буде прив'язаний до очікуваної тривалості життя. А робочий стаж для отримання повної пенсії збільшать з 37 до 40 років. Витрати на соціальні потреби "заморозять" на чотири роки, працівники держсектора позбудуться двох щорічних збільшень до зарплати. Ці нетривіальні заходи повинні допомогти грецькому бюджету заощадити до 2014 EUR30 млрд. Уже в цьому році очікується скорочення бюджетного дефіциту країни з торішніх 12,7% ВВП до 8,7% - це має стати рекордом за всю історію євро. А до 2014 р. дефіцит планують зменшити до 2,6%. Не можна скидати з рахунків і соціальну напруженість у Греції: з урахуванням нинішніх пристрастей, цілком імовірно, що Новий рік греки зустрічатимуть при іншому (ультраправому або лівому) режимі.
Колективна оборона
Як би не розвивалась ситуація в Греції, європейська влада, схоже, вже розуміє, що проблема не в ній самій. "Мова більше не йде про Грецію - перед нами системна криза зони євро, на яку ми негайно відреагуємо. Всі європейські інститути, Рада ЄС, Єврокомісія, Європейський центральний банк (ЄЦБ) об'єдналися для відбиття атаки на євро. Зона євро - це єдина Європа, і ми не дозволимо її зруйнувати ", - заявив президент Франції Ніколя Саркозі.
"Відбивати атаку" вирішили шляхом створення загальноєвропейського антикризового фонду, розмір якого складе ні багато ні мало EUR750 млрд (для порівняння: сукупний обсяг грецького боргу не перевищує EUR300 млрд). З його допомогою можна буде оперативно спрямовувати кошти на стабілізацію фінансових систем країн ЄС.
Звучали й чергові фрази про посилення правил регулювання фінансових ринків, щоб дати відсіч спекулянтам, які грають проти євро. Розмови про те, як би притиснути фінансистів, ведуться вже другий рік. А ось створення європейського стабілізаційного фонду розміром майже в $1 трлн, дійсно, щось нове.
EUR440 млрд буде забезпечено двостороннім фінансуванням країн єврозони, на EUR60 млрд Єврокомісія залучить кредити і EUR250 млрд внесе МВФ. Проте не варто уявляти собі цей фонд у вигляді величезної маси зібраних грошей, які приборкають спритність спекулянтів і перекриють Європі шлях до фінансової прірви. Насправді фонд є комбінацію фінансових гарантій та непевних обіцянок, загальна реальна вартість яких не піддається надійному обчисленню. Живих грошей, за оцінками експертів, там не набереться і EUR75 млрд ... Майже третину заявленої суми взагалі планується зібрати із самих країн, що переживають кризу, тобто розраховувати на ці гроші немає серйозних підстав. Міністр фінансів Великобританії Алістер Дарлінг, наприклад, вже 9 травня заявив, що його країна не може і не буде підтримувати фонд. Словом, у Європі немає таких грошей, і сподіватися на них нікому не варто.
Вивозять своїх
Що ж насправді малося на увазі, з'ясувалося після заяви ЄЦБ, який висловив намір викупити великі обсяги суверенних облігацій та інших цінних паперів єврозони. "Успіху саміту сприяла заява ЄЦБ, який пообіцяв зробити все можливе для підтримки суверенних облігацій країн єврозони", - повідомив прем'єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі. Довгоочікуване рішення різко знизило ставки суверенних облігацій (наприклад, грецькі протягом трьох днів впали вдвічі - з рекордних 12,65% до 6,57% річних). Тобто регулятор почав накачувати економіку грошима фіктивними: слідом за "кредитним пом'якшенням", ймовірно, піде "кількісне пом'якшення". За словами аналітика "Альпарі" Єгора Сусіна, це позбавляє євро єдиної переваги перед доларом США - жорсткої і надійної політики ЄЦБ. "Європа намагається загасити багаття, але, боюся, наслідки для неї будуть плачевними в тривалій перспективі", - стверджує він.
На прохання поділитися подробицями операції з "порятунку" Європи глава ЄЦБ Жан-Клод Тріше відповів лаконічно: "Я нічого вам не скажу". Завісу над цією таємницею відкрили його заокеанські колеги: на сайті ФРС США з'явилося повідомлення, що 11 травня американський та європейський регулятори відкрили своп-лінію (тобто центробанки обмінялися якоюсь сумою грошей: на рахунки ФРС надійшли євро, а на баланс ЄЦБ - долари). По суті, так США допомагають європейцям не допустити обвалу євро в умовах інфляційної політики ЄЦБ.
Така допомога, безперечно, гідно оцінена європейцями, напевно не викличе захоплення американських республіканців, які й без того незадоволені марнотратством глави ФРС Бена Бернанке. Дії ФРС дозволять американським та іншим інвесторам вивести кошти з Європи, поки там не обрушилася валюта.
І всі-всі-всі
Але ось системних проблем Європи створення стабілізаційного фонду не вирішить. Схоже, євробюрократи не хочуть розуміти, що в їх володіннях вирує не "криза ліквідності" (liquidity crisis), а більш серйозна "криза платоспроможності" (solvency crisis). У першому випадку передбачається, що фінансові проблеми - явище тимчасове: потрібно зайняти грошей, щоб розплатитися сьогодні, але завтра кошти з'являться, баланс вирівняється, і криза мине. Для подолання таких несистемних криз, як раз, і застосовують такі інструменти, як перекредитування, короткочасні позики, "затягування пасків" чи розпродаж некритичних активів.
Криза платоспроможності загрожує іншими наслідками: активи безнадійно відстають від пасивів, і ніякими тимчасовими заходами баланс не виправити. Саме в такій ситуації опинилися сьогодні США і ЄС (туди ж прагне і Україна, судячи з того, як активно зростає наша суверенна заборгованість). Та ж Греція, навіть в оптимальних умовах, у разі безвідсоткового кредитування, не зможе виплатити всі свої борги. Адже Греція - це "дрібниця". Що буде робити, наприклад, Франція, коли зрозуміє, що італійська заборгованість перед нею, рівна $511 млрд (20% французького ВВП), є безнадійною? А крім Італії французам сильно заборгували ще й іспанці ($220 млрд), і вони теж навряд чи зможуть знайти кошти. Крім того, Іспанія винна німецьким банкам $238 млрд. Більша частина боргів - приватні, їх можна було б звести до "суперечки господарюючих суб'єктів", але останні два роки показали, як легко приватні борги лягають на плечі платників податків.
Не завадило б звернути увагу не тільки на зовнішню, а й на внутрішню заборгованість. За підрахунками професора Фрайбурзького університету Бернда Раффельхюшена, реальний внутрішній борг Німеччини втричі перевищує офіційні показники: заборгованість на всіх рівнях складає EUR6, 2 трлн, тоді як офіційно визнається лише борг у розмірі EUR1, 9 трлн. "Держава чудово знає про це, і її обіцянки здійснювати соціальні виплати насправді не мають під собою підстав", - упевнений він.
За даними науковця, на початок 2008 р. внутрішній борг країни становив 167% ВВП, а до кінця 2010 р. він може зрости до 249%. Виходом може стати тільки списання активів під час корпоративних банкрутств і суверенних дефолтів. Щоправда, в процесі такого "оздоровлення" з політичної карти може зникнути сам Євросоюз. Не секрет, що боргові проблеми Європи посилюються принциповою суперечністю її фінансової системи: управління грошовими потоками зосереджено в руках ЄЦБ, а ось бюджетна політика у кожної з 27 країн - членів ЄС своя. Вихід: або остаточна відмова від національного суверенітету на користь брюссельських чиновників, або розвал об'єднання.
Варто зазначити, що поки Євросоюзу вдається демонструвати дивовижну живучість, незважаючи на "похоронні" прогнози американських і російських експертів. Дуже висока ймовірність того, що і на цей раз європейці знайдуть вихід із ситуації. Але незалежно від того, чи відбудеться розпад або, навпаки, консолідація ЄС, вже очевидно, що горезвісна "друга хвиля" кризи не за горами. У фінансової влади залишається все менше можливостей її "відтягнути".
Денис Горбач
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
Meta представила смартокуляри Ray-Ban Display з екраном і браслетом керування
Австралія знизила ціну на російську нафту та запровадила нові санкції проти «тіньового флоту» рф
За сім років кількість пенсіонерів в Україні зменшилася на мільйон
Україні треба $45,5 млрд допомоги для покриття дефіциту бюджету
ТОП-7 помилок, які псують співбесіду
Як повернути частину витрат за навчання
