5336
Як київські школи б'ють по нервах і по гаманцях
З 1 квітня почався набір в школи. "Сегодня" вирішила розібратися в тому, що в теорії мають право школи вимагати від дитини, а що - ні, і як йдуть справи на практиці. Пролила світло на правила прийому вступу в перші класи головний фахівець сектора початкового утворення МОН Лідія Щербакова.
"Згідно законам України "Про освіту" і "Про загальну середню освіту", з 2001-2002 навчального року прийом дітей в загальноосвітню школу починається, як правило, з 6 років і повинен проходити на безконкурсній основі. Про це йдеться в Наказі МОН від 7 квітня 2005 р. №204 "Про прийом дітей в перший клас загальноосвітніх навчальних закладів".
Для того, щоб попасти в звичайну школу, необов'язково навіть проходити співбесіду, хоча така практика допускається. Але, в принципі, досить принести заяву на ім’я директора, копію свідоцтва про народження дитини і медкарту. При цьому, якщо ви мешкаєте в тому районі, в якому розташована школа, вам не мають права відмовити в прийомі, пославшись на відсутність вільних місць, адже кількість класів у ній формується залежно від кількості поданих заяв. Якщо ж дитина живе в іншому районі, тоді його можуть прийняти в школу лише за наявності вільних місць", - розповідає експерт.
А як насправді? В процесі телефонного продзвону ми з'ясували, що в більшості шкіл таки проводяться співбесіди, але тривають вони всього лише близько 15 хвилин і ставлять там самі елементарні питання. Але нам удалося знайти і порушників. У одній загальноосвітній школі нам сказали, що набір проводиться за результатами співбесіди. Мовляв, якщо дитина її не пройде, то, незважаючи на те, що вона живе в цьому районі, її не візьмуть. А в іншій школі справа взагалі дійшла до казусу. Завуч з навчально-виховної роботи нам сказала, що вже всі місця зайняті: "Ну і що, що ви з цього району. Списки давно сформовані і вивішені на стенді біля школи". Ми вирішили спробувати "домовитися" за місце з директором. І були здивовані результатом - з ним "домовлятися" не довелося. "Місця є, приносьте документи, запишемо вашу дитину", - сказав він.
Спецшколи
Тут існує конкурсний відбір. "Порядок його проведення і правила прийому регламентуються Інструкцією про порядок конкурсного прийому дітей (учнів, вихованців) в гімназії, ліцеї, колегіуми, спеціалізовані школи (школи-інтернати) на підставі Наказу МОН від 19 червня 2003 р. №389. Згідно з цим документом, співбесіда для вступу в 1 клас має включати вирішення діагностичних завдань для перевірки рівня загального розвитку дитини, його функціональної готовності до навчання і здібностей опановувати дисципліни, відповідні спеціалізації навчального закладу. Такі завдання розробляє педкомісія на основі матеріалів, запропонованих центрами практичної психології, їх затверджує директор школи і погоджує з місцевими органами управління освіти.
Увага! При прийомі в спеціалізовані школи не мають права перевіряти навики письма, читання і лічби. До того ж вчитель не повинен ставити дитині запитання іноземною мовою. Він може лише промовляти слова, які маля має повторити. Адже формування цих навичок відбувається лише в початкових класах школи згідно з чинними навчальними програмами для 1-4 кл. Крім того, під час проведення співбесіди в приймальній комісії не має бути більше 3-х осіб і мають бути присутніми психолог і вчитель молодших класів. Якщо це школа з поглибленим вивченням іноземної мови, допускається ще і присутність вчителя з цього предмету. Така бесіда повинна тривати не більше 30 хв" - розповідає Лідія Щербакова.
А як насправді? Озброївшись цими знаннями, ми вирішили перевірити, як же на практиці здійснюється прийом першокласників до столичних спецшкіл. Ми обдзвонили понад 30 спецшкіл, представившись мамою першокласниці. В результаті дізналися, що в більшості з них кількість членів приймальної комісії може досягати 6 осіб, а сама співбесіда може тривати "не більше 1,5 години". На питання про те, які завдання будуть, практично скрізь сказали, що будуть перевіряти читання і давати "елементарні" завдання і приклади. Оксана Коляденко, мати 6-річного Єгора, з обуренням розповіла: "Мало того, що в живій черзі ми провели 2,5 години під дверима кабінету, так ще і співбесіда тривала 1,5 години. А завдання були такі, що і самому якраз розгубитися. Наприклад, є початок слова і потрібно із запропонованих варіантів закінчення знайти правильне. І так 20 слів! То хіба це завдання під силу 6-річній дитині?!"
Як вирішують питання
Отже, в багатьох школах вимоги до майбутніх першокласників зашкалюють. Що робити в цьому випадку? Лідія Щербакова радить насамперед поговорити з директором школи, посилаючись на норми. Якщо не допоможе, йти в райвідділ освіти. А якщо і там не вирішать питання - в міське або обласне управління. Але на практиці, якщо аж надто хочеться, щоб дитина вчилася саме в цій школі, а не в якійсь інший, питання вирішується за допомогою хабарів. "Поступаючи в спецшколу, ми набрали 54 бали з 70 - і не пройшли! Довелося йти безпосередньо до директора, який запропонував за 10 000 грн. "внеску", залагодити проблему". Схоже, що складні вступні іспити в спецшколах - ефективний спосіб вибивання грошей з батьків.
Ми вирішили перевірити, як аргументують незаконні вимоги самі школи і подзвонили в гімназію №178 (торік дитина нашої співробітниці проходила тут іспит на читання, лічбу і письмо). Психолог гімназії розповіла, що дитина мусить уміти читати до 40 слів на хвилину, рахувати до 20 і писати друкованими літерами. На наше зауваження, що це незаконно, вона обурено відповіла: "Все затверджено методкабінетом". Лідія Щербакова ще раз підкреслила, що ці вимоги незаконні і порадила звернутися до райвно. Дивує лише, чому такі порушення проходять мимо місцевих органів управління освітою. Адже, за словами Лідії Щербакової, директори повинні погоджувати з ними зміст завдань.
Шкільні розцінки: все вище, і вище, і вище, і вище
В загальноосвітніх школах добровільно-примусові внески до фонду школи зросли в порівнянні з минулим роком на 50-100 грн. Зараз замість 150 грн./місяць потрібно вносити в середньому 200-250 грн. Збільшився і внесок до фонду класу: якщо раніше було 70 грн./місяць, то зараз - близько 100 грн. Разом, якщо торік за 9 місяців навчання потрібно було в середньому викласти близько 2000 грн., в цьому - 3150 грн. Втім, від цих внесків можна відмовитися, як це зробив киянин Сергій. "Я сказав керівництву школи, що до тих пір, поки вони не нададуть мені звітність, куди йдуть мої гроші, платити я не буду. Зараз йде моральний тиск. Класна керівниця постійно нагадує, що платити треба. Але на оцінках дитини ця ситуація не позначилася", - розповідає Сергій.
Спеціалізовані школи, як виявилось, проводять різну цінову політику. "Я дуже задоволений школою. Тут за бажання можна обмежитися 10 грн./місяць на прибирання класу. Збирають гроші лише на екскурсії і на проведення дитячих свят - іменин, 8 Березня і тому подібне" - розповідає киянин Андрій. Але такі школи - рідкість. Більшість щороку збільшує свої розцінки. Так, зараз ціна за навчання складає 200-1500 грн./місяць, хоча раніше було 150-800 грн.
Більшість приватних шкіл підняли свої розцінки в порівнянні з минулим роком. Причому школи проявляють завидний консерватизм: з року в рік піднімають ціни на одну і ту ж суму. Так, в школі "Печерськ" в 2008-му рік навчання коштував 18 000 євро, в 2009-му - 20 000 євро, а наступного року планують вартість 22 000 євро. У Французькій школі щороку піднімають ціни на 1000 євро. Але є школи, які протягом 3-х років тримають одну і ту ж ціну. Вони в меншості. Наступного року з 20 обдзвонених нами шкіл не планують підвищення розцінок лише три. В середньому подорожчання буде в районі 10-15%.
Марина Антонова
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
