1058
Час Hi-Teach
— Казна та Політика
Цього року до світового економічного форуму прикута особлива увага. І не тільки тому, що це 40-а така зустріч, але й тому, що на ній розглядаються проблеми, які можна вирішити лише на міжнародному рівні і тільки спільними зусиллями
Снігопад у Швейцарії - такий, за пеленою якого межа між небом і землею стирається, - 28 січня попсував нерви багатьом українським політикам і представникам бізнесу. Через сильні опади хтось із них запізнився на круглий стіл, хтось, як Володимир Кличко, не потрапив на нього зовсім. Зустріч, присвячена проблемам філантропії, вже втретє відбулася в Давосі з ініціативи українського мільярдера Віктора Пінчука в рамках українських зустрічей, що стали вже щорічними, у цьому курортному містечку під час Всесвітнього економічного форуму.
Червоною ниткою українських заходів у Давосі в цьому році були IT-технології. Круглий стіл з питань філантропії називався "Hi-Teach = High-Tech + Філантропія + Освіта". Ця жартівлива назва-компіляція з двох слів - High-Tech (високі технології) і Teach (навчати), була придумана організаторами як привід, щоб обговорити вплив першого на якість надання другого. І того, як ці дві складові можуть послужити справі благодійності в світі.
Взяти участь в обговоренні цієї теми зібрався зірковий склад. Своїми думками ділилися, зокрема, Джиммі Вейлс, засновник "Вікіпедії", і співкерівник найбільшого в світі благодійного фонду The Bill and Melinda Gates Foundation Мелінда Гейтс (хоча в цьому році і без супроводу свого чоловіка Білла - засновника компанії Microsoft). Герой торішніх зустрічей філантропів, автор концепції мікрокредитування Мухаммед Юнус в цьому році не був їх учасником. Але, як завжди, блукав серед присутніх в національному костюмі своєї рідної країни - Бангладеш.
Спеціальним гостем став президент Ізраїлю Шимон Перес. І він же став автором найнесподіванішої - але найсвітлішої ідеї круглого столу: що молоде населення Землі потрібно вчити не стільки точним наукам чи історії, але й навчати розумінню процесів, що відбуваються в світі. Їх потрібно вчити бути людьми та особистостями.
А сюрпризом навіть для організаторів, в якійсь мірі, став приїзд на круглий стіл Білла Клінтона. Всі учасники круглого столу, в тому числі Гейтс і Уельс, аж отетеріли, коли Клінтон підійшов потиснути їм руки. І бровою не повів лише Шимон Перес, - вони, як старі знайомі, не обмежилися одним потиском руки, а обнялися. Щоправда, виступ Білла Клінтона - єдиний не мав відношення до освіти та ІТ-сектору. 42-й президент США прийшов на круглий стіл з іншою місією: закликати присутніх всіма силами (а також ідеями і порадами) підтримати організовані ним рятувальні операції на Гаїті - острові, який в середині січня пережив руйнівний землетрус.
IT-сектор був офіційною темою обговорення під час круглого столу, присвяченого філантропії. Але куди більше галасу - і приводів для обговорень - виникло під час українського ланчу, який цього року був присвячений виборам українського президента. Головними героями ланчу стали кандидати на цю посаду. Арсеній Яценюк та Сергій Тігіпко були присутні особисто. Віктор Янукович і Юлія Тимошенко (яких організатори, не приховуючи сарказму, за аналогією з фільмом Mr. Аnd Mrs. Smith назвали Mr. And Mrs. Y) спілкувалися з Давоською публікою за допомогою телемосту. А той регулярно збоїв, чим і веселив присутніх.
Щоправда, веселив лише доти, доки Тимошенко не поставили питання: з ким із світових лідерів вона зв'яжеться першою, якщо 8 лютого президентом України стане вона. Коли через проблеми із зв'язком почути її не вдалося, аудиторія розчаровано зойкнула.
Щоправда, головний редактор FT США і модератор 6-го українського ланчу Христя Фріланд з властивим їй оптимізмом і легким ставленням до подій знайшла свій позитив у цих помилках.
- Це просто божественне втручання, - назвала вона періодичні неполадки в роботі телемосту. - Вони допомагають переривати наших спікерів тоді, коли їх промова стає дуже довгою. В результаті, за допомогою цих втручань виступи двох головних кандидатів чітко вклалися у відведені їм 23 хвилини на кожного.
Сам ланч зібрав величезну кількість не тільки українського, а й російського і західного бізнесу. Впритул заставлені круглі столи, за якими слухали виступаючих (й їли українські страви) гості, були повністю зайняті. Питати, що привело на зустріч, скажімо, представників Merill Lynch, навіть не знадобилося: всі хотіли почути, що ж обіцяють Україні два претенденти на перемогу на виборах.
Щоправда, якщо Юлію Тимошенко слухали дуже сконцентровано, і вочевидь нервували від того, що зв'язок переривається (хоча сама прем'єр, судячи з виразу її обличчя, розгнівалася ще більше), то повільну і передбачувану промову Віктора Януковича публіка слухала не надто уважно. Привід для пожвавлення той дав, лише якось по-дитячому зізнавшись на сакраментальне запитання, вже задане Тимошенко, що якщо стане президентом, не буде нікому телефонувати сам. "Я сподіваюся, що будуть дзвонити мені. Я чекав цього п'ять років".
Не менш цікаво, ніж за іноземними, було спостерігати за представниками українського бізнесу. Частина з них приїхали до Давосу вже не вперше, і багато хто мав акредитацію не тільки на українські заходи, а й зустрічі в рамках Всесвітнього економічного форуму. Представники компанії СКМ, наприклад, один за одним виходили з зали, як тільки була поставлена остання крапка у промові останнього виступаючого. Іншим же все побачене - і перш за все, розсипи глобальних policymakers на українських заходах - було в дивину. А тому нерідко можна було побачити, як представники українського бізнесу і депутати поспішали сфотографуватися не на тлі швейцарських гір, а на тлі Білла Клінтона чи Шимона Переса. Хочеться сподіватися, що, вгамувавши голод на дивовижне, "на наступний" Давос вони приїдуть вже робити бізнес - не як туристи, а як учасники.
Дарія Рябкова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
