1269
"Американський" в’язень
— Казна та Політика
"Американський в'язень" Павло Лазаренко не повернеться в Україну. Принаймні в найближчі 4 роки. Цей час він проведе у в'язниці - так вирішив суд Північного округу штату Каліфорнія.
Широко анонсоване в українських ЗМІ "повернення блудного сина" навряд чи відбудеться. Не стане Павло Іванович і активним гравцем у політичній грі під назвою "Вибори президента України". Адже деякі доморощені піарники вже прописували виборчу стратегію своїх "патронів" за активної участі "американського" джокера на ім'я Павло Лазаренко. Одні - для того, щоб підсилити свою кампанію, інші - щоб розбити вщент кампанію опонентів.
Суддя Чарльз Браєр прийняв остаточне рішення в справі екс-прем'єр-міністра України, визначивши йому термін перебування за ґратами тривалістю в 97 місяців. Попередній вирок встановлював триваліше ув’язнення - 108 місяців. І хоча адвокат Лазаренка Марина Довгопола стверджує, що тепер бюро в'язниць США в тримісячний термін має завершити всі процедурні питання, що стосуються звільнення Лазаренка, навряд чи таке стан справ відповідає дійсності.
Американська Феміда не прийняла аргументи захисту Лазаренка і не зарахувала в термін уже відбутого тюремного ув'язнення перебування "в'язня" під домашнім арештом. Отже, фактично Павло Іванович відбув за американськими ґратами 50 місяців, і перебуватиме там ще 47 місяців або майже 4 роки. Отже, бюро в'язниць США в тримісячний термін має не звільнити Лазаренка, а вирішити, куди саме його переведуть з в'язниці містечка Дублін, де перебувають в'язні, котрі чекають остаточного вироку суду. Повернення екс-прем'єра в Україну відкладається.
За останні роки ім'я Павла Івановича стало в Україні прозивним і активно використовувалося багатьма політичними силами у всіх виборчих кампаніях. Проте, по суті, вся "заслуга" Лазаренка в тому, що він став першим високопоставленим українцем, якого справді покарали за корупцію. Нагадаємо, в 2006 році американський суд визнав Павла Івановича винним у відмиванні грошей, шахрайстві і здирстві - всього за 14 пунктами звинувачення. Восени минулого року 6 пунктів звинувачення суд зняв після перегляду справи.
Як з'ясувала Феміда, в період з 1992-го по 1998-й рік Павло Лазаренко офіційно не мав ніяких фінансових доходів окрім зарплати державного чиновника. За рік вона складала близько 8 тисяч доларів США. Проте, за свідченням агентів ФБР, за перші сім років української незалежності Лазаренко надбав собі статків, які перевищує 300 мільйонів "зелених". Все вони розміщувалися в західних, у тому числі й американських банках. Природно, для подібної не зовсім законної фінансової комбінації Лазаренку потрібні були "підручні".
Один з них - Петро Миколайович Кириченко, який формально будучи радником опального прем'єра, де-факто був правою рукою Лазаренка в схемі переказу "чорної готівки" в десяток різних західних банків. Серед інших подвижників українського фінансового барона, за інформацією ФБР, - Юлія Тимошенко, Ігор Макаров і нині покійний Микола Агафонов. Головний спосіб "заробітку" подібної добре організованої групи, як засвідчив американський суд, - здирство, хабарі, розкрадання і розтрата державних грошей. Серед чорних схем - "зняття вершків" з багатомільйонних контрактів на постачання в Україну імпортного газу, забезпечення "відкотів" для Лазаренка, заволодіння власністю шляхом незаконного залякування під прикриттям високих посад, маніпулювання фінансовою діяльністю держпідприємств для передачі товарів на мільйони доларів приватним фірмам і особам, фальсифікація контрактів на придбання товарів у держпідприємств за завищеними цінами або фальсифікація самого факту покупки.
Як з'ясувалося в суді, в період з 92-го по 99-й рік Лазаренко і Кириченко відкрили банківські рахунки в США, Швейцарії, Антігуа, Гернсі, Польщі, Ліхтенштейні й на Кіпрі. Саме на них організована група переказувала "шахрайські" гроші для відмивання. А в 97-му "солодка парочка" українських чиновників вирішила просто завести собі свій "кишеньковий" банк - Лазаренко і Кириченко викупили контрольний пакет акцій Eurofed Bank Limited на далекому Антігуа. Відмивати долари злочинній групі стало набагато простіше. У червні 2001-го року суд Швейцарії визнав Лазаренка винним у відмиванні кримінальних грошей, а через п'ять років аналогічний вердикт виніс і американський суд. Спочатку Лазаренко визнали винним по 29 пунктам звинувачення. Винним в співучасті в злочинах американська Феміда визнала і Петра Кириченка, проте після його згоди розповісти суду деталі фінансових махінацій Лазаренка американці запропонували Кириченку програму захисту свідків. Такий колишній підозрюваний змінив свій статус. Як розповів Кириченко, найяскравішими фінансовими аферами колишнього українського прем'єра стали шахрайські схеми агрофірми "Наукова" Миколи Агафонова, а також ЄЕСУ і "Ітера", які Кириченко пов'язував з ім'ям Юлії Тимошенко.
Так, на початку 90-х Агафонов і Лазаренко організували фіктивну торгівлю між двома державними підприємствами – Нікопольським металургійним заводом і агрофірмою "Наукова". Завод нібито продавав метал селянам в обмін на партії пшениці й худоби. При цьому за значно завищеними цінами. Результат такого шахрайства - 23,4 мільйона доларів збитку для українського держбюджету. Гроші опинилися на заокеанських рахунках тодішнього прем'єра.
Та головною "золотою" жилою для Павла Лазаренка в прем'єрському кріслі став заробіток на постачаннях в Україну російського природного газу через корпорацію "Єдині енергетичні системи", яку на той час очолювала нинішній український прем'єр Юлія Тимошенко. З легкої руки Лазаренка ЄЕСУ стала повним монополістом постачань блакитного палива для українських підприємств. До того ж постачання приватної фірми здійснювалися під державні гарантії на суму в 2 мільярди доларів.
Пізніше всі борги ЄЕСУ перед "Газпромом" будуть сплачені з українського держбюджету. Для того, щоб якомога ретельніше замести сліди в незаконній схемі переказу державних грошей в приватну кишеню, ЄЕСУ створила ланцюг підставних компаній, таких як United Energy International (UEIL) і Somoli Enterprises. Як інформують агенти ФБР, 31 грудня 1996-го замість того, щоб заплатити РАТ "Газпром" 140 мільйонів доларів за поставлений газ, уряд Лазаренко перевів ці гроші через UEIL прямо на рахунок Somoli Enterprises. Вже в 97-му році з рахунків UEIL і Somoli Enterprises на рахунки Павла Лазаренка було переказано ще 162 мільйони доларів. Роком раніше - ще 25 "з хвостиком" мільйонів доларів на рахунки Лазаренка і Кириченка переказала партнер Тимошенко - "Ітера".
Загалом, за даними американського правосуддя, за період з 93-го по 97-й роки Павло Іванович Лазаренко отримав на свої банківські рахунки від компаній і приватних осіб, що займалися бізнесом в Україні, понад 326 мільйонів доларів. Саме ця шахрайська сума "вилилася" Павлу Івановичеві в 97 місяців тюремного ув’язнення. Петро Кириченко перебуває під крилом програми уряду США по захисту свідків, а дії Юлії Тимошенко не потрапили під юрисдикцію американського правосуддя. "Вона працює" прем'єр-міністром України.
Павло Лазаренко. Особиста справа
З 1992 по 1995 рік Павло Лазаренко займав пост представника президента в Дніпропетровській області. З липня по вересень 1995 року - голова Дніпропетровської облдержадміністрації. У 1995-1996 роках обіймав посаду першого віце-прем'єра. З травня 1996-го по липень 1997 року очолював Кабінет міністрів. Паралельно в 1994-1998 роках був народним депутатом II скликання і головою Дніпропетровської облради. З 1997 року - голова Всеукраїнського об'єднання "Громада". У 1998-2002 роках - народний депутат III скликання.
В 1998 року Павло Лазаренко був затриманий в Швейцарії у зв’язку зі звинуваченням у фінансових махінаціях, але після внесення застави у розмірі 2,5 млн доларів був відпущений з швейцарської в'язниці і повернувся в Україну. З доповіді у Верховній раді тодішнього генпрокурора Михайла Потебенька виходило, що Лазаренко мав незаконні валютні рахунки у декількох європейських країнах на суму 4,5 мільйона швейцарських франків і 2 мільйони доларів.
15 лютого 1999 року Павло Лазаренко виїхав за межі України. За словами його однопартійців, він відправився на лікування до Греції. Через два дні, 17 лютого 1999 року, Верховна рада позбавила його депутатської недоторканності, дозволивши Генпрокуратурі притягнути його до кримінальної відповідальності. 20 лютого 1999 року Лазаренко був затриманий в аеропорту Нью-Йорка за порушення візового режиму. Він звернувся до американської влади з проханням надати йому політичний притулок, але був заарештований - прокуратура США пред'явила йому звинувачення у відмиванні грошей, корупції і шахрайстві.
Суд над Павлом Лазаренком почався влітку 2001 року. Він був визнаний винним по 29 пунктам звинувачення, серед яких змова, відмивання грошей, шахрайство при переказі коштів і переміщення вкрадених грошей в США, і 3 червня 2004 року засуджений Верховним судом Північного округу Каліфорнії (США) до дев'яти років в'язниці і штрафу в розмірі 10 мільйонів доларів. Виконання вироку відклали доти, поки справу не розгляне апеляційна інстанція. 14 червня 2003 року він був звільнений під заставу.
З листопада 2004 року Павло Лазаренко перебував під домашнім арештом в США. 20 травня 2005 року суд присяжних США зняв з нього 15 з 29 пунктів звинувачення. 25 серпня 2006 року окружний суд Сан-Франциско засудив його до 108 місяців ув’язнення і штрафу 10 мільйонів доларів за відмивання грошей і продаж майна, отриманого незаконним шляхом.
Петро Чуб
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
