У газі тільки дівчата
— Енергетика
610
Конфлікт навколо анулювання Кабміном ліцензії американської компанії на розробку нафтогазоносної Прикерченської ділянки шельфу Чорного моря "небезпечний наслідками". Чи правильно розрахувала всі варіанти Юлія Тимошенко?
Учора знову став набирати інформаційних обертів скандал навколо анулювання Кабміном ліцензії американської компанії Vanco на розробку Прикерченської ділянки шельфу Чорного моря.
"proUA" вирішив розібратися, якими мотивами керуються сторони конфлікту. Але для початку - нагадаємо читачеві "исходники".
Отже, основні претензії Кабінету Міністрів України до американців можна розділити на групи:
По-перше, компанія є офшорною, а її засновники не мають серйозної репутації.
По-друге, угода була підписана попереднім урядом незаконно.
По-третє, Vanco Prykerchenska веде переговори про продаж прав на розробку Прикерченської ділянки шельфу Чорного моря, у тому числі і "Газпрому".
По-четверте, Кабмін не влаштовує розмір тієї частки добутого з родовища ресурсу, що повинна відійти Україні.
По-п'яте, Мінприроди висловлювало сумніви у фінансових можливостях компанії з розробки шельфу.
І, нарешті, шостий пункт: Мінприроди виявляло невдоволення точністю виконання компанією взятих нею на себе зобов'язань.
Перелік досить об'ємний. Кожний з пунктів має свої pro і contra. Документальних підтверджень доводів Кабміну поки небагато, набагато більше заяв і галасу. Що ж, у нинішніх політичних умовах в Україні відсутність таких великого значення не має. Набагато більш важливими виглядають диспозиції сторін. А вони виглядають у такий спосіб.
"За" анулювання ліцензії виступає Кабмін. Причому не тільки Мінприроди, але й сама Юлія Тимошенко.
"Проти", відповідно до логіки, повинні виступати представники "Партії регіонів", які фактично узаконили роботу Vanco в Україні, і Президент Віктор Ющенко, що, пам'ятається, позитивно оцінював прихід цієї компанії в країну. Однак в інформаційній сутичці ці сторони, якщо й беруть участь, то поки у пасивній формі.
Зате протестують проти рішення Кабміну американці. Причому мова йде не про компанію, реакція якої всім зрозуміла, а про посольство. Учора, Вільям Тейлор, коментуючи рішення про Vanco заявив: "Я впевнений, що міністр зрозуміє цю помилку і виправить її. Адже якщо він не відновить ліцензію, це не тільки затримає розробку ресурсів, але й буде дуже дорого коштувати для уряду України".
Досить недипломатична і безцеремонна заява посла США зрозуміла - у будь-якій країні світу американці ретельно стежать за протекцією свого бізнесу, будь-то чистильник взуття чи нафтова компанія. Посольства являють собою форпости із захисту економічних інтересів структур. До того ж, працівники посольства і представники інших державних структур США щільно лобіювали інтереси Vanco в Україні. Можна, наприклад, згадати про участь у переговорному процесі заступника Міністра енергетики США Клея Селла. Або ж той факт, як активно спілкувався щодо питання Vanco пан Тейлор.
Загалом, немає ніяких сумнівів у тому, що посольство США буде настільки ж активно відстоювати інтереси Vanco після анулювання ліцензії. Більше того, цілком імовірно, що дане питання може вийти і на більш високий рівень. США дуже не люблять, коли хтось зачіпає нтереси їхнього бізнесу. Поза залежністю від причин.
Як бачимо, основне відкрите протистояння йде поки що по лінії Уряд - представники США. Хоча потенційних учасників конфлікту - значно більше, просто вітчизняні політичні сили в конфлікт активно не втягуються, воліючи спостерігати за боєм з партеру. Зі зрозумілих причин мовчать і потенційно зацікавлені в Прикерченській ділянці компанії.
Відкрито виступаючи проти Vanco, та ще й у досить агресивному тоні, Юлія Тимошенко не могла не спроектувати дану ситуацію, так само як і реакцію американців. Очевидно, кількість "плюсів" від "відкритої війни" перевалила "мінуси".
Отже, уплутуючись у бійку з Vanco, союзником якої в Україні виступає посольство США ("в уяві" тримаємо бізнес-політичні кола у Вашингтоні), Тимошенко, поза залежністю від результату, одержує:
- підживлення свого іміджу захисника національних інтересів України;
- зрівноважування антиросійського іміджу в економіці скандалом з американською структурою (з виходом на патріотичну платформу);
- можливість перерозподілити частки при розподілі добутих вуглеводів на користь українських державних структур;
- демонстрацію сили і позиціювання себе як основного політико-економічного гравця сьогодні, що неодмінно позначиться на майбутніх економічних конфліктах і домовленостях між урядом і бізнесом.
- зрівноважування антиросійського іміджу в економіці скандалом з американською структурою (з виходом на патріотичну платформу);
- можливість перерозподілити частки при розподілі добутих вуглеводів на користь українських державних структур;
- демонстрацію сили і позиціювання себе як основного політико-економічного гравця сьогодні, що неодмінно позначиться на майбутніх економічних конфліктах і домовленостях між урядом і бізнесом.
Серед "мінусів" слід зазначити:
- погіршення відносин з американським державним менеджментом в Україні;
- потенційна можливість погіршення відносин з "республіканцями";
- імовірність погіршення інвестиційного клімату в сфері ПЕК.
- потенційна можливість погіршення відносин з "республіканцями";
- імовірність погіршення інвестиційного клімату в сфері ПЕК.
Додамо також, що у випадку ескалації конфлікту з Vanco і виходу його на політичний рівень підвищується ймовірність зняття Юлії Тимошенко з посади прем'єр-міністра. Що це для неї в нинішній ситуації - плюс чи мінус - точно знає лише сама Юлія Володимирівна.
У будь-якому разі нинішня ситуація демонструє вміння Тимошенко йти ва-банк, незважаючи на осіб - досить корисна для політика якість. Тільки треба пам'ятати, що рівень "корисності" прямо пропорційний ризикам...
Андрій Січкар
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
